Мобілізація працівників: що потрібно знати роботодавцю?

Зміст

  1. Працівник вступив до лав ЗСУ або тероборони: які документи повинен оформити роботодавець?
  2. Працівник отримав повістку з військкомату: які дії роботодавця?
  3. Які працівники не підлягають призову під час загальної мобілізації?
  4. Яким чином підприємство може забронювати працівників на період мобілізації?
  5. Мобілізація IT-спеціалістів: міф чи майбутнє?

Від початку війни в Україні триває загальна мобілізація військовозобов’язаних. Крім того, чимало громадян добровільно вступили до лав ЗСУ чи територіальної оборони. З огляду на це виникають питання, які дії повинен вчиняти роботодавець щодо мобілізованих працівників, чи можна звільняти таких працівників, які працівники не підлягають мобілізації, та як забронювати працівників за підприємством, аби вони отримали відстрочку від призову? З відповідями на ці та інші питання пропонуємо детально розібратися.

Працівник вступив до лав ЗСУ або тероборони: які документи повинен оформити роботодавець?

Якщо працівник пішов добровольцем до територіальної оборони або вступив до лав ЗСУ, то він повинен надати роботодавцю відповідний підтверджуючий документ, наприклад, контракт добровольця територіальної оборони або контракт про проходження військової служби.

Слід зауважити, що за добровольцями територіальної оборони та мобілізованими працівниками повинні зберігатись місце роботи, посада і середній заробіток. Тобто звільняти працівника через вступ до лав ЗСУ чи тероборони заборонено.

Тому після того, як роботодавцем отримані відповідні документи, необхідно:

  • зареєструвати їх у Журналі реєстрації вхідних документів;
  • видати поточною датою наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження служби з дати початку служби зі збереженням місця роботи, посади і середньої зарплати;
  • скласти скоригований табель обліку використання робочого часу. Відсутність працівника з дати початку служби позначається буквеним кодом «ІН» або цифровим «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).

При цьому на час мобілізації роботодавець має право тимчасово покласти виконання обов’язків мобілізованого працівника на іншого працівника підприємства або ж прийняти на посаду мобілізованого працівника нового працівника за строковим трудовим договором.

Працівник отримав повістку з військкомату: які дії роботодавця?

Повістка зобов’язує громадянина з’явитися до військкомату у строки, зазначені в цьому документі. При цьому працівника можуть викликати до військкомату в робочий день. У зв’язку з цим працівник зобов’язаний підтвердити свою відсутність на роботі за допомогою відповідної повістки.

У свою чергу, роботодавцю потрібно видати наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі у зв’язку з постановкою на військовий облік, проходженням призовної комісії, медогляду тощо. Підставою для видачі цього наказу є повістка з військкомату. У табелі обліку використання робочого часу дні, протягом яких працівник перебуває у військкоматі, відображають за допомогою буквеного коду «ІН» або цифрового коду «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).

Варто зазначити, що отримання повістки не означає автоматичне зарахування до лав Збройних сил України. Наприклад, за результатами медобстеження військово-лікарська комісія може дійти висновку про непридатність особи до військової служби. У такому разі працівник не буде проходити військову службу та зможе повернутися до виконання своїх трудових обов’язків.

Які працівники не підлягають призову під час загальної мобілізації?

Чинним законодавством визначено перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а саме:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади чи місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;
  • визнані особами з інвалідністю або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років чи повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, або які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років або дитину, хвору на тяжкі чи рідкісні захворювання, але якій не встановлено інвалідність;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками, які потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного з батьків з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи ІІ групи або за особою, яка потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Крім того, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

  • студенти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти денної або дуальної форми здобуття освіти;
  • наукові і науково-педагогічні працівники, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, педагогічні працівники;
  • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції;
  • жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Якщо зазначені особи не бажають проходити військову службу, то їм варто заздалегідь підготувати документи, які підтверджують підставу відстрочки від призову. Це потрібно для того, щоб у разі отримання повістки зазначені особи могли відразу надати такі документи до військкомату.

При цьому чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які повинна надати особа для підтвердження звільнення від мобілізації.

Наприклад, тимчасова непридатність до військової служби підтверджується висновком військово-лікарської комісії. У свою чергу, особа, яка виховує дитину, хвору на тяжку хворобу, повинна підтвердити факт захворювання дитини документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я. Військовозобов’язані, які доглядають за особами, які потребують постійного догляду, можуть підтвердити це висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

Тобто кожен окремий випадок є індивідуальним та потребує детального аналізу для визначення переліку документів, які підтверджують підставу звільнення особи від військової служби під час мобілізації.

Яким чином підприємство може забронювати працівників на період мобілізації?

Одним із варіантів того, як залишити особу працювати на підприємстві під час війни, є бронювання такого працівника. Законодавством передбачено, що військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за підприємствами, не підлягають мобілізації.

При цьому таке бронювання має певні умови та особливості. Під час воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється виключно за тими підприємствами, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення. Тобто забронювати можна не будь-якого працівника, а лише того, який дійсно потрібен державі та/або населенню на своєму робочому місці під час війни. Так, наприклад, активно бронюють аграріїв, що здійснюють посівну.

Процедура бронювання зводиться до того, що підприємство, яке хоче забронювати своїх працівників, надсилає пропозицію до органу державної влади (профільного міністерства, обласної військової адміністрації) для проведення аналізу та узагальнення. При цьому до пропозиції необхідно додати належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо). Пропозиції подаються за формою, визначеною Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 (далі – Постанова № 194).

Деякі профільні органи створили свій необхідний для подачі перелік документів та форми для заповнення, як, наприклад, Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Далі орган державної влади подає Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних на підприємствах з відповідним обґрунтуванням. Міністерство економіки протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення, у якому вказує строк дії відстрочки.

Максимальна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації у разі бронювання становить шість місяців.

Мобілізація IT-спеціалістів: міф чи майбутнє?

Одним із проблемних питань наразі є мобілізація працівників IT індустрії. З одного боку, програмісти – це здебільшого молоді чоловіки, які можуть боронити Батьківщину, а з іншого боку, саме IT-спеціалісти зараз активно наповнюють бюджет України. У зв’язку з цим у країні жваво обговорюється можливість відстрочки IT-працівників від мобілізації.

Так, Міністерство цифрової трансформації України рекомендує відмовитися від мобілізації військовослужбовців і резервістів серед фахівців у сфері IT-індустрії та тих, що забезпечують стабільне поповнення бюджету країни (лист Мінцифри від 10.03.2022 № 1/06-1-1830). Проте наразі це є лише рекомендацією Міністерства, а не нормативно-правовим актом, який надає відстрочку IT-спеціалістам.

Також слід взяти до уваги ініціативу щодо створення в Закарпатській області IT-кластера. Такий намір озвучив очільник Закарпатської ОВА, пообіцявши бронювання IT-шників, які працюватимуть на захист економіки України в рамках такого IT-кластера. Варто підкреслити, що така ініціатива не закріплена нормативно-правовими актами та формально не надає жодних преференцій співробітникам IT-сфери, однак, в будь-якому випадку, варта уваги.

За інформацією працівників Закарпатської ОВА, для бронювання IT-спеціалістів необхідні зусилля як їх роботодавців, так і ОВА. В цілому, процедура відбувається наступним чином:

  1. Реєстрація IT-підприємства у програмі релокації Міністерства економіки та зазначення наміру перенести свою діяльність до Закарпатської області.
  2. Постановка на облік до податкової служби Закарпатської області з подачею заявки за формою «1ОП».
  3. Надсилання пропозиції до Закарпатської ОВА на бронювання за формою відповідно до Постанови № 194.
  4. Направлення ОВА пропозицій на погодження до Міністерства оборони та Міністерства економіки.
  5. Отримання відповідного наказу про бронювання.

Відкритими залишаються лише питання, чи визнають Міністерство оборони та Міністерство економіки роботу в IT-кластері такою, що «задовольняє потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення», та чи будуть відповідні пропозиції про бронювання врешті погоджені.

Якщо у Вас виникли питання щодо функціонування Вашого бізнесу в період воєнного стану, будь ласка, звертайтеся до спеціалістів GOLAW, і ми надамо відповіді на них.

Матеріал підготовлено спеціально для видання «Економічна Правда».

4592

Статті на тему

Забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану: запропоновано відповідні зміни

28 Вересня 2022 Публікації

Забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєн...

Читати
Оновлення інформації про кінцевих бенефіціарів: 6 ключових змін

28 Вересня 2022 Публікації

Оновлення інформації про кінцевих бенефіціарів: 6 ключових змін

Читати
Велика Палата Верховного Суду про нереальність господарських операцій: правовий висновок

19 Вересня 2022 Публікації

Велика Палата Верховного Суду про нереальність господарських операцій: правовий ...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування