fbpx

TAX ALERT 10.11.2021

Зміст

  1. Оприлюднено проект закону щодо податкового режиму Дія.Сіті до другого читання
  2. Оприлюднено законопроект щодо електронних перевірок платників податків (е-аудит)
  3. Опубліковано проект наказу щодо реєстрації платників ПДВ-нерезидентів
  4. Набрав чинності наказ Міністерства фінансів щодо оновленого порядку розгляду скарг на вимоги про сплату ЄСВ
  5. Змінено порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях
  6. Верховний Суд щодо оподаткування платежів за ліцензійним договором
  7. Юрисдикція спору щодо оскарження ППР під час процедури банкрутства: позиція Верховного Суду

Оприлюднено проект закону щодо податкового режиму Дія.Сіті до другого читання

На офіційному веб-сайті Верховної Ради України було опубліковано текст законопроекту № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (так звана податкова частина Дія.Сіті).

Деякі основні положення законопроекту та знижена ставка оподаткування резидентів Дія.Сіті податком на прибуток (9 %), за які народні депутати проголосували у першому читанні, залишилися незмінними. У той же час, ряд положень законопроекту було уточнено та деталізовано. 

Так, наразі у законопроекті чітко розмежовуються дві категорії резидентів Дія.Сіті:  

  • резиденти Дія.Сіті, які є платниками податку на прибуток на загальних умовах;
  • резиденти Дія.Сіті, які є  платниками податку на прибуток на особливих умовах.

Уточнено підстави та процедуру набуття статусу резидента Дія.Сіті. Зокрема, визначено, що форму заяви щодо набуття відповідного статусу, порядок її подання та розгляду податковим органом встановлюватимуться Міністерством фінансів України.

Для резидентів Дія.Сіті, які є платниками податку на особливих умовах, деталізовано правила визначення об’єкту оподаткування та бази оподаткування для цілей сплати податку за зниженою ставкою. Крім цього, визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Передбачено нову податкову різницю для тих резидентів Дія.Сіті, які перебувають на загальній системі оподаткування. Їх фінансовий результат до оподаткування збільшуватиметься на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі що перевищує 20 % суми витрат від будь-якої діяльності. Ця норма застосовуватиметься з 1 січня 2024 року, проте у 2024 році замість обмеження у 20 % застосовуватиметься обмеження у 50 % витрат.

Для резидентів Дія.Сіті, які обрали особливий режим оподаткування, встановлені такі ж відсоткові ліміти витрат на придбання майна, робіт, послуг у платників єдиного податку (50 % усіх витрат у 2024 році, та 20 % – починаючи з наступних періодів). Сума перевищення включається до об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Законопроект відносить до предмету камеральної перевірки повноту нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування резидентами Дія.Сіті, які не відповідають деяким критеріям, визначеним Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». А саме, така перевірка може бути проведена щодо резидентів Дія.Сіті, у яких:

  • розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, становить менше, ніж еквівалент 1200 євро;
  • середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів становить менше 9 осіб;
  • протягом більш як 30 днів наявний податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат.

У законопроекті уточнено норму щодо відсутності обов’язку сплати податку на прибуток для резидентів Дія.Сіті, які є платниками податку на особливих умовах, при виплаті доходів фізичним особам-інвесторам у разі, якщо такі доходи оподатковуватимуться податком на доходи фізичних осіб.

Ставки оподаткування доходів осіб, які перебувають у трудових відносинах із резидентами Дія.Сіті, та гіг-спеціалістів, залишаються на рівні 5 %.

Нагадаємо, основні положення законопроекту у його первинній редакції проаналізовані GOLAW за посиланням.

Оприлюднено законопроект щодо електронних перевірок платників податків (е-аудит)

На офіційному веб-сайті Верховної Ради України 4 листопада 2021 року оприлюднено проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження електронних перевірок (е-аудит)».

Законопроектом передбачається, що з 1 січня 2025 року великі платники податків, а з 1 січня 2027 року – усі платники податку на додану вартість, зобов’язані подавати стандартний аудиторський файл SAF-T протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Законопроект наводить також визначення стандартного аудиторського файлу SAF-T – це стандартизований формат надання платниками податків бухгалтерської та фінансової інформації в електронній формі до податкових органів, що містить експортовані з вихідної системи обліку достовірні дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов’язань, а також зміни у фінансово-господарському стані платника податків за звітний (податковий) рік.

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі стандартного аудиторського файлу SAF-T законопроектом передбачено штраф у розмірі:

  • 100 розмірів мінімальної заробітної плати, для великих платників податків;
  • 10 розмірів мінімальної заробітної плати, для інших платників податків, крім самозайнятих осіб.

Передбачено, що у разі неподання, подання стандартного аудиторського файлу SAF-T не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками контролюючий орган після камеральної перевірки направляє платнику податків відповідне повідомлення.

Штрафні санкції не застосовуються, якщо платник податків подає, здійснює виправлення у раніше поданому стандартному аудиторському файлі SAF-T протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення контролюючого органу.

При цьому, сплата фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання стандартного аудиторського файлу SAF-T.

Опубліковано проект наказу щодо реєстрації платників ПДВ-нерезидентів

На офіційному веб-порталі Державної податкової служби України розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

Проект вносить до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14 листопада 2014 року, норми щодо реєстрації платниками ПДВ тих нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам в Україні. Також проект пропонує  форми документів для такої реєстрації:

  • форму заяви про реєстрацію як платника ПДВ особи-нерезидента;
  • форму заяви про анулювання реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента;
  • форму рішення про анулювання реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента;
  • форму рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника ПДВ за заявою особи-нерезидента.

Нагадаємо, що обов’язок реєстрації платниками ПДВ в Україні для вищевказаних нерезидентів впроваджено законом про «податок на Google», який набрав чинності 1 липня 2021 року. Його основні положення ми аналізували за посиланням.

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів щодо оновленого порядку розгляду скарг на вимоги про сплату ЄСВ

9 листопада 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України № 489 від 30 серпня 2021 року «Про внесення змін до Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу».

Зокрема, наказом передбачено наступне:

  • зменшення строку розгляду скарг із ЄСВ контролюючими органами з 30 календарних днів до 20 календарних днів;
  • керівник апарату ДПС (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника ЄСВ понад 20-денний строк у разі порушення вимог до оформлення скарги, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника ЄСВ до закінчення строку розгляду скарги;
  • якщо протягом строку для розгляду скарги (продовженого строку у разі його застосування) рішення за результатами розгляду скарги не буде надіслано контролюючим органом, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника ЄСВ з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

Таким чином, наказ приводить згаданий Порядок у відповідність із нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Змінено порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114 затверджено нову редакцію Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення.

Нагадаємо, що відповідно до Податкового кодексу України великий платник податків має право звернутися до Державної податкової служби України із заявою про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях. У разі дотримання умов договору про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях контролюючі органи не мають права приймати рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів, пені щодо контрольованих операцій, які є предметом такого договору.

За інформацією ДПС, зміни спрямовані спростити процеси на всіх етапах процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях в тому числі шляхом їх цифрового розвитку, зокрема, під час листування між ДПС i великим платником податків.

Постанова набирає чинності 1 січня 2022 року.

Верховний Суд щодо оподаткування платежів за ліцензійним договором

У постанові у справі № 826/11557/18 Верховний Суд висловив позицію щодо кваліфікації платежу за ліцензійним договором для цілей оподаткування податком на доходи нерезидентів.

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податку на репатріацію. Позивач вважав, що платежі, здійснені ним на користь нерезидента, є не роялті, а доходом нерезидента від комерційної діяльності (стаття 7 конвенції), а відтак, звільнені від оподаткування в Україні відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та США. Як на підтвердження цього, позивач посилався на те, що інформація, яка є інтелектуальною власністю нерезидента активно використовується на території США, отримувач доходу є резидентом США та залучений там до активної комерційної діяльності, з якою і пов’язане отримання доходу (стаття 22 конвенції).

Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію позивача, також наголосивши, що податковий орган не довів можливість кваліфікації продуктів і послуг, які отримувалися позивачем, як будь-який з об’єктів права інтелектуальної власності відповідно до переліку в статті Конвенції щодо роялті.

Проте Верховний Суд, скасував рішення судів попередніх інстанцій, та підтвердив правомірність рішення контролюючого органу. Судом було приділено особливу увагу формальному змісту договору між позивачем та нерезидентом.

Суд зазначив, що відповідно до умов договору надавалася невиключна, непередавальна, обмежена ліцензія, яка передбачала можливість для уповноважених користувачів позивача отримувати доступ і використовувати у внутрішніх цілях продукти, послуги та інформацію, за що і здійснювався платіж. Оскільки такі  продукти, послуги та інформація є інтелектуальною власністю нерезидента, такий платіж підпадає під визначення роялті відповідно до міжнародної податкової конвенції між Україною та США.

На думку Верховного Суду, позивач не надав жодних доказів, які б свідчили, що здійснювалася виплата доходу, пов’язаного з комерційною діяльністю, а не роялті.

Відтак, платник податків був зобов’язаний сплатити податок на доходи нерезидента.

Юрисдикція спору щодо оскарження ППР під час процедури банкрутства: позиція Верховного Суду

Платник податків, щодо якого було відкрито провадження у справі про банкрутство, звернувся із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення до господарського суду у межах справи про банкрутство.

Суд першої інстанції, позицію якого підтвердив апеляційний суд, відмовив у відкритті провадження, пославшись на те, що згідно з Господарським процесуальним кодексом України  на такий спір не поширюється юрисдикція господарських судів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 905/2030/19 не підтримала такі висновки судів нижчих інстанцій.

Суд зазначив, що оскільки спір щодо скасування податкового повідомлення-рішення є майновим, то він, як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство господарським судом.

Верховний Суд вказав, що ініціювання поза справою про банкрутство, у межах якої суд розглядає спори про розмір грошових вимог до боржника, ще однієї справи в суді іншої юрисдикції стосовно наявності (відсутності) податкового боргу, є неефективним як для захисту прав кредитора, так і для захисту прав боржника. Так, на думку Суду, це може зумовлювати необхідність зупинення провадження у справі про банкрутство цього боржника, що прямо заборонено, а також ускладнити формування реєстру вимог кредиторів.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що за наявності колізії між нормами Кодексу України з процедур банкрутства та ГПК щодо юрисдикції такої категорії спорів, застосовуватимуться положення Кодексу як більш пізнього законодавчого акту, та спір боржника із контролюючим органом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • The Legal 500 EMEA 2021
  • Best Lawyers, Ukraine 2022
  • Who’s Who Legal 2021
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2021
  • 50 провідних юридичних фірм України
419

Статті на тему

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

02 Грудня 2021 Публікації

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

Читати
Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

01 Грудня 2021 Публікації

Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

Читати
TAX ALERT 24.11.2021

24 Листопада 2021 Публікації

TAX ALERT 24.11.2021

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування