Щеплення на папері, або що загрожує за фейкові Covid-сертифікати лікарям та громадянам

Небажання вакцинуватися та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів у сукупності призвело до розвитку нового «різновиду» кримінальних правопорушень, пов’язаних із підробкою COVID-сертифікатів.

Наразі вказані протиправні дії знаходяться під особливою увагою правоохоронних органів. За даними Нацполіції в Україні відкрито понад 1000 кримінальних проваджень щодо підробки документів про COVID-вакцинацію, більше сотні обвинувальних актів відправлено до суду.

Про судову практику притягнення до кримінальної відповідальності за підробку COVID-сертифікатів наразі говорити рано. Реєстр судових рішень містить лише декілька відповідних вироків, винесених Жовківським районним судом Львівської області. Та й на них орієнтуватися не слід, адже обвинувачені повністю визнали свою вину та відбулися штрафом у розмірі 850 грн. У цих випадках мова йшла про самостійну підробку особами на комп’ютері паперових COVID-сертифікатів та використання їх під час перетину кордону. За таких обставин дії правопорушників були кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України (підробка офіційного документа, який надає права або звільняє від обов’язків) та ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа).

Загалом відповідальність за підроблення офіційного документа, до якого відноситься COVID-сертифікат, може сягати штрафу у розмірі 17 000 грн або арешту до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років.

За використання завідомо підробленого сертифікату про вакцинацію особу може бути оштрафовано на суму до 850 грн або арештовано на строк до 6 місяців, або обмежено волю до 2 років.

Кримінальний проступок у вигляді підроблення сертифікату буде вважатися закінченим з моменту його виготовлення з метою використання або збуту такого документу. Таке правопорушення, як використання підробленого COVID-сертифікату, буде закінченим з моменту його пред’явлення, наприклад, під час перетину кордону для уникнення обов’язку самоізоляції на території України.

Те саме стосується підроблення та використання негативних тестів на COVID-19.

Виявити такі «саморобні» сертифікати та результати тестів досить легко, адже наразі вони містять відповідні QR-коди, за допомогою яких можливо перевірити дійсність інформації, що у них зазначена. З огляду на це, популярності набули схеми отримання сфальсифікованих результатів негативного тестування на COVID-19 та COVID-сертифікатів через медичні лабораторії та лікарів.

Виготовлення медичними лабораторіями підроблених негативних результатів тестування, тобто без фактичного відбору матеріалів для дослідження, набуло великої популярності, зокрема, у сфері туризму. Так, з метою уникнення ризику невиїзду закордон по придбаному туру у зв’язку із зараженням COVID-19, особи замовляють у медичних лабораторій за посередництвом турагентів негативні результати тестування. В такому разі, дії працівників медичних лабораторій можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 358 КК України та тягнути відповідальність у вигляді штрафу розміром до 34 000 грн або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років.

Окрім того, кримінальні провадження щодо розслідування описаних схем відкриваються правоохоронцями за ст. 325 КК України (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням). На наш погляд, видається сумнівною можливість притягнення до кримінальної відповідальності за згаданою статтею через необхідність доведення такої обов’язкової складової об’єктивної сторони злочину, як причинний зв’язок між допущеними порушеннями та наслідком у вигляді реальної загрози поширення або зараження COVID-19.

Дещо по-іншому правоохоронці кваліфікують дії лікарів по виготовленню довідок про відсутність COVID-19 без проведення відповідних аналізів (тестів). Сімейного лікаря було віднесено до службових осіб. Відповідно його дії було кваліфіковано як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 КК України). Крім того, зважаючи на те, що лікар отримав неправомірну вигоду за складання та видачу підробленої довідки, його дії було також кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища). На підставі угоди про визнання винуватості відповідний вирок було винесено Павлоградським міськрайонний судом Дніпропетровської області та призначено лікарю покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною із видачею довідок щодо наявності/відсутності антигену SARS-CoV2 строком 1 рік.

Згідно з фабулою справи, що описана у судовому рішенні, існують підстави сумніватися у допустимості доказів, зібраних під час розслідування. Це, зокрема, пов’язано з ознаками провокації лікаря на вчинення правопорушення. За відсутності визнання лікарем винуватості, можливо було б розраховувати на інший результат розгляду справи.

Що стосується виготовлення лікарями COVID-сертифікатів без фактичного здійснення щеплення, то воно полягає у внесенні лікарями, які мають відповідний доступ, неправдивих відомостей у реєстр електронної системи охорони здоров’я, що в подальшому дає змогу згенерувати сертифікат про вакцинацію у додатку «Дія». Такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 362 КК України (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в комп’ютерах, автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї), що передбачає санкцію у вигляді штрафу до 68 000 грн або виправних робіт на строк до 2 років. Якщо такі дії було вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, то правопорушникам загрожує позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Таким чином, кримінальне переслідування за підробку і використання завідомо сфальсифікованих COVID-сертифікатів та результатів ПЛР-тестування у відповідності до чинного на даний час законодавства ведеться за статтями 358, 362, 366 (в сукупності із ст. 368) та навіть за ст. 325 КК України.

Зважаючи на гостроту проблеми, Верховною Радою України було прийнято за основу законопроект щодо встановлення відповідальності за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень (законопроект 6084). Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України окремою статтею 321³, що передбачає відповідальність за:

• використання особою завідомо підроблених документів, які підтверджують проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних хвороб – у вигляді штрафу від 17 000 грн до 34 000 грн або обмеження волі на строк до 2 років;
• внесення медичним працівником завідомо неправдивих відомостей до відповідної медичної документації щодо проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних хвороб – у вигляді штрафу від 34 000 грн до 68 000 грн або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років;
• виготовлення з метою збуту, збут підроблених документів, які підтверджують проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних хвороб – у вигляді штрафу від 85 000 грн до 170 000 грн або позбавленням волі на строк до 3 років.

Зважаючи на те, що наразі кримінальні провадження щодо порушення у сфері підроблення COVID-сертифікатів та результатів ПЛР-тестування відкриваються за різними статтями Кримінального кодексу України, проектом законодавець робить спробу виокремити їх у одній статті та значно підвищити рівень відповідальності. По суті перелік та ознаки дій, що тягнуть кримінальну відповідальність у цій сфері, не зміняться.