Дайджест новин | серпень 2025

Практика корпоративного права

Господарський кодекс скасовано: набирають чинності нові правила для бізнесу

З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втрачає чинність відповідно до Закону № 4196‑ІХ від 9 січня 2025 року. Одночасно стартує перехідний період тривалістю три роки, протягом якого дія реформ та адаптація бізнесу відбуватимуться поступово.

Основні нововведення:

• регулювання господарських правовідносин переводиться під дію Цивільного кодексу України та спеціальних законів, оскільки норми Господарського кодексу більше не застосовуватимуться, навіть за наявності посилань у договорах;
  
• з 28 серпня заборонено створювати юридичні особи у таких формах: державне, комунальне, приватне підприємство, дочірні підприємства, підприємства об’єднань громадян, споживчої кооперації тощо;
  
• державні та комунальні підприємства повинні до 28 лютого 2026 року ухвалити рішення про перетворення у ТОВ або АТ, ліквідацію чи іншу форму. У разі бездіяльності – майно переходить до Фонду державного майна;
  
• права господарського відання та оперативного управління поступово скасовуються протягом трьох років. Замість них передбачається перехід до приватноправових режимів: власності, оренди чи узуфрукту;
  
• державні та комунальні підприємства зобов’язані провести повну публікацію фінансової звітності до 28.02.2026;
  
• ухвалені рішення загальних зборів мають прийматися більшістю від усіх учасників (не лише присутніх). Єдиний учасник зможе самостійно керувати ТОВ. Встановлено фідуціарні обов’язки посадових осіб.
  

Президент підписав закон про можливість створення додаткового капіталу для ТОВ та ТДВ

26 серпня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 4564‑ІХ, який вносить зміни до Закону № 2275‑VIII від 6 лютого 2018 року “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”.

Відтепер статутом товариства можна передбачити створення додаткового капіталу окремо від статутного капіталу за рахунок внесків його учасників. Такі внески здійснюються без зміни розміру статутного капіталу та номінальної вартості часток учасників.

За аналогією із статутним капіталом товариства, внеском у додатковий капітал можуть бути гроші, цінні папери та інше майно.

Рішення про залучення додаткових внесків приймається загальними зборами учасників, які визначають розмір внеску кожного учасника. Правовий режим внесеного до додаткового капіталу майна, порядок розпорядження ним та взаємовідносин між учасниками щодо нього можуть визначатися у статуті та/або корпоративному договорі.

Ухвалено спеціальний режим “Defence City” для оборонної промисловості

21 серпня 2025 року Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкти № 13420 і № 13421, якими запроваджується спеціальний правовий режим “Defence City” для підприємств оборонно-промислового комплексу. Його дія поширюється до 1 січня 2036 року або до моменту вступу України до ЄС.

Нова модель передбачає створення спеціального реєстру резидентів, яким опікуватиметься Міноборони. Учасники повинні підтвердити, що щонайменше 75 % їх доходу (або 50 % – для авіаційної галузі) отримано за оборонними контрактами. Для таких підприємств запроваджуються податкові стимули: звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), а також від сплати земельного податку, екоподатку й податку на нерухомість.

Окрім фіскальних пільг, передбачено спрощення митних процедур і правил експортного контролю. НБУ отримає повноваження встановлювати особливі умови для валютних операцій резидентів режиму. Також “Defence City” дозволяє забезпечити захист і релокацію виробництва, що працює на потреби сектору безпеки й оборони.

НБУ послабив валютні обмеження: що дозволили з 6 серпня

З 6 серпня 2025 року Національний банк України запровадив нові правила, які трохи спрощують життя бізнесу. Постанова № 95 передбачає низку змін, покликаних дати компаніям більше свободи у валютних операціях – але без ризику для стабільності ринку.

• Тепер компанії можуть виводити дивіденди, нараховані за 2023 рік. Ліміт залишився тим самим – до 1 мільйона євро на місяць.
  
• Дозволили ширше використовувати форвардні контракти: можна не тільки купувати валюту заздалегідь, а й укладати угоди без фізичної поставки валюти – якщо банк має відповідний обсяг валюти від інших клієнтів.
  
• Спростили процедуру повернення валюти, яка надійшла на рахунок помилково – на це дається три робочі дні з моменту, коли про це дізнався банк. Ця норма діє з 7 серпня.
  
• Для ювелірного бізнесу запровадили можливість купувати банківські метали за гривні – у межах 1/12 річного обсягу продажів 2021 року (за наявності підтверджувальних документів).
  
• Спростили роботу компаніям, які мають кредитування від пулів нерезидентів або міжнародних фінансових організацій – тепер погашати ці зобов’язання можна не лише їм напряму, а й банкам з високим рейтингом.
  
• Для бізнесу, який підтримує ЗСУ, дозволили робити валютні перекази понад ліміт – але лише на суму, яку компанія з 7 серпня перерахувала на спецрахунок НБУ для потреб армії.

Президент підписав закон, який спрощує доступ до землі для цифрової інфраструктури

5 серпня 2025 року Президент України підписав Закон № 4321‑ІХ, який дозволяє швидше та простіше виділяти земельні ділянки для розвитку цифрової інфраструктури, зокрема базових станцій мобільного зв’язку. Закон уже опублікований та офіційно набрав чинності 8 серпня.

Згідно з документом:

• процедуру виділення землі для розміщення інфраструктури зв’язку буде скорочено з шести до трьох місяців;
  
• урегульовано питання законного розміщення пересувних базових станцій, які часто використовують для швидкого відновлення зв’язку, особливо в зоні бойових дій або на деокупованих територіях;
  
• прямо передбачено можливість використовувати землю під такі об’єкти на умовах сервітуту;
  
• окремо прописано механізм примусового відчуження земельних ділянок у межах Ужгородського району Закарпатської області для розміщення релокованих підприємств оборонного і цифрового сектору – це можливо лише на час воєнного стану і з обов’язковою компенсацією за ринковою вартістю;
  
• передбачена можливість формувати та реєструвати земельні ділянки на територіях бойових дій без фактичного виходу на місцевість. Геодезичні роботи проводитимуться пізніше, після завершення воєнного стану;
  
• продовжено до 2028 року термін, у межах якого громади можуть змінювати цільове призначення землі без затверджених комплексних планів просторового розвитку.
  

Усі ці нововведення мають одну мету – дати змогу швидко розбудовувати телекомунікаційну інфраструктуру навіть в умовах війни, а також забезпечити стабільний зв’язок для людей і бізнесу, зокрема в сільській місцевості, на дорогах і в зонах, що постраждали від бойових дій.

Практика податкового права | TAX ALERT

Україна планує вийти з податкової угоди СНД

Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження від 20.08.2025 № 882-р, відповідно до якого до Верховної Ради України подається проект Закону України «Про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами – учасницями Співдружності Незалежних Держав».

Нагадаємо, що зазначена Угода передбачає, що:

• жодна із її сторін не оподатковує непрямими податками товари (роботи, послуги), які експортуються на територію іншої сторони;
  
• імпортовані на митну територію однієї сторони товари (роботи, послуги), експортовані з території іншої сторони, оподатковуються непрямими податками у країні-імпортері відповідно до її законодавства;
  
• механізм справляння непрямих податків та контролю за фактичним переміщенням товарів (робіт, послуг).
  

Законопроект про спеціальний режим податкового контролю для лідерів економіки

20.08.2025 у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 13660 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження спеціального режиму податкового контролю для платників податків з найвищими показниками сплати податків та зборів – лідерів галузей економіки».

Відповідно до законопроекту, лідерами галузей економіки, є платники податків, які відповідають одночасно таким критеріям:

• мають статус юридичної особи із зареєстрованим місцезнаходженням на території України, а також статус платника податку на прибуток підприємств та платника ПДВ;
  
• не належать до суб’єктів господарювання державного або комунального секторів економіки.
  

Також законопроект передбачає третій критерій, згідно з яким і визначається «лідер економіки» у конкретних галузях. Механізм передбачає встановлення до якого класу КВЕД належить платник. Якщо у відповідному класі є достатня кількість компаній (100 і більше), серед такої групи визначаються платники, які мають у попередньому фінансовому році:

• або найвищий обсяг сплати податку на прибуток підприємств;
  
• або найвищий обсяг сплати ПДВ;
  
• або найвищий рівень середньої заробітної плати працівників, за умови середньомісячної кількості працюючих у відповідному році не менше ніж 100 осіб.
  

Якщо ж у певному класі КВЕД відсутні 100 компаній, які відповідають попереднім двом загальним критеріям – тоді вибірка визначається з урахуванням ширшого сегменту КВЕД (група, розділ, секція).

Рішення про визначення платника податку лідером економіки приймається контролюючим органом у термін до 15 березня року, що підтверджується сертифікатом, виданим платнику.

Спеціальний режим податкового контролю передбачає запровадження строком на один рік:

• мораторію на проведення контролюючими органами будь-яких документальних перевірок та звірок щодо такого платника податків, а також перевірок щодо дотримання відповідним платником податкового законодавства;
  
• заборони на внесення такого платника податків до переліку ризикових платників податків, а також зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних.

Правовий режим Дефенс Сіті: податкові переваги

03.09.2025 Президент України підписав два законопроекти, якими створюється основа для запровадження правового режиму підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК) в Україні (Дефенс Сіті). Зокрема, мова йде про законопроект № 13420 (щодо внесення змін до Податкового кодексу України) та законопроект № 13421 (щодо внесення змін до Митного кодексу України).

Правовий режим Дефенс Сіті, зкорема, передбачає суттєві податкові пільги для його резидентів, які діятимуть до 01.01.2036, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу.

Основною з них є звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств за умови, що резидент Дефенс Сіті:

• рeiнвестує прибуток, звільнений від оподаткування, у розвиток своєї діяльності за визначеними напрямками;
  
• не нараховує і не виплачувати дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав (крім дивідендів на користь держави);
  
• не має підтверджених фактів порушення податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів у сфері трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній.
  

Крім цього, резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати:

• земельного податку;
  
• податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  
• екологічного податку.
  

Зауважимо, що всі вищенаведені податкові пільги застосовуються у разі, якщо резидент Дефенс Сіті не має одночасно статусу резидента Дія Сіті.

Також, у період дії воєнного стану та протягом 1 року з дня його припинення/скасування, для резидентів Дефенс Сіті суттєво спрощуються окремі митні формальності, зокрема процедура авторизації для поміщення товарів у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території та за її межами.

Змінено порядок блокування податкових накладних та розрахунків коригування

26.08.2025 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Для бізнесу, що працює на територіях із потенційною загрозою бойових дій, запроваджується безумовна реєстрація податкових накладних.

Також, постановою підвищуються порогові значення для ознак безумовної реєстрації ПН та РК, зокрема:

• граничний обсяг постачання зріс до 1 мільйона грн, а на одного контрагента – до 100 тисяч грн.;
  
• збільшено поріг для податкових накладних за операціями з невеликими сумами – з 5 до 10 тисяч грн. та ліміту загального обсягу таких операцій в поточному місяці з 500 тисяч грн до 3 мільйонів грн.
  

Підвищуються порогові значення для формування позитивної податкової історії платника, зокрема змінено:

• окремі показники позитивної податкової історії, зокрема збільшено ліміти обсягу операцій – з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тис. грн;
  
• умови в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду з 3 до 5;
  
• критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ з 30 до 90 днів.
  

Для експортерів встановлено нові критерії безумовної реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН.

Декларацію з податку на прибуток підприємств доповнили новим додатком

Міністерством фінансів України оприлюднено наказ від 25.07.2025 № 371, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Декларація доповнена новим додатком БД, який дозволяє відображати суми коштів та вартість товарів / робіт / послуг, що були безоплатно передані неприбутковим організаціям.

Зокрема, декларації визначатимуть:

• розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, при перевищенні якого застосовують коригування фінансового результату до оподаткування;
  
• розрахунок бази оподаткування та об’єктів оподаткування;
  
• розрахунок різниць та об’єкта оподаткування при безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів, виконанні робіт, наданні послуг неприбутковим організаціям, що визначають з урахуванням обмежень, встановлених податковим законодавством.

Судова практика 

Відповіді штучного інтелекту – не є доказом – КГС ВС

Штучний інтелект може бути корисним і допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні суддю, ні принципи належності, допустимості та достовірності доказів, передбачені гл. 5 «Докази та доказування» Господарського процесуального кодексу.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 8 липня 2025 року у справі № 925/496/24.

Міська рада звернулася до суду з позовом до ТОВ про внесення змін до договору оренди землі та зобов’язання здійснити перерахунок орендної плати.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, та відхилив аргументи відповідача про те, що апеляційний суд безпідставно не задовольнив клопотання щодо дослідження електронних доказів — відповідей двох штучних інтелектів (Grok, розроблений компанією xAI, та ChatGPT, розроблений компанією OpenAI) стосовно буквального тлумачення підпункту 6 п. 23 договору.

Верховний Суд зазначив, що технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися тільки для підтримки й допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології, судова автономія повинна поважатися.

Натомість у справі, що розглядалася, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки — з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.

Відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації, тому відхилення судом клопотання про дослідження їх як доказу у справі є правомірним.

КАС ВС надав правову позицію щодо процедури взяття на військовий облік, а також порядку зняття та виключення з нього

Особи, яких виключають з військового обліку, втрачають статус військовозобов’язаних, тоді як ті, кого лише знято з обліку, залишаються у статусі військовозобов’язаних.

Верховний Суд в постанові від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24 досліджував питання стосовно порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього, оскільки позовні вимоги стосувались зняття позивача з військового обліку у зв’язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон.

КАС ВС звернув увагу на те, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому при знятті з військового обліку Законом «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено можливість повторного взяття військовозобов’язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Так, з аналізу положень закону висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов’язаного, водночас зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов’язаних.

Чоловіки віком від 18 до 22 років включно тепер мають право виїжджати за межі України

26 серпня Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил перетину кордону для чоловіків. Тепер чоловікам віком від 18 до 22 років дозволено безперешкодно виїжджати за кордон. Стосується нововведення і тих громадян, які з різних причин опинились за кордоном.

За оновленими правилами громадяни цієї категорії мають право виїжджати за кордон під час дії воєнного стану.

Для перетину кордону необхідно мати:

• Паспортний документ, що дає право на виїзд за кордон
  
• Військово-обліковий документ (у тому числі в електронній формі), який пред’являється за вимогою представника Державної прикордонної служби.
  

При цьому є виняток: норма не поширюється на громадян, які займають визначені посади в органах державної влади, державних органах та органах місцевого самоврядування. Вони можуть виїжджати за кордон лише у службове відрядження.

Повторне звільнення: Верховний Суд роз’яснив, чи має право роботодавець застосовувати ті самі підстави та документи

Роботодавець зобов’язаний заново здійснити нове персональне попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, одночасно запропонувати всі наявні вакантні посади, а також отримати нове погодження уповноваженого органу, якщо воно вимагається. Використання документів (попередження, погодження тощо) з попереднього звільнення, яке вже було визнане судом незаконним, є порушенням трудового законодавства та підставою для поновлення працівника на роботі.

Таких висновків дійшов Верховний Суд Касаційного цивільного суду в постанові від 30 липня 2025 року у справі № 761/40406/23.

У справі, що переглядалася, позивач звернувся до суду з позовом до державного органу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивача було звільнено в січні 2022 року, але суд визнав це звільнення незаконним та поновив його на посаді. Проте у жовтні 2023 року, після поновлення позивача 3 жовтня 2023 року на посаді за рішенням суду, відповідач знову звільнив його з тих самих підстав і на основі тих самих документів.

Суди вказали, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства. Зокрема, його не було попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Крім того, одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці роботодавець не запропонував йому іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі чи організації. Також при повторному звільненні роботодавець не отримав нового погодження компетентного органу, а в оскаржуваному наказі про звільнення як одну з підстав зазначив лист-погодження, який стосувався попереднього звільнення за наказом, що був визнаний судом протиправним і повністю скасований.

Роботодавець зобов’язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які є на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов’язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов’язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з’явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.