Жовтневий дайджест новин

Практика корпоративного права

Нацбанк посилює вимоги до систем корпоративного управління надавачів фінансових платіжних послуг

Національний банк України (НБУ) затвердив нові вимоги до систем корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками для надавачів фінансових платіжних послуг, відповідні постанови набувають чинності з 29 жовтня 2024 року.

Так надавачів платіжних послуг мають визначити відповідальними за виконання функцій внутрішнього аудиту, управління ризиками та комплаєнсу окремі підрозділи (Підрозділи внутрішнього аудиту) або внутрішнього аудитора та головного ризик-менеджера.

Також ризик-менеджер має бути наділений правом вето щодо рішень виконавчого органу з питань, які стосуються/впливають на:

• бізнес-модель небанківського надавача фінансових платіжних послуг
• систему внутрішнього контролю, систему управління ризиками
• тарифну політику надавача фінансових платіжних послуг
• встановлений ризик-апетит та/або затверджені ліміти ризику
  Змін зазнали також ключові вимоги щодо внутрішніх політик та підходів до управління операційними ризиками. Повне виконання оновлених вимог надавачами фінансових платіжних послуг має бути зроблено до 01 січня 2025 року.

Кабмін відновив можливість подовження бронювання військовозобов’язаних

Працівники, заброньовані до 31 травня 2024 року, можуть подовжити термін бронювання. Це рішення, ухвалене Кабінетом Міністрів 25 жовтня, підтримує стабільну роботу стратегічних галузей, у тому числі оборонного сектору.

Нові послуги у “Дії”

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував появу нових послуг у “Дії”, серед яких акцент зроблено на сервіси для бізнесу, такі як еАкциз, що допоможе зробити його прозорішим. Запуск тестування еАкцизу планується навесні 2025 року, а повноцінна робота – у 2026 році.

Окрім того, для спрощення роботи бізнесу вже запущено послугу е-Підприємець, яка дозволяє реєструвати новий бізнес, відкривати банківський рахунок, переходити на спрощену систему оподаткування та отримувати інші необхідні послуги в одному місці. Також готується запуск Дія.Підпису для юридичних осіб, який спростить підписання документів та авторизацію в системі для компаній.

Компенсація 15% вартості при купівлі техніки

Мінекономіки затвердило перший перелік техніки українського виробництва, за яку держава відшкодовуватиме 15% вартості.

24 вересня 2024 року Кабінет міністрів розпочав програму «Зроблено в Україні», ухваливши рішення про надання компенсації частини вартості енергетичного, колісного, будівельного та спеціального обладнання, що виробляється національними підприємствами (ступінь локалізації понад 40%).

Щоб взяти участь у програмі потрібно підготувати інформацію про ступінь локалізації, калькуляцію собівартості та технологічні операції, розрахунок питомої ваги витрат на оплату праці та, на її основі подати електронну заявку до Мінекономіки.

Покупці товарів придбаних до 01 грудня 2024 року можуть отримати компенсацію в цьому році.

Запуск аграрних нот для залучення інвестицій

На початку 2025 року в Україні запрацює новий фінансовий інструмент – аграрні ноти. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підготувала нормативну базу, яка забезпечить функціонування цього інструменту. Так, 01 січня 2025 року буде створено окремий Реєстр аграрних нот, що забезпечить прозорість та безпеку операцій з цим фінансовим інструментом.

Введення аграрних нот відкриває нові можливості для фінансування аграрного сектору, надаючи інвесторам можливість інвестувати в перспективні аграрні проекти. Наша юридична компанія вже зараз готується до активної роботи з новим інструментарієм, розробляючи інформацію щодо правового регулювання та умов емісії цих цінних паперів.

Практика податкового права | TAX ALERT

Оновлено Положення про Державну податкову службу України

22.10.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.2024 № 1185, яка уточнює права Державної податкової служби України, закріплені Положенням про Державну податкову службу України (далі — Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227

Такі зміни приводять Положення у відповідність до Податкового кодексу України. Зокрема, у Положення вносяться наступні права податкової:

• проводити комплаєнс (система заходів та процедур для підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
• отримувати безоплатно від платників податків, банків, інших фінансових установ інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
• на підставі рішення суду отримувати інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях.

Оновлено Порядок блокування та реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування
18.10.2024 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1187 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Внесеними змінами закріплено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за операціями, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та уточнено механізм проведення їх автоматизованого моніторингу для таких операцій.

Такі зміни до Порядку є ще одним кроком, необхідним для функціонування режиму експортного забезпечення.

Нагадаємо, що для підготовки до його введення вже було:

• затверджено порядок визначення мінімально допустимих експортних цін на певні сільськогосподарські товари, про що ми писали у нашому серпневому дайджесті новин;
• оновлено форми податкових накладних, звітності з ПДВ, про що ми зазначали у дайджесті податкових новин;
• оновлено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, з коротким оглядом якого можна ознайомитися за цим посиланням.

Зміни до Порядку набудуть чинності вже 21 листопада, але фактичне функціонування таких змін, буде можливим лише після опублікування та набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про введення режиму експортного забезпечення.

Змінено Порядок обліку платників податків

22.10.2024 Міністерство фінансів України оприлюднило свій наказ від 27.09.2024 № 470 щодо внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів (далі — «Порядок»), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Зміни до Порядку в основному передбачають приведення його у відповідність до вимог законодавства стосовно електронних довірчих послуг, щодо онлайн – комунікації з платниками податків, податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання законодавства, тощо.

Серед іншого, передбачається: внесення певних технічних змін, особливостей заповнення форм; необхідність взяття на облік нерезидента за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням інших його постійних представництв; уточнення особливостей зняття з обліку самозайнятих осіб тощо.

Також, наказом внесено певні зміни до додатків Порядку та викладено в нових редакціях такі форми:

• №20-ОПП «Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність»;
• №34-ОПП «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру»;
• №30-ОПП «Відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів.

Затверджено Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків — учасників «Клубу білого бізнесу»

22.10.2024 було оприлюднено наказ Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Нагадаємо, що нормами щодо «Клубу білого бізнесу», серед іншого, визначено, що перелік його учасників формується та затверджується Державною податковою службою України. Для реалізації зазначеного було розроблено порядок, який регулює формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі — «Перелік»).

Порядок формування та оприлюднення Переліку визначає:

• алгоритми розрахунку середніх показників критеріїв щодо включення платників податків до Переліку, на підставі яких формується цей Перелік;
• алгоритми розрахунку показників вимог і критеріїв щодо включення платників податків до Переліку;
• порядок формування та затвердження Переліку;
• порядок оприлюднення Переліку ДПС на своєму офіційному вебсайті;
• порядок повідомлення платника податків про включення/виключення його до/з Переліку;
• порядок подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні його даних;
• порядок вилучення з оприлюдненого Переліку інформації про платника податків у разі подання ним повідомлення про відмову в оприлюдненні його даних.

Крім цього були оприлюднені форми, зокрема таких повідомлень: про включення/виключення платника податків до/з Переліку, про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку.

Судова практика 

Верховний Суд опублікував дайджест судової практики у справах, пов’язаних із війною

У дайджесті зібрано правові висновки, які демонструють найактуальніші підходи Верховного Суду до розв’язання різних категорій спорів в умовах воєнного стану: щодо відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф, примусового вилучення/відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, щодо проходження та звільнення з військової служби (відстрочка від призову на військову службу, грошове забезпечення військовослужбовців), перетину державного кордону тощо.

Зокрема, у спорах, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої в результаті збройної агресії рф, Верховний Суд висловив важливі позиції щодо порядку відшкодування шкоди, належного відповідача та судового імунітету рф у вказаній категорії справ.

Більш детально з позиціями Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.

Кабмін запровадив повторну перевірку статусу критично важливих підприємств, установ та організацій

24 жовтня набрала чинності постанова Кабміну від 22 жовтня 2024 року № 1204, яка вносить зміни до Критеріїв та порядку визначення підприємств, установ і організацій, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також для задоволення потреб Збройних Сил та інших військових формувань.

Встановлено, що орган, який ухвалив рішення про визнання підприємства, установи або організації критично важливими, може за необхідності проводити перевірку відповідності критеріям, наведеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку.

За результатами перевірки орган приймає одне з наступних рішень:

• про невідповідність критеріям і скасування статусу критично важливого;
• про відповідність критеріям і підтвердження статусу критично важливого.

Нові строки явки військовозобов’язаних до ТЦК та СП: зміни в порядку призову під час мобілізації

Відтепер військовозобов’язані та резервісти, які проживають в обласних центрах, повинні з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі також – ТЦК та СП) протягом семи діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Для мешканців інших населених пунктів цей термін складає десять діб.

Раніше день явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного визначався не раніше чотирнадцятого дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Зміни до пункту 34 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації в особливий період були затверджені постановою від 1 жовтня 2024 року №1134, яка набула чинності 4 жовтня 2024 року.

Практика кримінального права 

До КК України та КПК України внесено зміни у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього

24 жовтня 2024 року набув чинності закон, спрямований на приведення законодавства України у відповідність до норм Римського статуту. До КК України було внесено ряд змін, зокрема:

• додано статтю, яка криміналізує злочини проти людяності у розумінні ст. 7 Римського Статуту;
• посилено відповідальність за вчинення злочину агресії та за публічні заклики до вчинення геноциду;
• встановлено кримінальну відповідальність для військового командира (іншої особи, яка фактично діє як військовий командир) за вчинення підлеглою особою воєнних злочинів, геноциду, злочинів проти людяності та злочину агресії, якщо ці злочини стосувалися діяльності, що підпадала під фактичну відповідальність і контроль військового командира (іншої особи, яка фактично діє як військовий командир);
• встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які не проживають постійно на території України, підлягають в Україні відповідальності за вчинення воєнних злочинів, геноциду, злочинів проти людяності та злочину агресії, якщо такі особи перебувають на території України та не можуть бути видані іноземній державі чи міжнародній судовій установі для притягнення до кримінальної відповідальності або якщо в їх видачі відмовлено.

Удосконалено процедуру укладання угод про визнання винуватості

01 листопада 2024 року набув чинності закон, яким дозволено укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Відтепер угода про визнання винуватості у цій категорії кримінальних справ може бути укладена:

• якщо корупційне кримінальне правопорушення чи кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, вчинене у співучасті – за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим інших осіб у вчиненні зазначених правопорушень та повного або часткового відшкодування завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані);
• якщо ознаки співучасті у вчиненні корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією, відсутні – за умови підтвердження цього матеріалами кримінального провадження та повного відшкодування завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Угода про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, має бути погоджена з керівником органу прокуратури. Так, наприклад, у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами НАБУ або яке було направлено до суду прокурором САП, така угода має бути погоджена із заступником Генерального прокурора – керівником САП (особою, яка виконує його обов’язки) або його першим заступником чи заступником.

Найважливішими новелами цього закону є внесення змін до розділу КК України, який стосується призначення покарання. Відтепер особі, яка на підставі угоди засуджується за вчинення корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією, можуть бути призначені:

• більш м’яке покарання, ніж передбачене законом, тобто основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті КК України;
• покарання у виді штрафу навіть, коли воно не передбачене санкцією статті КК України.

Крім того, укладаючи угоду у зазначеній категорії кримінальних проваджень, сторони можуть узгодити звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м’якого покарання, а також узгодити звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому випадку також можуть бути призначені додаткові покарання, зокрема, за умови узгодження сторонами, конфіскація майна.

Іншими нюансами внесених до КПК України змін є наслідки відмови суду затвердити угоду. Так, у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.

До моменту видалення суду до нарадчої кімнати сторони угоди мають право ініціювати зміни до укладеної угоди та у разі досягнення згоди укласти нову угоду.

Повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди.