TAX ALERT 20.10.2023 | Дайджест головних податкових новин

Зміст

  1. Порядок взяття на облік та зняття з обліку підзвітних фінансових установ для цілей CRS: набрав чинності наказ Міністерства фінансів України
  2. Опубліковано проєкт наказу щодо змін до порядку проведення моніторингу контрольованих операцій
  3. ДПС оновила план-графік проведення документальних планових перевірок
  4. Відповідальність банків та інших фінансових установ за неповідомлення про частку резидента України в іноземній компанії: роз’яснення ДПС
  5. Огляд судової практики Верховного Суду щодо оцінки реальності господарських операцій
  6. Верховний Суд щодо підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків під час воєнного стану

Порядок взяття на облік та зняття з обліку підзвітних фінансових установ для цілей CRS: набрав чинності наказ Міністерства фінансів України

10.10.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», з урахуванням змін, внесених наказом від 20.09.2023 № 505 («Порядок»).

Нагадаємо, що Україна має почати здійснення автоматичного обміну фінансовою інформацією для податкових цілей з іншими державами – учасницями Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за наслідком впровадженого в законодавство Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки CRS»).

З цією метою підзвітні фінансові установи (наприклад банки, страхові компанії, кредитні спілки тощо) мають збирати та повідомляти інформацію до ДПС України по рахунках фізичних осіб, організацій, які є резидентами юрисдикцій – учасниць зазначеної Багатосторонньої угоди, для подальшого її передання компетентним органам відповідних юрисдикцій. Першим звітним періодом, за який Україна передасть фінансову інформацію в рамках CRS, буде період, що розпочався 01.07.2023 та завершиться 31.12.2023. Детальніше про це ми розповідали тут

Тому, для забезпечення виконання функцій для цілей CRS підзвітні фінансові установи зобов’язані  ставати на облік в ДПС України. 

Механізм такого обліку передбачений Порядком. Так, ним:

  • визначені процедура взяття / зняття з обліку підзвітної фінансової установи та внесення змін до відомостей про неї, а також порядок заповнення відповідної заяви для проведення зазначених дій;
  • затверджені форма такої заяви та форма рішення про зняття або відмову у знятті підзвітної фінансової установи з обліку.

Також, Порядком встановлено, що інформація про підзвітні фінансові установи, отримана для їх обліку, вноситься до переліку підзвітних фінансових установ, який ведеться ДПС України та оприлюднюється на її офіційному веб-порталі.

Згідно податкового законодавства фінансові агенти, які станом на 30.06.2023 відповідають критеріям підзвітних фінансових установ, зобов’язані стати на облік в ДПС України до 31.12.2023. Всі інші фінансові агенти, які є підзвітними фінансовими установами, зобов’язані подати заяву про взяття їх на облік протягом 60 календарних днів після встановлення ними статусу підзвітної фінансової установи. Дата встановлення такого статусу визначається відповідно до розділу XI порядку застосування CRS.

Опубліковано проєкт наказу щодо змін до порядку проведення моніторингу контрольованих операцій

11.10.2023 на сайті Міністерства фінансів України опубліковано проєкт наказу «Про затвердження Змін до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій».

Так, проєктом наказу пропонується, зокрема, внесення змін до процедури контролю за наданням звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній, а саме – передбачається, що:

  • ДПС України до 01 вересня року, що настає за звітним, формує та направляє до контролюючих органів попередній перелік платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих та/або які входять до міжнародної групи компаній;
  • контролюючі органи, у свою чергу, до 1 жовтня року, що настає за звітним, направляють до ДПС України, опрацьований перелік платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих та/або які входять до міжнародної групи компаній, з обґрунтуванням причин розбіжностей та внесення змін до попереднього переліку.

