Залізний аргумент: як платникам єдиного податку IV групи залучити фінансову допомогу, не втративши спеціального статусу

Залучення фінансової допомоги загрожує багатьом фермерам втратою спеціального статусу. Причина — як завжди в неоднозначному тлумаченні положень Податкового Кодексу України.

За версією фіскальної служби, частка сільськогосподарського товаровиробництва, в разі отримання підприємством такої допомоги, може не відповідати визначеній ПК величині для платників єдиного податку IV групи. Тож, мовляв, звертайтеся, дорогенькі аграрії, за індивідуальною податковою консультацією — аби фахівці розтлумачили положення законодавства на вашу користь. Утім, насправді, без цієї консультації легко можна обійтися. Достатньо буде правильного формулювання положень договору.

В чому полягає питання, якщо с/г виробник на IV групі єдиного податку отримує фінансування у вигляді поворотної фінансової допомоги?

Статтею 292.11 ПК України передбачено, що до складу доходу, визначеного цією статтею не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Тобто, якщо платник єдиного податку не поверне протягом 12 календарних місяців суму отриманої поворотної фінансової допомоги, то ця сума включається до його доходу та підлягає оподаткуванню.

Враховуючи потенційну довгостроковість фінансування аграрного бізнесу, який апріорі не зможе через 12 календарних місяців повернути суми надані за договорами поворотної фінансової допомоги, існує ризик того, що ці суми визнаватимуться доходом, а відтак не буде дотримуватися вимога 75% доходу від сільськогосподарського товаровиробництва, і агропідприємство може втратити статус платника єдиного податку четвертої групи.Водночас, звертаємо увагу, що пункт 292.11 знаходиться у ст. 292 ПКУ, назва якої «Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої-третьої груп».

Для платників єдиного податку IV групи є спеціальна стаття — 292-1, яка визначає базу та об’єкт оподаткування для такого бізнесу. На відміну від платників єдиного податку першої-третьої груп, які утримують та сплачують єдиний податок із доходу від своєї діяльності, об`єктом оподаткування платників IV групи є саме площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, а базою оподаткування — є нормативно-грошова оцінка такої земельної ділянки.

Ще один аргумент, який може використовувати агровиробник на свою користь — це форма податкової декларації для платниківчетвертої групи спрощеної системи оподаткування. Така форма не містить категорій даних щодо доходу платника від будь-якої його діяльності. У декларації зазначається інформація виключно щодо наявності земельних ділянок, їх площі та категорії, місце розташування та державної реєстрації, нормативно-грошової оцінки, а також ставка та сума нарахованого/сплаченого єдиного податку та інші відомості, що не пов`язані з отриманим доходом платника.

Таким чином, Податковим кодексом передбачений окремий порядок справляння єдиного податку для платників IV четвертої групи, для яких визнання будь-якого доходу матиме значення виключно під час ведення бухгалтерського обліку і не враховуватиметься у податковому обліку єдиного податку на підставі п. 292.1. ПК України.

Щодо можливості втрати статусу платника єдиного податку IV групи, через отримання поворотної фінансової допомоги, то підстав для хвилювань також небагато. Найголовніше на що варто звернути увагу — це строк повернення фінансової допомоги.

Для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку, відповідно до якого поворотна фінансова допомога не є доходом, а отже така допомога не може впливати на визначення статусу підприємтсва як платника IV групи єдиного податку. Аналогічну позицію викладають і представники контролюючого органу, наприклад, лист ГУ ДФС у Харківській області від 11.02.2016 року № 781/10/20-40-15-03-14.

Водночас, дуже часто у подібного роду договорах сторони не визначають конкретного строку повернення грошових коштів, обмежуючись загальною фразою: «повернення грошових коштів відбувається в порядку визначеному законодавством». Або, враховуючи те, що такі договори укладаються між пов’язаними особами, сторони можуть забути продовжити строк повернення фінансової допомоги, вважаючи, що поки вимога не пред’явлена, то повертати грошові кошти необхідності немає. У той же час, така ситуація є дуже ризикованою, оскільки така поворотна фінансова допомога може бути перекваліфікована у безповоротну на підставі ст. 14.1. 257 ПК України (грошова сума не стягнута після закінчення позовної давності), яке вже бу- де включатися до складу доходу платника єдиного податку. У такому випадку існує ризик втрати статусу платник єдиного по- датку IV групи, оскільки буде порушено вимогу щодо 75% доходу від сільськогосподарського товаровиробництва.

У своїх консультаціях (Лист ГУ ДФС у Харківській області від 11.02.2016 року № 781/10/20-40-15-03-14 та Лист ГУ ДФС у Закарпатській обл. від 16.12.2016
№ 2876), ДФС зазначає, що сума по- воротної фінансової допомоги, яка не була повернута платником протягом після спливу строку, визначеному у договорі, впливає на частку сільськогосподарського товаровиробництва і включається в дохід платника єдиного податку четвертої групи.

Хоча сплив строку, що був зазначений у договорі не гарантує неможливості стягнення з платника заборгованості у примусовому порядку, з метою уникнення потенційного спору із контролюючим органом, ми рекомендуємо зазначати чітку дату повернення суми фінансової допомоги у за договором безвідсоткової позики та продовжувати такий строк за допомогою укладення додаткових угод до договору, щоб уникнути прострочення повернення такої допомоги позичальнику.



Під час перевірки ніщо не зважає податковій зарахувати суму неповернутої протягом 12 місяців поворотної фінансової допомоги до складу доходу сільськогосподарського товаровиробника. У такому разі пропонуємо використовувати зазначені вище аргументи на свій захист, а також пам’ятати про норму ст. 56.21 ст. 56 ПКУ, відповідно до якої у разі, коли норми ПКУ суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

2171

Статті на тему

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

17 Травня 2024 Публікації

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

Читати
Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

13 Травня 2024 Публікації

Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

Читати
Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників

01 Травня 2024 Публікації

Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну