TAX ALERT 27.05.2021

Законопроект щодо введення ставки ПДВ 14 % для харчових продуктів з високою соціальною значущістю

На офіційному сайті Верховної Ради опубліковано законопроект № 5425-2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість» (далі-«Законопроект»).

Згідно з пояснювальною запискою, Законопроект розроблено з метою стабілізації цін на харчові продукти та справедливого оподаткування операцій з продуктами харчування податком на додану вартість (далі – «ПДВ»), відповідно до практики країн Європейського Союзу.

Так, Законопроектом передбачена понижена ставка ПДВ 14 % для операцій з постачання на митній території України, а також ввезення на митну територію України продуктів харчування, що мають істотну соціальну значущість.

Перелік таких продуктів має бути затверджений Кабінетом Міністрів України.

Законопроект також передбачає перехідні положення для цілей застосування вищевказаної зниженої ставки до продуктів з високою соціальною значущістю. Так, застосовуватиметься попередня ставка ПДВ до постачання товарів коли аванс за них отримано до початку застосування ставки ПДВ 14 %. Також застосовуватимуться попередня ставка і у випадках коригування податкових зобов’язань з ПДВ: при поверненні авансу або товару, отриманих до початку застосування ставки ПДВ 14 %, а також при зміні договірної вартості товару, поставленого до початку застосування ставки ПДВ 14 %.

Продаж майна платників податків, що у податковій заставі через систему електронних торгів

12 травня 2021 року в Верховній Раді Українизареєстровано законопроект № 5483 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження продажу заставного майна боржника через систему електронних торгів)(далі – «Законопроект»).

Законопроектом пропонується закріпити на законодавчому рівні можливість продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі  через систему електронних торгів на авторизованих електронних майданчиках.

Виняток становитиме майно:

• яке швидко псується, що підлягає продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;
• стосовно обігу якого встановлено обмеження законом, що продається на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності;
• цінні папери, продаж яких здійснюється на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

У пояснювальній записці до Законопроекту наголошується, що продаж заставного майна боржника на електронних торгах дозволить створити конкурентне середовище у сфері публічних торгів, створити паритетні умови, запобігти проявам корупції тамонополізації на ринку електронних торгів тощо.

Ставка ПДВ 14 % для операцій із сільськогосподарською продукцією може бути скасована

На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився законопроект № 5425-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання окремих видів товарів» (далі – «Законопроект»).

Ним передбачено виключити з Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») положення про застосування пониженої ставки податку на додану вартість (далі – «ПДВ»)  у розмірі 14 % до операцій з постачання на митній території України, а також ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції.

До таких операцій, як і раніше, застосовуватиметься ставка ПДВ 20 %.

Законопроект також встановлює низку перехідних положень у зв’язку зі зміною ставки. Так, наприклад, якщо перша подія при постачанні сільськогосподарської продукції настала до набрання чинності Законопроектом, то перерахунок ставки ПДВ і суми податку на дату другої події не здійснюється.

У пояснювальній записці до Законопроекту така непослідовність обґрунтовується тим, що прийняті зміни до ПКУ щодо зниження ставки ПДВ на сільськогосподарську продукцію виявилися дискримінаційними по відношенню до більшості переробних підприємств України та призвели до подорожчання низки продуктів харчування.

Нагадаємо, що понижена ставка ПДВ на вищевказані операції почала застосовуватись з 01 березня  2021 року (у зв’язку із набуттям чинності Закону). Податкові органи вже встигли видати декілька роз’яснень щодо порядку застосування пониженої ставки та порядку заповнення оновленої декларації з ПДВ, про що ми писали тут і тут.

Прийнято Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування доходу фізичних осіб від ліквідації іноземних компаній

14 травня 2021 року Наказом Міністерства фінансів України № 265 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію «Щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи» (далі – «УПК»).

УПК роз’яснює порядок оподаткування прибутку, отриманого фізичною особою від ліквідації іноземної компанії (КІК) податком на доходи фізичних осіб (далі – «ПДФО»), військовим збором, а також інші питання, пов’язані із такою ліквідацією, наприклад, проведення оцінки активів та аудиту звітності іноземної компанії, розкриття інформації щодо джерел отримання коштів тощо.

Зокрема, в УПК вказано наступне:

• з 1 січня до 31 грудня 2020 року доходи від ліквідації іноземних компаній не включаються до складу загального місячного/річного оподатковуваного доходу платника ПДФО за 2020 звітний  рік;
• такі доходи мають бути відображені у декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік фізичної особи-одержувача доходу, однак не є об’єктом оподаткування ПДФО; 
• такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1.5%.

Прийнято Узагальнюючу податкову консультацію щодо податкового обліку нерезидентів

19 травня 2021 року Наказом Міністерства фінансів України № 277 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію «Щодо взяття на облік (реєстрації) нерезидентів у контролюючих органах і виконання нерезидентами обов’язків платників податку на прибуток підприємств в Україні» (далі – «УПК»). 

Загалом УПК дублює висновки, викладені у раніше опублікованому Інформаційному листі № 20 Державної податкової служби України щодо виконання нерезидентами обов’язку по постановці на податковий облік в Україні.

Серед іншого в УПК роз’яснено наступне:

• щодо сплати податку на прибуток нерезидентом: він може наділити своє представництво в Україні повноваженням зі сплати за нього податку на прибуток, що може бути відображено у положенні про відокремлений підрозділ, довіреності на представника. Також повноваження щодо сплати податку на прибуток має бути відображено в довіреності на керівника представництва.
• щодо постановки на облік нерезидента, який веде лише допоміжну та підготовчу діяльність (без господарської) через своє представництво в Україні, яке перебуває на обліку у податкових органах: такий нерезидент повинен стати на облік в податкових органах без реєстрації платником податку на прибуток.
• щодо постановки на облік нерезидента, який веде лише допоміжну та підготовчу діяльність (без господарської) через своє представництво в Україні, яке перебуває на обліку у податкових органах як платник податку на прибуток: нерезидент стає на податковий облік як платник податку на прибуток, після чого він може зняти ознаку такого платника у порядку, встановленому законом.
• щодо впливу факту реєстрації представництва або нерезидента платником податку на прибуток на кваліфікацію діяльності через представництво як такої, що утворює постійне представництво: самі по собі такі факти реєстрації не впливають на кваліфікацію діяльності нерезидента через відокремлений підрозділ як такої, що призводить до утворення постійного представництва.
• застосування принципу «витягнутої руки» нерезидентом, який веде діяльність через постійне представництво при розрахунку оподаткованого прибутку за наслідками кварталу, півріччя, дев’яти місяців: визначення обсягу оподатковуваного прибутку за таким принципом здійснюється для розрахунку податку на прибуток в податковій звітності за наслідками календарного року, для складення податкових декларацій за квартал, півріччя, дев’ять місяців розрахунок за принципом «витягнутої руки» не здійснюється.

Нагадаємо, що вже з 01 липня 2021 року можуть розпочатись перевірки діяльності нерезидентів, що здійснюють господарську діяльність в Україні через відокремлені підрозділи без взяття на облік в податкових органах. За результатами такої перевірки може бути прийнято рішення про примусове взяття нерезидента на податковий облік та, серед іншого, застосовано штраф в розмірі ста тисяч гривень за невиконання вимог щодо реєстрації.

Порядок оскарження рішень податкової про сплату недоїмки з ЄСВ планують змінити

12 травня 2021 року на сайті Міністерства фінансів України оприлюднено проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2015 №1124» (далі – «Проект»).

Проектом викладено в новій редакції:

• Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі – «Порядок»);
• форми рішень, що приймаються за результатами розгляду скарг.

Проект має на меті привести положення Порядку у відповідність до змін, внесених до Закону України «Про збір та облік ЄСВ». Для цих цілей у Порядку, зокрема:

• строк розгляду скарг скорочено з 30 до 20 календарних днів;
• передбачено можливість продовження строку розгляду скарг до 60 календарних днів;
• визначено, що якщо платнику податків не надається вмотивоване рішення протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника податкового органу, скаргу вважають задоволеною на користь платника ЄСВ.

Позиція Верховного Суду щодо вимог для врахування витрат на маркетингові послуги

25 березня 2021 року набрало законної сили рішення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 813/2781/17.

У вказаній судовій справі розглядалося питання щодо правомірності включення позивачем до складу витрат оплаченої ним вартості маркетингових послуг (зокрема, маркетингових досліджень) для цілей податку на прибуток.

У цьому контексті Судом висловлено правову позицію щодо умов, дотримання яких необхідне для віднесення таких послуг до складу витрат.

Так, Суд зазначив наступне:

• головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв`язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку;
• підтвердженням зв`язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб`єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо;
• в підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

При цьому Суд чітко визначив, що у звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація, зокрема, про:

• аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції;
• основні тенденції розвитку ринку;
• динаміку зміни цін;
• асортимент продукції (товару);
• політику ціноутворення;
• аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок;
• потенційних споживачів та кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу;
• прогнозний план продажу;
• оцінку ризиків;
• фінансовий план;
• аналіз ефективності проекту;
• прогнозний рівень рентабельності;
• термін окупності проекту;
• висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Таким чином, на випадок спору із податковою щодо правомірності формування витрат за рахунок маркетингових послуг, платникам податків доцільно враховувати такі висновки Суду щодо організації маркетингових послуг, їхнього документального оформлення та особливо змісту складених документів для відстоювання своєї позиції.