Правове регулювання штучного інтелекту в Україні та світі

Зміст

  1. Поняття штучного інтелекту та його правове регулювання
  2. Авторські права на об’єкти, створені штучним інтелектом
  3. Хто відповідає за некоректну роботу штучного інтелекту?
  4. Чи очікувати змін до законодавства?

21 століття називають ерою інновацій, у якій однією з найбільш обговорюваних став штучний інтелект (Artificial intelligence).

Технології штучного інтелекту зустрічаються у повсякденному та професійному житті, а також використовуються у різноманітних галузях: у медицині, промисловості, сільському господарстві, обороні, освіті тощо. Сьогодні смартфони впізнають обличчя своїх власників, автопілот керує автомобілями, віртуальні помічники дають відповіді на наші питання, вуличні камери розпізнають злочинців, хірургічні операції проводяться за допомогою роботів – і це далеко не вичерпний перелік випадків, коли сучасні інновації полегшують життя людей.

Оскільки штучний інтелект з кожним днем все більше використовується людиною, пропоную розібратися з його правовим регулюванням та наслідками використання штучного інтелекту.

Поняття штучного інтелекту та його правове регулювання

Штучний інтелект – відносно новий термін для українського законодавця, тому однозначне правове визначення, а тим більше правове регулювання, наразі відсутні в чинному законодавстві.

При цьому Україна вже «заклала перший камінь» в розвиток та регулювання штучного інтелекту. Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 р. № 1556-р було схвалено Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні (далі – «Концепція»).

Концепція визначає штучний інтелект як організовану сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

Тобто простими словами, штучний інтелект – це програмний продукт, який отримує певний запит, збирає та обробляє дані, а потім видає готове рішення. Таке рішення часто сприймається, як результат роботи програми, яка демонструє інтелектуальну поведінку та працює подібно до людського мислення.

Оскільки штучний інтелект є програмним продуктом, подібним до комп’ютерної програми, то й правове регулювання штучного інтелекту може застосовуватися за аналогією з регулюванням комп’ютерної програми. Наразі в Україні регулювання комп’ютерної програми прирівнюється до літературного твору.

Пропоную від «сухої» теорії перейти до більш цікавих питань, з якими на практиці можуть стикнутися юристи, розробники та користувачі програм зі штучним інтелектом.

Авторські права на об’єкти, створені штучним інтелектом

У світі вже існують об’єкти, створені штучним інтелектом. Такі твори викликають неабиякий інтерес у суспільства та продаються за шалені гроші на аукціонах. Для прикладу, автопортрет, створений людиноподібним роботом Софією, продали на аукціоні за 688  000,00 доларів США.

В цьому контексті виникає питання: кому саме належать авторські права на твір, створений за допомогою штучного інтелекту? Людині, що створила програму з використанням штучного інтелекту, чи людині, яка використовувала таку програму та поставила завдання перед штучним інтелектом, або ж самому штучному інтелекту?

Сьогодні існує багато різних підходів щодо права інтелектуальної власності на об’єкти, створені штучним інтелектом.

В країнах англосаксонської системи права загальновживаним є підхід, згідно з яким штучний інтелект не може бути наділений правами інтелектуальної власності, останні можуть належати виключно людині.

Наприклад, в США такий підхід набрав широкого застосування після судового прецеденту. Так, судом в Сан-Франциско розглядався спір «Наруто проти Девіда Джона Слейтера» щодо авторського права на селфі, зробленого мавпою Наруто. При цьому, позов в інтересах мавпи подала організація із захисту прав тварин PETA (People For The Ethical Treatment of Animals). Однак, і суд першої інстанції, і апеляційний суд дійшли висновку, що незважаючи на положення законодавства про захист прав тварин, останні не мають права на звернення за захистом своїх порушених прав інтелектуальної власності. Такі права мають лише людські істоти. За аналогією, наявність права інтелектуальної власності не розповсюджуються і на штучний інтелект.

У Великобританії на законодавчому рівні закріплено, що право власності на об’єкти, створені машиною, має особа, яка вжила заходів для вироблення такого твору.

До подібної думки приходять в країнах Європейського Союзу та в Україні. Вітчизняне законодавство встановлює, що автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір та, відповідно, первинне авторське право належить саме такій фізичній особі.

На законодавчому рівні залишається не врегульованим та відкритим питання, яку ж людину вважати автором твору: творця програми чи особу, яка дала завдання такій програмі. Однак зазвичай при купівлі-продажу програми, що містить технології штучного інтелекту, укладається відповідний договір або угода користувача, які врегульовують питання авторства внаслідок використання такої програми. Іншими словами діє принцип pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися).

Таким чином, питання авторських прав на об’єкти, створені штучним інтелектом, хоч і не врегульовано законодавством, проте в загальному не є проблемним.

Хто відповідає за некоректну роботу штучного інтелекту?

Зазвичай у будь-яких правовідносинах мало хто заздалегідь думає про відповідальність. Однак, як сказав Томас Карлейль: «Неможливо ступити ні кроку по цій землі без того, щоб не стикнутися з відповідальністю та обов’язком, який необхідно виконати».

Дійсно, використання штучного інтелекту також тягне за собою права, обов’язки та відповідальність. Але де проходить межа між відповідальністю розробника програми зі штучним інтелектом та користувача такої програми?

Поки Ілон Маск та Марк Цукерберг сперечаються про небезпеку штучного інтелекту для людства, юристи сперечаються про те, хто несе відповідальність за наслідки роботи штучного інтелекту. Відповідальність, пов’язана з використанням штучного інтелекту, станом на сьогодні нормативно не закріплена. Саме тому більшість думок та підходів щодо такого питання мають скоріше науковий характер, аніж практичний.

Оскільки нормативно-правове регулювання відсутнє, то для визначення відповідальної особи у кожному окремому випадку важливим є встановлення причинно-наслідкового зв’язку та встановлення моменту, дії, обставини тощо, внаслідок якої виникла некоректна робота штучного інтелекту.

Для прикладу наведу зрозумілу всім ситуацію, коли внаслідок використання автопілоту сталася аварія. З метою визначення відповідальної особи необхідно розібратися, що стало причиною аварії:

  • недоліки самої програми, що матиме наслідком відповідальність творця такої програми;
  • некоректне використання автопілоту водієм, що потягне відповідальність останнього;
  • втручання третіх осіб, які, наприклад, зламали та пошкодили програму або внесли в неї певні зміни та, відповідно, вина таких осіб.  

Як бачимо, через відсутність врегулювання, багато питань залишаються без відповідей та вирішуються юристами за аналогією з іншими подібними правовідносинами.

Чи очікувати змін до законодавства?

Варто зазначити, що проблемні питання не лишаються без уваги профільних організацій. Так, найближчим часом проводитимуться засідання Спеціального комітету зі штучного інтелекту при Раді Європи (далі «Комітет»), членом якого є й Україна. На засіданнях Комітету, зокрема, буде обговорюватися і питання відповідальності, пов’язаної з використанням штучного інтелекту.

Врешті-решт, як сказав Конфуцій:

Успіх повністю залежить від виконаної підготовки. Без неї на вас неминуче чекає невдача

Анастасія Клян

Анастасія Клян

Старша юристка, адвокатка

Практики | Сектори

6905

Статті на тему

Верховна Рада спростила зміну цільового призначення земель для промисловості та енергетики

28 Лютого 2024 Публікації

Верховна Рада спростила зміну цільового призначення земель для промисловості та ...

Читати
TAX ALERT 19.02.2024 | Дайджест головних податкових новин

19 Лютого 2024 Публікації

TAX ALERT 19.02.2024 | Дайджест головних податкових новин

Читати
Судові спори у сфері зеленої енергетики: актуальна практика

08 Лютого 2024 Публікації

Судові спори у сфері зеленої енергетики: актуальна практика

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну