Дайджест новин | квітень 2026

1. Судова практика 

1. Президент України підписав Закон про цифровізацію виконавчого провадження: що зміниться з жовтня 2026 року

21 квітня Президент України підписав Закон № 4833-IX – масштабну реформу системи примусового виконання судових рішень в Україні. Документ є комплексною реформою, основна мета якої скорочення строків виконання рішень та унеможливлення приховування активів боржниками. 

Закон опубліковано 23 квітня 2026 року в газеті «Голос України», і він набирає чинності через шість місяців – 23 жовтня 2026 року. Окремі норми вводитимуться в дію поетапно.

Документ суттєво розширює можливості автоматизованої системи виконавчого провадження: вона взаємодіятиме з банками, фінансовими установами та державними реєстрами, що дозволить швидше виявляти майно боржників і автоматично знімати арешти після повного погашення заборгованості.

Виконавець отримає доступ до інформації про банківські рахунки, електронні гаманці, рух коштів, призначення платежів і навіть вміст банківських сейфів.

Документи надсилатимуться виключно в електронній формі – через електронні кабінети або інші передбачені законом сервіси. Відомості про боржників вноситимуться автоматично одночасно з відкриттям або поновленням виконавчого провадження. Нотаріуси, реєстратори, банки та інші органи зобов’язані перевіряти Єдиний реєстр боржників перед вчиненням будь-яких дій з майном.

Закон також уточнює межі захисту боржника: якщо сума стягнення не перевищує 50 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня поточного календарного року, виконавець не має права звертати стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку під ним. Виняток становлять стягнення аліментів, відшкодування збитків за кримінальні злочини, а також випадки, коли саме це житло є предметом іпотеки.

Найбільш дискусійною нормою стала частина 3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження». Відтепер виконавець може накласти арешт на кошти та електронні гроші, що належать не безпосередньо боржнику, а третій особі, яка має перед ним підтверджену судовим рішенням заборгованість. 

2. Проєкт нового Цивільного кодексу пройшов перше читання

28 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу проєкт нового Цивільного кодексу України (№ 15150). Метою документа визначено рекодифікацію приватного права та його модернізацію відповідно до принципів ЄС і викликів майбутнього.

Серед ключових новацій – закріплення принципу доброзвичайності (boni mores): приватні відносини регулюватимуться з урахуванням моральних норм, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві. Порушення цього принципу тягне юридичні наслідки, визначені Кодексом або договором.

Вперше на рівні кодифікованого акта врегульовано правовий режим цифрових речей – благ, що існують виключно в цифровому середовищі. До них належать віртуальні активи, цифровий контент і бази даних, 3D-моделі, доменні імена та облікові записи в цифрових системах. До цифрових речей застосовуватимуться загальні приписи Кодексу про речі, якщо інше не випливає з природи цифрової речі.

У сфері договірного права суттєво розширено переддоговірну відповідальність: сторона, яка розголосила конфіденційну інформацію, отриману під час переговорів, або недобросовісно вела чи раптово перервала переговори, зобов’язана відшкодувати завдані реальні збитки. Якщо їхній розмір неможливо встановити точно, суд може визначити розумну компенсацію.

Запроваджується інститут судової неустойки (астренту): суд на вимогу кредитора може встановити грошове стягнення за кожен день, тиждень або інший період прострочення виконання боржником негрошового зобов’язання. Сплата астренту не звільняє боржника від виконання основного обов’язку, а його розмір визначається з урахуванням значення зобов’язання для кредитора, поведінки сторін і засад добросовісності.

Щодо тлумачення договорів закріплюється принцип contra proferentem: якщо умови, запропоновані однією стороною, є незрозумілими, вони тлумачаться не на користь цієї сторони. Окремо передбачено, що умови споживчих договорів, зміст яких викликає сумнів, тлумачаться на користь споживача.

3. Відсутність підпису судді на повному тексті рішення з об’єктивних, непереборних причин не є безумовною підставою для його скасування, якщо скорочене рішення підписане всім складом суду – ВП ВС

У разі наявності скороченого судового рішення, підписаного всім складом суду, відсутність підпису судді в повному тексті судового рішення не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК України (та аналогічних положень КАС України і ГПК України), якщо це обумовлено об’єктивними, непереборними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (наприклад, смертю судді).

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 березня 2026 року у справі № 946/3565/24.

У цій справі особа (не на користь якої був виданий судовий наказ) подала заяву про скасування судового наказу про стягнення з боржника аліментів на утримання двох дітей, обґрунтовану порушенням прав спільних дітей, інтереси яких не були враховані під час визначення розміру аліментів.

Суд першої інстанції повернув заяву без розгляду. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Касаційна скарга була мотивована тим, що повний текст постанови апеляційного суду не був підписаний одним із трьох суддів, які входили до складу колегії, через його смерть, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК України є підставою для скасування постанови.

Розглядаючи цю справу, ВП ВС зауважила, що наявність такої імперативної підстави скасування судового рішення, як відсутність на ньому підпису судді, пов’язана з необхідністю усунення будь-яких сумнівів щодо складу суду та справжнього (дійсного) змісту рішення. Проте легітимність судового рішення та складу суду не викликає сумнівів у тому разі, якщо скорочене рішення було підписане і проголошене всім складом суду, а повний текст підписаний двома суддями у зв’язку зі смертю одного з членів колегії.

 За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене).

З урахуванням наведеного ВП ВС зазначила, що скорочене судове рішення так само є судовим актом, який фіксує результат розгляду судом справи, і хоча складання повного тексту має істотне значення для розуміння мотивів суду та реалізації права на оскарження, його виготовлення є лише стадією письмового оформлення вже прийнятого рішення, а не повторним актом волевиявлення суду.

4. Лізинг в умовах війни: чи зберігається обов’язок платити, якщо майно втрачено?

У постанові від 25 березня 2026 року у справі № 916/5151/24 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду сформував важливий підхід до вирішення спорів, пов’язаних із виконанням договорів фінансового лізингу в умовах воєнних дій, зокрема щодо ситуацій, коли лізингоодержувач позбавлений можливості ані користуватися предметом лізингу, ані повернути його лізингодавцю.

У справі що розглядалась між лізингодавцем та лізингоодержувачем предметом лізингу був автомобіль, який на момент початку повномасштабного вторгнення знаходився на окупованій з 24.02.2022 території. Автомобіль був викрадений окупаційними військами, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та сертифікатом Херсонської ТПП про настання форс-мажорних обставин. Лізингоодержувач припинив сплату платежів з березня 2022 року та звернувся до суду із зустрічним позовом про звільнення від їх сплати. Лізингодавець, своєю чергою, вимагав стягнення заборгованості за лізинговими платежами та неустойки за неповернення автомобіля.

КГС ВС розмежував два ключових питання –  обов’язок сплачувати лізингові платежі та відповідальність за неповернення предмета лізингу і дійшов принципово різних висновків щодо кожного з них.

Суд підтвердив, що лізингоодержувач зобов’язаний їх сплачувати навіть після втрати доступу до майна. На відміну від орендної плати, лізингові платежі за своєю правовою природою є відшкодуванням витрат лізингодавця на придбання майна та платою за користування фінансовим ресурсом, а не просто платою за фізичне використання речі. З огляду на це положення ч. 6 ст. 762 ЦК України щодо звільнення наймача від плати за час, протягом якого майно не могло використовуватися, до договорів фінансового лізингу не застосовуються. Ризик випадкової втрати або знищення предмета лізингу законом і договором покладено на лізингоодержувача.

Щодо неустойки за неповернення майна, тут Верховний Суд дійшов протилежного висновку. Суд зазначив, що притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 785 ЦК України вимагає наявності вини лізингоодержувача – тобто реальної можливості повернути майно та умисного ухилення від цього обов’язку. Якщо ж майно вибуло з володіння лізингоодержувача поза його волею внаслідок окупації та викрадення, вина відсутня, а зобов’язання повернути річ у натурі трансформується в обов’язок відшкодувати її вартість (реальні збитки). Одночасне нарахування неустойки за неповернення майна, яким боржник фактично не володіє, є неправомірним.

Практика корпоративного права та M&A 

1. ЄС та Україна домовилися про запуск фінансової програми для розвитку технологій подвійного призначення

Європейська Комісія та Міністерство оборони України започаткували співпрацю в рамках програми підтримки інновацій у сфері технологій подвійного призначення. Ініціативу презентовано під час бізнес-саміту ЄС-Україна в Брюсселі як частину ширшої співпраці у сфері безпеки та індустріального розвитку.

Програма передбачає фінансування проєктів у стратегічних напрямах, де поєднується цивільне та оборонне застосування технологій. Йдеться, зокрема, про розвиток безпілотних систем (повітряних, наземних і морських), рішень у сфері електронного захисту, зв’язку та навігації, космічних технологій, а також виробництва компонентів, критичних для функціонування сучасних технологічних систем.

