TAX ALERT 17.04.2024 | Дайджест головних податкових новин

Порушення порядку ведення податкового обліку: хто складатиме протоколи про адміністративні правопорушення 

08.04.2024 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 11157 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення при порушенні порядку ведення податкового обліку».

Законопроєкт передбачає розширення повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення. Зокрема, ідеться про протоколи за:

• відсутність податкового обліку, порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (стаття 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
• неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (стаття 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту він доповнює інші законодавчі ініціативи щодо передання функцій адміністрування податку на майно органам місцевого самоврядування.

Законопроєкти щодо юрисдикції спорів за участі платника податків, щодо якого відкрито провадження про банкрутство

На веб-сайті Верховної Ради України опубліковано два законопроєкти щодо юрисдикції спорів, стороною яких є платник податків, якщо щодо нього відкрито провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до Проєкту Закону № 11128-1 від 10.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо юрисдикції спорів, стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство)» усі справи, стороною в яких є боржник, та які впливають на його майновий стан, повинен розглядати господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) цього боржника. 

Нагадаємо, що відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України спори про, зокрема, визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), та спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу, до юрисдикції господарських судів не належать. 

Своєю чергою, Проєкт Закону № 11128 від 26.03.2024 «Про внесення змін до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України щодо адміністративної юрисдикції спорів стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство» містить пропозицію встановити юрисдикцію адміністративних судів щодо усіх спорів, пов’язаних із правомірністю рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу, в яких стороною є платник податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство/ліквідаційної процедури). 

Зазначимо, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22, податкові спори, стороною яких є боржник, відповідно до чинного процесуального законодавства повинні розглядати адміністративні суди. Тому законопроєкт у разі його прийняття не змінить юрисдикцію таких спорів, а натомість чітко врегулює її, усунувши певну правову невизначеність. 

Законопроєкт щодо пільг для товарів, призначених для виробництва/ремонту безпілотних систем розмінування

03.04.2024 опубліковано проєкти законів, якими пропонується звільнити операції з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем розмінування від оподаткування:

• податком на додану вартість (Проєкт Закону № 11148 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем механізованого розмінування»);
• ввізним митом (Проєкт Закону № 11149 «Про внесення змін до розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем гуманітарного розмінування»).

Потенційна пільга стосується товарів, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 8479, а саме – машини та механічні пристрої, які мають індивідуальні функції.

Інформаційний лист ДПС щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства

ДПС підготувала та опублікувала інформаційний лист №2/2024, присвячений нововведенням, які запроваджені Законом України від 23.02.2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства». Згаданий закон набрав чинності 16.03.2024, проте окремі його норми набирають чинності пізніше. 

Інформаційний лист надає загальний виклад змін, які передбачені законом, а також відповіді на потенційні запитання платників податків. Питання, які розкриваються, стосуються, зокрема: 

• права платника податків взаємодіяти з контролюючим органом в режимі відеоконференції;
• строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
• помилкової сплати грошових зобов’язань на інший бюджетний рахунок;
• норм втрат підакцизних товарів;
• особливостей сплати податку на майно, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток;
• окремих змін щодо обліку платників податків, погашення податкового боргу. 

Огляд судової практики Верховного Суду 

Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за березень 2024 року.

З-поміж іншого, у огляді зазначені:

• постанова від 15.03.2024 у справі № 320/4840/22 щодо правомірності проведення камеральної перевірки. Строки її проведення відповідно до законодавства становлять: 

• для перевірки податкової декларації/уточнюючого розрахунку – 30 календарних днів з останнього дня граничного строку їх подання або з дати фактичного подання у разі прострочення;
• з інших питань – протягом строків давності, визначених Податковим кодексом України.  

До «інших питань» Верховний Суд відносить своєчасність сплати податкових зобов’язань/реєстрації податкових накладних. Натомість у аналізованій справі камеральна перевірка стосувалася відсутності/неправильного відображення у податкових деклараціях окремих показників. Така перевірка, на думку суду, охоплюється загальним поняттям «перевірка податкової декларації». Відтак, строк для її проведення (30 календарних днів) був порушений податковим органом, а прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення, підлягають скасуванню.  

• постанова від 20.03.2024 у справі № 806/1559/17 щодо відмови в прийманні електронних декларацій після зміни платником юридичної адреси та переходу під іншу податкову юрисдикцію. 

У вказаній справі платник податків змінив податкову адресу, проте подав звітність до податкового органу за місцем попередньої реєстрації. У прийнятті податкових декларацій було відмовлено. Верховний Суд наголосив на неприпустимості одностороннього розірвання контролюючим органом договору про визнання електронних документів, а також врахував факт своєчасного укладення нового договору з іншим податковим органом. За таких обставин, на думку суду, відсутні підстави для відмови в реєстрації податкових декларацій.