Листопадовий дайджест новин

Практика корпоративного права

НКРЕКП запланувала перевірки 207 суб’єктів господарювання у 2025 році

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила План здійснення заходів державного контролю на 2025 рік. Згідно з постановою від 13 листопада 2024 року № 1940. Згідно з документом, перевірки заплановано для 207 суб’єктів господарювання, що працюють у сферах енергетики, теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Метою перевірок є забезпечення дотримання ліцензійних умов, контроль за якістю надання послуг та дотримання законодавства у відповідних галузях. Перевірки триватимуть від 5 до 15 робочих днів залежно від обсягу діяльності суб’єкта. Регулятор зазначає, що план контрольних заходів сформований з урахуванням ризиків та пріоритетів державного нагляду.

В Україні створюють Містобудівний кадастр: новий етап цифровізації будівельної галузі

Містобудівний кадастр стане ключовим етапом у цифровізації будівельної галузі України, забезпечуючи прозорість процесів, усунення бюрократії та прискорення відновлення країни. Ця система об’єднає 7 основних реєстрів, зокрема містобудівної документації, будівель і споруд, адресний реєстр, реєстр адміністративно-територіальних одиниць, а також електронну систему ціноутворення. Новий функціонал обговорили на заході «Цифровізація містобудівної діяльності в Україні», де представники уряду, міжнародних організацій та експерти галузі представили рішення для автоматизації процесів і боротьби з корупцією.
За словами Віце-прем’єр-міністра Олексія Кулеби, цифровізація містобудування сприятиме прозорій відбудові житла, соціальної та критичної інфраструктури, а також надасть громадянам і громадам доступ до необхідних послуг у кілька кліків. Крім того, Віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров наголосив, що запуск Містобудівного кадастру стане наступним кроком після успішного впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Міжнародні партнери, такі як USAID і Посольство Великої Британії, відзначили важливість цієї ініціативи для модернізації галузі та подолання корупції.

Верховна Рада ухвалила за основу новий законопроєкт про захист персональних даних

20 листопада Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 8153 «Про захист персональних даних». Документ є новою редакцією закону, ухваленого ще у 2010 році, і має на меті привести національне законодавство у відповідність до європейських стандартів, зокрема Загального регламенту про захист даних (GDPR) та Конвенції 108+. Головна ідея — посилення захисту персональних даних, розширення прав суб’єктів цих даних та впровадження механізмів для боротьби з кіберзлочинністю.
Законопроєкт визначає ключові поняття, такі як «персональні дані», «біометричні дані», «згода на обробку» та «порушення безпеки даних». Також вводяться нові правила щодо обробки персональних даних, включаючи заборону їх використання з іншою метою, ніж передбачено, обмеження на обробку чутливих даних і нові зобов’язання для роботодавців, правоохоронних органів і журналістів. Серед нововведень — обов’язкове призначення відповідальної особи з питань захисту персональних даних і суттєве збільшення штрафів за порушення.
Попри позитивну оцінку Офісу Ради Європи, документ потребує доопрацювання для повної відповідності європейським стандартам, включаючи Загальний регламент про захист даних (GDPR). Зокрема, уваги потребують аспекти, пов’язані з обробкою даних правоохоронними органами та періодичністю надання суб’єктам доступу до своїх даних. Законопроєкт вважається важливим кроком до адаптації законодавства України до міжнародних стандартів.

Державні та комунальні підприємства будуть корпоратизовані: основні положення законопроєкту № 6013

Законопроєкт № 6013, підготовлений до другого читання, пропонує масштабну реформу у сфері управління державними та комунальними підприємствами. Його основна мета — запровадження механізмів, які сприятимуть прозорості, ефективності та інвестиційній привабливості цих підприємств. Законопроєкт враховує вимоги Ukraine Facility Plan і стандарти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які передбачають корпоратизацію всіх державних і комунальних підприємств шляхом перетворення їх у акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.
Основні положення законопроєкту включають обов’язкову корпоратизацію унітарних підприємств, інвентаризацію майна та його внесення до статутного капіталу нових юридичних осіб, а також управління майном, яке не підлягає приватизації, на основі узуфрукту. Важливим нововведенням є обов’язкове проведення операцій із майном через систему «Прозорро.Продажі» та оприлюднення фінансової звітності підприємств з державною часткою понад 50 %. Це дозволить підвищити підзвітність і прозорість управління державним майном.
Одним із ключових аспектів законопроєкту є уніфікація правового регулювання для юридичних осіб, що мають нетипові організаційно-правові форми. Це передбачає можливість їх перетворення в товариства з обмеженою відповідальністю, що дозволить встановити однакові правила для всіх субʼєктів, забезпечуючи прозорість та чіткість у правовідносинах.
Реалізація реформи створить передбачувані умови для бізнесу, залучить нові інвестиції, мінімізує корупційні ризики та наблизить господарське законодавство України до міжнародних стандартів.

