Лютневий дайджест новин

Практика корпоративного права

Ухвалено Закон щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для об’єктів енергетики та промисловості

Парламент ухвалив Закон України № 3563-IX, який спрощує процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок для відновлення економіки та залучення інвестицій. 26 лютого 2024 року Президент України підписав цей Закон. Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

Основною метою цього Закону є усунення зайвих бюрократичних бар’єрів для інвесторів, які хочуть реалізовувати проекти будівництва нових промислових та енергетичних об’єктів в Україні.

Нові законодавчі зміни передбачають скасування вимоги щодо розробки містобудівної документації та документації із землеустрою для зміни цільового призначення земельних ділянок для промислового використання.

Також підставою для зміни цільового призначення земельної ділянки буде висновок уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради про можливість розміщення запланованого промислового об’єкта. Такий висновок надається безоплатно протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви.

Водночас новий порядок зміни цільового призначення земельних ділянок діятиме лише для розміщення наступних об’єктів:

• промислових та складських будівель;
• нежитлових сільськогосподарських будівель;
• трубопроводів, ліній електронних комунікаційних мереж та електропередач (крім магістральних нафтопроводів і газопроводів);
• комплексних споруд промислових об’єктів (крім підприємств, пов’язаних з ядерною енергетикою; сміттєспалювальних заводів та атомних станцій).

Спрощена процедура буде застосовуватися за межами населених пунктів і лише там, де відсутня містобудівна документація. Вона діятиме під час воєнного стану та протягом п’яти років після його завершення.

Прийнято Закон про рівень прибутку підприємств, які працюють на забезпечення потреб безпеки та оборони

Верховна Рада остаточно затвердила законопроєкт №10454 про включення прибутку підприємств, які працюють на забезпечення потреб безпеки та оборони, в ціну поставлених товарів та послуг. 

Документ, розроблений за участі Мінекономіки, підтриманий парламентом в другому читанні й цілому на засіданні 22 лютого 2024 року.  

Держава надсилає важливий сигнал бізнесу, що працює на забезпечення потреб безпеки та оборони, українським виробникам – їх інтереси будуть захищені. 

Ухвалений Верховною Радою законопроєкт передбачає, зокрема що:  

• в разі придбання товарів, робіт і послуг для потреб безпеки та оборони за неконкурентною процедурою або без проведення процедури закупівель, рівень прибутку не може перевищувати граничного рівня прибутку, встановленого Урядом; 
• для випадків, де рівень прибутку Урядом не був встановлений, ціна мала визначатися відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.  

Вищезазначені норми застосовуються до всіх держконтрактів з оборонних закупівель, укладених за неконкурентною процедурою або без процедури за весь час дії воєнного стану. 

Запроваджено гарантії походження електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії

Кабмін підтримав постанову «Про запровадження гарантій походження електроенергії, виробленої з ВДЕ». Документ розроблено командою Міненерго спільно з НКРЕКП. Його реалізація сприятиме залученню іноземних інвестицій у будівництво нових «зелених» потужностей навіть в умовах війни. 

Постановою передбачено: затвердження Порядку видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел, а також затвердження Порядку визначення екологічної цінності цієї електроенергії. Також буде створено реєстр гарантій походження, який адмініструватиме НКРЕКП. Гарантії формуватимуться в електронному вигляді в МВт/год відповідно до наданих адміністратором комерційного обліку обсягів відпуску електричної енергії з ВДЕ. 

Гарантії походження на відпущену «зелену» електроенергію тими виробниками з ВДЕ, яким надається державна підтримка (у вигляді «зеленого» тарифу або майбутніх аукціонів), будуть належати Державному підприємству «Гарантований покупець». 

Впровадження гарантій походження електроенергії суттєво збільшить експортний потенціал енергосектору України, адже споживачі електричної енергії матимуть можливість підтвердити її походження з ВДЕ та екологічну цінність (обсяг викидів СО2, яких вдалось уникнути). 

Також це дозволить промисловим підприємствам довести, що їхні товари були вироблені з чистої енергії та відповідно підвищити конкурентоспроможність українських товарів на європейському ринку. 

Прийнято Закон про електронні аграрні розписки

Парламент прийняв в цілому законопроєкт № 9266 «Про електронні аграрні розписки». 

Основна мета закону – запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва.

В умовах війни та блокування росією українських портів, що веде до скорочення надходжень аграрних підприємств, ключовою проблемою українських аграріїв стало отримання фінансування для збереження, відновлення та розвитку виробництва. Законопроєкт спрямований на вирішення цієї проблеми шляхом запровадження електронних аграрних розписок, як неемісійних цінних паперів. Причому законопроєкт не скасовує дію Закону «Про аграрні розписки», тому традиційні паперові аграрні розписки продовжать використовуватись.

Ключові переваги електронних аграрних розписок: 

• електронна аграрна розписка як неемісійний цінний папір є самостійним предметом обігу на ринках капіталу, відповідно, кредитор зможе легко її продати та використати отримані гроші для подальшого кредитування аграріїв за новими електронними аграрними розписками;
• законопроєкт розширює як коло суб’єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки за рахунок сільськогосподарських кооперативів, так і види застав: продукція тваринництва та первинної переробки; 
• спрощення та здешевлення порядку видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки у порівнянні з традиційними паперовими – аграрій зможе самостійно видати електрону аграрну розписку просто з особистого е-кабінету в Електронному аграрному реєстрі, не сплачуючи гроші за послуги нотаріуса; 
• законопроєкт забезпечує надійність електронної аграрної розписки. Якщо боржник не виконує зобов’язання за електронною аграрною розпискою, то кредитор може отримати виконавчий лист на відповідне стягнення, звернувшись до реєстру Електронних аграрних розписок.
  

Уточнено низку валютних обмежень:

Національний банк своєю Постановою № 24 уточнив низку валютних обмежень, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу для захисту міжнародних резервів України та збереження стійкості валютного ринку. Так, з 21 лютого 2024 року запрацювали зміни за низкою напрямів.  

Уточнено умови купівлі валюти бізнесом. 

Так, з 21 лютого під час купівлі валюти бізнесом банки беруть до уваги не лише кошти в іноземній валюті, розміщені на поточних та депозитних рахунках клієнта, а й інформацію про незавершені валютні операції клієнта з банками на умовах «своп», за якими здійснено першу частину операції (з продажу клієнтом іноземної валюти банку).  

Уточнено особливості валютного нагляду з боку банків за граничними строками розрахунків за експортними операціями. 

Для того, щоб стимулювати повернення в Україну валютної виручки за експорт товарів, НБУ уточнює особливості здійснення валютного нагляду банками. Починаючи з 21 лютого, банки мають змогу завершити валютний нагляд за відповідними операціями лише за умови, якщо кошти від нерезидента надійшли в іноземній валюті. Натомість перекази в гривнях не будуть підставою для завершення валютного нагляду банком. 

Практика податкового права | TAX ALERT

Прийнято Закон щодо внесення деяких змін до податкового законодавства

23.02.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Згідно тексту Закону, підписаного Головою Верховної Ради України, ним передбачається, серед іншого, наступне:

• право платника податків взаємодіяти з контролюючими органами у режимі відеоконференції, в тому числі при розгляді матеріалів скарг на їх рішення, заперечень на акти перевірок. Інформація про відповідний розгляд у режимі відеоконференції надсилатиметься платнику податків в електронний кабінет;
• рішення компетентних органів про обов’язкову евакуацію населення буде підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування чи військовою адміністрацією в межах відповідних територій рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб; 
• обставиною, що звільнятиме від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, буде помилкова сплата платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення строку сплати податку/узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету);
• камеральна перевірка у разі подання платником податків заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ проводитиметься протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації/уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, а документальна позапланова перевірка щодо цього питання проводитиметься протягом 40 календарних днів відповідно.

Наразі Закон перебуває на підписі у Президента України.

Інформаційний лист щодо окремих питань застосування платниками податків  режиму Дія Сіті

27.02.2024 на сайті Державної податкової служби України опублікований інформаційний лист № 1/2024, який стосується окремих питань, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті та пов’язані з особливостями їх оподаткування, подання та заповнення звітності, зокрема, додатку «ДІЯ» до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Лист ДПС України щодо змін у формі звітності про контрольовані операції

23.02.2024 на сайті Державної податкової служби України опубліковано її лист від 20.02.2024 № 4574/7/99-00-21-02-03-07, у якому роз’яснюються зміни, внесені  наказом Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 до форми звіту про контрольовані операції («Звіт»), додатка ТЦ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та до порядку складання Звіту. Про такі зміни ми розповідали тут.

Також, у листі, серед іншого, зазначено, що звіти про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, мають бути складені та подані до контролюючого органу за оновленою формою.

Разом з цим, якщо такі Звіти були подані платниками податків контролюючим органам до 06.02.2024 за попередньою формою, то вони вважаються дійсними.

Оподаткування доходу фізичної особи – підприємця, що зараховується на його рахунок в іноземній державі: роз’яснення ДПС України

Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію № 847/ІПК/99-00-24-03-03 від 21.02.2024 щодо питань оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем, який є платником єдиного податку 3 групи, на його банківський рахунок, відкритий в іноземній державі. 

Так, в індивідуальній податковій консультації зазначено: якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у іноземному банку як на фізичну особу, або на рахунок, відкритий у системах Payoneer, WISE, інших платіжних системах, та які в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.  

Однак, якщо такі кошти на кінець звітного податкового періоду залишаються на вказаних рахунках та не зараховуються на рахунки у банківських установах України для підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

ДПС України оновила план-графік проведення документальних планових перевірок на 2024 рік

29.02.2024 на сайті Державної податкової служби України опублікований оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік. 

Згідно поточної версії зазнали змін Розділи І, ІІ та ІІІ плану-графіку.

Нагадаємо, з 01.12.2023 по 31.12.2024 внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок.

Оновлений план-графік оприлюднюється не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

При цьому, з 01.12.2023 по 31.12.2024 включно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно певні платники податків (які здійснюють діяльність у сфері виробництва/реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, надають фінансові, платіжні послуги; нерезиденти, які здійснюють діяльність через відокремлені підрозділи/постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидента, які відповідають певним критеріям; інші платники податків, які на основі показників за підсумками 2021 року, відповідають певним критеріям).

Опублікований огляд судової практики Верховного Суду за 2023 рік

23.02.2024 Верховний Суд опублікував, серед іншого, зведений дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду за 2023 рік та огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за 2023 рік.

Так, у зведеному дайджесті Великої Палати Верховного Суду згадується, зокрема, її постанова, у якій викладена правова позиція про те, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також, в огляді судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за 2023 рік висвітлені правові висновки, які стосуються, зокрема, питань міжнародного оподаткування, порядку оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком, рентною платою, податкового обліку, реалізації компетенції контролюючого органу.

Верховний Суд щодо перекваліфікації некомерційного представництва нерезидента в постійне

21.02.2024 була оприлюднена постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 640/35881/21, в рамках якої розглядався спір між контролюючим органом та некомерційним представництвом нерезидента щодо донарахування останньому податкових зобов’язань у зв’язку з його, начебто, відповідністю критеріям постійного представництва.

Так, Верховний Суд підтримав рішення судів попередніх інстанцій про те, що податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є протиправними, а представництво нерезидента не має статусу постійного, з огляду на наступне:

• представництво виконувало виключно підготовчі, допоміжні функції для забезпечення основної діяльності компанії-нерезидента щодо оптової торгівлі фармацевтичними товарами та жодного доходу від такої діяльності в Україні не отримувало;
• діяльність представництва з реєстрації лікарських засобів та їх рекламування спрямована на забезпечення можливості їх реалізації на території України, а тому така діяльність має підготовчий і допоміжний характер;
• здійснення представництвом фармакологічного нагляду супроводжує вироблення і реалізацію лікарських засобів, проте жодним чином не впливає саме на торгівлю останніми і, відповідно, ця діяльність не призводить до отримання прибутку, а тому вона є допоміжною.
  

Судова практика 

Висновки Верховного Суду щодо стягнення витрат на участь адвоката в судовому засіданні.

Велика Палата Верховного Суду (далі – ВП ВС) у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 9901/459/21 висловила позицію щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема витрат на участь адвоката в судовому засіданні.

ВП ВС вказала, що здійснення представництва інтересів клієнта в суді передбачає не лише відповідальність за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а й зобов`язує адвоката вчинити комплекс дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. 

У зв’язку з цим, ВП ВС визнала виправданим стягнення витрат на участь адвоката в судовому засіданні, оскільки така участь включає підготовку адвоката до цього засідання, час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, очікування та безпосередньою участю в судовому засіданні. (два абзаци для розгорнутого повідомлення).

З 21 лютого 2024 року наявність електронного кабінету у ЄСІТС є обов’язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь у цивільних та адміністративних справах.

З 21 лютого 2024 року юридичні особи приватної форми власності, які є учасниками цивільних та адміністративних справ, зобов’язані зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. 

Відтепер, у разі звернення до суду особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов’язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху, або повертатися, залежно від виду процесуального документа. 

Національний Банк України оновив порядок визначення компаній критично важливими в особливий період

Національний банк України (далі – НБУ) вніс зміни до порядку визначення юридичних осіб критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, з метою бронювання військовозобов’язаних у період воєнного стану в Україні. 

Зміни стосуються страховиків та компаній, які супроводжують автоматизовані банківські системи системно важливих банків для виконання операцій у системі електронних платежів НБУ.

Практика кримінального права 

Використання завідомо підробленого військового квитка при перетині кордону: позиція ВС

У постанові від 18.01.2024 у справі № 715/2635/22 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі – ВС) роз’яснив, за яких умов у діях особи наявний склад кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Суть кримінального провадження полягає у тому, що задля виїзду за кордон засуджений пред’явив на контрольно-пропускному пункті підроблений військовий квиток. Так, суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок, встановив, що у тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного міститься запис про те, що засуджений визнаний обмежено придатним до військової служби, про що йому було відомо. Водночас при перетині кордону особа пред’явив військовий квиток з відомостями про його непридатність до військової служби за станом здоров’я. У зв’язку з цим, він усвідомлював, що зазначений квиток містить неправдиві відомості, а отже є підробленим. Апеляційним судом вирок було залишено без змін.

Водночас ВС, розглядаючи касаційну скаргу захисника, зробив висновок, що використання завідомо підробленого документа може бути вчинено одним із двох способів: шляхом подання документа або пред’явлення документа. 

Так, у разі пред’явлення документа особа, видаючи підробку за справжній документ, знайомить із його змістом інших осіб. Підроблений документ залишається у володінні винного. Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням із моменту, коли винний пред’явив документ, незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.

Суди попередніх інстанцій чітко встановили, що засуджений сам пред’явив завідомо підроблений військовий квиток для перевірки працівникам прикордонної служби, тобто використав його, що повністю відповідає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Оскільки засуджений достовірно знав про наявність для осіб чоловічої статі відповідного віку заборони на виїзд за межі України в період воєнного стану, а також повинен був усвідомлювати регламентований чинним законодавством порядок видачі тимчасового посвідчення військовозобов’язаного та військового квитка, але при цьому, реалізуючи свої злочинні наміри, пред’явив завідомо підроблений документ для перетину кордону, то суди правильно дійшли висновку про наявність у нього умислу на використання завідомо підробленого документа.

Призначення покарання за колабораційну діяльність: позиція ВС

Чи є покарання у виді арешту за впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану занадто м’яким? У постанові від 29.01.2024 у справі № 183/184/23 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі – ВС) відповідає на це питання. 

Суть кримінального провадження полягає у тому, що особу було засуджено за ч. 3 ст. 111¹ КК України, що полягає у виконанні обов’язків начальника відділу освіти у «Куп’янському регіональному центрі професійної освіти» у період тимчасової окупації м. Куп’янська Харківської області. Так, судом було встановлено, що засуджена сприяла видачі учням підручників російською мовою за російськими стандартами освіти, а також направляла вчителям повідомлення із закликами співпрацювати з окупаційною владою.

Суд першої інстанції призначив покарання у виді арешту на строк 3 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, на строк 10 років. Апеляційний суд змінив додаткове покарання та позбавив засуджену права обіймати посади також і в органах державної влади, державного управління й місцевого самоврядування у сфері освіти. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ВС, аналізуючи за скаргою прокурора рішення попередніх інстанцій, встановив, що оскільки особа вчинила злочин проти основ національної безпеки України та свідомо здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, призначене їй основне покарання у виді арешту не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й не сприятиме виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Таким чином, ВС погодився з позицією прокурора щодо м’якості призначеного покарання, скасував вирок місцевого суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.