Також, передбачається, що:

  • у разі наявності порушень платником податків вимог щодо надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) на запит ДПС України, або додаткового подання цієї документації чи документації з трансфертного ціноутворення та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» на запит ДПС України та за наявності окремих підстав для проведення документальної позапланової перевірки ДПС України ініціює проведення контролюючим органом, в якому перебуває на обліку платник податків, такої перевірки з метою фіксації зазначених порушень;
  • у разі встановлення ДПС України за результатами аналізу майстер-файлу та додаткової інформації ризиків трансфертного ціноутворення, відповідна інформація передається до контролюючого органу;
  • у разі виявлення ризиків недостовірної інформації, які вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн ДПС України направляє повідомлення про виявлені помилки у звіті у розрізі країн.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу можуть надаватися протягом  10 робочих днів з дня його оприлюднення. 

ДПС оновила план-графік проведення документальних планових перевірок

06.10.2023 на сайті ДПС України опублікований оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.

Згідно поточної версії, зазнали змін Розділи І, ІІ та ІІІ плану-графіку. У Розділі I «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та у Розділі II «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» знизилась кількість платників податків: з 1080 до 1061.

Оновлений Розділ ІІІ «Документальні планові перевірки фізичних осіб» передбачає список з 261 особи, замість 256 у попередній редакції.

Нагадаємо, що тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення воєнного стану, внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок.

При цьому, до плану-графіка можуть бути включені виключно платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), надають фінансові, платіжні послуги. 

Оновлений план-графік оприлюднюється не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальні планові перевірки, проведення яких дозволено, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) платникам податків (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку її проведення.

Відповідальність банків та інших фінансових установ за неповідомлення про частку резидента України в іноземній компанії: роз’яснення ДПС

ДПС України на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі розміщено роз’яснення щодо відповідальності для банків та інших фінансових установ за неповідомлення контролюючого органу про факт щодо володіння особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.

Нагадаємо, що згідно положень Податкового кодексу України у разі якщо, зокрема, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, то вони надсилають повідомлення про це до ДПС України засобами електронного зв’язку не пізніше 5 робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

У своєму роз’ясненні ДПС України зазначено, що податкове законодавство не містить норм щодо відповідальності для банків, інших фінансових установ за неповідомлення ДПС про такі факти. 

Водночас, Податковим кодексом України для цих суб’єктів встановлена відповідальність за неподання або подання контролюючим органам з порушенням визначеного строку податкової інформації. Тому, попри роз’яснення ДПС, не виключена імовірність застосування такої відповідальності.

Огляд судової практики Верховного Суду щодо оцінки реальності господарських операцій

12.10.2023 Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо оцінки реальності господарських операцій за період з вересня 2018 року по червень 2023 року.

В зазначеному огляді наведена судова практика щодо застосування принципу «превалювання сутності над формою» під час обліку господарських операцій, встановлення ділової мети (розумної економічної причини) фінансово-господарських відносин, оцінки поведінки контрагентів та їх правосуб’єктності, оцінки первинних документів. 

В огляді, серед іншого, зазначається про:

  • постанову, у якій Верховний Суд виклав правову позицію щодо достовірності доказів здійснення господарських операцій

Суть спору полягала в тому, що контролюючий орган дійшов висновків про безтоварний зміст господарських операцій платника з придбання товарів і послуг у контрагентів-постачальників. Верховний Суд такі висновки не підтримав та вказав, якщо надані документи відповідають законодавчим вимогам щодо первинних документів і не викликають сумнівів щодо їхньої достовірності, то в сукупності з іншими доказами вони підтверджують здійснення господарських операцій.

Контролюючий орган, своєю чергою, має навести доводи, що платник самостійно вніс до первинних документів недостовірну інформацію щодо придбаних товарів та/або щодо постачальників, а також про обізнаність платника щодо недостовірності таких даних, на підставі яких було сформовано показники податкового обліку сум доходу та податкового кредиту;

  • постанову, в якій Верховний Суд сформував висновок щодо підтвердження фіктивності господарських операцій.

Зокрема, зазначено, що підставою для донарахування платнику грошових зобов’язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками-постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов’язань. Якщо матеріали справи таких доказів не містять, вирок не може слугувати єдиним належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не зумовлює правових наслідків для платника;

  • постанову, де викладено правову позицію щодо відповідальності платника податків у разі недотримання податкового законодавства його контрагентами.

Верховний Суд звернув увагу на те, що посилання на недотримання контрагентами податкового законодавства не може слугувати одноосібною підставою для позбавлення платника податків податкової вигоди

Відповідальність настає лише в разі доведення контролюючим органом недобросовісності дій платника податків та його наміру отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом  здійснення узгоджених, необумовлених ринковими механізмами дій суб’єктів, які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних результатів для одного з суб’єктів оподаткування

Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника податків тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті;

  • постанову, в якій Верховний Суд зазначив про допустимість доказів факту проведення господарської операції.

Суть спору полягала в тому, що контролюючий орган дійшов висновку про відсутність факту придбання платником податків товарів у контрагентів. Верховний Суд такий висновок не підтримав та вказав, що узагальнена податкова інформація, зроблена за результатами податкового контролю щодо діяльності контрагентів платника податків, має лише інформативний характер

Така інформація не відповідає критерію юридичної значущості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону, оскільки сама собою не доводить і не може свідчити про наявність податкових правопорушень саме підприємством. Посилання контролюючого органу на таку інформацію є безпідставним, якщо фактично надані платником до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки.

Верховний Суд щодо підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків під час воєнного стану

04.10.2023 Верховний Суд виніс постанову у справі № 160/19575/22, де сформував висновок щодо підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків податкових обов’язків в період дії воєнного стану.

Нагадаємо, що відповідно до положень Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свої податкові обов’язки, такий платник податків звільняється від передбаченої податковим законодавством відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Також, платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості, звільняються від відповідальності, за умови виконання ними податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

При цьому, для підтвердження відсутності можливості виконання податкових обов’язків платник податків має подати до контролюючого органу заяву та відповідні документи згідно порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 («Порядок»).

Так, в рамках цієї справи встановлено, що майно платника податків зазнало руйнувань внаслідок ворожих обстрілів. У зв’язку з цим платник податків обґрунтовував свої доводи про неможливість виконання ним податкових обов’язків.

Однак, контролюючим органом за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення, що платник податків має можливість своєчасного виконання своїх податкових обов`язків, з яким платник податків не погодився. 

Верховний Суд у постанові звернув увагу на те, що метою процедури, визначеної Порядком, є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії, від негативних наслідків у зв`язку із об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов’язки.

При цьому, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини такої неможливості повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, що унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначив, що: 

  • платником податків ні до контролюючого органу, ні до суду не надано доказів на підтвердження того, що за його місцем реєстрації (де трапились відповідні руйнування) провадилась будь-яка господарська діяльність, зберігались документи, техніка та/або обладнання;
  • в акті про втрати (знищення чи зіпсуття) комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій не конкретизовано, яке саме комп’ютерне обладнання та фінансово-господарська документація були знищені
  • платником податків не підтверджено, що знищені авіаударом комп’ютерне обладнання та документація використовувались ним у господарській діяльності, містили актуальну інформацію, необхідну для подання звітності за поточні періоди господарської діяльності; 
  • лист управління Служби безпеки України, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень не місять детального опису пошкоджень приміщень та території, не вказують, кому належать пошкоджені приміщення;
  • з наданих платником податків документів не встановлено втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, внаслідок чого підприємство не може виконати податкові обов`язки;
  • платником податків не надано контролюючому органу документів, що підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках.

Тому, враховуючи ненадання платником податків достатніх доказів для підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов’язків, Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час винесення спірного рішення про наявність відповідної можливості діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог платника податків відсутні.

Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Партнерка, керівниця практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокатка

Практики | Сектори

943

Статті на тему

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

17 Травня 2024 Публікації

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

Читати
Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

13 Травня 2024 Публікації

Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

Читати
Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників

01 Травня 2024 Публікації

Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну