TAX ALERT 01.08.2018

Оновлено процедуру попереднього узгодження цін у контрольованих операціях

Відповідно до п. 39.6.1. ст. 39 Податкового кодексу України (далі – «ПК України») великий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, із заявою про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях.
Порядок такого узгодження встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі – «КМУ»).

10.07.2018 року набрала чинності Постанова КМУ від 04.07.2018 року № 518 «Про внесення змін до Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення» (далі – «Постанова № 518»). Постановою № 518 порядок попереднього узгодження цін у контрольованих операціях було викладено у новій редакції. Зокрема, відтепер:

• встановлено можливість поширення дії договору попереднього узгодження цін на весь звітний період, в якому його укладено, та/або на звітні періоди, які передують набранню ним чинності;
• уточнено зміст пропозиції стосовно попереднього розгляду питання щодо проведення процедури узгодження ціноутворення, яка надсилається платником податку до Державної фіскальної служби (далі – «ДФС»);
• скорочено строки для ДФС щодо повідомлення платника податків про проведення попереднього розгляду (протягом 10 (раніше 15) робочих днів з дати надходження листа з пропозицією про попередній розгляд, але не пізніше ніж за 3 (раніше 5) робочих дні до його проведення);
• деталізовано предмет попереднього розгляду;
• визначено зміст заяви про попереднє узгодження ціноутворення;
• визначено підстави для припинення процедури узгодження ціноутворення, а також підстави для внесення змін до чинного договору про попереднє узгодження ціноутворення тощо.

Принагідно нагадуємо, що у разі дотримання умов договору про попереднє узгодження ціноутворення контролюючі органи не мають права приймати рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів, пені стосовно контрольованих операцій, які є предметом такого договору.

Порядок подання фінансової звітності змінився

Постановою від 11.07.2018 року № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» (далі – «Постанова № 547») було внесено зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 року №419 Зокрема, згаданий порядок приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень».

Постановою № 547 передбачено:

• доповнення переліку підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – «МСФЗ»);
• подання фінансової звітності, складеної за МСФЗ, на основі таксономії в єдиному електронному форматі;
• подання окремими категоріями підприємств разом з фінансовою звітністю звіту про управління та звіту про платежі на користь держави;
• оприлюднення фінансової звітності згідно з вимогами, встановленими законодавством;
• подання консолідованої фінансової звітності.

Постанова № 547 набрала чинності 14.07.2018 року.

Україна підписала багатосторонню конвенцію MLI про уникнення подвійного оподаткування

23.07.2018 року в.о. Міністра фінансів України Оксана Маркарова підписала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Багатостороння конвенція MLI).

Багатостороння конвенція MLI є складовою (крок 15) плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) проекту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку.

Багатостороння конвенція MLI також є зручним інструментом для оперативного перегляду міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, яка дозволить Україні реалізувати взяті наразі зобов’язання по імплементації мінімального стандарту плану дій BEPS, одночасно виконавши крок 6 та крок 14 плану дій BEPS.

Зокрема, нагадуємо, що Україна зобов’язалася реалізувати наступні кроки плану дії BEPS:

• Крок 5: «Удосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями»;
• Крок 6: «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами»;
• Крок 13: «Рекомендації про документації з трансфертного ціноутворення та розкритті інформації по країнам»;
• Крок 14 «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів».

Наразі, Верховна Рада України має ратифікувати підписану в.о. Міністра фінансів Багатосторонню конвенцію MLI.

Взаємна допомога у податкових справах: актуалізовано перелік країн

ДФС листом від 19.07.2018 року № 21917/7/99-99-01-02-02-17 повідомляє, що згідно з інформацією з офіційного сайту ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) актуалізовано Перелік країн та юрисдикції, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Перелік, наданий листом ДФС від 02.01.2018 року № 77/7/99-99-01-02-02-17, доповнився Туреччиною. Загалом станом на 1 липня 2018 року до переліку включено 100 країн.

Нагадуємо, що Україна приєдналась до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових спорах від 1998 року ще в 2004 році, а почала діяти вона з 27.07.2009 року.

Таким чином, Україна як одна з країн-учасниць Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових спорах може отримувати інформацію про компанії та їхніх власників з юрисдикцій, які є учасниками згаданої Конвенції. Крім того, Конвенція передбачає не тільки отримання інформації, а й можливість проведення вітчизняними контролюючими органами податкових перевірок за кордоном.

Податковий кредит за зареєстрованою податковою накладною без кодів УКТ ЗЕД

Верховний Суд у Постанові від 20.06.2018 року по справі № 819/1383/17 прийшов до висновку, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – «ЄРПН»), свідчить про наявність підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними.

При цьому відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом оцінено як наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов’язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом норм ПК України обов’язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Такий висновок узгоджується з нормами законодавства та є позитивним для бізнесу, оскільки доводить, що норма ПК України, якою встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, має працювати, адже доволі часто контролюючі органи виявляють помилки в податкових накладних вже після їх реєстрації.

Чи існував мораторій на камеральні перевірки?

Як відомо, 28.12.2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII (далі – Закон), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого було встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Тобто у даній нормі мова йшла про всі види перевірок.

Поряд із цим цікавою є позиція Верховного Суду, який у постанові від 21.06.2018 року по справі № 813/448/17 прийшов до висновку, що запроваджені Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.

Зокрема, у постанові Суд зазначав, що необхідно враховувати мету та завдання запровадження мораторію на здійснення податкових перевірок. Як випливає з Пояснювальної записки до законопроекту, його метою було покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов’язань і складання податкової звітності та держави – на адміністрування податків, усунення недоліків діючого законодавства, які дозволяють великим платникам отримувати податкові вигоди, спрощення виконання податкового обов’язку малим бізнесом, зменшення податкового навантаження на малий бізнес.

Разом із тим, на думку суду, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагало від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створювало для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження, не заважало нормальному перебігу їх господарської діяльності.

На нашу думку, така позиція Верховного Суду не узгоджується з прямими нормами законодавства, які чітко й однозначно встановлювали неможливість проведення будь-яких перевірок (за виключенням конкретно визначених винятків) податковими органами на період дії мораторію.

Роз’яснення від ДФС щодо заповнення податкової звітності з ПДВ за новими формами

У зв’язку із внесенням змін Наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 року № 381 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ та форми податкової декларації з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 ДФС надало роз’яснення щодо заповнення нових форм Додатку 1 (Д1), Додатку 5 (Д5) та Додатку 9 (Д9) до декларації з ПДВ у листі від 11.07.2018 року № 21051/7/99-99-15-03-02-17.

Округлена сума є сумою розрахунку за фіскальним чеком та включається до Z-звіту

Нещодавно ДФС у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, у підкатегорії 109.10, та у Віснику оприлюднила позицію щодо відображення округлення сум розрахунків готівкою у фіскальному звітному чеку (Z-звіті).

Відповідно до п. 5 розділу І «Положення про форму і зміст розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

• після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
• в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту відповідно до пп. 15 та 17 «Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 із змінами і доповненнями, має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення
Крім того, з питань, що стосуються округлення сум у фіскальних чеках, також наразі готується узагальнююча податкова консультація, про прийняття якої, ми обов’язково повідомимо.

Щодо заповнення графи «№ З/П» прибуткових та видаткових касових ордерів

Після затвердження Національним Банком України (далі – «НБУ») нових форм касових документів, у суб’єктів господарювання виникло чимало питань щодо правильності їх заповнення, в тому числі, і реквізиту «№ з/п» у прибуткових і видаткових касових ордерах.

У червні 2018 року НБУ (лист від 14.06.2018 року № 50-0007/32822) та ДФС (лист від 15.06.2018 року № 20639/6/99-99-14-05-01-15), надали роз’яснення, згідно яких у реквізиті «№ з/п» прибуткового та видаткового касових ордерів проставляється номер за порядком (скорочено – № з/п) таких ордерів. При цьому зважаючи, що прибутковий та видатковий касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті «№ з/п» проставляється – 1. При цьому, ДФС також наголосила, що порушення хронологічної нумерації касових ордерів може свідчити про неоприбуткування або несвоєчасне оприбуткування готівки, а також призвести до перевищення ліміту каси, за що, як відомо, передбачено значну відповідальність.

В свою чергу, в індивідуальній податковій консультації № 3117/6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 16.07.2018 року ДФС висловила позицію відповідно до якої у графі «№ з/п» касових ордерів зазначається номер за порядком запису, в кожному окремому прибутковому та видатковому касовому ордері, без прямої вказівки на те, що це має бути – 1. Поряд із цим, ДФС також зазначила, що відповідальність за невірне зазначення номеру за порядком графи «№ з/п» прибуткових та видаткових касових ордерів чинним законодавством не передбачено.

Звісно, що індивідуальні податкові консультації є застосовними тільки для тих осіб, яким вони видані, а тому за необхідності для уникнення можливих податкових ризиків, рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію з аналогічного питання.

Оновлено план-графік податкових перевірок на 2018 рік

16.07.2018 року вкотре у новій редакції викладено:

Розділу І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб».

Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

25.07.2018 року також було оновлено Розділ ІІІ «Документальні планові перевірки платників податків – самозайнятих осіб, які є ФОП або провадять незалежну професійну діяльність» з урахуванням коригування.

В той же час Розділ ІV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ» з урахуванням коригування (квітень 2018 року) поки що залишено без змін.

Завантажити оновлений план-графік можливо за посиланням.