Результати опитування бізнесу свідчать про наявність довіри до судової системи, – Валентин Гвоздій

Про це сказав керуючий партнер юридичної фірми GOLAW, адвокат Валентин Гвоздій під час презентації результатів дослідження.

Інтегральний показник «Судового індексу» зріс у 2020 році до 2,50 балів за 5-ти бальною шкалою (у 2019 році він складав 2,45 балів).

«Тези про недовіру до суду не завжди відповідають дійсності, про що свідчать і сьогоднішні результати опитування. Що таке суд? Суд – це дві сторони. І обов’язково в суді одна сторона виграє, а друга – програє. Тобто рівно половина, 50% тих, хто прийшов до суду і програв, будуть очевидно незадоволені», – зазначив він.

Валентин Гвоздій навів статистику, оприлюднену головою Верховного суду Валентиною Данішевською, яка свідчить про те, що на сьогодні до касаційної інстанції доходять лише 14% від всіх справ, які розглядаються судами першої інстанції.

Це говорить про те, що люди, отримавши судове рішення, загалом і в цілому довіряють таким судовим рішенням», – зазначив він.

зазначив Валентин

Згідно з результатами дослідження, найкраще експерти оцінюють доступність судових рішень, кваліфікацію та професіоналізм суддів, доступність судового захисту, а найгірше – строки прийняття судових рішень.

В.о. голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький наголосив, що окремі проблеми, з якими бізнес і громадяни стикаються в судах, зокрема тривалість розгляду справ, обумовлені зовнішніми факторами, на які самі судді не можуть вплинути. Зокрема це стосується ситуації довкола Вищої кваліфікаційної комісії суддів, робота якої була заблокована після рішення Верховної Ради, що призвело до того, що вже понад 1,5 роки в Україні не призначаються нові судді.

«За інформацією, яку надала нам Державна судова адміністрація, за минулий рік в судовій системі знаходилось 3,6 млн справ. Ці 3,6 млн справ мали розглянути 4 700 суддів. Тобто за великим рахунком, кожен суддя має навантаження приблизно760 справ. Якщо розділити на кількість робочих днів, то це приблизно по 4,13 справ в день», – розповів він.

В рамках «Судового індексу» також досліджувалося ставлення бізнесу до так званої «монополії адвокатури». 39% респондентів вважають, що інтереси учасників справи мають представляти адвокати або сторони безпосередньо, 24% – що лише адвокати мають представляти інтереси сторін.

Валентин Гвоздій підкреслив, що в Україні наразі створені необхідні умови для того, щоб кожен міг скористатися послугами адвоката: бізнес має можливість найняти захисників, в той час як громадянам, які не можуть оплатити такі послуги, держава гарантує їхнє представництво адвокатами з системи безоплатної правової допомоги.

Він додав, що Національна асоціація адвокатів України може вплинути на адвокатів, щодо кваліфікації яких виникають сумніви. Але вплинути на людей, які не є представниками адвокатури, вона не зможе.

Коментуючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, керівник практики вирішення судових спорів GOLAW Катерина Манойленко підкреслила, що є об’єктивні причини незадоволення бізнесу рівнем цього відшкодування.

«Адвокатська спільнота сподівається, що суди з більшою повагою будуть ставитися до нашої роботи і об’єктивно оцінювати ту правничу і професійну допомогу, яку ми надаємо», – підкреслила вона.

Говорячи про ті справи, які після розгляду українськими судами доходять до Європейського суду з прав людини, суддя ЄСПЧ від України Ганна Юдківська зазначила, що більшість питань, які ставлять перед судом юридичні особи, стосуються права на справедливий суд і захисту права власності.

За її словами, суттєвою проблемою також залишається арешт рахунків при кримінальному провадженні проти третіх осіб, який часто неможливо оскаржити.

Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко підкреслила, що 2020 рік став справжнім випробуванням для роботи всієї судової системи.

«До традиційних проблем додалися наслідки пандемії, які лише посилили наявні слабкі місця, зокрема у частині строків розгляду справ та підготовки рішень», – сказала вона.

За словами Анни Дерев’янко, наразі бізнес чекає від влади зрушень в питанні впровадження судової реформи.