TAX ALERT 13.10.2021

Законопроект щодо зміни податкового періоду для подання єдиної звітності з ЄСВ та ПДФО

30 вересня 2021 року у Верховній Раді  було зареєстровано Проект Закону № 6120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Метою Законопроекту є забезпечення щомісячного направлення органами податкової служби до Пенсійного фонду України відомостей про сплату єдиного внеску.

У зв’язку із цим, Законопроект пропонує внесення змін до Податкового кодексу України в частині зміни податкового періоду з квартального на місячний для подання платниками податків розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску.

Очікується, що зміни, які пропонуються Законопроектом, забезпечать можливість своєчасного обчислення страхового стажу, а також призначення та отримання пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням фізичними особами.

Оновлено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання

Нагадаємо, що на виконання вимог Закону № 1539-IX щодо внесення коштів на спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, Національним банком України було прийнято Постанову від 05 серпня 2021 року № 83, якою затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Про це більш детально ми писали тут.

Постановою від 30 вересня 2021 року № 97 Національний банк України вніс зміни до вказаного Положення, які набрали чинності 2 жовтня 2021 року. Положення в новій редакції передбачає право банку звертатися із запитом до державних органів, державних реєстраторів, органів виконавчої влади та правоохоронних органів з метою встановлення джерел походження коштів декларантів.

Постановою було також внесено зміни до додатків Положення, зокрема – до форми заяви декларанта про відсутність обмежень щодо одноразового добровільного декларування активів. Відтепер нею передбачатиметься, що особа, підписуючи таку заяву, надає згоду банку запитувати та отримувати у податкової інформацію про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Затверджено реєстр великих платників податків на 2022 рік

Наказом Державної податкової служби України було затверджено реєстр великих платників податків на 2022 рік.

Згідно затвердженого Реєстру, кількість великих платників податків в 2022 році складе 1341 платника.

Також, вказаним Наказом було проведено закріплення великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків.

Нагадаємо, що згідно із Податковим кодексом України до великих платників податків відносять юридичних осіб або постійні представництва нерезидента на території України, у яких обсяг доходу за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, або загальна сума податків, зборів, платежів (крім митних), сплачених до Державного бюджету України, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро.

Також, відповідно до Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 911 від 21 жовтня 2015 року, після включення платника податків до Реєстру, необхідно дочекатися повідомлення від податкової про таке включення (має надійти до 15 жовтня поточного року). Ті платники податків, які на момент отримання повідомлення не обліковуються в контролюючих органах, що здійснюють супроводження великих платників податків, зобов’язані не пізніше 15 листопада поточного року подати заяву за формою № 1-ОПП до одного з контролюючих органів, наведених на зворотному боці отриманого повідомлення.

Інформаційний лист ДПС щодо складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

28 вересня 2021 року на сайті ДПС України опубліковано інформаційний лист № 24 «Щодо особливостей складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній».

Нагадаємо, що Законом № 466-IX  було внесено зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено додаткову форму звітності при здійсненні контрольованих операцій – Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Наприкінці вересня 2021 року набрали чинності зміни до форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та порядку його складання, про що більш детально ми писали тут.

Інформаційний лист у формі запитань та відповідей коротко роз’яснює практичні аспекти заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, зокрема щодо:

• особливостей визначення показника сукупного консолідованого доходу МГК;
• відсутності необхідності зазначення конкретної суми сукупного консолідованого доходу;
• особливості визначення фінансового року для розрахунку сукупного консолідованого доходу;
• особливості обчислення сукупного консолідованого доходу, якщо валюта звітності материнської компанії відмінна від євро;
• особливості заповнення граф 10 та 15 форми Повідомлення;
• відсутності необхідності заповнювати розділ III Повідомлення, якщо платник податків не є материнською компанією міжнародної групи компаній, а звіт у розрізі країн подається материнською компанією в країні її реєстрації.

Також, Інформаційний лист пояснює, що не потрібно подавати Повідомлення повторно з огляду на набрання чинності вищезгаданими змінами до його форми. Тобто, якщо платник податків при поданні першої редакції форми Повідомлення (J1800101) одержав другу квитанцію про  прийняття Повідомлення, то така звітність вважається поданою належним чином.

Лист ДПС щодо змін у декларації з податку на прибуток

З метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю, 28 вересня 2021 року Державна податкова служба України оприлюднила лист № 21953/7/99-00-21-02-01-07.

Нагадаємо, що 17 серпня 2021 року  набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Листом, зокрема, вказується про основні зміни, внесені до додатків ПН та РІ, а також про доповнення декларації новим рядком 7.1, який заповнюється нерезидентами у  разі здійснення ними діяльності на території України через постійне представництво.

Також роз’яснюється, що у разі наявності у нерезидента кількох постійних представництв в різних регіонах України, оподатковуваний прибуток має визначатися окремо по кожному такому постійному представництву, і окремо має складатися податкова декларація з податку на прибуток підприємств за неосновним місцем свого обліку по місцезнаходженню таких постійних представництв. Нарахування та сплата податку на прибуток підприємств має здійснюватися по зазначеним нерезидентом реквізитах постійного представництва  (код ЄДРПОУ, назва постійного представництва), за кодом бюджетної класифікації 11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб».

Контролюючий орган також у Листі звертає увагу на те, що платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою, починаючи з 01 січня 2022 року за звітний (податковий) період 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду висловилася щодо оскарження наказу податкової на проведення перевірки

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала наступний правовий висновок щодо оскарження наказів на проведення податкових перевірок: «Якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки».

Таким висновком Велика Палата відступила від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14. Відповідно до неї,  лише дотримання вимог Податкового кодексу України щодо умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Суть спору полягала в оскарженні платником податків законності наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та визнання недійсним акту перевірки.

Передаючи дану справу на розгляд Великої Палати, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду просив з’ясувати питання, чи є наказ про призначення перевірки окремим та самостійним актом індивідуальної дії, який у період своєї чинності впливає на обов’язки і права платників податків.

Обґрунтовуючи своє рішення, Велика Палата, зокрема, посилалася на положення Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого індивідуальний акт – це акт суб’єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Також, Великою Палатою процитовано Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 та від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008, якими визначено, що ненормативні правові акти застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.