Дайджест законодавчих новин: LEGAL HOTLINE 23.07.2020

Верховна Рада дозволила використання електронного виконавчого документу

15 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документу», який вирішує досить нагальну проблему використання електронного виконавчого документу.

Так, уповноважені органи вже офіційно можуть видавати виконавчі документи в електронній формі. Це дозволить скоротити строки для направлення їх на примусове виконання, пришвидшить проведення виконавчого провадження, а також зробить процес виконавчого провадження більш ефективним.

Набули чинності зміни щодо державної реєстрації юридичних осіб

Як повідомляє Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в м. Дніпро, 15 липня 2020 року набули чинності Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які внесені Законом України від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Відповідно до вказаних змін, учасник юридичної особи може вносити до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про встановлення або скасування вимог нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності юридичної особи та / або стосовно правочину, предметом якого є частка у статутному капіталі такого учасника. 

З урахуванням цих положень, зміни передбачають розширений перелік заявників, які можуть подавати документи для цілей державної реєстрації. Зокрема до такого переліку тепер входить учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства), якщо він подає документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги.

Набули чинності положення щодо особливостей оренди під час карантину

16 липня 2020 року набули чинності положення Закону України № 692-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19».

Відповідно до положень даного Закону, п. 14 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України встановлює наступні особливості щодо регулювання відносин стосовно оренди. Так, з моменту встановлення карантину і до його закінчення, на вимогу наймача, що здійснює господарську діяльність, використовуючи відповідне орендоване нерухоме майно,  плата за користування таким майном (його частиною) повинна бути зменшена за весь час, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження. 

У той же час, якщо наймач використовував відповідне нерухоме майно у повному обсязі для здійснення своєї господарської діяльністі, то відповідна норма не поширюється на таких суб’єктів господарювання.

Варто зауважити, що під час карантину плата за користування майном не може перевищувати сукупний  обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплати вартості комунальних послуг.

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект щодо приватизації земель державних установ

13 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)».

На думку ініціаторів законопроекту, положення Земельного кодексу України, що регулюють процеси приватизації земель державних чи комунальних сільськогосподарських підприємств, не встановлюють належного механізму приватизації та створюють досить велику кількість суперечливих ситуацій. Наприклад, законодавство досі не передбачає конкретні випадки, коли може проводитися така приватизація, та не встановлює, яка площа земель сільськогосподарського призначення має бути приватизована, а яка має бути залишена у державній чи комунальній власності.

З урахуванням цього Законопроект передбачає наступні особливості:

• приватизації підлягають лише землі державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій;
• приватизація земель державних сільськогосподарських підприємств дозволяється: 1) в процесі приватизації самих підприємств; 2) без прийняття рішення про приватизацію підприємства, на підставі рішення органу, до сфери управління якого належить підприємство; 3) при ліквідації підприємств;
• визначається порядок розподілу сільськогосподарських угідь при приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, зокрема: 1) до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, між працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери; 2) до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій  для ведення особистого селянського господарства; 3) не менше 40% передаються в оренду на земельних торгах (крім випадків приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств).

У випадку приватизації самих підприємств, землі, які залишились після розподілу між працівниками підприємства, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери та учасниками бойових дій,  передаються в оренду на 50 років господарському товариству, у яке перетворюється підприємство.

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект щодо медіації

15 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону України «Про медіацію», яким на законодавчому рівні пропонується врегулювати процедуру альтернативного вирішення спорів. 

Так, законопроект передбачає, що процедура медіації буде застосовуватися до будь-яких конфліктів (спорів), які стосуються цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин. Більше того, пропонується встановити процедуру медіації в кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим, та в інших сферах суспільних відносин.

Варто звернути увагу, що фізичні та/або юридичні особи матимуть змогу звертатися до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження, а також під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу. У цьому контексті пропонується внести зміни до Закону України «Про судовий збір», якими передбачити, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження судом буде повернуто 60 % сплаченого судового збору.

Проектом закону визначаються права та обов’язки медіатора та сторін медіації, порядок проведення медіації, а також вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації.