TAX ALERT 16.10.2019

Оновлено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік

Державна податкова служба України оприлюднила на своєму сайті оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Станом на 10 жовтня 2019 року зміни торкнулися двох розділів: Розділ І “Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб”, Розділ ІІ “Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів”.

Продовжено перехідний період на міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN до 12 січня 2020 року

02 жовтня 2019 року набрала чинності Постанова Правління Національного банку України № 118, якою продовжено період переходу на міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN включно до 12 січня 2020 року.

Дане рішення було прийнято у зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України щодо забезпечення можливості виконання бюджетних програм в повному обсязі. Таким чином, включно до 12 січня 2020 року банки будуть приймати до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів “Код банку” та “Рахунок”, або рахунок за стандартом IBAN, а з 13 січня 2020 року – виключно рахунок за стандартом IBAN.

З 25 жовтня 2019 року вводиться в обіг банкнота номіналом 1000 гривень

У червні 2019 року Голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про впорядкування готівкового обігу гривні. З-поміж іншого було заявлено, що Національний банк України (далі – НБУ) з 25 жовтня 2019 року вводить у обіг банкноту нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.

Причинами для появи нової банкноти є зростання рівня доходів і цін, а також зміна структури обігу банкнот. За словами голови НБУ, зараз більше 55% всіх банкнот в обігу припадає на банкноти номіналом 500 грн і ще третина – на 200 грн. Зважаючи на світовий досвід, таке наближення до 50% свідчить про потребу введення вищого номіналу.

На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського, а на зворотній – будівлю Президії Національної академії наук України.

За посиланням на сайті НБУ можна детальніше ознайомитися з презентацією та ключовою інформацією щодо дизайну та елементів захисту банкноти номіналом 1000 гривень.

НБУ пояснив різницю між готівковими та безготівковими розрахунками

У своєму Листі №57-0007/26039 від 16 травня 2019 року Національний банк України роз’яснив, що для проведення переказу між контрагентами можуть використовуватися кошти як у готівковій (формі грошових знаків), так і в безготівковій (формі записів на рахунках у банках).

При цьому для ініціатора грошового переказу ситуація виглядає наступним чином:

• якщо він оплачує зі свого банківського рахунку, зокрема за допомогою платіжної картки, то така транзакція буде вважатися безготівковим розрахунком,
• якщо ж він здійснює оплату готівкою, зокрема шляхом внесення такої готівки до каси банку або небанківської фінансової установи, то така транзакція буде вважатися готівковим розрахунком.

Проте для отримувача коштів відповідні зарахування на рахунки торговців, незалежно від способу ініціювання цих переказів (шляхом перерахування коштів з рахунка на рахунок або шляхом внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв), будуть вважатися безготівковими розрахунками.

З 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою

Нагадуємо, що 25 квітня 2019 Наказом № 177 Міністерства фінансів України року були внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи.

Нова форма податкової декларації відрізняється деякими особливостями, а саме:

1. доповнено рядок 8 декларації “категорія платника” новим критерієм “особа, яка заявляє право на податкову знижку”, який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;
2. розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
3. у декларації у розділі ІІ “доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу” додатково виокремлено доходи “нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру” та “дохід, отриманий від фізичної особи-орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи-орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця”.

ІПК щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат по нарахуванню/сплаті роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду

У своїй індивідуальній податковій консультації № 481/6/99-00-07-02-02-15/ІПК від 01 жовтня 2019 року Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат по нарахуванню/сплаті роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду.

Податківці наголошують на тому, що інститути спільного інвестування є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому Кодексом передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників інституту спільного інвестування, або доходів, нарахованих за активами інституту спільного інвестування, та доходів, отриманих від діяльності інституту спільного інвестування, зокрема у вигляді роялті, а не звільнення інституту спільного інвестування як платника податку на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі нарахування юридичною особою-платником податку на прибуток підприємств витрат по роялті на користь інституту спільного інвестування у такого платника податку відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 6 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

ІПК щодо оподаткування ПДВ послуг з міжнародного перевезення, наданих нерезидентами

У своїй індивідуальній податковій консультації № 647/ІПК/26-15-04-01-18/ від 08 жовтня 2019 року податківці надали роз’яснення щодо оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій міжнародного перевезення, що надаються нерезидентами.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Зокрема, за приписами ст. 186 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, відповідно до аб. “а” пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Кодексу. При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Пунктом 186.4 ст. 186 Кодексу визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ.

Обов’язок підтвердження реальності господарської операції покладається на покупця товарів/робіт/послуг як суб’єкта, який отримує податкову вигоду у вигляді податкового кредиту

У своїй постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 826/9966/18 Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що наявність належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту та складу витрат, не є безумовною підставою формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган провів позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), за результатами якої було винесено податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), якими збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Після процедури адміністративного оскарження Товариство звернулось до суду з відповідним позовом про скасування ППР.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що право на отримання податкової вигоди, зокрема у вигляді податкового кредиту, платник податків має в тому випадку, коли:

• податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними та (або) недостовірними та є наслідком укладення нікчемних правочинів, або
• відомості ґрунтуються на документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Водночас наявність формально правильно складених документів ще не свідчить про те, що операція, яка відображена в такому документі, мала реальний характер.

Окрім цього, апеляційний суд наголосив на тому, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Операція із заправлення пальним техніки, яка належить іншим особам, що надають послуги по договору, належить до операцій із реалізації пального

Компанія – виробник сільськогосподарської продукції в процесі своєї господарської діяльності укладає договори, згідно з якими виконавці надають їй послуги по вирощуванню (обробці ґрунту, внесенню добрив, сівбі, збиранню врожаю тощо) сільськогосподарських культур із використанням належної їм сільськогосподарської техніки, але на паливі компанії-виробника.

Компанія-виробник звернулася із запитом на індивідуальну податкову консультацію, в якому просила роз’яснити, чи виникає у неї в такій ситуації обов’язок із реєстрації платником акцизного податку.

Податковий орган надав відповідь, яку залишив в силі Верховний Суд, про те, що операція із заправлення пальним техніки, що належить іншим особам (виконавцям), винайнятої позивачем (замовником) для виконання робіт (отримання послуг) на умовах договору про надання послуг, належить до операцій із реалізації пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Компанія-замовник в описаній ситуації є особою, яка реалізує пальне, та відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України є платником акцизного податку. Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб до початку здійснення реалізації пального (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України).

Повернення нерезиденту інвестиції: в якій ситуації не утримується податок на репатріацію

Державна податкова служба України 01.10.2019 р. надала індивідуальну податкову консультацію № 521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, в якій роз’яснила, що сума поверненої нерезиденту інвестиції внаслідок зменшення статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями не підлягає оподаткуванню відповідно до вимог п. 141.4. ст. 141 Кодексу за умови, що сума повернення не перевищує суму інвестиції такого нерезидента в корпоративні права резидента.