Серпневий дайджест новин

Практика корпоративного права

Оновлення відомостей про бенефіціарів юрособи: порядок повідомлення діятиме з 1 вересня 2024 року

Міністерство юстиції України нагадує про обов’язок юридичних осіб мати та подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) або його відсутність, а також структуру власності до Єдиного державного реєстру (ЄДР) згідно з Законом № 361 та Законом № 755.
Юридичні особи повинні підтримувати ці відомості в актуальному стані. У разі виявлення розбіжностей між даними про КБВ та структурою власності, органи державної влади, правоохоронні органи або суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомити про це держателя ЄДР протягом 10 робочих днів.

Процедура повідомлення визначена наказом Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5, впровадження якого відтерміновано до 01 вересня 2024 року. Після набрання чинності наказом, на офіційному веб-сайті Мін’юсту буде створено рубрику для повідомлень про розбіжності.

З 1 жовтня НБУ на півроку встановлює ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів фізосіб «з карти на карту»

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 27 серпня 2024 року № 102, з 1 жовтня 2024 року Національний банк України тимчасово на півроку встановлює ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб “з карти на карту” (також відомі як P2P, C2C).

Ліміт діє лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. Також він не застосовується до переказів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.

Запроваджений ліміт мінімізує використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, за даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму.

Бізнес і громадян звільнено від гарантування сплати митних платежів під час ввезення обладнання для відновлення енергетичних потужностей

9 серпня 2024 року Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1091».

Постанова доповнює перелік товарів, при ввезенні яких на митну територію України та/або переміщенні транзитом не надається забезпечення сплати митних платежів митним органам.
Передусім це стосується ввезення електрогенераторного обладнання, обладнання для вітрової та сонячної генерації, акумуляторів (окрім акумуляторів малої потужності). Це допоможе громадянам і бізнесу забезпечити власні потреби в енергозабезпеченні на час відновлення знищених енергетичних потужностей країни.

Урегульовано питання реєстрації авто, ввезених як гуманітарна допомога

6 серпня 2024 року прийнято Постанову № 895, що вносить зміни до постанов КМУ від 07.09.1998 № 1388 та від 10.05.2022 № 584, якими врегульовано питання державного обліку та державної реєстрації транспортних засобів (ТЗ), що ввозяться на митну територію України (МТУ) за спрощеною процедурою в умовах воєнного стану.

Постановою, зокрема:

• визначено декларацію про перелік товарів, що визначаються гуманітарною допомогою, документом, що підтверджує право власності на ТЗ;
• визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації або державного обліку ТЗ, визнаних гуманітарною допомогою та ввезених на МТУ за спрощеною процедурою;
• передбачено можливість видачі реєстраційних документів для поїздок за кордон для ТЗ, визнаних гуманітарною допомогою та ввезених на МТУ за спрощеною процедурою, які перебувають на тимчасовому державному обліку;
• передбачено обов’язковість зазначення в реєстраційних документах заборони щодо відчуження ТЗ, які визнані гуманітарною допомогою та ввезені на МТУ з урахуванням вимог Закону від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу».

Уряд дозволив іноземним компаніям отримувати дозволи на будівельну діяльність

6 серпня 2024 року Уряд ухвалив рішення про надання можливості іноземним компаніям та організаціям, які діють на території України через відокремлені підрозділи та постійні представництва, набувати право на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів.
Відповідні зміни вносяться до постанови КМУ від 18.03.2022 № 314. Вони стосуються будівництва об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) класами наслідків.

Право на будівельну діяльність надаватиметься шляхом безоплатного подання до органу ліцензування декларації про провадження господарської діяльності без необхідності отримання ліцензії на будівництво об’єктів.

Ухвалення цього акта дозволить удосконалити нормативно-правове регулювання діяльності іноземних компаній в Україні, зокрема, дасть змогу представництвам польських компаній в Україні здійснювати роботи з облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.

Бізнесу, який працюватиме в постраждалих громадах, планують надавати податкові пільги та преференції

Бізнесу на територіях деокупованих та прифронтових громад планують надавати податкові пільги та вводити низькі відсоткові ставки на кредити. Це передбачено у напрацюваннях рамкового законопроєкту «Про основні засади відновлення».

Про це було повідомлено під час третього етапу публічних консультацій «Ефективна та прозора політика відновлення», проведених спільно з ВГО «Інститут Республіка».
Список потенційних преференцій включає в себе:

• Інфраструктурну підтримку – забезпечення доступу до критичної інфраструктури (дороги, електропостачання, вода, інтернет, медичні та освітні послуги);
• Фінансові стимули (додаткові субвенції, гранти або ж пільгове фінансування комунального та приватного сектору) або інші форми фінансової підтримки для підприємців, які вирішують розпочати або розширити бізнес на цих територіях;
• Податкові пільги для підприємців та фізичних осіб;
• Підтримку інновацій та заохочення інвестицій;
• Заохочення місцевого виробництва та споживання;
• Інформаційну підтримку підприємництва та навчання.

Практика податкового права | TAX ALERT

Угода між Україною та Сполученим Королівством про скасування ввізних мит і тарифних квот: прийнято закон про ратифікацію

22.08.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Угоди № 3 у формі обміну листами між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії про внесення змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії» (законопроєкт № 0268). Закон наразі направлений на підпис Президенту України.

Зазначеною Угодою № 3, для більшості товарів, продовжено до 31.03.2029 дію норм, які скасовують ввізні мита та тарифні квоти у двосторонній торгівлі.

Винятками є продукти з м’яса, птиці та яєць, для яких з 01.04.2026 підвищуються ставки ввізного мита до рівня, передбаченого графіком, викладеним у додатку І-А до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, та застосовуються тарифні квоти (якщо ці продукти підпадають під тарифну квоту, передбачену таким графіком).

Угода № 3 набере чинності після завершення виконання сторонами необхідних внутрішньодержавних процедур.

Набрав чинності порядок затвердження мінімально допустимих експортних цін для окремих видів товарів

Кабінет Міністрів України постановою від 20.08.2024 № 944 затвердив порядок визначення мінімально допустимих експортних цін на певні сільськогосподарські товари, які підпадають під дію режиму експортного забезпечення (зокрема, мед натуральний, горіхи волоські, деякі зернові культури, соєві боби, насіння ріпаку й соняшнику, олія соєва/соняшникова/ріпакова, макуха) (далі – «Порядок»). Він діє з 03.09.2024.

Згідно з Порядком, Мінагрополітики визначатиме такі ціни на підставі інформації Державної митної служби з урахуванням умов поставок відповідно до «Інкотермс» та щомісяця до 10 числа забезпечуватиме їх затвердження шляхом прийняття наказу.

Мінімально допустимі експортні ціни на товари публікуватимуться на офіційному веб-сайті Мінагрополітики та застосовуватимуться з дня, наступного за днем їх опублікування.

Після запровадження режиму експортного забезпечення заборонятиметься експорт товарів за цінами меншими, ніж мінімально допустимі експортні ціни.

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України має право прийняти рішення про запровадження режиму експортного забезпечення після прийняття усіх необхідних для цього нормативно-правових актів (зокрема, цього Порядку, постанови щодо встановлення ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування стосовно операцій, до яких застосовуватиметься режим експортного забезпечення, проєкт якої було оприлюднено 01.08.2024).

Опубліковано огляд судової практики Верховного Суду за липень 2024 року

20.08.2024 опубліковано огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за липень 2024 року.

З-поміж іншого, в огляді зазначається про правову позицію, висловлену у постанові від 25.07.2024 у справі № 380/20490/21.

У цій справі судами було встановлено, що підприємство в межах своєї господарської діяльності змішувало автомобільний бензин та присадки для покращення якості пального.
На думку податкового органу, здійснення такої діяльності є виробництвом нового пального. Тому за результатами проведення фактичної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій у зв’язку з виробництвом пального без отримання відповідної ліцензії.

Проте таке рішення податкового органу було визнано протиправним та скасоване.
Верховний Суд зазначив, що норми законодавства визначають необхідність отримання ліцензії для виробництва пального лише в разі перероблення нафти, газового конденсату чи природного газу. При цьому змішування товарних бензинів, дизпалива та присадок не створює новий продукт, тому відсутній обов’язок отримувати спеціальні дозволи (ліцензію) у зв’язку з цим.

Судова практика 

Кабмін уточнив вимоги щодо повісток для призовників, військовозобов’язаних та резервістів

27 серпня набула чинності постанова Кабміну «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 951.
Постановою уточнено вимоги щодо підписання повісток, а саме:

• повістки, оформлені на бланку, повинні містити найменування посади, власне ім’я, прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дату її підписання. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
• у повістках, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі також – реєстр), повинно зазначатись прізвище та власне ім’я керівника ТЦК та СП або його відділу, а також дата накладення кваліфікованого електронного підпису.
  Крім того, визначено, що кожна повістка, сформована за допомогою реєстру, повинна містити унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду. Такий код вміщує всі необхідні реквізити повістки, а також реєстраційний номер поштового відправлення, у разі відправлення повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням.
  Повістка, сформована за допомогою реєстру, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Кабмін вніс зміни до порядку оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

21 серпня набула чинності постанова Кабміну «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 930.
Постановою переглянуто документи, які підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу на підставі п. п. 9, 13 та 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме для військовозобов’язаних, які:

• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), у випадках, встановлених законом), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, встановлених законом);
• є членами сім’ї другого ступеня споріднення (у разі відсутності таких осіб – членами сім’ї третього ступеня споріднення) особи з інвалідністю I або II групи, і зайняті постійним доглядом за нею (у разі наявності умов, встановлених законом).
  Відтепер військовозобов’язаним, які доглядають за хворою дружиною/чоловіком, дитиною та/або своїм батьком/матір’ю, більше не потрібно зазначати у заяві до ТЦК та СП інформацію про відсутність інших працездатних членів сім’ї, а також подавати документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншими членами сім’ї. Таку інформацію зазначають лише військовозобов’язані, які здійснюють догляд за хворими батьками дружини.
  Водночас військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за членами сім’ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, повинні зазначати у заяві до ТЦК та СП про відсутність членів сім’ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд, а члени сім’ї третього ступеня споріднення – про відсутність членів сім’ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
  Також військовозобов’язаним, які мають батьків з інвалідністю І або ІІ групи, більше не потрібно встановлювати факт здійснення догляду.

Мінцифри внесло зміни до критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, які мають важливе значення для економіки в сфері цифровізації

22 серпня набув чинності наказ Мінцифри № 123, яким затверджено зміни до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації.
Підприємство визначається таким, що має важливе значення для економіки в сфері цифровізації, у разі відповідності одному або більше критеріям.

Практика кримінального права 

Закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього підписано

24 серпня 2024 року Президент України підписав закон про ратифікацію Римського статуту, відповідно до якого Україна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності й злочину геноциду, починаючи з 21 листопада 2013 року, та злочину агресії, починаючи з 17 липня 2018 року.

Протягом семи років після набрання Римським статутом чинності для України вона не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів, коли ймовірно злочин був вчинений громадянами України.

Зазначений закон набере чинності одночасно з Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього». Водночас окремі поправки до Римського статуту наберуть чинності для України через один рік після здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти.

Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за військові злочини за наявності певних умов

20 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким вносяться зміни до ст. 401 КК України. Так, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила дезертирство або самовільне залишення військової частини, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою зобов’язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та зобов’язує її не пізніше ніж за 72 години прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Рецензія на висновок експерта не є джерелом доказів: позиція Верховного Суду

У справі № 708/1253/15-к сторона захисту, звертаючись з касаційною скаргою, серед іншого, посилалася на те, що судово-медична експертиза від 22 травня 2009 року була проведена з суттєвими недоліками та на підтвердження своїх доводів надала висновок спеціалістів від 07 червня 2017 року. Крім того, захист стверджував, що у зазначеному висновку встановлені нововиявлені обставини, наявність яких зумовлює перегляд справи.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги, колегія суддів ККС ВС у постанові від 08 серпня 2024 року звернула увагу на те, що предметом вивчення спеціалістів Національного медичного університету ім. О. Богомольця був сам лише висновок експерта від 22 травня 2009 року. Отже, документ із назвою «висновок експертного дослідження спеціалістів в галузі судово-медичної експертизи» від 07 червня 2017 року, по суті, є рецензією висновку експерта від 22 травня 2009 року (отриманого в межах кримінального провадження), тобто оцінкою висновку експерта іншими спеціалістами в галузі судово-медичної експертизи, як про це ними зазначено.
Рецензування висновків експерта не є процесуальною дією, і складений за його результатами документ не має доказового значення. У розумінні кримінального процесуального закону рецензія не є тим засобом, який спростовує висновок експертизи, оскільки інститут рецензування висновків судових експертів є формою внутрішньовідомчого контролю за якістю експертної роботи.

При цьому експертиза від 22 травня 2009 року проведена на підставі матеріалів, до яких спеціалісти в галузі судово-медичної експертизи Національного медичного університету ім. О. Богомольця не мали доступу. Їх висновок, який є рецензією на висновок судового експерта, в аспекті приписів ч. 2 ст. 84 КПК не є процесуальним джерелом доказів. Особи, які його склали, не несуть жодної відповідальності за свої міркування щодо оцінки висновку експерта, його правильності й обґрунтованості, за хибність таких тверджень. Вони висловили особисту суб’єктивну думку у спосіб і формі, на підставі якої суд не має права встановлювати наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Також колегія суддів ККС ВС встановила, що висновок експертного дослідження спеціалістів від 07 червня 2017 року не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки ґрунтується на тих фактичних обставинах, які були відомі сторонам кримінального провадження під час судового розгляду справи, а також були предметом судового дослідження.

Новини GOLAW

GOLAW вкотре успішно захистила інтереси виробника електроенергії за «зеленим» тарифом в апеляційному суді в справі проти ДП «Гарантований покупець»

Нагадаємо, що Гарпок не повністю розраховувався з виробниками за «зеленим» тарифом за поставлену електроенергію, посилаючись на наказ № 206 Міненерго, який встановлює обмеження розрахунків під час воєнного стану.

Команда GOLAW змогла відстояти права ще одного з таких виробників у апеляційному суді. В результаті суд залишив у силі рішення попередньої інстанції, яке зобов’язує Гарпок виплатити понад 5 мільйонів гривень на користь виробника.

Над проєктом працювала команда судової практики GOLAW: партнерка та керівниця практики Катерина Манойленко, старша юристка Анастасія Клян та молодша юристка Ілона Рудник.

Юридична фірма GOLAW розпочала співпрацю з NEBO Music — лейблом, який встановлює нові стандарти в світі музики

NEBO Music вирізняється сучасним підходом до створення музики та підтримки української музичної індустрії. У сьогоднішніх умовах музичний бізнес потребує надійних юридичних партнерів. GOLAW, з багаторічним досвідом, надає високоякісні послуги та вже довела свою здатність бути надійним партнером.

30 та 31 серпня в Києві за підтримки GOLAW відбулися концерти Клавдії Петрівни, молодої артистки, яка швидко завоювала аудиторію. Ця подія стала знаковою в українській музичній індустрії.

Співпраця з NEBO Music демонструє, як амбітні компанії обирають професійних партнерів для досягнення нових вершин.