Адвокат Анжеліка Моісєєва провела тренінг в Національній академії внутрішніх справ

У своїй доповіді адвокат Анжеліка Моісєєва сфокусувала увагу присутніх на важливості дотримання вимог кримінального процесуального законодавства під час складання обвинувального акта як одного з основних документів кримінального провадження, у якому фіксується остаточний результат проведеного розслідування. 

На переконання Анжеліки, обвинувальний акт виступає маркером для прогнозу результатів подальшого судового розгляду, а тому сторона захисту є не менш зацікавленою в якості обвинувального акту, ніж сторона обвинувачення. Крім того, спікер закцентувала увагу присутніх на основні недоліки обвинувального акта, з якими стикаються адвокати у своїй роботі, указавши серед іншого на такі:

• обвинувальний акт містить неправильні анкетні дані обвинуваченого;
• обвинувальний акт викладений у формі недоступній для нормального прочитання та розуміння;
• фактично відсутня інформації про потерпілих там, де вчиненням кримінального правопорушення завдано шкоди матеріального характеру;
• обвинувальний акт не відповідає раніше оголошеній підозрі;
• перекручування очевидних фактів, зокрема зазначення неіснуючих посадових обов’язків та можливостей, замовчування явних фактів тощо.

Також Анжеліка Моісєєва повідомила учасників тренінгу про основні недоліки обвинувального акта, на які звертають увагу у своїх рішеннях суди (про що свідчать результати проведення аналізу відповідної судової практики), та назвала найбільш поширені з них, як-от:

• недотримання процедури вручення обвинувального акта, зокрема направлення обвинувального акта поштою;
• акт про відмову підозрюваного в отриманні копії обвинувального акту не є підтвердженням обставин вручення обвинувального акту, крім того, складання такого акту не передбачено положеннями КПК України;
• обвинувальний акт, переданий суду, відрізняється від обвинувального акту, врученого обвинуваченому;
• реєстр матеріалів досудового розслідування, переданий суду, відрізняється від того, який було додано до обвинувального акту, врученого обвинуваченому;
• посилання в обвинувальному акті на висновки експертиз;
• указівка в обвинувальному акті на вчинення злочину у співучасті з особою, яка не є учасником цього кримінального провадження, а виступає підозрюваною в іншому й знаходиться в розшуку;
• «пакетний спосіб» (без окремого викладу кожного епізоду кримінального правопорушення) формулювання обвинувачення;
• відсутність перекладу обвинувального акту у справах, де особа не володіє державною мовою;
• складення обвинувального акту поза термінами досудового розслідування;
• не зазначення в обвинувальному акті обтяжуючих обставин, хоча такі обставини явно вбачаються з опису фактичних обставин справи;
• відсутність в обвинувальному акті анкетних даних потерпілих осіб;
• наявність дефектів у позовній заяві, якою пред’явлено цивільний позов, що додається до обвинувального акта.

Іншим спікером заходу виступив заступник Голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ Юрій Бауман. У своєму виступі Юрій розповів про актуальну практику розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, а також звернув увагу на деякі особливості застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» в контексті виявлення правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів).

За словами спікерів, дискусія між адвокатами та працівниками поліції дає можливість у процесі обговорення знаходити  спільні підходи для вирішення практичних питань.