ТОП-10 нововведень у діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

12 березня 2018 року Президент України підписав довгоочікуваний Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Закон встановлює кардинальні зміни у регулюванні діяльності та управління ТОВ та ТДВ, які набудуть чинності через 3 місяці від дати його офіційного опублікування. Всі ТОВ мають привести свої статути у відповідність до нового Закону.

Корпоративні договори

Одним із найбільш очікуваних та революційних нововведень Закону «Про ТОВ та ТДВ», без сумнівів, стало введення поняття корпоративного договору. Цим договором, зокрема, може бути встановлено: обов’язок сторін договору голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників ТОВ; порядок та умови, на яких учасники мають право або зобов’язані купити або продати частку у статутному капіталі; випадки, коли виникає таке право або обов’язок; порядок вчинення інших дій, пов’язаних з управлінням товариства, його припиненням або реорганізацією. Такий договір є конфіденційним (за винятком випадків, коли його стороною є держава або її органи), а договори, укладені його стороною на порушення корпоративного договору, автоматично вважаються нікчемними.

Безвідклична довіреність з корпоративних прав

Ще однією новелою закону є безвідклична довіреність з корпоративних прав, яка може бути видана на виконання зобов’язань учасників за корпоративним договором. Така довіреність не може бути відкликана на вимогу довірителя і фактично дає змогу учасникам корпоративних договорів, у разі порушення іншими учасниками вимог корпоративного договору, на законних підставах звернутися до державного реєстратора для переведення на себе частки учасника, що не виконав умови договору, або вчинити інші дії від імені такого учасника.

Можливість створення наглядової ради

Дуже позитивним кроком стало запровадження можливості створювати наглядову раду для ТОВ та ТДВ. Члени наглядової ради зможуть виконувати свої посадові обов’язки як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. Це означає, що іноземні компанії, які хочуть вести бізнес в Україні, зможуть призначати своїх представників до наглядової ради своєї компанії в Україні без необхідності отримання дозволу на працевлаштування іноземця. Паралельно із цим із законодавства виключені положення про голову та ревізійну комісію товариства.

Учасники товариства та статутний капітал

Із прийняттям нового Закону нарешті знято обмеження щодо кількісного складу учасників ТОВ не більше 100 осіб. Завдяки цьому акціонерні товариства, що мають у своєму складі більше 100 акціонерів, при бажанні зможуть змінити організаційно-правову форму на ТОВ.

Також Законом скасовано обов’язок учасників вказувати у статуті розмір статутного капіталу та склад учасників ТОВ. Строк внесення учасниками внесків у статутний капітал натомість скорочено з одного року до шести місяців. Крім цього, Законом встановлено нове право для учасників: у разі, якщо треті особи мають намір зробити додатковий вклад до статутного капіталу ТОВ, наявні учасники з метою збереження розміру своєї частки мають переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення, пропорційно до їх частки. При зменшенні статутного капіталу, кредиторам товариства за новим Законом надається лише 30 днів на заявлення своїх вимог до товариства (а не 3 місяці, як це є зараз).

Обов’язки та відповідальність посадових осіб

Законом вводиться відповідальність виконавчого органу та наглядової ради всім своїм майном перед товариством за збитки, заподіяні їх діями або бездіяльністю. Крім цього, на виконавчий орган покладено обов’язок скликати загальні збори товариства у разі, якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50% порівняно з попереднім роком. Такі зміни змусять керівників більш відповідально ставитися до своїх обов’язків та завчасно повідомляти власників бізнесу про наявні фінансові проблеми. У разі невиконання такого обов’язку, як і у разі банкрутства товариства, директор буде нести солідарну відповідальність за обов’язки товариства перед кредиторами.

Крім цього, Законом частково запроваджено механізм обмеження конкуренції для посадових осіб товариства. Так, члени виконавчого органу і наглядової ради не можуть здійснювати господарську діяльність (як ФОП чи учасники або посадові особи інших товариств) у сфері діяльності товариства, в якому вони займають керівну посаду, без попередньої згоди своїх роботодавців.

Значні правочини та правочини із заінтересованістю

Закон визначає поняття значного правочину (критерії якого учасники можуть встановити у статуті) та правочину, щодо якого є заінтересованість (правочини із посадовими або афілійованими особами товариства чи іншими особами, визначеними у статуті). У будь-якому разі, законодавець зобов’язує попередньо погоджувати правочини, вартість яких перевищує 50 % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, виключно на загальних зборах. Допускається наступне схвалення значних правочинів.

Нові правила правонаступництва в ТОВ

Закон передбачає, що відтепер правонаступнику спадкоємця не потрібно отримувати згоду усіх учасників на вступ до товариства, якщо інше не передбачено положеннями статуту товариства, прийнятими 100 % голосів учасників. Для реалізації такого права були передбачені зміни до Закону про державну реєстрацію, відповідно до яких спадкоємець може стати учасником товариства на підставі заяви про вступ до товариства, поданої держреєстратору разом із документом, що підтверджує його право на спадщину.

Вихід та виключення учасника

Закон значно змінює підхід до врегулювання виходу та виключення учасника. Так, відтепер учасник товариства, що володіє часткою в 50 % та більше від статутного капіталу, не може без погодження інших учасників вийти з товариства. Після отримання згоди на вихід, товариство зобов’язане протягом 30 днів повідомити колишнього учасника про вартість його частки та надати копії документів, що підтверджують розрахунки.

Крім цього, законом не передбачено можливості виключити учасника за невиконання обов’язків або у разі, якщо його дії перешкоджають досягненню мети товариства. Виключити учасника можна буде лише у разі несплати ним вартості частки у статутному капіталі або у разі смерті/припинення учасника (чи у разі, якщо правонаступники своєчасно не звернулися із заявою про вступ до товариства).

Звернення стягнення на частку

Нарешті з Цивільного кодексу виключено положення, відповідно до якого звернення стягнення на частину майна ТОВ, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Такі зміни можуть заохотити банківські установи з більшою впевненістю надавати кредити бізнесу, оскільки у разі дефолту банк зможе отримати контроль над компанією, якій було надано фінансування, і вже на власний розсуд розпоряджатися її майном та подальшою долею.
Крім цього, з моменту підписання закону буде врегульовано болюче питання щодо порядку звернення стягнення на частку у статутному капіталі. Тепер таке стягнення може бути реалізовано на підставі виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або про звернення стягнення на частку майнового поручителя.

Нові способи проведення загальних зборів

Закон передбачає можливість визначити у статуті товариства порядок проведення загальних зборів шляхом відеоконференції. Крім цього, передбачено можливість учасників брати участь у зборах шляхом надіслання нотаріально засвідченого документу, що відображає його голоси та повинен бути долучений до протоколу. Ці нововведення особливо важливі та актуальні для іноземних учасників товариств, для яких особиста участь у зборах є доволі затратною, а передавати право участі у зборах представникам за довіреністю вони не мають бажання.