Фінансування здійснюватиметься в межах комбінованої моделі, що поєднує гарантійні інструменти ЄС та грантову підтримку. Загальний обсяг програми становить 161 млн євро, з яких 140 млн євро надаються у формі гарантії ЄС, а ще 21 млн євро – у вигляді інвестиційного гранту. Очікується, що така структура дозволить залучити до 400 млн євро банківського фінансування, зокрема для реалізації капітальних інвестицій та покриття операційних витрат компаній.

Організацію та координацію реалізації програми здійснюватиме Міністерство оборони України, тоді як безпосереднє впровадження покладено на національну установу розвитку, яка працюватиме з фінансовими установами та учасниками ринку.

2. Мінекономіки затвердило єдині правила підготовки публічних інвестиційних проєктів

Міністерство економіки України затвердило методичні рекомендації щодо підготовки публічних інвестиційних проєктів. Відповідний наказ № 4901 від 10 квітня 2026 року є частиною реформи управління публічними інвестиціями.

Нові правила передбачають перехід від практики фінансування окремих ініціатив до формування системного портфеля проєктів, які відповідають вимогам міжнародних партнерів і донорів. Підготовка проєктів має здійснюватися за єдиними підходами, що дозволяє уніфікувати вимоги до їх якості та структури.

Ключовим елементом є впровадження методичних рекомендацій як інструменту підготовки проєктів – від початкової ідеї до готового інвестиційного рішення. Цей процес організовується через спеціальні програми підготовки (Project Preparation Facility), що передбачають опрацювання технічної, економічної та аналітичної складових ще до етапу залучення фінансування.

Відбір проєктів здійснюватиметься за трирівневою системою: стратегічний рівень (проєкти з державного портфеля), програмний рівень (ініціативи в межах цільових напрямів) та секторальний рівень (проєкти, важливі для окремих галузей економіки). Така структура дозволяє визначити пріоритетність проєктів і узгодити їх із державними політиками розвитку.

3. Верховна Рада ухвалила закон для розширення доступу українських товарів до ринку ЄС

Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний закон № 12221, спрямований на наближення національного законодавства у сфері технічного регулювання та акредитації до норм Європейського Союзу. Документ є частиною виконання зобов’язань у межах європейської інтеграції та створює передумови для подальшого економічного зближення з ЄС.

Закон передбачає гармонізацію підходів до оцінки відповідності та функціонування системи технічного регулювання, що має забезпечити узгодженість українських процедур із європейськими стандартами. Це, зокрема, стосується підвищення вимог до безпеки продукції та посилення довіри до результатів сертифікації, здійсненої в Україні.

Ухвалення змін також розглядається як крок до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції з ЄС («промисловий безвіз»), що дозволить українським виробникам виходити на європейський ринок без проходження додаткових процедур сертифікації.

4. НКЦПФР затвердила новий порядок проведення інспекцій на ринках капіталу та товарних ринках

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 25.03.2026 р. № 15/21/4019/К03 затвердила новий порядок проведення інспекцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Відповідне рішення є частиною оновлення підходів до нагляду за діяльністю учасників ринку.

Документ встановлює процедури проведення інспекцій, визначає повноваження Комісії та порядок взаємодії з учасниками ринку під час перевірок. Зокрема, врегульовано питання підготовки до інспекцій, їх проведення та оформлення результатів.

Новий підхід спрямований на уніфікацію контрольних процедур та підвищення прозорості наглядової діяльності. Одночасно визначено механізми виявлення порушень і реагування на них у межах повноважень регулятора.

Очікується, що впровадження порядку дозволить посилити захист прав інвесторів, забезпечити більш передбачувану практику нагляду та підвищити ефективність контролю за діяльністю учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків.

3. Практика податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості

1. Нові пропозиції щодо оподаткування землі

21.04.2026 у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт закону № 15123-2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення обчислення мінімального податкового зобов’язання».

Він є альтернативним до законопроєкту № 15123-1, про який ми писали раніше.

Відтак, новий проєкт закону передбачає інший підхід до застосування зниженого коефіцієнту, який застосовується в період дії воєнного стану при визначенні мінімального податкового зобов’язання щодо земельних ділянок / часток (паїв), які знаходяться на територіях можливих бойових дій, деокупованих або тимчасово окупованих територіях. 

Зокрема, для таких земель пропонується не застосовувати суму мінімального податкового зобов’язання, визначену законом, а розмір коефіцієнту встановити на рівні 0,025. Планується також знизити для його застосування строк тимчасової окупації деокупованих територій до п’яти місяців. 

Окрім цього, додатково до запропонованих раніше змін, законопроєкт передбачає:

• поширення особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання щодо землі, яка перебуває суборенді;
• віднесення 20 відсотків витрат на суборенду державних земельних ділянок сільськогосподарських угідь, переданих в таке користування на земельних торгах, до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на їх суборенду.

Наразі обидві законодавчі ініціативи перебувають на розгляді парламенту.

2. Введення для військовослужбовців пільг на ввезення транспорту: зареєстровано низку законопроєктів 

У Верховній Раді України були зареєстровані проєкт закону № 15195 від 24.04.2026 та альтернативний до нього проєкт закону № 15195-1 від 29.04.2026.

Ними пропонується на період дії в Україні воєнного стану звільнити від оподаткування ПДВ та акцизним податком операції з ввезення військовослужбовцями на митну територію України деяких категорій транспортних засобів.

Така пільга буде діяти одноразово, а право на неї матимуть:

• діючі військовослужбовці, мобілізовані після 24 лютого 2022 року;
• військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом.

Обидва документи передбачають, що описана пільга не буде застосовуватися щодо транспортних засобів:

• призначених для перевезення вантажів та які підлягають оподаткуванню транспортним податком;
• які мають походження з держави-окупанта та/або держави-агресора, або ввозяться з їх території чи з окупованої території України.

Застосування такої пільги матиме наслідком неможливість відчуження та/або передання в користування (зокрема, на підставі довіреності) відповідного транспортного засобу третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації.

Зареєстровані законопроєкти відрізняються один від одного пропонованим строком дії пільги – 90 днів (проєкт закону № 15195) або ж один рік (законопроєкт № 15195-1) після припинення або скасування в Україні воєнного стану відповідно.

3. Скасування ПДФО на виплати «єСадок»: запропоновано законодавчі зміни

24.04.2026 у Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону № 15193 «Про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо невключення до оподатковуваного доходу платника податку суми щомісячної грошової виплати «єСадок».

Ним пропонується доповнити перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, сумою щомісячної грошової виплати «єСадок», яка надається відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відтак, у разі набрання відповідним законом чинності, податок на доходи фізичних осіб на такі виплати нараховуватися не буде.

4. Плануються зміни до форми податкової декларації екологічного податку

17.04.2026 було опубліковано доопрацьований проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку».

Ним пропонується, зокрема, внести такі зміни до форми податкової декларації екологічного податку:

• доповнити декларацію полем для відмітки резидентами Дефенс Сіті та відповідною приміткою про суб’єктів, які її заповнюють;
• виключити з декларації рядок з кодом територіальної громади та адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташовані джерела забруднення;
• доповнити деякі додатки декларації рядками для надання відомостей щодо отриманих платником податків документів дозвільного характеру.

5. Огляд практики Верховного Суду з податкових питань за березень 2026 року 

23.04.2026 Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за березень 2026 року.

У його межах висвітлено деякі правові позиції у податковій сфері, зокрема:

• Особливості визначення додаткового блага під час продажу нерухомості: у постанові від 24.02.2026 у справі № 320/46182/24 суд дійшов висновку, що якщо ціна продажу (ринкова ціна) нерухомості є вищою, ніж ціна, зазначена в інвестиційних договорах, а договірна вартість частки в статутному капіталі є вищою за номінальну, то така різниця не вважається доходом фізичної особи-покупця у вигляді додаткового блага та не підлягає оподаткуванню.
• Оподаткування суми прощення боргу за валютним іпотечним кредитом: у постанові від 04.03.2026 у справі № 320/41763/24 суд досліджував обставини, за якими сума боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті була анульована кредитором у 2020 році. На думку податкового органу, сума прощеного боргу в такому випадку підлягає оподаткуванню як додаткове благо, оскільки чинна на той момент норма Податкового кодексу України про звільнення від оподаткування таких сум містила пряму відсилку до спеціального закону щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, який набрав чинності уже після анулювання боргу.

Суд наголосив, що оскільки з прийняттям цього закону держава усунула власну законодавчу прогалину та прямо передбачила невключення такого доходу до бази оподаткування ПДФО, вимагати від платника податків сплати ПДФО з доходу, що виник до прийняття цього закону, є проявом податкової дискримінації.