Новий механізм бронювання військовозобов’язаних: що змінилося для бізнесу?

Постановою затверджено два окремі порядки:

1. Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану;
2. Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Отже, що потрібно знати бізнесу про новий механізм бронювання військовозобов’язаних? Розглянемо актуальні правила бронювання працівників з врахуванням останніх змін.

Кого можна забронювати на період мобілізації та на воєнний час?

Перш за все, зазначимо, що Постанову було прийнято на виконання вимог ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначена норма передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях:

1. яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
2. які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
3. які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

Постановою визначено критерії та порядок, за якими підприємства, установи та організації визнаються критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. 

Для віднесення до критично важливих підприємство має відповідати мінімум трьом із наступних критеріїв:

1. понад 1,5 млн євро податків, сплачених до державного і місцевих бюджетів протягом року, крім митних платежів;
2. понад 32 млн євро надходжень за минулий рік (крім кредитів і позик);
3. підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави (перелік таких об’єктів затверджено постановою Уряду від 4 березня 2015 р. № 83);
4. підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади (критерії встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами);
5. відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
6. середня заробітна плата на підприємстві за останній календарний квартал – не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р.;
7. підприємство є резидентом Дія Сіті.

У випадку відповідності мінімум трьом із вказаних критеріїв підприємство має подати звернення до профільного органу (наприклад, ІТ компанії – до Мінцифри). Саме профільний орган приймає остаточне рішення та визначає підприємство критично важливим. Позитивне рішення надасть компанії право в подальшому подавати списки військовозобов’язаних на бронювання.

Важливо, що Постанова відносить до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період представництва донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Які є обмеження щодо бронювання військовозобов’язаних працівників?

Подавати на бронювання можна саме працівників, тобто осіб, які перебувають із підприємством у трудових відносинах. 

При цьому, бронюванню не підлягають військовозобов’язані працівники, які:

• вже мають посвідчення про відстрочку від призову на час мобілізації та воєнний час з інших підстав;
• мають дефіцитні військово-облікові спеціальності.

Тому, при формуванні переліку працівників на бронювання варто звернути увагу на ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Вказана стаття встановлює перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Наприклад, якщо на утриманні працівника перебуває троє і більше дітей, то згідно з ст. 23 зазначеного Закону він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а отже, у підприємства немає необхідності додатково бронювати такого працівника.

Також потрібно переконатись, що працівник є військовозобов’язаним, має відповідні військово-облікові документи та його ВОС (військово-облікова спеціальність) не належить до дефіцитних для ЗСУ. Перелік дефіцитних ВОС (до яких належать, наприклад, снайпери, певні категорії артилеристів, майже всі танкові спеціальності) наведений у листі Міноборони від 11.03.2022 р. № 220/1469.

Нова Постанова передбачає, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи та організації на дату подання списку. Тобто, за загальним правилом, можна забронювати не більше половини всіх військовозобов’язаних працівників компанії.

Однак у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи та організації на дату подання списку.

Крім того, військовозобов’язані керівники підприємств, установ та організацій та їх заступники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Який алгоритм бронювання військовозобов’язаних?

Перш за все, для можливості бронювання працівників роботодавець повинен відповідати наведеним вище критеріям, зазначеним у Постанові.

Далі роботодавець має підготувати пакет документів: список працівників, які подаються на бронювання, довідка про кількість військовозобов’язаних та відповідне обґрунтування необхідності бронювання.

Документи подаються до профільного міністерства/іншого державного органу, або відповідної обласної/міської держадміністрації, або відповідної обласної, міської військової/військово-цивільної адміністрації.

Подача документів може здійснюватись в паперовій та/або електронній формі. Як і раніше, важливо перевіряти вимоги до подачі документів, які можуть встановлюватись профільними міністерствами. 

Вказані вище органи перевіряють повноту заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил.

В свою чергу, погоджені списки Генеральний штаб Збройних Сил подає Мінекономіки, яке і приймає фінальне рішення про бронювання військовозобов’язаних. У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, який не може перевищувати шість місяців.

Підприємство самостійно видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення Мінекономіки. Такий витяг є документом, який підтверджує бронювання військовозобов’язаного працівника та відстрочку від його призову на військову службу на визначений Мінекономіки строк.

При цьому, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності Постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані.

Зазначимо, що вище розкриті основні вимоги до актуальної процедури бронювання. Зверніть увагу, що законодавство встановлює особливості щодо бронювання працівників, наприклад, паливно-енергетичного комплексу, сфери охорони здоров’я, освіти та науки, медіа тощо.

Отже, новий підхід до бронювання надає можливість значно більшій кількості бізнесу забронювати важливих для роботи підприємства працівників. Однак потрібно пам’ятати, що кожен випадок бронювання є особливим та потребує комплексного та індивідуального підходу.

Якщо у Вас виникли запитання щодо функціонування Вашого бізнесу в період воєнного стану, будь ласка, звертайтеся до спеціалістів GOLAW, і ми надамо кваліфіковану юридичну допомогу.