TAX ALERT 11.03.2021

Прийнято закон щодо особливостей оподаткування реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями

02 березня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями» (раніше законопроект № 3761 від 01 липня 2020 року, надалі – «Закон»).

Серед іншого, ним передбачається:

• до 1 січня 2035 року звільнити від оподаткування ПДВ операції з імпорту інвестором на митну територію України низки видів нового обладнання, комплектуючих до нього для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями;
• звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств-інвесторів протягом 5 послідовних років у разі подання відповідної заяви до податкових органів із зазначенням кварталу початку застосування звільнення;
• надати право органам місцевого самоврядування встановлювати нижчі ставки земельного податку,ніж розмір земельного податку, встановлений відповідним органом для певної категорії земель, або звільняти від сплати земельного податку (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено та які використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями);
• у разі здійснення інвестором в ході реалізації спеціального інвестиційного договору контрольованих операцій, визначати об’єкт оподаткування податком на прибуток на рівні: а) перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) б) перевищення договірної вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

Отже, Закон спрямований на підвищення інвестиційної привабливості України, а також зростання конкурентоспроможності економіки України через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів.

Зареєстровано законопроект щодо податкової амністії

25 лютого 2021 року зареєстровано Законопроект № 5153 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (надалі – «Законопроект»).

Законопроектом  передбачається у період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року провести одноразове (спеціальне) добровільне декларування (надалі – «декларування») деяких активів фізичних осіб та сплату збору з вартості таких активів.

Йдеться про активи, одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та а) з яких не були сплачені податки і збори та/або б) які не були задекларовані, протягом податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Передбачається, що декларування здійснюватиметься за шляхом подання відповідних декларацій до податкових органів самими декларантами або ж посередництвом нотаріуса (знеособлена податкова декларація).

Суб’єктами декларування визнано фізичних осіб (у тому числі, самозайнятих) резидентів України, а також нерезидентів, які на момент набуття активів/доходів були резидентами України.

Об’єктами декларування визначено будь-які активи в Україні та/або закордоном, що належать декларанту на праві власності, в тому числі: грошові активи, рухоме/нерухоме майно, ціні папери, корпоративні права, права на отримання дивідендів або процентів тощо (з деякими винятками).

Збір з декларування визначатиметься за такими ставками:

• 5 % (зокрема, щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України, та щодо низки інших активів які знаходяться (зареєстровані) в Україні);
• 9 % (зокрема, щодо валютних цінностей на банківських рахунках та інших активів, які знаходяться за кордоном);
• 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 січня 2021 року по 20 червня 2022 року до подання декларації для цілей декларування.

При цьому держава гарантуватиме суб’єкту декларування:

• звільнення у разі сплати ним у повному обсязі суми збору з декларування від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів;
• нерозголошення податковими органами та їх посадовими особами відомостей, що містяться в деклараціях та доданих до них документах, без письмової згоди декларанта за виключенням випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду;
• заборону, крім визначених законом випадків, на використання відомостей, що містяться в декларації, у розслідуваннях та/або перевірках відносно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах.

Затверджено порядок подання звітності в розрізі країн з ТЦУ

19 лютого 2021 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 (надалі – «Наказ»), яким затверджено форму та порядок заповнення звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (Country-by-Country Report).

Зокрема, Наказом встановлено, що звіт подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї з обставин, визначених для відповідних цілей нормами Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення.

При цьому звіт складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній, що може не збігатися з календарним роком.

Також передбачено, що подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports).

ДПС оновила план-графік перевірок на 2021 рік

На офіційній сторінці Державної податкової служби України 26 лютого 2021 року оприлюднено оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

З оновленим Планом-графіком можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, що відповідно до положень Податкового кодексу, внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на відповідний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Лист Державної податкової служби щодо податкових накладних за операціями із сільськогосподарською продукцією зі ставкою ПДВ 14 %

25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (надалі – «Закон»), яким встановлено ставку ПДВ 14 % для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України низки видів сільськогосподарської продукції.

Така ставка підлягає застосуванню до відповідних операцій з 01 березня 2021 року.

Щодо подання звітності з ПДВ за вказаними операціями Державна податкова служба України видала лист, у якому зазначає наступне:

• до набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (відповідної сільськогосподарської продукції) за ставкою 14 %, податкова накладна/розрахунок коригування не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі – «ЄРПН»);
• після набрання чинності відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування, платникам податків буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, що будуть складені згідно з новими формами за відповідними операціями, здійснюваними у період з 01 березня 2021 року до дати впровадження нових форм.
• Висловлено правову позицію щодо визнання представництва постійним

У рішенні від 21 грудня 2020 року у судовій справі № 200/7051/20-а щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, Донецький окружний адміністративний суд, зокрема, розглянув деякі питання критеріїв визнання представництва постійним.

Так, у вказаній справі податковий орган, обґрунтовуючи наявність у нерезидента постійного представництва в Україні, посилався на те, що платником податків-позивачем було укладено договори позики із нерезидентом, що підписані від імені такого нерезидента громадянкою України на підставі довіреностей. Такі довіреності передбачали широкий спектр повноважень, які особа мала право вчиняти на користь нерезидента, у тому числі, укладати будь-які угоди щодо його діяльності. На думку податкового органу, громадянкою України шляхом укладення договорів від імені нерезидента здійснюється господарська діяльність від його імені. Податковий орган наполягав на тому, що дії представника виходять за межі діяльності підготовчого та допоміжного характеру, оскільки така діяльність співпадає з основною діяльністю нерезидента та становить значну його частину.

Натомість, суд зазначив, що сам зміст довіреностей не є достатньою підставою для висновку щодо здійснення повіреним діяльності постійного представництва. У цьому контексті суд послався на положення застосовної до аналізованого в межах судової справи випадку конвенції про уникнення подвійного оподаткування, відповідно до якої  особа, що діє в інтересах компанії, має мати та зазвичай реалізовувати повноваження, визначені в довіреностях.

Суд вказав, що сам факт видачі нерезидентом довіреностей фізичній особі положеннями відповідної конвенції не визначається як вчинення повіреним дій, які в будь-якому  випадку свідчать про здійснення повіреним діяльності постійного представництва у розумінні її положень. Висновки про вчинення функцій постійного представництва мають ґрунтуватися на аналізі фактично вчинених дій такого представника.

За результатами аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про вчинення  повіреним  нерезидента виключно підготовчих та/або допоміжних функцій – у вигляді підписання договорів позики, для забезпечення основної діяльності материнської компанії-нерезидента – фінансування, не здійснюючи при цьому господарської діяльності материнської компанії.

Наразі справа перебуває на розгляді в апеляційному суді.

Новий звіт ОЕСР щодо боротьби із професіоналами, які сприяють ухиленню від сплати податків та іншим фінансовим злочинам

25 лютого 2021 року Організація економічного співробітництва і розвитку (надалі – «ОЕСР») опублікувала новий звіт «Ending the Shell Game: Cracking down on the Professionals who enable Tax and White Collar Crimes» («Кінець «Гри в наперстки»: вжиття рішучих заходів проти професіоналів, які заохочують податкові злочини та злочини «білих комірців»).

Звіт визначає загальні підходи та стратегії, які національні органи можуть використати для протидії особам, які своїми діями сприяють ухиленню від сплати податків, вчиненню інших фінансових злочинів – так званим «professional enablers». До переліку таких осіб ОЕСР відносить досить широке коло суб’єктів, зокрема, податкових радників, юристів, бухгалтерів.

За оцінкою ОЕСР, всі країни повинні створити національні та міжнародні стратегії «для боротьби з особами, які сприяють вчиненню економічних злочинів та які вчиняють податкові та інші фінансові злочини» та притягнення таких осіб до відповідальності.