Дайджест новин | червень 2026

Практика корпоративного права

Уряд затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027-2029 роки

В Україні продовжується реалізація реформи управління публічними інвестиціями, у межах якої підготовлено Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027-2029 роки. Проєкт розроблено Міністерством економіки України на основі секторальних пропозицій та відповідно до граничних фінансових меж, наданих Міністерством фінансів. Документ має забезпечити безперервність процесу середньострокового планування публічних інвестицій на державному рівні.

Орієнтовний загальний обсяг фінансування на цей період прогнозується становить близько 270,9 млрд грн. Найбільшими джерелами наповнення визначено кошти загального фонду бюджету (понад 150,7 млрд грн) та ресурси, залучені від міжнародних фінансових організацій та іноземних урядів (понад 114 млрд грн). Планом передбачено орієнтовний розподіл фінансування між 18 ключовими секторами.

План охоплює 44 підсектори та визначає 67 пріоритетних напрямів публічного інвестування. План поширюється на публічні інвестиційні проєкти та програми і не охоплює компенсації за пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій майно, гранти та програми фінансової підтримки приватного сектору і громадян. Будь-які капіталовкладення в межах плану мають відповідати п’яти наскрізним критеріям: діджиталізації, підвищенню енергоефективності, адаптації до кліматичних змін, забезпеченню гендерної рівності та формуванню безбар’єрного простору. Формування пріоритетів відбувалося з урахуванням міжнародних зобов’язань за програмою Ukraine Facility та оцінки збитків за методологією RDNA5, яка визначає загальні потреби країни у відновленні на рівні 587,7 млрд доларів США.

Документ спрямований на підвищення прозорості та прогнозованості державної політики для міжнародних партнерів і бізнесу. Нові правила мають сприяти ефективному залученню коштів, оскільки фінансування з держбюджету чи державну підтримку зможуть отримати лише ті проєкти, які відповідають затвердженим напрямам і увійдуть до Єдиного проєктного портфеля.

Військові отримуватимуть щонайменше 25% надходжень від платного ліцензування створених ними технологій

Кабінет Міністрів України за ініціативи Міністерства оборони підтримав постанову, яка визначає порядок управління інтелектуальною власністю у Силах оборони. Документ запроваджує чіткі правила ліцензування державних військових технологій для їх передачі у серійне виробництво на платній основі, а також передбачає виплату винагород військовослужбовцям-розробникам. Новий механізм розширює умови експериментального проєкту, який стартував у жовтні 2025 року, та поширюється на всі складові Сил оборони України.

Згідно з урядовим рішенням, щонайменше 25% коштів від надання платних ліцензій виплачуватимуть безпосередньо військовим, які створили відповідні технології. Інші надходження спрямовуватимуться на фінансування підрозділу, де народилася розробка, а також на потреби військового R&D, розвиток оборонних інновацій та юридичний захист технологій в Україні. Водночас унормовано, що в окремих випадках ліцензування оборонних рішень може здійснюватися на безоплатній основі.

Новий порядок запроваджує передачу технологій на умовах платних виключних ліцензій через конкурсний відбір ліцензіатів, що дозволить підприємствам інвестувати у масштабне виробництво та тривалий розвиток розробок. Для невиключних ліцензій закріплено рівні умови отримання всіма виробниками. Окрім безпосередньо виробничих технологій, правила регулюватимуть використання контенту (зображень, аудіо- та відеоматеріалів) та інших об’єктів інтелектуальної власності, які належать Силам оборони.

Кабмін схвалив Концепцію розбудови Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 4 червня 2026 року № 547-р схвалив Концепцію та затвердив план заходів на 2026-2028 роки з її реалізації. Нове рішення покликане охопити повний цикл інвестиційних проєктів від початкового планування та конкурсного відбору до практичної реалізації, моніторингу й фінальної оцінки результатів.

Головною метою концепції є забезпечення сумісності державних інформаційних систем та впровадження уніфікованих підходів до обміну даними та ідентифікації проєктів. Цифровізація дозволить підвищити якість і верифікацію аналітики для оцінки та відбору інвестиційних проєктів на державному й місцевому рівнях, а також посилить прозорість використання публічних коштів. Нова система будуватиметься на інтеграції діючих ресурсів, серед яких екосистема DREAM, АІС «ГРК-ВЕБ», система LOGICA, сервіси Державної казначейської служби та електронні закупівлі, що допоможе уникнути дублювання функцій і знизить адміністративне навантаження.

Затверджений урядовий план дій на 2026-2028 роки складається з 12 послідовних етапів. План заходів передбачає розробку та запуск спеціалізованого цифрового модуля для управління інвестиціями держбюджету в межах АІС «ГРК-ВЕБ», створення технічної бази для взаємодії між ключовими реєстрами та впровадження єдиних стандартів обміну інформацією. Координацію роботи та контроль за виконанням показників покладено на Міністерство фінансів. 

Запровадження нових правил спрямоване на оптимізацію державного управління та підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів під час відновлення країни. Нові правила мають сприяти формуванню Єдиного проєктного портфеля на основі якісних даних, мінімізації адміністративних бар’єрів для учасників процесу та подальшому наближенню України до європейських стандартів у сфері публічних фінансів.

НКЦПФР затвердила правила визначення та розкриття інсайдерської інформації на ринках капіталу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 13 травня 2026 року № 09/21/4366/К03 затвердила Положення про інсайдерську інформацію та її розкриття на ринках капіталу. Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2026 року за № 741/46135. Положення вводиться в дію з 1 січня 2027 року, а особи, на яких воно поширюється, мають до цієї дати привести свою діяльність у відповідність до нових вимог.

Дія Положення поширюється на емітентів фінансових інструментів, допущених до торгів на організованих ринках капіталу, або інструментів, щодо яких подано заявку на допуск до торгів. Окремі вимоги також стосуються інвестиційних фірм, операторів організованих ринків, депозитарних і клірингових установ, які надають послуги таким емітентам. Водночас Положення не поширюється, зокрема, на державні облігації, казначейські зобов’язання, державні деривативи, облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та облігації місцевих позик.

Емітенти повинні самостійно визначати перелік інсайдерської інформації та розкривати її не пізніше завершення наступного робочого дня після дня її виникнення, крім випадків, коли допускається відстрочення розкриття. Положення встановлює вимоги до оприлюднення такої інформації на вебсайті емітента, її подання до НКЦПФР у формі електронних документів у форматі XML, а також взаємодії з особою, яка оприлюднює регульовану інформацію, та операторами організованих ринків. Оприлюднена на вебсайті інформація має залишатися у вільному доступі щонайменше протягом п’яти років.

Емітент, який не є фінансовою установою, може під власну відповідальність відстрочити розкриття інсайдерської інформації, якщо її негайне оприлюднення може зашкодити його законним інтересам, відстрочення не введе учасників ринку в оману, а конфіденційність інформації буде забезпечена. Для емітентів, які є фінансовими установами, відстрочення допускається за згодою НКЦПФР, зокрема якщо розкриття інформації може поставити під загрозу фінансову стабільність емітента або фінансової системи та виконуються інші встановлені Положенням умови.

Положення також зобов’язує емітентів вести електронні списки інсайдерів. Особи включаються до таких списків не пізніше наступного робочого дня після настання відповідної підстави, а самі списки мають зберігатися щонайменше протягом п’яти років із дня останнього внесення змін або оновлення. Документ також визначає випадки правомірної поведінки інсайдерів під час вчинення правочинів із фінансовими інструментами.

Практика податкового права | TAX ALERT

Комітет ВРУ підтримав законопроєкт про спеціальний фіскальний режим «Вільна гривня»

16 червня 2026 року Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації підтримав законопроєкт №15009 щодо запровадження спеціального фіскального режиму «Вільна гривня». Водночас народні депутати наголосили на необхідності врахування поданих до документа зауважень і пропозицій перед його подальшим розглядом.

Ініціатива пропонує запровадити добровільний спеціальний податковий режим, який не замінюватиме чинну систему оподаткування, а діятиме паралельно з нею. Його мета – спростити виконання податкових обов’язків шляхом автоматизованого адміністрування без подання звітності, проведення податкових перевірок і ручного контролю.

Законопроєктом пропонується:

• запровадити новий розділ у Податковому кодексі України, який регулюватиме спеціальний режим «Вільна гривня»;
• встановити механізм автоматизованого фіскального внеску як альтернативний спосіб виконання податкових зобов’язань;
• здійснювати адміністрування через спеціальні банківські рахунки та автоматизовані реєстри операцій;
• звільнити учасників режиму від подання податкової звітності та перевірок щодо зобов’язань, виконаних у межах цього режиму.

Наразі законопроєкт перебуває на стадії опрацювання у Верховній Раді. Підтримка профільного комітету є одним із етапів законодавчого процесу і не означає остаточного ухвалення документа. У разі прийняття закону режим «Вільна гривня» планується впровадити як експериментальний, добровільний механізм сплати податків.

З 19 червня діють оновлені правила застосування РРО та ПРРО: що змінилося

Із 19 червня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №773, якою внесено зміни до низки нормативних актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних РРО (ПРРО) та програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС).

Документ не запроваджує нових обов’язків для бізнесу, а переважно приводить чинні правила у відповідність до законодавства.

Серед ключових нововведень:

• із Переліку №1336 виключено норму, яка дозволяла проводити розрахунки без РРО/ПРРО під час продажу квитків, талонів та білетів на морських і річкових суднах;
• оновлено термінологію відповідно до чинної структури центральних органів виконавчої влади;
• актуалізовано положення щодо надання поштових послуг та використання РРО/ПРРО у цій сфері;
• уточнено правила застосування ПТКС під час приймання готівки для подальшого переказу коштів відповідно до законодавства про платіжні послуги.

Уряд наголошує, що зміни мають технічний та узгоджувальний характер і не встановлюють нових вимог щодо обов’язкового застосування РРО чи ПРРО. Водночас суб’єктам господарювання, які користуються винятками, передбаченими Переліком №1336, варто ознайомитися з оновленою редакцією документа та врахувати зміни у своїй діяльності.

Верховний Суд: післяплата через NovaPay не потребує застосування РРО

Верховний Суд підтвердив, що продаж товарів через інтернет із повною післяплатою через NovaPay не створює для продавця обов’язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО). Відповідне рішення ухвалено у справі №520/27700/25, яким залишено в силі рішення судів попередніх інстанцій про скасування штрафу ДПС у розмірі понад 92 млн грн.

Суть спору: під час перевірки податковий орган дійшов висновку, що підприємець, який здійснював продаж товарів через інтернет із доставкою «Новою поштою» та оплатою через сервіс NovaPay, мав застосовувати РРО. За результатами перевірки ДПС донарахувала штрафні санкції на суму понад 92 млн грн.

Позиція Верховного Суду: у випадку повної післяплати кошти покупця спочатку приймає небанківська фінансова установа NovaPay, а продавець отримує вже безготівковий переказ на свій рахунок. За таких обставин продавець не здійснює розрахункової операції у розумінні Закону про РРО, а тому обов’язок застосовувати власний РРО або ПРРО не виникає.

На що варто звернути увагу: висновок Верховного Суду стосується саме моделі повної післяплати без передоплати. Якщо покупець здійснює часткову або повну передоплату через інші платіжні сервіси чи еквайринг, правова оцінка таких операцій може бути іншою. Сформована правова позиція є важливим орієнтиром для суб’єктів електронної комерції, які працюють із післяплатою через NovaPay.

ДПС оновила План-графік перевірок на 2026 рік

Державна податкова служба України 26 червня 2026 року оприлюднила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік. Зміни внесено до всіх розділів плану-графіка, а кількість перевірок юридичних осіб, фізичних осіб, а також перевірок з питань ПДФО, військового збору та ЄСВ збільшено. Нагадаємо, первинний план-графік на 2026 рік був оприлюднений 24 грудня 2025 року.

Водночас червневе оновлення є останнім у 2026 році, під час якого ДПС має право змінювати перелік платників податків. Відповідно до положень Податкового кодексу України, зміни до плану-графіка можуть вноситися лише один раз у першому кварталі та один раз у другому кварталі поточного року.

Після завершення другого кварталу включення нових платників до плану-графіка не допускається. Виняток становлять лише:

• зміна найменування платника, який уже включений до плану;
• виправлення технічних помилок.

Крім того, якщо платника було включено до плану під час другого квартального оновлення, документальна планова перевірка може розпочатися не раніше 1 жовтня 2026 року.

Таким чином, оприлюднений у червні план-графік фактично формує остаточний перелік платників, щодо яких можуть проводитися документальні планові перевірки у 2026 році. Платникам податків варто перевірити свою наявність у плані-графіку вже зараз, адже після другого кварталу ризик включення до нього нових суб’єктів господарювання законом не передбачений, за винятком технічних коригувань, визначених Податковим кодексом України.

За ІІ квартал 2026 року «Клуб білого бізнесу» оновився майже на третину

Державна податкова служба провела чергове квартальне оновлення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, більш відомого як «Клуб білого бізнесу». За результатами оновлення до Переліку входить 9 251 платник податків, з яких 8 673 – юридичні особи та 578 – фізичні особи-підприємці. Порівняно з попереднім кварталом склад Переліку оновився на 32 %: включено 1 490 нових платників, а 1 216 суб’єктів господарювання виключено.

Важливо розуміти, що «Клуб білого бізнесу» – це Перелік платників податків, який формується ДПС відповідно до положень Податкового кодексу України. До нього автоматично включаються платники, які відповідають встановленим законом вимогам. Подавати заяву для включення до Переліку не потрібно – відповідність критеріям ДПС визначає самостійно за даними податкового адміністрування.

Для включення до Переліку платник повинен, зокрема, не мати податкового боргу та заборгованості зі сплати ЄСВ, відповідати критеріям щодо рівня сплати податків залежно від системи оподаткування, не перебувати у процедурах припинення чи банкрутства, не мати статусу ризикового платника ПДВ, а також відповідати іншим вимогам, визначеним Податковим кодексом України. Конкретний перелік критеріїв відрізняється залежно від категорії платника та системи оподаткування.

Включення до Переліку надає бізнесу низку адміністративних переваг, передбачених Податковим кодексом. Зокрема, за платником закріплюється комплаєнс-менеджер, який забезпечує взаємодію з ДПС, надаються індивідуальні податкові консультації у скорочені строки, платник отримує завчасне інформування про виявлені податкові ризики та можливість їх усунути до застосування заходів податкового контролю. Крім того, щодо таких платників законодавством передбачено особливості податкового адміністрування, спрямовані на зменшення адміністративного навантаження.

Перевірити свою відповідність критеріям можна в Електронному кабінеті платника, а актуальний Перелік оприлюднюється на офіційному порталі ДПС у сервісі «Територія високого рівня податкової довіри».

Судова практика 

Реєстр збитків завданих агресією російської федерації проти України: розширено категорії заяв та вдосконалено порядок доказування

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 р. № 670 внесено зміни до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2024 р. № 365, якими розширено можливості Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України.

Документ запроваджує нові категорії заяв для фізичних осіб, юридичних осіб, держави та територіальних громад, розширюючи перелік видів збитків, які можуть бути зафіксовані для подальшого відшкодування.

Для фізичних осіб (категорія А) передбачено можливість подання заяв, зокрема, про порушення норм міжнародного та гуманітарного права, втрату доступу до медичної допомоги й освіти, а також окремі економічні втрати, пов’язані зі смертю або зникненням близьких осіб, витратами на поховання та пошкодженням рухомого майна.

Для держави та територіальних громад (категорія B) розширено можливості щодо заявлення збитків, пов’язаних із культурною спадщиною, шкодою довкіллю та природним ресурсам, державними гуманітарними витратами та витратами на гуманітарне розмінування.

Для юридичних осіб (категорія C) передбачено можливість заявлення витрат на евакуацію господарської діяльності, підтримку працівників та членів їхніх сімей, а також інших економічних втрат.

Окремо удосконалюється порядок доказування збитків шляхом закріплення можливості використання актів дистанційного обстеження як офіційного джерела інформації для подання заяв до Реєстру збитків у випадках, коли фізичне обстеження об’єктів є неможливим або небезпечним.

Отже, зміни спрямовані на розширення видів шкоди, які можуть бути враховані в межах Реєстру збитків, а також на вдосконалення механізмів фіксації втрат в умовах воєнних дій.

Наявність дисциплінарного стягнення не перешкоджає преміюванню державного службовця: роз’яснення НАДС

Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) у роз’ясненні від 29.05.2026 р. № 208-р/з визначило підхід до питання виплати премій державним службовцям, які мають непогашене дисциплінарне стягнення шляхом розмежування поняття заохочення та преміювання, зазначивши, що премія є складовою системи оплати праці державного службовця, а не заходом заохочення у розумінні Закону України «Про державну службу».

Відповідно, встановлене законом обмеження щодо застосування заходів заохочення протягом строку чинності дисциплінарного стягнення не поширюється на виплату місячної або квартальної премії. Сам факт його наявності не є автоматичною підставою для позбавлення службовця премії.

Водночас, НАДС наголосило, що преміювання залишається правом, а не обов’язком керівника державної служби. Рішення про встановлення премії має ухвалюватися з урахуванням особистого внеску службовця та результатів його роботи відповідно до затвердженого внутрішнього положення про преміювання.

Отже, наявність дисциплінарного стягнення не виключає можливості отримання премії, однак керівник державної служби зобов’язаний оцінювати фактичні результати роботи службовця та обґрунтовувати рішення щодо виплати або невиплати премії. Роз’яснення НАДС підтверджує, що премія є інструментом оцінки результативності служби, а не дисциплінарним заохоченням.

Верховний Суд підтвердив право юридичних осіб на самопредставництво через працівників незалежно від ціни позову

Друга судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.06.2026 р. у справі № 565/2661/25 розглянув питання щодо можливості участі працівника юридичної особи в суді в порядку самопредставництва без залучення адвоката.

Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, які повернули позовну заяву банківської установи, підписану її штатним працівником. Нижчі суди виходили з того, що справа не є малозначною, а тому юридичну особу може представляти лише адвокат.

Верховний Суд зазначив, що законодавство розмежовує представництво та самопредставництво юридичної особи. Самопредставництво може здійснюватися не лише керівником, а й іншими працівниками, якщо їхні повноваження визначені законом, статутом, трудовим договором або посадовою інструкцією.

У цій справі Верховний Суд визнав належним доказом повноважень працівника копію наказу про його призначення та посадову інструкцію, які підтверджували його право діяти від імені банку та підписувати процесуальні документи.

Отже, Верховний Суд підтвердив, що юридичні особи можуть самостійно захищати свої інтереси в суді через уповноважених працівників незалежно від малозначності справи чи розміру позовних вимог, за умови належного документального підтвердження таких повноважень.

Верховний Суд уточнив умови виплати 15 млн грн у разі смерті військовослужбовця від хвороби

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24 розглянув питання права на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн у разі смерті військовослужбовця від захворювання, пов’язаного зі службою.

Міністерства оборони України відмовило родині військовослужбовця, який помер від гострої печінково-ниркової недостатності, у призначенні допомоги, попри те, що ВЛК підтвердила зв’язок смерті із захистом Батьківщини. 

Спір зводився до питання: чи охоплює Постанова КМУ № 168 смерть від захворювання, пов’язаного зі службою.

Верховний Суд відповів негативно: право на виплату виникає лише якщо смерть причинно пов’язана з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими під час захисту Батьківщини чи участі в бойових діях. Зв’язок смерті із захистом Батьківщини через захворювання без встановлення зв’язку з травмою для призначення допомоги недостатній.

Прострочення оплати за переданою нерухомістю не є підставою для розірвання договору: Верховний Суд

Третя судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2026 р. у справі № 362/1326/22 вирішила який спосіб захисту є належним для продавця, якому не сплатили повну вартість уже переданої нерухомості.

Покупець сплатив лише частину вартості будинку та земельної ділянки після їх передачі у власність. Продавець просив розірвати договір, посилаючись на істотне порушення його умов. 

Верховний Суд зазначив, що у разі прийняття товару покупцем і прострочення оплати застосуванню підлягають спеціальні норми ст. 692 ЦК України, які надають продавцеві право вимагати сплати коштів та процентів, але не розірвання договору. 

Отже, розірвання договору у таких правовідносинах є неналежним способом захисту, а належним є стягнення заборгованості.

Мін’юст роз’яснив порядок поновлення батьківських прав: ключові умови та вимоги до доказів

Міністерство юстиції України у роз’ясненні від 09.06.2026 систематизувало підхід до поновлення батьківських прав. Поновлення можливе лише в судовому порядку за позовом матері або батька, позбавлених таких прав, після усунення підстав для позбавлення. Органи опіки, родичі чи сама дитина права на звернення не мають. Процедура не застосовується, якщо дитину усиновлено або вона досягла повноліття. 

Суд розглядає справу в порядку цивільного судочинства, враховуючи інтереси дитини, позицію другого з батьків, і думку самої дитини.

Оцінюються не лише документи (довідки про доходи, житло, сплату аліментів, медичні довідки, висновок органу опіки), а й реальні зміни у способі життя: виконання батьківських обов’язків, відновлення контакту з дитиною, стабільні умови для виховання. 

У разі відмови повторне звернення можливе не раніше ніж через рік після набрання рішенням законної сили. Поновлення батьківських прав допускається лише тоді, коли зміни є реальними, стабільними і відповідають інтересам дитини.

Верховний Суд визначив ключові підходи у спорах за участю ОСББ

Верховний Суд узагальнив практику розгляду спорів за участю об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), систематизувавши позиції щодо статусу об’єднання, юрисдикції, спільного майна та захисту прав співвласників. Суд наголосив: ОСББ – це не просто форма організації мешканців, а спеціальним механізмом управління багатоквартирним будинком, який забезпечує утримання спільного майна, і може звертатися до суду в інтересах співвласників.

Ключові правові позиції:

• звільнення голови правління ОСББ є корпоративним спором; законність припинення повноважень оцінюється через правомірність рішення органу управління, а не через трудові правовідносини (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25.02.2026 р. у справі № 127/16932/24); 
• спір між ОСББ та ФОП може належати до господарської юрисдикції, якщо приміщення використовується у підприємницькій діяльності (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29.01.2025 р. у справі № 686/1350/23); 
• допоміжні приміщення багатоквартирного будинку презюмуються спільною власністю співвласників; інший статус має довести особа, яка на нього посилається, зокрема, що приміщення було самостійним об’єктом з моменту проєктування (постанова постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22.01.2025 р. у справі № 760/33583/21); 
• використання прибудинкової території потребує згоди співвласників як учасників спільної сумісної власності; належним способом захисту при самочинному будівництві може бути знесення та відновлення попереднього стану (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14.08.2024 р. у справі № 442/1888/23); 
• відносини між ОСББ та співвласниками не регулюються законодавством про захист прав споживачів, оскільки виникають із виконання рішень загальних зборів та статуту (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30.11.2023 р. у справі № 401/983/23). 

Визначальними у спорах за участю ОСББ є питання юрисдикції, статусу спільного майна, повноважень органів управління та належного способу захисту прав співвласників.