Процедура банкрутства: останні зміни у зв’язку з карантином

Попри свій невеликий обсяг, Закон запроваджує низку важливих уточнень, зокрема, пов’язаних з впливом пандемії коронавірусної хвороби на перебіг процедури банкрутства. Пропонуємо розглянути, що саме змінилось у процедурі банкрутства.

Скасування автоматичного продовження строків

Попередньою редакцією Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) передбачалося автоматичне продовження деяких строків у процедурі банкрутства на період дії карантину, наприклад:

• проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство;
• звернення у межах провадження у справі про банкрутство;
• оголошення про проведення аукціонів;
• виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника;
• процедури розпорядження майном та ін.

Однак, з 6 січня 2022 року автоматичне продовження вказаних строків скасовано.

Відтепер, зазначені строки можуть бути продовжені лише судом. Для цього комітету кредиторів, кредитору або арбітражному керуючому необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням про продовження строків. Також Кодексом суд уповноважений на продовження таких строків з власної ініціативи.

Відповідальність арбітражного керуючого під час карантину

Закон, серед іншого, уточнює питання відповідальності арбітражного керуючого – останній не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення відповідних дій, якщо це було зумовлено вимогами карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Проте, арбітражний керуючий зобов’язаний повідомити про такі обставини комітету кредиторів (кредиторів – у справі про неплатоспроможність фізичної особи), а також окремо заставних кредиторів.

Проведення зборів (комітету) кредиторів в особливому режимі

Законом уточнено порядок віддаленого проведення зборів (комітету) кредиторів у режимі відеоконференції, а саме визначено наступне:

• у разі відсутності в учасника зборів (комітету) електронного цифрового підпису, його особа підтверджується в порядку Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
• носій запису відеоконференції обов’язково долучається до протоколу зборів (комітету);
• протокольне рішення зборів (комітету) підписується арбітражним керуючим, а у випадку проведення зборів (комітету) без його участі – кредитором, що обраний головою зборів (комітету).
• уточнено також порядок альтернативного проведення зборів (комітету) кредиторів – шляхом опитування:
• запит з проєктом рішення з запропонованих питань надсилається всім учасникам ініціатором такого опитування, при чому такий запит надсилається на офіційно повідомлену адресу електронної пошти учасника, а в разі її відсутності – поштовим відправленням;
• згода учасника з рішенням повинна бути безумовною та виражатись в підписанні (зокрема, електронним цифровим підписом) запропонованого рішення та зворотному надісланні його ініціаторові упродовж 15 днів з дня отримання запиту, з долученням документів, що підтверджують повноваження підписанта;
• відповіді, отримані після закінчення встановленого строку або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання;
• прийняте рішення надсилається ініціатором опитування всім учасникам зборів (комітету) кредиторів протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття відповідей від учасників, а датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді.

Скасування  ряду заборон в процедурі банкрутства

Як відомо, з 17 жовтня 2020 року було установлено мораторій на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування. Наприклад, заборонялося ініціювати процедуру банкрутства за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

Проте, з 6 січня 2022 року вказаний мораторій скасовано, тобто обмеження щодо процедури банкрутства за вимогами, що виникли під час карантину, більше не діють.

 Також відтепер не діє продовження через COVID-19 місячного строку для звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до загрози неплатоспроможності. Варто відмітити, що Кодексом передбачена солідарна відповідальність керівника боржника за порушення зазначених вимог щодо строку. Таке порушення може стати підставою для подальшого звернення кредиторів з вимогами до керівника боржника.

Крім того, комітет кредиторів та забезпечений кредитор уже не мають права приймати рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника через карантин.

При цьому, звертаємо увагу, що залишаються чинними норми, які на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування зупиняють нарахування:

• відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника.
• штрафних санкцій за невиконання боржником таких зобов’язань.

Також незмінною залишається норма щодо того, що прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Висновки

Як бачимо, законодавець поступово скасовує послаблення у процедурі банкрутства, які вводилися до Кодексу у зв’язку з карантином. З огляду на це, важливо не зволікати та вчасно звертатися до суду для ініціювання процедури банкрутства, заявлення вимог кредитора та вчинення інших необхідних дій у процедурі банкрутства.