Антимонопольний комплаєнс: що потрібно знати керівникам компаній

Регуляторні органи в усьому світі стають дедалі активнішими у застосуванні конкурентного законодавства. Близько 150 країн мають антимонопольне законодавство, і жоден бізнес, незалежно від розміру та галузі, не захищений від контролю з боку регуляторів. Великі компанії продовжують бути об’єктами розслідувань: у липні 2018 року Європейська комісія (ЄК) оштрафувала Google на рекордну суму в 4,34 млрд євро, але й менші компанії також стають мішенню для перевірок. Наприклад, Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії оштрафувало шість агентів з нерухомості, які діяли у картельній змові в невеликому прибережному містечку, а також провело розслідування положень одного договору оренди в аеропорту Хітроу.

Порушення антимонопольного законодавства може мати надзвичайно серйозні наслідки як для компаній, так і для окремих осіб. Зокрема, існує ризик накладення значних штрафів на підприємства. Багато антимонопольних органів мають право накладати штрафи у розмірі до 10 відсотків від глобального доходу підприємства. Поширеним явищем є одночасне проведення розслідувань у кількох юрисдикціях по всьому світу.

Компанія також може зіткнутися з приватними позовами про відшкодування збитків від третіх осіб, які зазнали втрат у результаті порушення. Суми претензій часто можуть значно перевищувати рівень будь-яких штрафів, накладених регуляторними органами. Наприклад, картель EU Trucks призвів до сотень позовів про відшкодування збитків по всій Європі на мільярди євро. Позивачі можуть подавати різні типи позовів, включаючи окремі позови, подальші позови, в яких позивач може покладатися на рішення регулятора про порушення як на доказ антиконкурентної поведінки, а також колективні позови споживачів на основі принципу приєднання або відмови від приєднання.

Додаткові наслідки можуть включати санкції проти фізичних осіб, такі як тюремне ув’язнення, необмежені штрафи та дискваліфікація директора. Фізичні особи були екстрадовані для притягнення до кримінальної відповідальності за антиконкурентну поведінку. Ширші проблеми включають потенційну можливість значної шкоди репутації бізнесу, витрати і час, пов’язані з процесом розслідування, а також неможливість виконання контрактів, що містять антиконкурентні положення.

Тому важливо, щоб усі підприємства мали ефективну програму дотримання конкурентного законодавства, яка має три основні переваги.

По-перше, ефективна програма може запобігти або мінімізувати ризик порушення конкурентного законодавства. Зокрема, працівники будуть краще обізнані з потенційними ризиками та з більшою ймовірністю виявлятимуть та підніматимуть відповідні питання. Це важливо, оскільки очікується, що всі підприємства розуміють і дотримуються своїх зобов’язань за конкурентним законодавством. Однак застосування конкурентного законодавства може бути складним, і окремі особи можуть не усвідомлювати, що в певних ситуаціях їхня поведінка порушує правила, навіть якщо вони вважають, що діють у найкращих інтересах своєї компанії або відповідно до ринкової практики.

Компанії несуть відповідальність за дії всіх працівників і можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення конкурентного законодавства окремим працівником, навіть якщо він є молодшим за посадою, або діє поза межами своїх повноважень чи всупереч політиці компанії. Тому розвиток культури комплаєнсу в будь-якій організації має вирішальне значення.

По-друге, ефективна комплаєнс-програма дозволить бізнесу оперативно виявляти будь-які порушення, які все ж таки трапляються. Це дасть бізнесу можливість розглянути питання про те, чи варто “викривати” порушення у відповідних антимонопольних органах в обмін на імунітет або пом’якшення покарання. Це важливе рішення, оскільки пом’якшення відповідальності може призвести до значного зменшення розміру будь-якого штрафу, що може бути накладений (до 100 відсотків). Наприклад, UBS уникнув штрафу у розмірі 285 млн євро від ЄК у травні 2019 року за розкриття існування двох валютних спотових картелів. У більшості юрисдикцій 100-відсоткове зменшення штрафу доступне лише першій компанії, яка визнає вчинення порушення та співпрацює з органами влади, що може призвести до “гонки за імунітетом”.

По-третє, у деяких юрисдикціях штрафи можуть бути зменшені для підприємств, які мають ефективну програму комплаєнсу. Це визнається як потенційний пом’якшувальний фактор, і навіть якщо картельна змова вже розслідується, запізніле впровадження ефективної програми може пом’якшити потенційне покарання.

Характеристики ефективної політики

Ряд конкурентних відомств видали рекомендації щодо того, як розробити та впровадити ефективну політику дотримання конкурентного законодавства. Послідовна позиція цих органів полягає в тому, що дуже важливо забезпечити, щоб політика комплаєнсу була адаптована до діяльності підприємства, впроваджувалася на всіх рівнях підприємства і була частиною “культури комплаєнсу”, яка заохочується керівництвом і розуміється всіма працівниками.

Нижче наведено ключові елементи та міркування щодо ефективної програми, а також невичерпний перелік деяких практичних прикладів їх реалізації.

• Перші елементи стосуються розробки ефективної програми. Сюди входить забезпечення того, щоб комплаєнс-політика була адаптована до бізнесу, що вимагатиме оцінки ризиків конкурентного законодавства, які є найбільш актуальними для цього конкретного бізнесу. До оцінки має бути залучений відповідний персонал компанії, який працює разом з юридичним відділом та відділом комплаєнсу, щоб гарантувати, що політика буде зрозумілою та застосовуватиметься безпосередніми виконавцями і не обмежуватиме законну господарську діяльність. Як оцінка, так і політика будуть відрізнятися залежно від розміру та позиції на ринку, сектору та характеру бізнесу. Важливо також переконатися, що на розробку, впровадження та моніторинг програми виділено достатньо ресурсів, і що комплаєнс-політика охоплює всю групу компаній.
  
• Наступним кроком є оцінка ризиків для забезпечення ефективного впровадження комплаєнс-політики, що включає, наприклад, визначення працівників, які піддаються найбільшому ризику через характер виконуваних ними функцій, та націлювання на них відповідної роботи.
  
• Після того, як ризики виявлені та оцінені, ними необхідно ефективно управляти. Цього можна досягти, запровадивши ефективну політику та процедури для мінімізації ризиків, що виникають. Це може включати, наприклад, проведення ефективних і регулярних тренінгів з питань конкурентного права для працівників, у тому числі для нових співробітників, впровадження кодексу поведінки працівників, який охоплює питання, пов’язані з конкурентним правом, а також забезпечення реєстрації відвідування засідань торговельних асоціацій та контактів з конкурентами і ведення відповідного журналу. Це також може включати створення внутрішньої системи “викривання” для працівників, які можуть повідомляти на конфіденційній основі про будь-які проблеми, пов’язані з конкурентним законодавством (система повинна забезпечувати анонімність і захист тих, хто повідомляє, від можливої помсти), а також створення системи, що вимагає від працівників отримання юридичної консультації перед тим, як здійснювати певні дії у сферах з підвищеним ризиком.
  
• Нарешті, важливо здійснювати ефективний і регулярний моніторинг, перегляд і оновлення комплаєнс-програми. Це повинно включати в себе забезпечення її оновлення через відповідні проміжки часу з урахуванням змін у діяльності, законодавстві та ринковій практиці, включаючи супровідне навчання, щоб працівники були в курсі будь-яких оновлень, а також проведення аудиту програми, щоб переконатися, що вона ефективно впроваджується і зрозуміла працівникам.

Деякі юрисдикції пропонують потенційне зниження штрафів за порушення конкурентного законодавства, якщо компанії мають ефективну комплаєнс-програму. Законодавство Великої Британії, зокрема, дозволяє зменшити розмір штрафів до 10 відсотків за впровадження ефективної комплаєнс-політики. В Італії ефективна політика може призвести до знижки до 15 відсотків. В інших юрисдикціях існують керівні принципи, які в більш загальному вигляді вказують на можливість зменшення штрафу, або ж передбачають зниження штрафів у конкретних випадках. До таких юрисдикцій належать Австралія, Гонконг, Нідерланди, Сінгапур, Іспанія та, в дуже обмежених випадках, США. В Україні, нажаль, незважаючи на чисельні дискусії з цього приводу подібна практика поки не запроваджена.

Отже, в умовах сучасного динамічного ринкового середовища, в якому конкуренційне законодавство постійно розвивається та стає дедалі більш строгим, важливість антимонопольного комплаєнсу не може бути переоцінена. Ефективна програма комплаєнсу виступає не лише як щит, що захищає компанії від потенційних юридичних ризиків і значних фінансових втрат, а й як стратегічний інструмент, який сприяє підтримці здорової конкуренції та стимулює інноваційний розвиток.

Усвідомлення важливості дотримання антимонопольного законодавства та впровадження ефективної комплаєнс-програми має стати пріоритетом для керівництва кожної компанії. Це вимагає активного залучення, як на рівні вищого керівництва, так і серед всіх співробітників, а також розуміння того, що дотримання конкурентного законодавства є необхідною умовою сталого та відповідального ведення бізнесу.

За допомогою цифрових інструментів та враховуючи специфіку галузі та масштаби діяльності, кожна компанія має змогу розробити та впровадити програму комплаєнсу, яка не тільки знижує ризик порушень, але й забезпечує здорове конкурентне середовище, відкриваючи дорогу до інновацій та довгострокового успіху.

Таким чином, антимонопольний комплаєнс є ключовим компонентом стратегії будь-якої відповідальної та передбачливої компанії, що прагне досягти успіху в сучасному глобалізованому світі, де повага до закону та етичні стандарти ведення бізнесу відіграють вирішальну роль.

Якщо у вас є питання щодо статті або антимонопольного законодавства – замовляйте статтю за формою нижче 👇