Запущено механізм перестрахування воєнних ризиків для залучення інвестицій в Україну

Під час Інвестиційної конференції ЄС-Україна Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) підписала угоду про запуск механізму перестрахування воєнних ризиків спільно з міжнародним брокером AON та українською страховою компанією ARX. Ця ініціатива, розроблена у відповідь на оголошення DFC на конференції URC у червні, має на меті залучення інвестицій та підтримку малого і середнього бізнесу через розширення страхових можливостей для українських компаній.
Механізм передбачає, що DFC виступатиме перестраховиком для компанії ARX, яка надаватиме страхові поліси в Україні для покриття ризиків фізичних збитків, спричинених війною. За словами першого заступника Міністра економіки України Олексія Соболева, запуск цього механізму є важливим сигналом для залучення інвестицій і підтримки проєктів відновлення в Україні. Особливо важливим є те, що страхування здійснюється через українські страхові компанії, які володіють необхідною експертизою.

Очікується, що цей механізм допоможе збільшити кількість приватних компаній, залучених до відновлення України. DFC також вивчає можливість розширення програми перестрахування для інших українських страхових компаній, тоді як Міністерство економіки спільно з Європейською комісією працює над впровадженням подібних механізмів із залученням інших фінансових установ.

Практика податкового права | TAX ALERT

Набув чинності закон щодо особливостей оподаткування на період дії воєнного стану

З 01.12.2024 діє Закон України № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану». Огляд запроваджених законом змін було наведено нами у дайджесті головних податкових новин від 24.10.2024.

Законом, зокрема, передбачається наступне: підвищується ставка військового збору для фізичних осіб до 5% та встановлюється обов’язок його сплати для ФОПів на єдиному податку 1, 2, 4 груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, а також для платників єдиного податку третьої групи — в розмірі 1% від доходу; змінюються строки звітування з податку на доходи фізичних осіб, ЄСВ та військового збору з квартальних на щомісячні; передбачається для банків базова ставка податку на прибуток за наслідками 2024 року у розмірі 50%.

Проте, у зв’язку з тим, що закон було прийнято ще в жовтні цього року, а чинності він набув лише в грудні, виникла ситуація, за якої ФОПи першої, другої та четвертої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, відповідно до норм прийнятого закону, повинні були сплачувати військовий збір, починаючи з 01.10.2024. Для врегулювання цієї ситуації Верховна Рада України, 04.12.2024, прийняла закон від 23.05.2023 № 9319, до якого внесено правки, які передбачають перенесення початку сплати військового збору зазначеними платниками податку на 01.01.2025. Станом на 05.12.2024 цей закон ще не підписано Президентом.

Скасовуються пільги воєнного стану з ЄСВ

28.11.2024 було опубліковано Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що набуде чинності 01.01.2025.

Крім визначення нових розмірів та мінімумів основних соціальних показників прикінцевим положеннями закону на 2025 рік, серед іншого, зупиняються норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які на період з 01.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців його припинення, надавали право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе для наступних осіб:

• фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, що обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);
• осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
• членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
  Так, наприклад, ФОП-платники єдиного податку 3 групи з 01.01.2025 повинні будуть сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому ніж 1 760 грн, за умови відсутності інших пільг, які звільняють від сплати такого внеску.

Оновлено план-графік податкових перевірок на 2024 рік
29.11.2024 Державна податкова служба України оприлюднила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік.

Зміни внесено до таких розділів:

• Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та Розділ ІІ плану графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» (-1 перевірка порівняно з жовтневим оновленням);
• Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» (+2 перевірки порівняно з жовтневим оновленням);
• Розділ IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (-1 перевірка порівняно з жовтневим оновленням).

Лист-роз’яснення щодо режиму експортного забезпечення
18.11.2024 Державна податкова служба України оприлюднила лист від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, у якому висвітлено особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (Товари РЕЗ) у період дії воєнного стану.

Зазначений лист надає роз’яснення платникам податків щодо таких основних питань:

• нормативної бази;
• загальних норм режиму експортного забезпечення;
• порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів РЕЗ;
• порядку відображення операцій з експорту Товарів РЕЗ у податковій звітності;
• декларування бюджетного відшкодування.

Нагадаємо, що режим експортного забезпечення було запроваджено в Україні з 01.12.2024. З його особливостями можна ознайомитися у нашому дайджесті головних податкових новин за 20.11.2024.

Судова практика 

До 28 лютого 2025 року всі критично важливі підприємства мають підтвердити свій статус згідно з новими критеріями

Міністерство економіки поінформувало, що з 1 грудня бронювання військовозобов’язаних знову відбуватиметься через портал Дія.
Водночас усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до нових критеріїв.
Відповідна постанова від 22 листопада 2024 року № 1332 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» набрала чинності з 1 грудня 2024 року, крім окремих норм. Документом викладено в новій редакції Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.
Повідомляється, що 15 листопада Уряд завершив аудит рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими. За результатами аудиту 95 % від всіх критично важливих підприємств зберегли цей статус.
Алгоритм визнання підприємств критично важливими не змінюється. Як і раніше, підприємство звертається до відповідного міністерства або ОВА для отримання такого статусу.
Уряд зберіг вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності віднині погоджуються Міністерством оборони та Міністерством економіки.

Верховний Суд звернув увагу на особливості подання ордера на надання правової допомоги

6 листопада 2024 року Верховний Суд ухвалив рішення у справі № 483/346/24, де наголосив, що якщо ордер на правничу допомогу додано до документа, підписаного електронним підписом адвоката, окремий підпис на ордері не потрібен.
Це стало відповіддю на помилкову відмову апеляційного суду у відкритті провадження через відсутність підпису на ордері. Верховний Суд підкреслив, що у цифрову епоху, особливо в умовах війни, варто сприяти діджиталізації процесів і уникати невиправданих обмежень.

КАС ВС висловився щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

У справі № 420/22020/23 від 20 серпня 2024 року КАС ВС уточнив, що витрати на правничу допомогу мають бути співмірними складності справи, часу й обсягу робіт адвоката. Суд може зменшити необґрунтовані витрати за заявою іншої сторони.
Докази про обсяг послуг і їхню вартість повинні подаватися до завершення судових дебатів або впродовж 5 днів після рішення.

Набули чинності зміни до Закону «Про судовий збір»

14 листопада 2024 року набрав чинності Закон № 4056-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судовий збір”» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року. Закон спрямований на забезпечення принципу обов’язковості судового рішення та покликаний привести положення законодавства у відповідність до Конституції.
Закон передбачає, що судовий збір не справляється за подання низки документів. Зокрема, це стосується заяв про перегляд Верховним Судом рішень у випадках, коли міжнародні судові установи виявили порушення міжнародних зобов’язань України. Також без сплати збору можна подавати заяви про зміну способу, порядку чи строку виконання рішень, про поворот виконання судових рішень, винесення додаткових рішень або розірвання шлюбу з безвісно відсутньою особою.
Крім того, не сплачується судовий збір за подання заяв про встановлення фактів каліцтва чи смерті, необхідних для соціальних виплат, або заяв про примусову психіатричну допомогу чи госпіталізацію. Аналогічні пільги поширюються на позови про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органів влади, заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх, клопотання про виконання рішень іноземних судів, а також позови про визнання необґрунтованими активів і стягнення їх у дохід держави.
В умовах воєнного стану судовий збір не стягується за заяви Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, позови про заборону політичних партій, заяви про встановлення факту смерті осіб, загиблих у районах бойових дій, та скарги на дії виконавців судових рішень.
Закон також встановлює ставки судового збору за скарги на ухвали суду. Для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців вони визначені в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для фізичних осіб – у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму.
Ці зміни сприяють забезпеченню справедливого доступу громадян до суду, усуваючи фінансові бар’єри в соціально значущих категоріях справ. Вони набувають особливого значення в умовах воєнного стану, коли значна частина населення стикається з правовими проблемами через бойові дії, окупацію та соціальні труднощі.

Велика Палата Верховного Суду роз’яснила наслідки неявки в судове засідання

Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію щодо наслідків неявки учасників справи в судове засідання, що закріплено у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі № 990/147/23.
Суд наголосив, що відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, окрім випадків, передбачених цією статтею. Якщо позивач без поважних причин повторно не з’являється або не повідомляє причини неявки, а також не подає заяву про розгляд справи за його відсутності, суд має право залишити позовну заяву без розгляду.
Водночас, якщо відповідач наполягає на розгляді справи, суд може розглянути її на основі наявних доказів. Це правило застосовується до позивачів, які не є суб’єктами владних повноважень, лише за умови повторної неявки.
Норма ч. 5 ст. 205 КАС України реалізує принципи рівності, змагальності сторін і гласності процесу. Вона презюмує, що позивач, ініціюючи судовий розгляд, має бути активним учасником і забезпечувати можливість судового захисту своїх прав.
Таким чином, законодавство дозволяє суду залишити позов без розгляду як своєрідну відповідальність позивача за неявку, що може вплинути на ефективність судового провадження.

Адвокати юридичної фірми GOLAW успішно представили інтереси одного з найбільших за величиною банків Німеччини у Верховному Суді

За супроводу команди адвокатів GOLAW банк звернувся до суду із заявою про відкриття провадження в справі про банкрутство підприємства, що було власником найбільшого заводу із виробництва діоксиду титану в усій Східній Європі. Вказаний завод розташовувався на території Автономної Республіки Крим та опинився в окупації з початку анексії Криму в 2014 році. У 2021 році боржник відчужив свій основний актив російському бізнесу та не виконав зобов’язання перед кредиторами, зокрема перед німецьким банком.

При цьому віднедавна Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) забороняє відкривати провадження в справах про банкрутство підприємств, чиї майнові комплекси розташовані на тимчасово окупованих територіях України, або якщо неплатоспроможність боржника виникла через агресію проти України.
Боржник у справі посилався і на наявність цілісного майнового комплексу на окупованих територіях України, і на власну неплатоспроможність внаслідок збройної агресії (незважаючи на продаж заводу російському бізнесу).

Верховний Суд погодився з аргументами команди GOLAW та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відкриття провадження в справі про банкрутство.
Прийнята судом постанова стала важливим прецедентом, в якому суд вказав, що заборона на відкриття провадження в справах про банкрутство зап. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ поширюється на ті правовідносини й випадки, що існували до набрання з 29.07.2023 чинності відповідною нормою, однак не раніше 24.02.2022.

Зазначені висновки Верховного Суду значно вплинуть на подальшу практику судів у справах про банкрутство боржників, що постраждали від агресії рф, та суттєво ускладнять можливі процесуальні зловживання.
Посилання на постанову Верховного Суду від 29.08.2024: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121293225

Над проєктом працювала команда адвокатів судової практики GOLAW:

• Партнерка та керівниця практики Катерина Манойленко;
• Партнерка Катерина Цвєткова;
• Юрист Ігор Селівакін.

Практика кримінального права 

Вдосконалено механізм притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав

04 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, який суттєво доповнив порядок застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Наразі закон очікує підпису Президента України.

Серед основних новел цього закону доцільно виокремити:

• встановлення підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи. Йдеться, зокрема, про встановлені фактичні обставини, що свідчать про вчинення:
  • уповноваженою особою юридичної особи, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 3692, стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 КК України;
  • незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 3692, стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 КК України та ін.
• можливість застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру, пов’язаних зі сферою діяльності, у межах якої встановлено її зв’язок із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки ст. ст. 209, 369, 3692, вчиненого стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 КК України, зокрема:
  • тимчасового обмеження діяльності юридичної особи (може полягати у забороні брати участь у публічних та оборонних закупівлях, користуватися ліцензією, приватизувати державне та комунальне майно тощо);
  • тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг (може полягати у забороні одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади, залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проєктів та міжнародних фінансових операцій, набувати статус резидента Дія Сіті тощо);

• запровадження штрафу як заходу кримінально-правового характеру.
• доповнення КПК України окремою главою щодо кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, яка встановлює особливості участі представника у таких провадженнях, особливості досудового розслідування, загальні положення застосування обмежень до юридичної особи.

Позбавлення державних нагород включено до переліку видів покарань

21 листопада 2024 року набув чинності закон, який дозволяє застосувати позбавлення державних нагород України як додаткове покарання до особи, засудженої за:

• тяжкий чи особливо тяжкий злочин;
• кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
• кримінальне правопорушення, пов’язане з тероризмом (ст.ст. 258-258-5 КК України);
• створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК України);
• напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261 КК України).

Виконання цього покарання передбачає такі етапи:

• суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого державної нагороди України, протягом 3 робочих днів після набрання ним законної сили направляє копію вироку Президентові України та Міністерству юстиції України;
• резолютивна частина такого вироку невідкладно публікується в офіційних друкованих виданнях, в яких здійснюється офіційне оприлюднення актів Президента України, а також розміщується на офіційному веб-сайті Президента України;
• Міністерство юстиції України протягом 3 робочих днів після одержання копії вироку, направляє її органам або посадовим особам, до компетенції яких віднесено питання застосування та/або адміністрування пільг, передбачених для осіб, нагороджених державними нагородами України, для припинення застосування пільг та пов’язаних з ними прав.

Особа може бути позбавлена державної нагороди України не лише згідно з обвинувальним вироком суду, а й за рішенням Ради національної безпеки і оборони України про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеним в дію указом Президента України.

Розширено перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені відповідно до угоди про визнання винуватості

05 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, який встановлює, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди.
Наразі закон очікує підпису Президента України.