fbpx

TAX ALERT 29.09.2021

Зміст

  1. Змінено строки подання фінансової звітності
  2. Оновлено форму та порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній
  3. Внесено зміни до плану-графіка податкових перевірок на 2021 рік
  4. Для цілей трансфертного ціноутворення постійне представництво нерезидента прирівнюється до нерезидента: роз’яснення ДПС
  5. Верховний Суд щодо безпідставності пені у разі припинення зобов’язання за ЗЕД-контрактом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

Змінено строки подання фінансової звітності

Кабінет Міністрів України 22 вересня 2021 року видав постанову № 998 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності», відповідно до якої оновлено строки для подання фінансової звітності.

Зокрема, постановою визначено наступне:  

  1. Малі та мікропідприємства, непідприємницькі товариства та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік (крім тих, що складають фінансову звітність відповідно до МСФЗ), подають річну фінансову звітність органам, зазначеним у пункті 2 Порядку подання фінансової звітності (крім органів Казначейства), не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком.
  2. Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам статистики та податковим органам баланс і звіт про фінансові результати за звітний рік, крім консолідованої фінансової звітності, не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним. А за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
  3. Підприємства, які застосовують МСФЗ, подають до центру збору фінансової звітності річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами (у разі їх обов’язковості), не пізніше строків, передбачених Законом № 996-XIV для оприлюднення річної фінансової звітності.

Нагадаємо, що Законом № 996-XIV встановлені, зокрема, такі строки для оприлюднення річної фінансової звітності:

  • для підприємств, що становлять суспільний інтерес, публічних акціонерних товариств, суб’єктів природних монополій та підприємств видобувних галузей – не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом;
  • для великих та середніх підприємств, фінансових установ, що належать до малих та мікропідприємств – не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом.

Проміжну фінансову звітність такі підприємства подаватимуть не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

  • Середні підприємства подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність органам, зазначеним у пункті 2 Порядку подання фінансової звітності (крім органів Казначейства), не пізніше 1 червня року, що настає за звітним роком.
  • Проміжна фінансова звітність, крім консолідованої, подається органам, зазначеним у пункті 2 Порядку подання фінансової звітності (крім органів Казначейства), не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
  • Проміжна або річна фінансова звітність подається податковим органам у строки, передбачені Податковим кодексом України.

Нагадаємо, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996-XIV зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають податковому органу річну фінансову звітність не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Частина положень набрала чинності 28 вересня 2021 року, решта діятиме з 1 січня 2022 року.

Оновлено форму та порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

Міністерство фінансів України наказом № 484 від 27 серпня 2021 року затвердило зміни до форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та порядку його складання.

Цей наказ набрав чинності 24 вересня 2021 року.

Зокрема, оновлена форма Повідомлення не передбачає зазначення точної суми сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній. Натомість, впроваджений інший підхід щодо надання інформації про такий дохід МГК в розрізі відповідних інтервалів сум шляхом зазначення одного із кодів:

  • якщо сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік є меншим за еквівалент 50 мільйонів євро, – UNC 901;
  • якщо сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, але є меншим або дорівнює еквіваленту 750 мільйонів євро, – UNC 902;
  • якщо сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік перевищує еквівалент 750 мільйонів євро, – UNC 903.

Нагадаємо, що платники податків, які у 2020 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати до 01 жовтня 2021 року звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Внесено зміни до плану-графіка податкових перевірок на 2021 рік

Державна податкова служба України 22 вересня 2021 року оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Нагадаємо, що внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПСУ до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Тобто, наразі зміни могли бути внесені лише щодо найменування платника податків, якого вже було включено до плану-графіку, або у разі необхідності виправити технічні помилки.

Для цілей трансфертного ціноутворення постійне представництво нерезидента прирівнюється до нерезидента: роз’яснення ДПС

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 13 вересня 2021 року № 3400/ІПК/99-00-21-02-03-06 надала роз’яснення щодо декларування операцій з постійним представництвом нерезидента для цілей трансфертного ціноутворення.

Відповідно до обставин звернення, підприємство надає послуги з наземного обслуговування нерезиденту, держава реєстрації якого Аруба. Такий нерезидент діє на території України через Офіс представництва в м. Києві, яке зареєстроване платником податку на прибуток.

У зв’язку з цим, підприємство звернулось до ДПСУ з метою отримання відповідей на наступні питання:

  • Чи повинно воно у звіті про контрольовані операції декларувати операції з постійним представництвом нерезидента, якщо обсяг господарських операцій за відповідні роки перевищував 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків)?
  • Чи повинно воно здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування за 2020 рік за операціями з постійним представництвом нерезидента, збільшуючи його на суму 30 % вартості послуг, реалізованих на користь вказаного нерезидента?

У своєму роз’ясненні ДПСУ, посилаючись на Податковий кодекс України, зазначає, що визначення з метою оподаткування постійного представництва як платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента, не змінює його статусу як нерезидента. Враховуючи цю особливість постійного представництва нерезидента в Україні, операції резидента з постійним представництвом нерезидента для цілей трансфертного ціноутворення належать до операцій з нерезидентом. Таким чином, для цілей трансфертного ціноутворення постійне представництво нерезидента в Україні прирівнюється до нерезидента.

ДПСУ наголошено, якщо господарські операції підприємства з резидентом Аруби, які здійснюються через його постійне представництво, підпадають під визначення контрольованих, то Підприємство зобов’язано подавати звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. При цьому Підприємство не повинно здійснювати коригування фінансового результату та збільшувати його на суму 30 % вартості послуг, реалізованих такому нерезиденту за підсумками податкового (звітного) року, оскільки таке коригування не застосовується до контрольованих операцій.

Аналогічна позиція висловлювалися податковою і раніше. Наприклад, в індивідуальній податковій консультації від 25 жовтня 2019 року № 1013/6/99-00-05-05-01-15/ІПК.

Верховний Суд щодо безпідставності пені у разі припинення зобов’язання за ЗЕД-контрактом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

Верховний Суд у постанові по справі № 817/1200/15 висловив правову позицію щодо правомірності припинення зобов’язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, резиденту податковим органом була нарахована пеня через ненадходження валютної виручки за експортовану продукцію. Податковий орган вважав недопустимим проведення резидентом взаємозаліку заборгованостей, оскільки вимоги сторін за експортним та імпортними контрактами неоднорідні. Така неоднорідність, на думку податкового органу, полягає у  відмінності предмета постачання: за експортними операціями товари, а за імпортними операціями послуги, а також у тому, що  до заліку була прийнята заборгованість резидента перед 25 контрагентами-нерезидентами, які не є стороною експортного контракту.

Верховний Суд наголосив, що законодавство не забороняє та не обмежує законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов’язаннях, де кредитор за одним зобов’язанням є боржником в іншому. Вимоги вважаються однорідними, якщо зобов’язання сторін виконуються однаково, тоді як підстави виникнення зобов’язань можуть бути різними.

Та обставина, що у заліку одночасно приймало участь більше, ніж дві сторони у зобов`язаннях, де кредитори за одними зобов`язаннями по відношенню до резидента та один до одного виступали боржниками в іншому і навпаки, не змінює сутності заліку як способу припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами.

У зв’язку з чим, Верховний Суд дійшов висновку, що у разі припинення зобов’язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений законодавством для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог і складу учасників їхнього зарахування. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Нагадаємо, що зазначену правову позицію було висловлено у постанові Верховного Суду у справі № 1340/3649/18.

Так, у цій постанові він відступив від попередньої позиції, що припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог впродовж строку дії Постанов Правління НБУ, зокрема,  щодо врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України, не вважається підставою для зняття експортної операції з контролю, з визнанням правомірним наслідком такого контролю застосування санкцій.

Верховний Суд сформував нову правову позицію, відповідно до якої резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені). Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України
578

Статті на тему

LEGAL HOTLINE 21.10.2021

21 Жовтня 2021 Публікації

LEGAL HOTLINE 21.10.2021

Читати
Юрист GOLAW, адвокат Наталія Матвійчук виступила спікером вебінару, присвяченому темі «Non-compete clause» в Україні.

19 Жовтня 2021 Публікації

Юрист GOLAW, адвокат Наталія Матвійчук виступила спікером вебінару, присвяченому...

Читати
TAX ALERT 13.10.2021

13 Жовтня 2021 Публікації

TAX ALERT 13.10.2021

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування