LEGAL HOTLINE 20.05.2021

Запроваджено новий вид відпусток

09 травня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-ІХ, який запровадив новий вид відпустки – одноразову оплачувану відпустку тривалістю до 14 днів при народженні дитини.

Така відпустка надаватиметься комусь одному:

• чоловіку, дружина якого народила дитину;
• батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно;
• бабусі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею.

Закон також надає рівні можливості кожному з батьків брати відпустку з догляду за дитиною до трьох років та закріплює право батьків неповнолітніх дітей, а також повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства на додаткову відпустку.

Порядок надання відпустки при народженні дитини має бути розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України протягом до 09 червня 2021 року.

Діють зміни до кримінального процесуального кодексу України

14 травня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування» № 1422-ІХ, спрямований забезпечити невідворотність покарання громадян, які вчинили кримінальне правопорушення та переховуються від слідства в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.

Закон визначає дві підстави для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження: 1) якщо підозрюваного оголошено в міжнародний розшук; 2) якщо підозрюваний безпідставно ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (за умови його належного повідомлення про такий виклик) та перебуває на території держави-агресора або на тимчасово окупованих територіях України.

Судовий розгляд щодо обвинувачених у таких кримінальних провадженнях може здійснюватися за їхньої відсутності (in absentia). Слідчий суддя може заочно заарештувати такого підозрюваного. Винятком є неповнолітні, які переховуються від слідства на тимчасово окупованій території України, на території держави-агресора або оголошені в міжнародний розшук.

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких розпочато спеціальне досудове розслідування підлягає обов’язковому опублікуванню в загальнодержавних ЗМІ та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Якщо після початку спеціального судового провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, з цього моменту судовий розгляд продовжується за загальними правилами Кримінального процесуального кодексу.

Пропонуються зміни до лімітів для фоп 1-3 групи

В Верховній Раді зареєстровано законопроект № 5466 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання виведення ринку праці з тіні”, мета якого – виведення з тіні ринку праці, а також сприяння створенню нових робочих місць ФОП, збільшення податкових надходжень в державний бюджет.

Проект пропонує, серед іншого:

• введення максимальної кількості штатних працівників ФОП 1 групи єдиного податку – до 3 осіб, збільшення максимальної кількості штатних працівників ФОП 2 групи єдиного податку до 20 осіб;
• збільшення граничних обсягів доходів, що дають право застосування спрощеної системи оподаткування платників єдиного податку 1 – 3 групи, на 85 розмірів мінімальної заробітної плати за кожну штатну одиницю, якій нараховувалась основна заробітна плата не менше подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року;
• збільшення лімітів обсягу доходу при застосуванні даного механізму:
  • перша група ФОП до 422 розмірів мінімальної заробітної плати (2 532 000 грн. станом на 2021 рік);
  • друга група ФОП до 1089 розмірів мінімальної заробітної плати (6 534 000 грн. станом на 2021 рік);
  • третя група ФОП до 3300 розмірів мінімальної заробітної плати (19 800 000 грн. станом на 2021 рік).

Законопроект готується до першого читання.

Верховний суд сформував правову позицію щодо відповідальності керівника неплатоспроможної компанії

Касаційний господарський суд Верховного Суду ухвалив рішення у справі № 910/3191/20 щодо солідарної відповідальності керівника боржника у випадку банкрутства компанії.

Зокрема, Верховний Суд наголосив, що солідарна відповідальність керівника боржника – це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду.

Урахувавши встановлені судом обставини погіршення показників забезпечення зобов’язань боржника всіма його активами, оборотними активами та повну відсутність (від’ємне значення) чистих активів на підприємстві, наявність ознак дій доведення до банкрутства, вчинених посадовими особами ТОВ, збитковість його господарської діяльності, що характеризує неплатоспроможність товариства, незвернення керівника боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ, Верховний Суд визнав правильним висновок про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, що є підставою для подальшого звернення кредиторів зі своїми вимогами до зазначеної особи.

Така практика Верховного Суду вкотре підтверджує дієвість нових важелів впливу кредиторів на боржників, а також свідчать про необхідність топ-менеджменту компанії завжди «тримати руку на пульсі» та контролювати стан платоспроможності компанії.