TAX ALERT 10.09.2018

Податкові та видаткові касові ордери замість керівника та головного бухгалтера може підписувати уповноважена особа: позиція НБУ

Нещодавно податкові органи видали доволі суперечливі податкові консультації з приводу можливості підписання касових ордерів уповноваженою особою підприємства.

Так, ГУ ДФС в Полтавській області вважає, що право підпису видаткового касового ордера, замість головного бухгалтера, може бути делеговане іншій особі, уповноваженій керівником. Підписання видаткового касового ордера іншою особою, ніж керівник, чинним законодавством не передбачено (індивідуальна податкова консультація від 07.08.2018 № 3449/ІПК/16-31-14-04-22).

Поряд із цим, вказана позиція не узгоджується з попередніми висновками ДФС України: підписання прибуткових та видаткових касових ордерів можливе особою, уповноваженою керівником, замість керівника, головного бухгалтера та касира із зазначенням прізвища та ініціалів такої особи та/або осіб (індивідуальна податкова консультація від 13.07.2018 N 3102/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

В свою чергу, Національний Банк України (далі – «НБУ»), надаючи відповіді на питання щодо застосування Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 № 148 (надалі – Положення) (опубліковано на офіційному сайті) роз’яснив, що у прибутковому та видатковому касових ордерах у графі «Керівник», «Головний бухгалтер», у разі їх підписання уповноваженою особою підприємства, має бути зазначено прізвище та ініціали уповноваженої особи підприємства.

Тобто НБУ вважає (що узгоджується з раніше висловленою позицією ДФС) що, уповноважена особа має право підписати прибутковий та видатковий касові ордери замість керівника та головного бухгалтера.

На нашу думку, суб’єктам господарювання слід дотримуватись роз’яснень НБУ, адже вказаний орган, як автор, є більш компетентним у тлумаченні норм Положення, ніж органи ДФС.

В електронному кабінеті платника з’явились сервіси з автоматичного заповнення рядків податкової декларації з ПДВ

В Електронному кабінеті запроваджено в тестовому режимі автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Інформація про деталі автоматичного заповнення розміщена на офіційному сайті ДФС.

Не вважається доходом компенсація витрачених працівником коштів на придбання товарів для підприємства

Податкові органи неодноразово (індивідуальні податкові консультації від 23.02.2018 № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 10.05.2018 № 2080/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) наголошували, що у випадку компенсації працівнику підзвітних витрат на придбання товарів для підприємства, такі суми підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Проте українські суди з позицією податкового органу не погодились. Зокрема, позиція судів базується на тому, що при виплаті працівнику суми витрат здійснених ним при виконанні трудових обов’язків на підприємстві такий працівник не отримує доходу, а, відтак, об’єкт оподаткування відсутній (рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 по справі № 816/909/18, залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі № 816/909/18).

Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу податкового органу у вказаній вище справі, дійшов висновку, що справа № 816/909/18 є незначної складності, а тому відмовив у відкритті касаційного провадження (ухвала Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 816/909/18).

На нашу думку, позиція національних судів є правомірною та повинна внести єдність в правозастосовну практику.

Позиція Верховного Суду щодо звільнення від сплати земельного податку

У справі, що розглядалась, спір виник через те, що у податковому повідомленні – рішенні (далі – «ППР»), винесеному по результатах перевірки, було зазначено, що фізична особа-підприємець (далі – «ФОП»), яка є власником нерухомого майна, зобов’язана сплачувати земельний податок. При цьому, податкова зазначала, що відсутність оформлення права власності платника податку на земельну ділянку, унеможливлює застосування положень ст. 291 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку.

Суд, задовольняючи позовні вимоги вказав, що оскільки (1) ФОП набув право на земельну ділянку у порядку ст. 120 Земельного кодексу України (2) ФОП є платником єдиного податку та використовує вказану ділянку у своїй господарській діяльності (як склад), то ФОП звільнений від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку (постанова Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 820/5485/17).

На нашу думку, позиція суду є правомірною, адже Податковий кодекс України не пов’язує звільнення від сплати земельного податку жодним чином з наявністю чи відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Позиція Верховного Суду щодо наслідків встановлення факту підробки статутних документів контрагента

У справі № 820/4428/17 суд встановив, що директор Товариства 1 визнаний винним за ст. 205 1 Кримінального кодексу України у підробці статутних документів Товариства 1. При цьому, Товариство 2 купувало у Товариства 1 товари, відображаючи в обліку відповідні витрати та формуючи податковий кредит. Податковий орган вважав зазначені операції фіктивними, у зв’язку з наявністю встановленого факту підроблення статутних документів, та наклав на Товариство 2 штраф за заниження податкових зобов’язань.

Натомість суд, задовольняючи позов платника податку, вказав, що вирок не містить будь-яких відомостей про господарські операції між Товариством 1 та Товариством 2, а доказів про наявність фактів, які свідчать про обізнаність Товариства 2 щодо неправомірної поведінки працівників Товариства 1 та злагодженості дій між ними податковим органом не надано (постанова Верховного Суду від 08.08.2018 року у справі № 820/4428/17).

Вказаний висновок суду, на нашу думку, є правомірним та цілком логічним, адже платник податків не може нести відповідальність протиправні дії інших осіб.

Ціна, за якою платник єдиного податку може здійснювати продаж основних засобів, визначається договором

16.08.2018 на офіційному сайті Головного управління ДФС у Тернопільській області опубліковано роз’яснення щодо визначення ціни продажу основних засобів платником єдиного податку.

Так, з метою визначення доходу від продажу основних засобів, однією із складових є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів. Для юридичних осіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Наслідки ПДВ для постачальника у випадку відступлення права вимоги

У індивідуальній податковій консультації від 17.08.2018 № 3573/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянуто податкові наслідки з ПДВ для орендодавця у разі заміни кредитора (орендаря).

Податковий орган зазначає, що в орендодавця під час отримання попередньої оплати від кредитора (настання першої події – зарахування коштів за договором) виник обов’язок стосовно нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, у зв’язку з чим орендодавець повинен скласти й зареєструвати податкову накладну.
Операція з уступки права вимоги кредитора не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для орендодавця. На дату заміни кредитора у зобов’язанні (щодо подальшого отримання послуг іншою особою) орендодавець не коригує податкові зобов’язання, визначені на дату отримання ним попередньої оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу).

Торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, не зобов’язані вести касові книги
У ЗІР, категорія 109.15, з’явилось роз’яснення податкового органу, у якому вказано, що торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами установи/підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані, зокрема, нормами п. 39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148: «Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть».

З першого вересня звітність з ЄСВ подається за новими формами

Державна фіскальна служба України нагадала, що набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Звітність за новими формами буде подаватися платниками єдиного внеску починаючи з 01.09.2018, за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.