Липневий дайджест новин

Практика корпоративного права

Національний банк й надалі вживає заходів для підвищення інвестиційної привабливості та підтримання обороноздатності України

Постановою Правління Національного банку України від 09 липня 2024 року № 83 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18” НБУ актуалізує низку валютних обмежень. Зміни почнуть діяти з 11 липня 2024 року.

Зміни спрямовані на збільшення інвестиційної привабливості України та залучення приватного іноземного капіталу. З цією метою НБУ:

• надав змогу вітчизняному бізнесу відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через їхню участь у наданні зовнішнього кредиту українському позичальнику. Умовою для проведення такої операції є те, що гарантом, поручителем чи страховиком зовнішнього кредиту має бути іноземне експортно-кредитне агентство чи іноземна держава або ж гарантом чи поручителем за таким зобов’язанням є міжнародна фінансова організація (МФО);
• дозволив переказувати кошти на користь іноземних компаній, до складу акціонерів яких входить іноземна держава, для сплати страхових платежів за договорами, що передбачають покриття воєнних ризиків на території України;
• забезпечив можливість резидентів переказувати кошти за наданими ними гарантіями чи поруками, що забезпечують виконання зобов’язань резидентів-позичальників за зовнішніми кредитами та позиками;
• унормував можливість резидентів-позичальників купувати іноземну валюту для її резервування за кредитним договором з МФО, що збільшить підтримку українського бізнесу з боку МФО;
• вніс уточнюючі зміни до травневого пакета лібералізації, яким було дозволено здійснювати планові відсоткові платежі за зовнішнім корпоративним боргом;
• розширив перелік товарів оборонного призначення, які мають змогу купувати за кордоном фізичні особи-волонтери. До зазначеного переліку будуть додані комплектуючі для БПЛА, а також термоковдри та термогрілки;
• додатково до можливості робити благодійні внески нерезидентами в іноземній валюті на території України НБУ надав їм змогу здійснювати відповідні перекази у гривні. Такі внески можуть здійснюватися на рахунки як державних органів, так і благодійних фондів;
• надав дозвіл фізичним особам повертати соціальні виплати, отримані в іноземній державі. Завдяки цим змінам українці зможуть виконувати зобов’язання перед повноважними органами іноземних держав, що дасть змогу запобігти погіршенню умов надання допомоги вимушеним мігрантам;
• забезпечив можливість бізнесу сплачувати збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном;
• конкретизував норму щодо наявного ліміту в розмірі 100 тис. грн на день для купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за безготівкові кошти в гривні, що відповідає ліміту на видачу готівкових коштів з поточних рахунків клієнтів. Уточнення стосується виключно безготівкових коштів, а отже, українці й надалі можуть здійснювати валютно-обмінні операції з готівковими коштами без обмежень за сумою.

Крім того, уточнено перелік операцій за рахунком іноземних компаній. З цією метою Правління Національного банку України 09 липня 2024 року затвердило постанову №82 “Про внесення змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”, що також набирає чинності з 11 липня 2024 року.

З 24 липня 2024 року розширюється перелік клієнтів та депонентів, яких може обслуговувати НБУ

НБУ затвердив зміни до Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів НБУ, щоб надати іноземним інвесторам прямий доступ до ринкових боргових інструментів (крім державних цінних паперів), спрямованих на відбудову і відновлення України.

Так, з 24 липня 2024 року розширюється перелік клієнтів та депонентів, яких може обслуговувати НБУ під час виконання ним функції депозитарної установи. Зокрема, НБУ зможе відкривати та обслуговувати рахунок в цінних паперах номінального утримувача для іноземної фінансової установи, що відповідає вимогам законодавства України, та рахунок в цінних паперах власника для іноземного депозитарію.

Відкриття рахунку в цінних паперах номінального утримувача для іноземної фінансової установи дасть змогу з’єднати інфраструктуру вітчизняного та міжнародного фінансових ринків для забезпечення доступу іноземного капіталу в Україну. Це відкриє шлях для іноземних інвестицій у фінансові інструменти, випущені для відбудови держави. Йдеться, зокрема, про облігації місцевих позик, інфраструктурні облігації, облігації міжнародних фінансових організацій та про інші боргові фінансові інструменти, спрямовані на відновлення України.

«Електронний дозвіл»: Підприємці зможуть отримувати ліцензії в електронній формі

Підприємці зможуть отримувати ліцензії та дозвільні документи в електронній формі. Рішення про запуск експериментального проєкту із запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів (єДозвіл) Уряд ухвалив на засіданні 5 липня 2024 року.

Відповідно до пілотного проекту, підприємці-учасники зможуть подавати заяви та відповідні документи в електронній формі з метою отримання, переоформлення, зупинення або анулювання ліцензій, розширення або звуження видів господарської діяльності тощо. Інформувати про зміни в документах та інших даних, що додаються до заяви, формувати та подавати декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, отримувати інформацію про стан та результати розгляду електронних документів, вносити плату за надання адміністративних послуг та скаржитися на дії (бездіяльність) органу ліцензування, що порушують вимоги законодавства у сфері ліцензування.

На першому етапі експериментального проєкту надаватимуться такі послуги: ліцензії на туроператорську діяльність, ветеринарну практику, обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, освітню діяльність за рівнем дошкільної освіти, а також декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці.

Пропонують повернути пільги на ввезення генераторів, інверторів та павербанків

18 липня 2024 року надано для ознайомлення законопроєкти:

• № 11403 – про внесення змін до Митного кодексу щодо продовження пільгового режиму ввезення електрогенераторів та супутніх товарів.
• № 11404 – про внесення змін до Податкового кодексу щодо продовження пільгового режиму ввезення електрогенераторів та супутніх товарів.

Законопроєктами пропонується продовжити пільговий режим ввезення в Україну генераторів та інверторів і комплектуючих для їхньої експлуатації/ремонту, а також екофлоу, павербанків тощо до 1 червня 2026 року.

Набули чинності закони щодо звільнення від мита та ПДВ ввезення в Україну обладнання для енергетики

Набули чинності Закони № 3854-ІХ та № 3853-ІХ, якими вносяться зміни в Податковий та Митний кодекси України, які передбачають спрощення імпорту обладнання для енергетики та комплектуючих для виробництва машин механізованого розмінування.

Закони передбачають звільнення від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість матеріалів, вузлів, агрегатів, зокрема машинокомплектів, що ввозяться для виробництва та ремонту машин розмінування.

Також передбачено звільнення від податкових та митних зборів на ввезення енергетичного обладнання. Зокрема йдеться про електрогенераторне обладнання, акумулятори, обладнання для вітро- та сонячної генерації. Крім того, пільги стосуються імпорту обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам.

Практика податкового права | TAX ALERT

Запровадження особливостей адміністрування добросовісних платників податків: закон набрав чинності

01.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (законопроєкт № 11084), окрім деяких його положень.

Зокрема, з 01.10.2024 набувають чинності норми Закону, якими на період дії воєнного стану та по 31 грудня року, в якому він буде припинений, встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

До таких платників податків належатимуть юридичні особи та фізичні особи – підприємці («ФОП»), які одночасно відповідатимуть встановленим вимогам та критеріям і які включатимуться до окремого переліку. Його формування, затвердження забезпечуватиме Державна податкова служба України не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.

Для платників податків на період їх включення до цього переліку передбачаються певні особливості податкового адміністрування. Наприклад, контролюючими органами не розпочинаються фактичні перевірки з окремих питань та документальні позапланові перевірки з окремих підстав; строк проведення камеральної, документальної перевірок щодо бюджетного відшкодування ПДВ становить 5 та 10 робочих днів відповідно та інші.

Детальніше про такі особливості ми розповідали тут.  

Звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом обладнання для енергетики, розмінування та протидії технічним розвідкам

27.07.2024 набрали чинності:

• Закон України від 16.07.2024 № 3853-ІХ «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування»;
• Закон України від 16.07.2024 № 3854-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування, товарів, які сприяють відновленню енергетичної інфраструктури України, та щодо окремих особливостей митного оформлення товарів, призначених для потреб безпеки і оборони».

Зазначеними законами, серед іншого, встановлюється на період дії воєнного стану, але не більш як до 01.01.2026, звільнення від оподаткування ввізним митом та ПДВ:

• операцій з імпорту парових, гідравлічних, газових турбін, електрогенераторних установок, певних видів генераторів змінного струму, інверторів та деякого іншого обладнання для енергетики;
• операцій з імпорту товарів, перелік яких із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД визначатиметься Кабінетом Міністрів України, що здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Також передбачається до припинення воєнного стану звільнення від оподаткування ввізним митом та ПДВ операцій з імпорту складових безпілотних систем, активних засобів протидії технічним розвідкам, машин механізованого розмінування, що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту наведених систем, засобів, машин.

Прийнято закон щодо підвищення ставок акцизного податку на пальне

18.07.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» (законопроєкт № 11256-2).

Згідно з текстом законопроєкту, передбачається поступове 4-етапне підвищення ставок акцизного податку на пальне, яке триватиме з 01.09.2024 до 01.01.2028.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що нові розміри ставок акцизного податку відповідатимуть положенням Директиви Ради № 2003/96/ЄС.

Також передбачається, що у період дії воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення, а для окремих випадків – до дати припинення можливості бойових дій/дати завершення бойових дій, не є акцизним складом приміщення/територія:

• у кожному (на кожній) з яких загальна місткість ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
• які розташовані/знаходяться на територіях можливих, активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення), у кожному (на кожній) з яких загальна місткість ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 5000 літрів (за винятком окремих випадків);
• у кожному (на кожній) з яких виконуються зазначені вище умови та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.

Наразі закон готується на підпис, і у разі його підписання Президентом України він набуде чинності 01.09.2024 (окрім деяких положень, що набудуть чинності пізніше).

Пільги з екологічного податку на викиди двоокису вуглецю установками, що використовують біопаливо як єдиний вид палива

16.07.2024 Верховна Рада України прийняла за основу із доопрацюванням законопроєкт № 9596 від 09.08.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива».

Законопроєктом пропонується встановити ставку екологічного податку нуль гривень за викиди двоокису вуглецю, що здійснюється установками, внесеними до реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що прийняття наведених змін сприятиме, зокрема, створенню умов для подальшого стимулювання виробництва енергії з біопалива.

Також, згідно із законопроєктом № 9597 від 09.08.2023, який був прийнятий за основу 18.06.2024, наведений реєстр установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива, має бути створений Кабінетом Міністрів України, та він забезпечуватиме збір, накопичення та облік відомостей про такі установки для цілей екологічного податку.

Законопроєкт щодо оновлення правил справляння військового збору та інших особливостей оподаткування

18.07.2024 у Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт № 11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, серед іншого, пропонується:

• зобов’язати платників податків проводити інвентаризацію під час проведення перевірки на вимогу контролюючого органу та за присутності посадових осіб цього органу;
• зобов’язати платників податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачувати авансові внески з податку на прибуток у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину, дизельного палива, скрапленого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним, внесеним до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
• віднести води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин до підакцизних товарів та оподатковувати їх акцизним податком за ставкою у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою;
• підвищити для фізичних осіб, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, ставку військового збору до 5%;
• встановити військовий збір для:
  • ФОП – платників єдиного податку 1, 2 та 4 груп за ставкою 5% від двох мінімальних заробітних плат, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року;
  • осіб, які набувають у власність банківські метали, за ставкою 5% від вартості таких металів;
  • ФОП – платників єдиного податку 3 групи, юридичних осіб (незалежно від системи оподаткування) за ставкою 1% від їх доходу;
  • осіб, які набувають у власність легковий автомобіль, що підлягає першій державній реєстрації, за ставкою 15% від вартості такого авто;
  • осіб, які здійснюють діяльність з продажу ювелірних (побутових) виробів, за ставкою 30% від доходу з продажу таких виробів;
  • постачальників послуг мобільного зв’язку за ставкою 5% від вартості таких послуг, сплаченої їх кінцевими користувачами.

Детальніше про законопроєкт ми розповідали тут.

Опублікований огляд судової практики Верховного Суду за червень 2024 року

24.07.2024 опубліковано огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за червень 2024 року.

З-поміж іншого, у огляді зазначається про постанову від 05.06.2024 у справі № 520/4882/23, у якій Верховний Суд сформував правовий висновок щодо можливості проведення документальної позапланової перевірки платника податків після визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Верховний Суд наголосив на тому, що однією із підстав для проведення документальної позапланової перевірки є порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. При цьому, Податковий кодекс України не встановлює конкретного строку для прийняття контролюючим органом наказу про проведення перевірки за наявності такої підстави.

Тому право контролюючого органу на проведення перевірки на цій підставі обмежується виключно строками давності, визначеними податковим законодавством.

Судова практика 

Набув чинності Закон щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах

19 липня набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».

Закон прийнято з метою приведення положень процесуальних кодексів у відповідність із Рішенням Конституційного Суду України (КСУ) від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023. У наведеному рішенні КСУ звернув увагу на те, що існуючі на момент розгляду справи розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного.

Відтепер у цивільному судочинстві малозначними вважатимуться:

• Справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• Справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• Справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
• Справи про розірвання шлюбу;
• Справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо змін у адміністративному судочинстві – до справ незначної складності тепер відноситимуться справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб – ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців – тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовні заяви та апеляційні скарги, подані до набрання чинності цим Законом, розглядатимуться за правилами, що діяли раніше.

Для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років наявність військово-облікового документа є обов’язковою під час перетину кордону

З 17 липня 2024 року всі чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ під час перетину кордону України та пред’являти його за вимогою представника Державної прикордонної служби України.

Відповідно до роз’яснень Держприкордонслужби документ може бути в паперовій чи електронній формі.

У разі відсутності такого документа, прикордонники не дозволять перетнути кордон. Відмову також можуть надати, якщо в Єдиному державному реєстрі призовників є інформація про розшук особи Нацполіцією. У цьому випадку на місце викликатимуть поліцейського для адміністративного затримання та доставки особи до найближчого ТЦК та СП.

Крім того, військово-облікові документи осіб, які мають відстрочку від призову на військову службу, повинні містити інформацію про таку відстрочку, або ж особи повинні мати довідку за формою, визначеною в додатку 6 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року № 560.

Набули чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку щодо направлення повісток

Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2024 року № 747 «Про внесення змін щодо окремих питань оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Постановою встановлено, що повістки, а також інші документи про виклик або оповіщення призовників, військовозобов’язаних і резервістів до ТЦК та СП, Центрального управління, регіональних органів СБУ або розвідувальних органів можуть надсилатися рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Нагадаємо, що після 16 липня 2024 року повістки можуть надсилатись засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення:

• на адресу місця проживання, яку вказано під час уточнення даних;
• на адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання – у разі не уточнення протягом 60 днів військовозобов’язаним своєї адреси місця проживання.

На порталі «Дія» запрацювала послуга електронного бронювання

З 17 липня керівники критично важливих підприємств та підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони, можуть бронювати працівників через портал «Дія». Сервіс значно прискорює процес бронювання та дозволяє отримати результат протягом доби.

Алгоритм бронювання на порталі «Дія»:

1. Міністерства та обласні військові адміністрації вносять до Єдиного переліку установ підприємства, які мають право бронювати працівників.
2. Керівник компанії подає на порталі «Дія» списки на бронювання та засвідчує заяву електронним підписом.
3. Система автоматично перевіряє, чи працівник офіційно працевлаштований і чи є його дані в реєстрі «Оберіг».
4. «Дія» протягом доби надсилає керівнику сповіщення про результат розгляду.
5. У разі позитивного рішення працівник автоматично переводиться на спеціальний військовий облік на строк дії бронювання, і ця інформація з’являється в застосунку «Резерв+».
6. Згодом витяг про бронювання можна буде завантажити на порталі «Дія» та за потреби роздрукувати.

Затверджено критерії визначення підприємств, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України

Міноборони затвердило Критерії визначення підприємств, установ, організацій, а також юридичних осіб приватного права, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період.

Вказані юридичні особи визнаються критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, у разі відповідності одному або більше критеріям, зазначеним вище Критеріїв та за умови відсутності у статутному капіталі таких підприємств, установ чи організацій, а також юридичних осіб приватного права частки держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом.

Практика кримінального права 

Що слід враховувати при проведенні допиту неповнолітніх під час кримінального провадження?

Особливості допиту неповнолітніх пов’язані із наявністю специфічних характеристик психології дитячого, підліткового, юнацького періоду розвитку. Ці риси виявляються як у процесі формування показань, так і в поведінці та позиції допитуваного.

Так, під час допиту важливо врахувати, що молодший шкільний вік 8-12 років, середній шкільний вік 12-13 років, старший шкільний вік 14-17 років істотно відрізняються один від одного, причому в міру наближення до повноліття багато рис дитячої психології пом’якшуються. Наприклад, для молодшої вікової групи характерні емоційність поведінки, прагнення до демонстрації та відстоювання своєї зрілості й самостійності, «дитяче» розуміння сміливості, товариства, дружби; також особливе значення підліток надає оцінці його поведінки та вчинків з боку найближчого до нього оточення.

Натомість неповнолітнім властиві виняткова точність сприйняття та міцність утримання в пам’яті деталей подій та властивостей предметів, які їх зацікавили. При наданні ними показів сильнішими виявляються позитивні спонукання говорити правду (як показує судово-слідча практика: понад 80% підлітків, які вчинили кримінальне правопорушення, визнають свою провину на першому допиті).

Приступаючи до допиту неповнолітнього необхідно:

• бути обізнаним щодо його умов життя та виховання, рівня розвитку, зв’язків, інтересів, особливостей характеру тощо;
• забезпечити максимальне скорочення періоду часу між отриманням виклику та початком допиту, щоб мінімізувати можливість обговорення предмета майбутніх показів із батьками та однолітками;
• скласти письмовий план з чіткою послідовністю питань;
• максимально просто формулювати питання, відмовитися від «лобових» питань тощо.

Більш детально про тактику допиту неповнолітніх читайте у статті «Особливості допиту слідчим суддею неповнолітніх під час досудового розслідування в судовому засіданні: процесуально-психологічні та криміналістичні аспекти», одним з авторів якої є партнер, керівник практики кримінального права GOLAW, адвокат Ігор Глушко.

Конституційний Суд України визнав неконституційною норму КПК України щодо продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану

18 липня 2024 року Конституційний Суд України (далі – КСУ) ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами Оніщенка Р.І. та Гаврилюка Д.М. щодо відповідності Конституції України ч. 6 ст. 615 КПК України, якою встановлено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

На думку скаржників, зазначена норма КПК України суперечить ст. 29 Конституції України, оскільки для продовження найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено процедуру, яка не передбачає ухвалення вмотивованого рішення суду на підставі та в порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.

КСУ, ухвалюючи рішення про неконституційність ч. 6 ст. 615 КПК України, наголосив, що ч. 2 ст. 29 Основного Закону України акцентує на винятковому характері заходів утручання у право на свободу та особисту недоторканність.

Таким чином, під час законодавчого врегулювання питання продовження строку тримання під вартою особи у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою парламент має конституційний обов’язок запровадити таку нормативну конструкцію, яка до моменту усунення неможливості розгляду судом цього питання містила б гарантії запобігання заподіянню шкоди завданням кримінального провадження.

Крім того, законодавче регулювання цього питання потребує конкретизації поняття «неможливість судового розгляду» безпосередньо в контексті обставин, що виникли через широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України, а також запровадження вимоги щодо розв’язання питання про продовження строку тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які унеможливлювали судовий розгляд, але в будь-якому випадку протягом строку, що не перевищує сімдесяти двох годин, установлених ч. 3 ст. 29 Конституції України, після закінчення строку тримання під вартою, визначеного вмотивованим рішенням суду.

Важливо зауважити, що ч. 6 ст. 615 КПК України втратить чинність через 3 місяці з дня ухвалення зазначеного рішення.

КПК України не встановлює вимоги щодо проведення слідчого експерименту винятково на місці події кримінального правопорушення: позиція Верховного Суду

У справі № 303/5115/15-к прокурор, звертаючись з касаційною скаргою, стверджував, що суд першої інстанції безпідставно визнав неналежними й недопустимими доказами висновки судово-медичних експертиз, якими встановлено кількість ударів та розмежування ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також слідчі експерименти за участю потерпілих.

Визнаючи протоколи слідчих експериментів за участю потерпілих недопустимими доказами, місцевий суд послався на те, що вони не відповідають вимогам ст. 240 КПК України, оскільки в них не відтворена обстановка, обставини та дії, зокрема вони були проведені не на межі присадибних ділянок, а в домогосподарстві потерпілих і в дощову погоду. Суд апеляційної інстанції погодився із застосуванням місцевим судом доктрини «плодів отруєного дерева» щодо похідних від цієї слідчої дії доказів, у тому числі проведених у справі судово-медичних експертиз.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд погодився з позицією прокурора, що ст. 240 КПК України не передбачає обов’язку відтворити всі умови, які існували на час події, а вимагає лише моделювання умов, наближених до тих, що існували на момент події і є важливими для мети експерименту, що й було зроблено під час проведення експериментів. При цьому відповідно до даних слідчих експериментів за участю понятих потерпілі на статистах показали, які дії щодо них вчиняв обвинувачений, і спосіб та механізм завдання ударів.