LEGAL HOTLINE 05.12.2023 | Дайджест головних законодавчих новин

Зміст

  1. Практика корпоративного права
  2. Практика податкового права
  3. Практика кримінального права 
  4. Судова практика

Практика корпоративного права

Страхування інвестицій в Україні: закон на підписі у президента України

На підпис Президенту України направлено закон № 9015 від 14.02.2023, що спрямований на вирішення проблем, які обмежують можливість страхування вітчизняних інвестицій від воєнних ризиків.

Автори законопроєкту наголошують, що страхування інвестицій від воєнних ризиків є важливим інструментом сприяння інвестиціям та економічному зростанню в багатьох країнах світу загалом та в Україні зокрема. Надаючи інвесторам захист від втрат через військові дії, уряд допоможе створити більш стабільне та безпечне середовище для інвестицій, що в кінцевому підсумку принесе користь економічному розвитку України в цілому. Як свідчить міжнародний досвід, уряди багатьох країн забезпечують страхування інвестицій від воєнних ризиків через спеціалізовані установи, зокрема через Експортно-кредитні агентства (ЕКА).

Даний законопроєкт спрямований на розширення можливостей ЕКА здійснювати страхування інвестицій в Україні (як іноземних, так і вітчизняних інвесторів), в тому числі, від воєнних ризиків та в умовах військових дій та повоєнного відновлення. 

Крім того, завдяки новим нормам доступ до страхування отримають середні компанії, які навряд чи зацікавлять міжнародних страховиків, натомість повністю відповідають профілю ЕКА України.

Закон передбачає, що таке страхування здійснюється виключно за умови спрямування інвестицій на створення об’єктів та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження. 

Оновлено порядок ліцензування фінансових установ та вимог до їх структури власності

Національний Банк України (НБУ) затвердив постанову від 17 листопада 2023 року №147, якою вніс зміни до низки нормативно-правових актів, що регулюють діяльність надавачів фінансових послуг. 

Зокрема, НБУ посилив вимоги до ділової репутації керівників та власників фінансових установ, заборонивши їм мати зв’язки з державою-агресором. Також НБУ уточнив порядок призначення та перепризначення керівників та членів ради директорів деяких фінансових установ, визначив єдині підходи до визначення строків застосування ознак небездоганної ділової репутації, оновив вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг та порядок взаємодії з НБУ. 

Зміни набули чинності з 21 листопада 2023 року.

Уряд ухвалив постанову про іноземні е-довірчі послуги

Уряд підтримав Постанову від 14 листопада 2023 р. № 198, яка визначає механізм визнання іноземних довірчих послуг в Україні. Це, безумовно, пришвидшить інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС. 

Постанова дозволяє використовувати кваліфіковані електронні підписи країн ЄС в Україні та вносити до довірчого списку іноземних надавачів електронних довірчих послуг. Це надасть змогу громадянам ЄС підписувати в Україні е-документи своїми е-підписами та надавати електронні довірчі послуги в Україні. Такі зміни спростять електронну взаємодію з іноземними партнерами, зокрема, при веденні бізнесу. Крім того, посприяють повноцінному використанню українських е-підписів за кордоном та шерингу е-документів ЄС в Україні. Ухвалення постанови також дозволяє укладати міжнародні договори про взаємне визнання електронних довірчих послуг з іншими країнами. 

Постанова набирає чинності з 31 грудня 2023 року.

Уряд України затвердив законопроєкти про захист національних виробників від недобросовісного імпорту

Кабінет міністрів України схвалив три законопроєкти, які мають на меті адаптувати українське законодавство у сфері торговельного захисту до регламентів ЄС та посилити захист національних виробників від недобросовісного та зростаючого імпорту.

Зокрема, урядом схвалено наступні законопроєкти: 

  1. «Про захисні заходи». Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон від 22.12.1998 № 332-XIV «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». 
  2. «Про захист від демпінгового імпорту» (нова редакція Закону від 22.12.1998 № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»). 
  3. «Про захист від субсидованого імпорту» (нова редакція Закону від 22.12.1998 № 331-XIV «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту»).

Законопроєкти передбачають: посилення можливостей національних виробників у захисті їх інтересів від зростаючого імпорту, зменшення витрат бізнесу на участь у захисних розслідуваннях, встановлення чітких термінів розслідувань, запровадження гарантій сплати захисних мит або мит при розслідуванні ухилення від їх сплати.

Також законопроєкти стосуються повноважень компетентних органів при проведенні розслідувань, запровадження положення про Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі.

Практика податкового права

Нові правила оподаткування банків: прийнято Закон

21.11.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (законопроєкт № 9656-д).

Згідно тексту закону, підписаного Головою Верховної Ради України, для цілей оподаткування прибутків банків, оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку, сплати банком авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становитиме 25 % з 01.01.2024.

Натомість, за результатами податкового (звітного) 2023 року: 

  • базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків та для застосування щодо банків положень, що визначають порядок сплати до бюджету авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, становитиме 50 %. Сума податку за цією ставкою визначається в податковій декларації за 2023 рік;
  • банки не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. У разі застосування за попередні податкові (звітні) періоди 2023 року такого зменшення та/або сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів за ставкою 18 %, банки у складі податкової декларації за 2023 рік відображають відповідні уточнені показники. При цьому, санкції не застосовуються. 

Також вказано, що сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 01.01.2023 по 31.12.2023, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів починаючи з 01.01.2024.

Наразі Закон передано на підпис Президенту.

Альтернативні зміни щодо пільг з ПДВ та акцизного податку при ввезенні транспортних засобів для потреб оборони України 

16.11.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10220-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення потреб сил безпеки та оборони транспортними засобами». 

Він є альтернативним до законопроєкту № 10220 від 07.11.2023, про який ми розповідали тут

Як основним, так і альтернативним законопроєктом, пропонується до 31.12.2024:

  • звільняти від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України певних транспортних засобів (крім тих, які є об’єктом оподаткування транспортним податком), що ввозяться на митну територію України підприємствами, установами та організаціями, які утворені органами місцевого самоврядування і оплата яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів для подальшої їх безоплатної передачі Збройним Силам України, іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави;
  • звільняти від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України зазначених вище транспортних засобів;

Такі транспортні засоби мають бути передані отримувачам не пізніше 45 календарних днів з дня завершення їх митного оформлення на підставі актів/документів про приймання-передання. Копії цих документів мають бути передані митному органу, який здійснив митне оформлення транспортних засобів, протягом 30 днів з дня оформлення таких документів.

Проте, альтернативним законопроєктом додатково пропонується запровадити штрафні санкції за порушення строків безоплатної передачі таких транспортних засобів отримувачам для потреб забезпечення оборони держави або за їх нецільове використання у розмірі 150 % сум ПДВ та акцизного податку, що мали бути сплачені при їх ввезенні на митну територію України.

Оподаткуваннфя операцій з віртуальними активами: альтернативний законопроєкт

17.11.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10225-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». 

Він є альтернативним до законопроєкту № 10225 від 07.11.2023, про який ми розповідали тут.

Так, законопроєктом № 10225-1 передбачається, що:

  • у частині оподаткування податком на прибуток підприємств платники податку окремо визначатимуть загальний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами і застосовуватимуть окремі правила коригування такого фінансового результату.

При цьому, загальний фінансовий результат від операцій з відчуження службових токенів запропоновано визначати окремо від фінансового результату за операціями з іншими віртуальними активами;

  • у частині оподаткування віртуальних активів ПДФО платник податку вестиме облік операцій з віртуальними активами окремо від інших доходів і витрат та окремо від операцій з іншими інвестиційними активами. Ставка ПДФО для інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами складатиме 18 %.

При цьому, для платників ПДФО, сума інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами яких не перевищує 7 млн. грн. протягом одного звітного року, протягом 3 перших звітних років від дати набуття чинності цим законом застосовуватимуться ставки ПДФО 5 %, а протягом наступних 5 звітних років – 9 %;

  • не буде об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
  • емісії (створення), введення в оборот та виведення з обороту, обміну, продажу та іншого відчуження віртуальних активів, за винятком операцій зі службовими токенами; 
  • надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, крім надання консультацій щодо віртуальних активів;
  • для цілей оподаткування ПДВ операції з продажу, обміну або іншого відчуження службових токенів прирівнюватимуться до операцій з постачання іншого об’єкта цивільних прав, право власності на який підтверджує відповідний службовий токен, якщо операція з його постачання опосередковує постачання іншого об’єкта цивільних прав;
  • не можуть бути платниками єдиного податку 1 – 3 груп постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (крім надання консультацій щодо них) та суб’єкти господарювання, які здійснюють відчуження віртуальних активів (крім відчуження службових токенів, емітованих такими платниками податку).

Зміни критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування та обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

21.11.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10234-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг». 

Він є альтернативним до Проєкту Закону № 10234 від 09.11.2023.

Так, законопроєктом № 10234-1 передбачається, що:

  • Платниками єдиного податку 2 групи можуть бути ФОП, які, зокрема:
  • не використовують працю найманих осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1200 розмірів мінімальної заробітної плати («МЗП»), встановленої на 1 січня податкового (звітного) року;
  • використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, не перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 3000 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.
  • Платниками єдиного податку 3 групи можуть бути ФОП, юридичні особи, які відповідають одному з таких критеріїв:
  • не використовують працю найманих осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 2000 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
  • використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, не перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 3500 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
  • використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах кожного місяця звітного періоду, перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 8000 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
  • Для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована/сплачена особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 6000 МЗП на 1 січня податкового (звітного) року.

Звільнення від оподаткування допомоги з надання житла внутрішньо переміщеним особам

17.11.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10266 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надання благодійної допомоги житлом для внутрішньо переміщених осіб».

Законопроєктом пропонується передбачити, що не буде оподатковуватись ПДФО благодійна допомога, надана на користь внутрішньо переміщеної особи, яка не має у власності житла в Україні, або має у власності виключно житло, розташоване на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють/здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованій території (щодо яких не визначено дату завершення бойових дій/тимчасової окупації), для їх особистого проживання, у вигляді:

  • права строкового безоплатного користування (позички) об’єктом житлової нерухомості, без переходу права власності на нього; 
  • вартості об’єкта житлової нерухомості, право власності на який передано внутрішньо переміщеній особі за договором дарування чи іншим договором, за яким не передбачається грошова або інша компенсація вартості такого об’єкта чи його повернення.

Вищезазначені операції, а також операції з безоплатного постачання благодійним організаціям житла для подальшої безоплатної передачі у власність таких внутрішньо переміщених осіб не будуть оподатковуватись ПДВ. 

Також, житло, яке перебуває у власності благодійних організацій та яке придбане/безоплатно отримане ними для подальшої безоплатної передачі у власність внутрішньо переміщених осіб, вказаних вище, не буде об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

За земельні ділянки, на яких розташоване таке житло, не сплачуватиметься земельний податок.

Зміна ставок оподаткування військовим збором для окремих платників 

17.11.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10267 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо диференційованого оподаткування військовим збором в умовах воєнного стану».

Законопроєктом пропонується встановити для платників податків державної та комунальної форми власності залежно від місячного оподаткованого доходу диференційовані ставки військового збору, а саме наступні: 

  • 1,5 % – при місячному доході до 3 мінімальних заробітних плат («МЗП»);
  • 3 % – при місячному доході від 3 до 5 МЗП;
  • 5 % – при місячному доході від 5 до 7 МЗП;
  • 7 % – при місячному доході від 7 до 10 МЗП;
  • 10 % – при місячному доході від 10 до 15 МЗП;
  • 15 % – при місячному доході від 15 до 20 МЗП;
  • 20 % – при місячному доході від 20 до 30 МЗП;
  • 25 % – при місячному доході від 30 до 40 МЗП;
  • 30 % – при місячному доході від 40 до 50 МЗП;
  • 40 % – при місячному доході від 50 до 70 МЗП;
  • 50 % – при місячному доході від 70 МЗП.

При цьому, для всіх інших платників запропоновано ставку військового збору залишити незмінною – 1,5 %.

Набрав чинності порядок заповнення та подання звіту про підзвітні рахунки для цілей CRS

17.11.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки».

Порядок встановлює вимоги до форми та формату звіту про підзвітні рахунки та визначає порядок його заповнення та подання фінансовими агентами до ДПС України відповідно до Багатосторонньої угоди CRS. Також, у Порядку наведені пояснення щодо формування такого звіту.

Нагадаємо, що Україна має почати здійснення автоматичного обміну фінансовою інформацією за наслідком впровадженого в законодавство Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки CRS.

З цією метою підзвітні фінансові установи (наприклад банки, страхові компанії, кредитні спілки тощо) мають збирати та повідомляти інформацію до ДПС України по рахунках фізичних осіб, організацій, які є резидентами юрисдикцій – учасниць зазначеної Багатосторонньої угоди CRS, для подальшого її передання компетентним органам відповідних юрисдикцій. 

Практика кримінального права 

Посилено кримінальну відповідальність за службову недбалість

01.12.2023 набув чинності закон, яким було доповнено ст. 367 КК України кваліфікованим складом.

​Відтепер службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило загибель людини, карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Судова практика

Висновки Верховного Суду щодо звільнення працівника через неможливість забезпечити його роботою внаслідок бойових дій 

Верховний Суд у постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 523/11673/22 визначив умови, за яких працівника може бути звільнено через неможливість забезпечити його роботою внаслідок бойових дій.

Верховний Суд вказав, що роботодавець може звільнити працівника за своєю ініціативою на підставі п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, якщо не може забезпечити його роботою, що безпосередньо пов’язано з повним знищенням виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або його майна внаслідок бойових дій. Таке знищення чи відсутність умов має бути безпосереднім наслідком бойових дій. Сам по собі факт введення воєнного стану в державі не є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. 

Адвокати GOLAW успішно представили інтереси одного з найбільших банків Німеччини у Верховному Суді 

Адвокати GOLAW успішно довели у Верховному Суді незаконність відмови іноземному кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника. Верховний Суд погодився з аргументами адвокатів GOLAW, скасував незаконні судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

22 листопада 2023 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 10-р(II)/2023 стосовно конституційності інституту малозначної справи

Конституційний Суд України вказав, що розмір ціни позову як критерій віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (п. 1 ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) та 671 000 грн (п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України) не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного та у зазначеному аспекті суперечать ст. ст. 8 та 24 Конституції України.

Катерина Манойленко

Катерина Манойленко

Партнерка, керівниця судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Катерина Цвєткова

Катерина Цвєткова

Партнерка судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Олександр Мельник

Олександр Мельник

Партнер, керівник практики корпоративного права та M&A, адвокат

Ігор Глушко

Ігор Глушко

Партнер, керівник практики кримінального права, адвокат

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
Анжеліка Моісєєва

Анжеліка Моісєєва

Партнерка, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Партнерка, керівниця практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокатка

815

Статті на тему

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

17 Травня 2024 Публікації

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

Читати
Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

13 Травня 2024 Публікації

Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

Читати
Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників

01 Травня 2024 Публікації

Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну