TAX ALERT 22.05.2020

Прийнято закон щодо додаткової підтримки платників податків на період карантину

13.05.2020 Верховною Радою прийнято в другому читанні антикризовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» № 3329-д (надалі – «Законопроект № 3329-д»). 

Законопроект № 3329-д  передбачає, зокрема, такі зміни до Податкового кодексу України:

• продовження строку не застосування штрафних санкцій та пені за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину;
• продовження звільнення від сплати ЄСВ за себе фізичними особами-підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 01.05.2020 по 31.05.2020;
• продовження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину;
• зупинення перебігу строків в частині процедури адміністративного оскарження по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину;
• звільнення від оподаткування ПДФО 300% доплати медикам (але без втрат для місцевих бюджетів) до 30.06.2020;
• звільнення допомоги по частковому безробіттю від оподаткування ПДФО і військового збору на період карантину; 
• надання фізичним особам-підприємцям можливості отримувати допомогу по частковому безробіттю.

Як вбачається з тексту Законопроекту № 3329-д, він продовжує дію вже встановлених раніше податкових пільг, а також встановлює деякі нові податкові преференції для платників податків. 

Варто зазначити, що з набранням чинності закону, строки дії окремих податкових пільг будуть прив’язані до дати закінчення карантину в Україні, а не обмежуватись конкретною датою, як було встановлено раніше.

Наразі Законопроект № 3329-д ще не набрав чинності: він перебуває на підписі у Президента. Відповідно, його офіційного тексту також поки що не оприлюднено. Щойно він з’явиться в офіційних джерелах, стане зрозумілим, які зі змін в результаті знайшли своє відображення у фінальній редакції документа.

Встановлено пільги з ЄСВ для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та ФОП

13.05.2020 Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект № 2166, яким внесено зміни в Закон України «Про збір та облік ЄСВ» щодо усунення дискримінації за колом платників (надалі – «Законопроект № 2166»). Зокрема, Законопроектом № 2166 передбачається внесення змін до статей 4 та 7 Закону України «Про збір та облік ЄСВ», а саме:

• доповнення переліку осіб, звільнених від сплати ЄСВ, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

• звільнення осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

• скасування зобов’язання для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності),  осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства сплачувати мінімальний розмір ЄСВ у разі відсутності діяльності, тобто за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Аналіз актуальної судової практики Верховного Суду (наприклад, Рішення ВС від 02.09.2019 в справі № 520/3939/19) свідчить про наявність спорів щодо нарахування та сплати ЄСВ самозайнятою особою і фізичною особою-підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яке призводить до подвійного обліку тієї самої господарської діяльності і, відповідно, до подвійної сплати єдиного внеску. А також дає підстави стверджувати, що встановлення податковим органом фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності протирічить встановленому порядку постановки суб’єктів підприємницької діяльності як платників ЄСВ на облік та є безпідставним.

Отже, Законопроект № 2166 дійсно спрямований на підтримку осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, та фізичних осіб-підприємців і встановлює для них дієві пільги задля уникнення дискримінації платників ЄСВ.

Починають діяти нові зразки марок акцизного податку

У зв’язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» з 01.05.2020 запроваджуються нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва та припиняється продаж марок «старого» зразка.

За інформацією, оприлюдненою податковими органами, марки акцизного податку попереднього зразка, що вже закуплені суб’єктами господарювання застосовуються у виробництві алкогольних напоїв до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.Паперові акцизні марки дещо видозмінилися – на них додано ще 2 елементи: QR- код та штрих – код. Їх введення обумовлено запровадженням системи «Електронна акцизна марка».

ДПС зробила висновок щодо застосування РРО при оплаті через платіжні системи або власні розрахункові картки

Державною податковою службою України в порядку надання індивідуальної податкової консультації в листі від 08.04.2020 р. № 1451/6/99-00-05-04-06/ІПК було зроблено висновок, що при отриманні від покупців за реалізований товар коштів, що сплачені через платіжну систему LiqРау або перераховані з власної розрахункової карти на банківські реквізити підприємця через платіжну систему Приват24, Ощад24, Монобанк та інші, підприємець , який застосовує другу групу спрощеної системи оподаткування, може не застосовувати РРО, якщо обсяг доходу такого підприємця у календарному році не перевищує 1 млн грн.

У інших випадках, в тому числі і при здійсненні покупцями оплати за отримані товари із застосуванням електронних платіжних засобів (не через установу банку) за умови перевищення у календарному році зазначеного обсягу доходу, застосування підприємцем РРО є обов’язковим.

Такі висновки ДПС відповідають вимогам Закону України «Про РРО».

Одночасно, податковий орган зробив висновок, що у випадку відправлення товару з післяплатою, підприємець при відпуску товару повинен сформувати та роздрукувати розрахунковий документ встановленої форми, вкласти його у поштове відправлення разом з товаром та забезпечити надання покупцю такого розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо.

ДПС надала роз’яснення щодо права підпису податкових накладних

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 28.04.2020 № 1712/6/99-00-07-03-02-06/ІПК надала роз’яснення щодо того, чи можна делегувати право підпису податкових накладних особі, яка не є посадовою особою платника, зокрема, якщо така особа виконує певний обсяг робіт на підставі договору з надання персоналу, укладеного з іншим суб’єктом господарювання, де вона працевлаштована. 

Податковий орган дійшов висновку, що так – можна.

Зокрема, Державна податкова служба України аргументує свою позицію посилаючись на статтю 207 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що правочини від імені юридичної особи можуть підписуватися особами, уповноваженими на такі дії її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Додатково, податковий орган звернув увагу, що відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1246 від 29.12.2010, для делегування права підпису податкової накладної іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу Державної податкової служби України за основним місцем обліку  посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:

• електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної;
• електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

ВС висловився щодо судового оскарження рішень ДПС, прийнятих в адміністративному оскарженні відмови в реєстрації податкових накладних

У судовій справі № 360/1050/19 платник податків оскаржував, зокрема, рішення Державної фіскальної служби України, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення нижчого податкового органу щодо відмови в реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд в постанові від 27.04.2020 в зазначеній справі дійшов висновку, що вказане рішення Державної фіскальної служби України не є юридично значимим для платника податків, оскільки жодних заходів його реалізації щодо нього не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо нього) винесене раніше рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. 

Верховний суд наголосив, що рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Що ж до вищевказаного рішення Державної фіскальної служби України, то воно не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення – відсутні.

ВС вказав чи є належними доказами дані автоматизованих систем податкового органу та дані перевірок контрагентів

Верховний Суд в постанові від 16.04.2020 в справі № 805/5017/15-а дійшов висновку, що будь-яке автоматизоване співставлення  чи дані отримані з автоматизованих систем податкового органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Верховний суд також звернув увагу, що посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів щодо контрагентів позивача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету чи від перебування за юридичною адресою.

Так, податковий орган, що був відповідачем у зазначеній справі, стверджував, що між підприємством-позивачем та одним із його контрагентів мало місце здійснення безтоварних операцій. Такого висновку податковий орган дійшов, зокрема, посилаючись на інформацію з баз даних податкових органів, та інформацію, отриману в ході перевірок контрагента.

Ці аргументи податкові органи використовують в податкових спорах досить часто. Однак, наведена вище позиція Верховного Суду свідчить про їхню протиправність. Більше того, вона неодноразово була висловлена Верховним Судом і раніше в інших його рішеннях. Наприклад, про неналежність такого доказу, як дані автоматизованих систем податкових органів, йшлося у постанові від 24 березня 2020 року у справі № 814/1781/15, а про неможливість покладення в основу висновків про порушення податкового законодавства одним платником податків недотримання податкової дисципліни його контрагентом – у постанові від 27 березня 2020 року у справі № 826/24439/15.