fbpx

Court news 05.07.2019

Новини судового законодавства до Вашої уваги!

Про поновлення строку на апеляційне чи касаційне оскарження у зв’язку з визначенням Великою Палатою Верховного Суду юрисдикційності певної категорії спорів

 

У справі № 205/8482/15 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не належить до господарської юрисдикції, оскільки ухвалою господарського суду першої інстанції припинено провадження у господарській справі.

У своїй постанові від 15 травня 2019 року у даній справі Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок апеляційного суду є помилковим. При цьому, наявність ухвали господарського суду про припинення провадження у господарській справі є перешкодою для повторного звернення особи до належного суду.

З огляду на це, ВП ВС зазначила, що визначення Великою Палатою Верховного Суду юрисдикційності даної категорії спорів може бути підставою для поновлення строку на апеляційне чи касаційне оскарження процесуального рішення суду, яке є перешкодою для повторного звернення особи до належного суду. Така постанова вищої судової інстанції може бути процесуальною підставою для звернення з позовом до належного суду.

 

Про юрисдикцію спорів щодо правомірності використання земельної ділянки суб’єктом господарювання

 

У зв’язку із самовільним використанням відповідачем земельної ділянки як платної стоянки автомобільного транспорту міська рада звернулася до суду з цивільним позовом про стягнення збитків, завданих використанням відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Розглянувши 15 травня 2019 року касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній цивільній справі № 686/19389/17, Велика Палата постановила, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На час звернення з позовом до суду відповідачка, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, використовувала спірну земельну ділянку як платну стоянку автомобільного транспорту, що нею не заперечувалося. При цьому правовстановлюючі документи на нерухоме майно та на спірну земельну ділянку відповідачки відсутні.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули цей спір у порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини в цій справі виникли між фізичною особою-підприємцем і міською радою щодо земельної ділянки, яка належить міській раді та водночас використовується відповідачем як платна автомобільна стоянка, тобто для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, спір щодо правомірності використання земельної ділянки суб’єктом господарювання у підприємницькій діяльності підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

 

Про юрисдикцію спорів щодо оскарження рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

 

У справі № 2а-10585/10/2670 акціонери ЗАТ оскаржили до адміністративного суду рішення суб’єкта владних повноважень – територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку – про реєстрацію випусків акцій Товариства, посилаючись при цьому на недотримання цим суб’єктом владних повноважень установленого порядку проведення такої реєстрації. 14 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у цій справі.

Позивачі обґрунтовували свої вимоги протиправністю реєстрації вказаних випусків акцій Товариства у зв’язку з поданням ЗАТ рішень про випуск акцій, оформлених протоколами загальних зборів акціонерів Товариства, правомірність яких позивачі заперечували.

Звідси випливає, що звернення позивачів до суду із цим зумовлене необхідністю захисту їх корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Це виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду визначила, що спір про оскарження рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо реєстрації випуску акцій підлягає розгляду в порядку господарського судочинства як такий, що зумовлений необхідністю захисту корпоративних та майнових прав.

 

Про набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

 

Однією з умов набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю є добросовісність особи саме на момент заволодіння нею чужим майном. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/17274/17 у постанові від 14 травня 2019 року.

При цьому, володілець майна в момент заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

 

Про визнання прилюдних торгів недійсними

 

15 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 678/301/12 у тому числі, щодо визнання торгів недійсними та зазначила наступне.

Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб’єктом оціночної діяльності.

На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об’єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Однак у вказаній справі на час проведення прилюдних торгів строк дії оцінки майна закінчився. Повторна оцінка майна не проводилася.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними. Разом з тим, для визнання торгів недійсними з підстави закінчення строку дії оцінки майна необхідно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги.

Катерина Манойленко

Катерина Манойленко

Партнер, керівник практики вирішення судових спорів, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Best Lawyers in Ukraine 2021
  • Who's Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України
11

Статті на тему

Гра на випередження або чого очікувати від податкової перевірки

04 Серпня 2021 Публікації

Гра на випередження або чого очікувати від податкової перевірки

Читати
TAX ALERT 04.08.2021

04 Серпня 2021 Публікації

TAX ALERT 04.08.2021

Читати
LEGAL HOTLINE 29.07.2021

29 Липня 2021 Публікації

LEGAL HOTLINE 29.07.2021

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування