Нарощення темпів боротьби з корупцією в Україні

Модератором зустрічі виступив Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS. Він зазначив, що ця тема цікава для обговорення, але ще цікавіше дізнатися точку зору адвокатів і навіть прокурорів. Модератор підкреслив, що відповідно до недавніх досліджень, штрафи склали половину від загальної кількості покарань за злочини у сфері корупції, 10% випадків — строки позбавлення волі і в 24% випадків обвинувачених звільнили від покарання.

Анжеліка Моісєєва, партнер юридичної фірми GOLAW, зазначила, що закулісся і реалії не відповідають тим очікуванням, які покладалися на органи боротьби з корупцією в момент їх створення. Основна проблема — це, в тому числі, і кадри, які іноді без належного професійного досвіду. «Іншими словами, ми працюємо практично в тих же умовах, як і до того, коли ці органи були створені», — вважає Анжеліка Моісєєва. Є дуже багато випадків, коли йде відкрите перебільшення обставин, які розслідуються, і демонстрація їх слідчим суддям для того, щоб отримати ті чи інші процесуальні інструменти в кримінальному процесі, резюмує доповідачка.

Олександр Жила, прокурор відділу прокуратури міста Києва, констатував, що нарощення темпів боротьби з корупцією — це загальні заходи, встановлені безпосередньо в програмах уряду, нормативної діяльності, профілактичної діяльності як державних органів і установ, так і юридичних осіб. Олександр Жила підкреслив, що корупція була з самого початку існування влади і на цей момент завдання в тому, щоб мінімізувати корупційні ризики. За словами прокурора, вже майже чотири роки нові органи по боротьбі з корупцією працюють у державі, але їх ефективність оцінити складно. Спікер зазначив, що є певна проблема в підслідності справ на прикладі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Суспільство ставиться до діяльності НАБУ з певними побоюваннями, зазначив пан Жила. Однак значно зменшилася кількість осіб з недоторканністю, що, на думку спікера, є позитивним.

Олександр Дульський, керуючий партнер АО «Войченко і Дульський», розглянув особливості кваліфікації та захисту в кримінальних провадженнях щодо корупції. На особисту думку спікера, Вищий антикорупційний суд в Україні є незаконним і неконституційним, будучи в Україні спеціальним, так само як і апеляційна палата, яка переглядає вироки. Відповідно, у кожного фігуранта такої справи порушене право на справедливий суд. Крім того, є основна проблема — і це формулювання обвинувачення. «Основні проблеми — ті, які «перекочували» з інших органів. Багато процедур здійснюються без належного розуміння і контролю за такою діяльністю», — вважає пан Дульський.

Олександр Шадрін, партнер АО Barristers, підкреслив, що зараз має місце якісна і кількісна проблема із судами. На думку спікера, слідчих суддів слід вибирати «з нуля», обмеживши їхню спеціалізацію до конкретних справ. Необхідно викорінювати проблему необґрунтованості підозри і «підігрування» стороні обвинувачення.

Богдан Слободян, радник EQUITY, звернувся до статистичних показників. На кінець 2019 року, за офіційними даними НАБУ, задекларувало відшкодування 273 млн грн, тоді як загальний встановлений розмір збитків становить 10 млрд 180 млн грн, що свідчить про розрив більш ніж в 40 разів. Найгучніші справи НАБУ і найбільші суми в рамках справ, в яких вони розслідуються, стосуються не класичних випадків передачі неправомірної вигоди або передачі хабара, а розтрати майна. Спікер акцентує увагу на важливості і необхідності прописування моделі визначення та відшкодування збитків.

Артем Крикун-Труш, адвокат МЮФ DLA Piper, зазначив, що багато процесуальних дій не прописані, зокрема Кодексом, проте необхідні стандарти здійснення процесуальних дій. Така Концепція стандартів здійснення процесуальних дій активно застосовується органами правопорядку за кордоном. На жаль, в НАБУ уніфікованих стандартів здійснення процесуальних дій немає, і практика застосування залежить від кожного окремого суб’єкта НАБУ і кожного його відділення. Це робить практику абсолютно різною, підкреслив пан Крикун-Труш. «Одну і ту ж процесуальну дію можна здійснювати кардинально по-різному, з різними підходами і фіксацією», — резюмував спікер, і це є якоюсь процесуально-методологічною проблемою.

На завершення Сергій Лисенко підбив підсумки заходу: основні проблеми на цьому терені — недосконале законодавство, недостатній досвід співробітників правоохоронних органів і помилки, які вони перейняли на попередніх місцях роботи. Однак усе це забезпечує ще більше клієнтів і роботи адвокатам, що конкретно для них є добре.

Текст розміщено на сайті Legal High School: https://bit.ly/3e79iUN