fbpx

TAX ALERT 08.05.2020

Зміст

  1. НБУ знизив облікову ставку до 8%
  2. Уряд затвердив порядок функціонування єдиного рахунку
  3. В Україні запроваджується електронна товарно-транспортна накладна
  4. Новий законопроект щодо підтримки платників податків на період карантину
  5. ДФС України роз’яснила порядок подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно
  6. ДПС висловилася щодо оподаткування операції з відступлення права вимоги нерезиденту
  7. Податкова надала роз’яснення щодо застосування РРО в окремих випадках
  8. ВС висловився щодо віднесення податковою платника податків до переліку ризикових
  9. ВС вказав чи є несплатою ЄСВ помилкове зазначення платником податків рахунку отримувача
  10. ВС висловився щодо порядку накладення адміністративного арешту при наявності податкового боргу

НБУ знизив облікову ставку до 8%

Правління Національного банку України ухвалило рішення з 24.04.2020 знизити облікову ставку з 10% до 8%.

Продовження пом’якшення монетарної політики має на меті подальшу підтримку економіки в умовах пандемії та карантинних заходів.

Національний банк на своєму сайті також висловився щодо подальших економічних прогнозів, зокрема, щодо очікуваного рівня інфляції. Новий детальний макроекономічний прогноз опубліковано в Інфляційному звіті 30 квітня 2020 року.

Уряд затвердив порядок функціонування єдиного рахунку

Кабінет Міністрів України Постановою від 29 квітня 2020 р. № 321 затвердив порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів (надалі – «Порядок»). 

Порядок складається з п’яти розділів та регулює:

  • механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок;
  • механізм перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки для зарахування єдиного внеску;
  • механізм повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів;
  • інформаційну взаємодію між ДПС та Казначейством про рух коштів на єдиному рахунку.

Єдиний рахунок відкривається у Казначействі на ім’я Державної податкової служби України. При цьому, кошти, що обліковуються на єдиному рахунку, не належать ДПС. 

Платник податків повідомляє про наміри використання єдиного рахунку через Електронний кабінет. Використовувати рахунок можна буде вже на наступний робочий день після подання заявки. 

Всі платники податків, які використовують єдиний рахунок, заносяться ДПС до спеціального реєстру.

Через єдиний рахунок можна сплачувати податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, єдиний податок, рентну плату, а також інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Виключення становлять податок на додану вартість та акцизний податок, що пов’язано з функціонуванням спеціальних систем електронного адміністрування цих податків.

Ефективне впровадження єдиного рахунку вирішить велику кількість технічних проблем при перерахуванні платежів, оптимізує діяльність податкових органів та спростить життя бізнесу. 

Основними перевагами єдиного рахунку стане спрощення для платників податків процедури розрахунків, управління переплатами та помилково сплаченими коштами через електронний кабінет, уникнення негативних наслідків помилкової сплати, заощадження коштів у вигляді банківської комісії тощо.

В Україні запроваджується електронна товарно-транспортна накладна

Міністерство інфраструктури України у взаємодії з Міністерством цифрової трансформації України розпочинає реалізацію пілотного проекту з впровадження в Україні електронної товарно-транспортної накладної (надалі – «е-ТТН»), що слугуватиме кроком гармонізації українського законодавства до європейських стандартів.

Нагадаємо, що запровадження товарно-транспортної накладної (е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису, було здійснено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 № 413.

За інформацією координуючих міністерств, проект направлено, в тому числі, на прискорення бізнес-процесів та зменшення простою завдяки можливості доступу контролюючих органів до єдиної бази документів в реальному часі.

Компанії зможуть швидко, без додаткової паперової тяганини та використання спеціального програмного забезпечення, використовувати переваги е-ТТН за допомогою API (прикладний програмний інтерфейс, завдяки якому одна комп’ютерна програма може взаємодіяти з іншою).

Варто зазначити, що товарно-транспортна накладна є первинним документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів та є одним із додаткових документів, які можуть підтверджувати реальність господарських операцій платника податків (листом ДФС від 17.04.2019 р. №1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). 

Таким чином, вкрай важливо здійснювати її належне оформлення. Вимоги до оформлення е-ТТН пояснюємо нижче.

  • е-ТТН можна оформлювати за встановленою формою або без її дотримання, за умови наявності в ній інформації про:
    – назву документа, дату і місце його складання;
    – найменування (прізвище, ім’я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
    – найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж; автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);-          пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
  • е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача;
  • до е-ТТН додаються супровідні документи в електронній формі.

Новий законопроект щодо підтримки платників податків на період карантину

Законопроект № 3329-д було зареєстровано 30.04.2020 як альтернативний до законопроекту № 3329.

Варто зазначити, що законопроект №3329 передбачав лише одну норму – звільнення медичних працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації Covid-19 від сплати усіх податків і зборів з доходів на період карантину. Однак, цей законопроект 30.04.2020 було знято з розгляду.

Натомість законопроект № 3329-д прийнято за основу та наразі здійснюється його підготовка до другого читання.

Законопроект № 3329-д  передбачає, в тому числі, такі зміни до Податкового кодексу України:

продовження строку не застосування штрафних санкцій та пені за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину;

продовження звільнення від сплати ЄСВ за себе фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 1 по 31 травня 2020 року;

продовження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину.

Враховуючи, що карантин в Україні продовжено до 22 травня 2020 року, даний законопроект поки не встановлює нових податкових преференцій для платників податків, окрім продовження звільнення від сплати ЄСВ.

Та слід відмітити, що положення цього законопроекту № 3329-д, виправляють до цього незрозумілі зміни до Податкового кодексу, встановлені Законом № 540-ІХ:

Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу … . Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України, статтями 52-53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів …

Зокрема, було незрозуміло, про які насліди, передбачені ст. ст. 52, 53, 73, 78 Податкового кодексу йде мова.

В свою чергу, законопроектом № 3329-д тепер вірно розставляються розділові знаки та передбачається наступне: «Тимчасово, на період до 30 червня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених:

– статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України;

– статтями 52-53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

– статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року.

З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення».

Таким чином, встановлюється зупинення до 30 червня 2020 року (включно) строків розгляду адміністративних скарг, надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій, надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.

ДФС України роз’яснила порядок подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно

У зв’язку зі змінами, внесеними Законом № 540-ІХ, в листі ДПС від 14.04.2020 № 1521/6/99-00-04-03-03-06/ІПК роз’яснено порядок подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно за період квітня 2020 року.

Платники податків зобов’язані не пізніше 30 квітня 2020 року подати уточнюючі податкові декларації з податку на нерухоме майно до податкових декларацій за 2020 рік, в яких збільшити суму податкових зобов’язань за II квартал 2020 року на суму пропорційну одному місяцю кварталу. Квітень 2020 року визнається першим місяцем II кварталу.

Нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом, за сплату податкового зобов’язання за квітень 2020 року в періоді після 30 червня 2020 року і до законодавчо визначеного загального терміну сплати авансового внеску за II квартал, не передбачено.

Тому податкова роз’яснила, що платникам податку на нерухомість, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, слід здійснити сплату податкових зобов’язань з податку за квітень 2020 року не пізніше 29 липня 2020 року, щоб не виникало підстав для нарахування пені та штрафних санкцій.

ДПС висловилася щодо оподаткування операції з відступлення права вимоги нерезиденту

В листі ДПС від 27.04.2020 №1698/6-99-00-07-02-02-06/ІПК було розглянуто звернення платника податків щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі відступлення права вимоги кредиторської заборгованості на користь нерезидента.

Так, податкова дійшла до висновку, що у разі, якщо заборгованість за придбані товари (послуги) виникає (у тому числі внаслідок переуступки права вимоги та зміни кредитора) перед нерезидентом, який зареєстрований у державі, яка входить до переліку держав, затверджених Кабміном, і такі операції з придбання товарів (послуг) не є контрольованими та сума відповідних витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», то застосовується різниця для коригування фінансового результату до оподаткування у вигляді його збільшення на суму 30 відсотків вартості товарів (послуг).

Разом із цим, вищезазначена позиція ДПС суперечить судовій практиці. Зокрема, в рішенні Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 зазначено, що пов’язаними є особи які фактично уклали та виконали кредитний договір. Подальша заміна кредитора-позикодавця на іншого кредитора, який пов’язаний із підприємством за іншими ознаками, не вплине на податковий облік, бо сума позики все одно не відповідатиме критеріям коригувань.

Нагадуємо, що у разі незгоди з індивідуальною податковою консультацією, платник податків має право її оскаржити в адміністративному або судовому порядку відповідно до п. 53.2 ст. 53 ПКУ.

Податкова надала роз’яснення щодо застосування РРО в окремих випадках

Податкові органи надали декілька нових роз’яснень щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (надалі – «РРО»):

  • Щодо застосування РРО при реалізації онлайн-послуг через платіжні системи із застосуванням інтернет-еквайрингу

Державна податкова служба України в листі від 31.03.2020 № 1316/6/99-00-05-04-01-06/ІПК розглянула звернення щодо надання податкової консультації про застосування РРО при реалізації онлайн-послуг через платіжні системи із застосуванням інтернет-еквайрингу (платіжні картки та інші електронні платіжні засоби).

Податкова дотримується позиції, висловленої в попередніх податкових консультаціях, та зазначає, що у разі здійснення безготівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктом господарювання та споживачем (фізичною особою) через банківські установи РРО не застосовується. Аналізуючи положення законодавства про РРО, ДПС робить висновок, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО, у тому числі, у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем через мережу Інтернет. При цьому розрахункові документи надаються споживачу у випадку безпосереднього надання послуг або передачі товару.

Разом з цим, податкова також зазначила, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, доступ до інтернет-ресурсу тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є необов’язковим. У інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, в тому числі замовлених та сплачених через мережу Інтернет, РРО має застосовуватися на загальних підставах.

  • Щодо використання РРО в таксі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області роз’яснило порядок застосування РРО в таксі. При цьому звернуло увагу на існування спеціального РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів – електронного таксометра.  

Податковий орган зробив висновок, що суб’єкти господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО, зокрема електронний таксометр, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Варто зазначити, що вищезазначені роз’яснення ДПС відповідають вимогам законодавства та прояснюють для суб’єктів господарювання порядок використання РРО в окремих випадках.

ВС висловився щодо віднесення податковою платника податків до переліку ризикових

Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 дійшов висновку, що рішення Комісії контролюючого органу по віднесенню платника податків до критерію та переліку ризикових, не порушує права та інтереси останнього. 

ВС зазначив, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази, зокрема, віднесення платника податків до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на ДПС функцій та завдань. 

Як було зазначено судом, позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав. Належним предметом позову в такій категорії справ є скасування рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, що призвело до певних негативних правових наслідків для платника податків. В межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. 

Однак, з такими висновками ВС важко погодитись, адже віднесення платників податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, в будь-якому випадку приводить до порушення прав останніх. Адже, якщо платника податків включено до переліку ризикових, всі його податкові накладні в подальшому підлягатимуть блокуванню поки його не буде виключено з цього переліку.

Разом з цим, нагадаємо, що 01.02.2020 набрав чинності новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який на відміну від попереднього прямо передбачає прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості комісією регіонального рівня та можливість його оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Тобто, наразі встановлено чіткий механізм прийняття та оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, усуваючи двозначності при тлумаченні законодавства та судової практики.

З вищезазначеного вбачається, що на сьогоднішній день, належним способом захисту прав для платника податку може бути оскарження до суду рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

ВС вказав чи є несплатою ЄСВ помилкове зазначення платником податків рахунку отримувача

Верховний Суд у постанові від 10.04.2020 вкотре звернув увагу на те, що помилкове зазначення платником податків неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату суми ЄСВ у визначений законом строк.

Крім того, штрафні санкції застосовуються у разі несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафних санкцій, а також пені, органами ДПС.

ВС висловився щодо порядку накладення адміністративного арешту при наявності податкового боргу

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог податкового органу про накладення арешту на кошти та інші цінності на розрахункових рахунках, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що у контролюючого органу були відсутні законні підстави застосування арешту коштів з огляду на те, що податковий орган після звернення до суду здійснював пошук майна ТОВ та описував його, що підтверджується актами опису. Тобто на день звернення до суду контролюючий орган не надав доказів, що ним було здійснено пошук всього майна ТОВ та його балансова вартість є меншою суми податкового боргу, у зв’язку з чим у податкового органу відсутні правові підстави на звернення до суду з таким адміністративним позовом.

Розглядаючи дану справу Верховним Судом було зазначено, що законодавцем передбачено два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

  • адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням контролюючого органу або судовим рішенням;
  • арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

При цьому, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. 

З урахуванням чого, Верховний Суд погодився з вищезазначеними висновками судів попередніх інстанцій та вказав, що арешт може стосуватись лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов’язань платника податків.

Такий правовий висновок було викладено в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 в справі № 804/7201/16.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • The Legal 500 EMEA 2021
  • Best Lawyers, Ukraine 2022
  • Who’s Who Legal 2021
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2021
  • 50 провідних юридичних фірм України
Олена Сулима

Олена Сулима

Старший юрист, адвокат

32

Статті на тему

TAX ALERT 24.11.2021

24 Листопада 2021 Публікації

TAX ALERT 24.11.2021

Читати
Медіації в Україні бути?

23 Листопада 2021 Публікації

Медіації в Україні бути?

Читати
Щеплення на папері, або що загрожує за фейкові Covid-сертифікати лікарям та громадянам

22 Листопада 2021 Публікації

Щеплення на папері, або що загрожує за фейкові Covid-сертифікати лікарям та гром...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування