Чи можуть експерти під час проведення експертизи здійснювати ситуаційне моделювання: позиція Верховного Суду

У постанові від 10.08.2023 у справі № 706/1113/20 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі – ВС) роз’яснив, чим відрізняється ситуаційне моделювання, здійснене під час проведення судово-медичної експертизи, від слідчого експерименту.

Суть кримінального провадження полягає в тому, що особа обвинувачувалася у порушенні Правил дорожнього руху, зокрема в тому, що, перебуваючи за кермом у стані алкогольного сп’яніння, допустила виїзд автомобіля за межі проїзної частини та наїхала на дерево, внаслідок чого транспортний засіб загорівся. У результаті пасажир отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці.

Суд першої інстанції виправдав особу у зв’язку з недоведеністю її вини, зокрема визнав висновок комісійної судово-медичної експертизи недопустимим доказом, оскільки, на думку суду, проведене експертами ситуаційне моделювання події ДТП із залученням статистів фактично було слідчим експериментом, тому незалучення до її проведення обвинуваченого порушило його право на захист. Крім того, експерти у цьому випадку нібито вийшли за межі своєї компетенції, оскільки будь-яка слідча (розшукова) дія може проводитися або санкціюватися винятково органом досудового розслідування. Суд апеляційної інстанції залишив вирок без змін. 

Водночас ВС, аналізуючи рішення судів попередніх інстанцій, не погодився з їхньою оцінкою доказів у справі. Так, ситуаційне моделювання як метод дослідження ситуацій, на думку ВС, не є слідчою дією та охоплює побудову моделі реальної ситуації й проведення за її допомогою різноманітних експериментів. Ситуаційне моделювання виступає, з одного боку, як форма пізнавальної діяльності, з іншого – як метод пізнання, а побудована модель ситуації є своєрідним систематизатором, накопичувачем інформації про подію. 

При цьому важливо, щоб ситуаційне моделювання проводилося на підставі вихідних даних, які надав слідчий, зокрема про кількість осіб в автомобілі, про тілесні ушкодження, отримані учасниками ДТП.

Таким чином, ВС розмежував слідчий експеримент як слідчу (розшукову) дію й джерело отримання вихідних даних про подію правопорушення та ситуаційне моделювання як метод перевірки вірогідності цих даних, наприклад показань свідків та учасників ДТП, під час проведення експертизи.

У зв’язку з цим, ВС вирішив, що будь-яких даних про те, що в ході проведення комісійної судово-медичної експертизи було здійснено слідчий експеримент та якимось чином порушено право обвинуваченого на захист, як послались у своїх рішеннях суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять. 

Отже, застосування ситуаційного моделювання як методу проведення судової експертизи відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, якщо експерти використовували лише вихідні дані з постанови про призначення відповідного експертного дослідження.