fbpx

Компенсація збитків, завданих війною: що нового?

Зміст

  1. Компенсація збитків Міжнародною комісією з розгляду претензій фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною
  2. Компенсація збитків спеціально створеною національною комісією
  3. Стягнення збитків у судовому порядку в національному суді
  4. Стягнення збитків за рішенням іноземного суду
  5. Звернення до Європейського суду з прав людини
  6. Звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу

Повномасштабне російське вторгнення на територію України завдає значної майнової шкоди громадянам та бізнесу. За останньою доступною інформацією від Офісу Президента, суми прямих збитків України через війну оцінюються на рівні 650 мільярдів доларів. Десятки тисяч об’єктів зруйновані, необхідно відбудувати цілі міста.

Постає логічне запитання: хто і як буде відшкодовувати ці збитки?

Наразі конкретні механізми компенсації збитків, завданих війною, ще в процесі розробки.

Тобто чіткого порядку та алгоритму, як стягувати збитки, станом на сьогодні немає.

За словами Міністра юстиції України Дениса Малюськи, механізми стягнення компенсації з рф можуть бути схвалені до кінця року.

Для розроблення плану заходів з післявоєнної відбудови та розвитку України 21 квітня 2022 року при Президентові було створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни. Це консультативно-дорадчий орган, метою якого є подолання наслідків військового вторгнення рф. Одним з основних завдань ради є напрацювання пропозицій та відповідних проектів нормативно-правових актів щодо заходів з післявоєнного розвитку України.

Розробкою механізмів відшкодування шкоди займається також Міністерство юстиції України.

Уже зараз можна визначити шість можливих шляхів потенційного відшкодування збитків, які анонсуються як на державному рівні, так і обговорюються в юридичній спільноті:

  • компенсація збитків Міжнародною комісією з розгляду претензій фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною;
  • компенсація збитків спеціально створеною комісією на національному рівні;
  • стягнення збитків в судовому порядку в національному суді;
  • стягнення збитків за рішенням іноземного суду;
  • звернення до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ);
  • звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу.

Розглянемо детальніше кожен з цих механізмів.

Компенсація збитків Міжнародною комісією з розгляду претензій фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною

За інформацією від заступниці міністра юстиції України Ірини Мудрої уже зараз здійснюється активна робота над розробленням нового механізму відшкодування збитків, завданих незаконним збройним вторгненням рф в Україну.

Механізм передбачає створення Міжнародної комісії з розгляду претензій, яка матиме юрисдикцію розглядати претензії фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною.

Обговорюється створення компенсаційного фонду, який фінансуватиметься за рахунок активів рф та пов’язаних осіб, арештованих або наданих для арешту в юрисдикціях держав-учасниць.

При розробленні механізму компенсації велика увага приділяється вивченню наявних інструментів, а також способів відшкодування збитків, які вже застосовувались у міжнародному праві. Зокрема, вивчено досвід роботи Компенсаційної комісії ООН, створеної Радою безпеки ООН для сплати компенсації за результатами іраксько-кувейтської війни в 1990 році; Трибуналу щодо вимог між США та Іраном, створеного на підставі Алжирських угод 1981 року; враховано порядок роботи Комісії щодо вимог між Ефіопією та Еритреєю, створеної за угодою сторін у 2000 році для врегулювання наслідків збройного конфлікту.

Компенсація збитків спеціально створеною національною комісією

Створення спеціальної комісії анонсується на національному рівні, зокрема, у законопроекті № 7198 від 24 березня 2022 року, який прийнятий за основу та готується до другого читання.

Однак його редакція на даний момент передбачає здійснення компенсацій лише для фізичних осіб, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, їх управителів, а також житлових кооперативів, та не встановлює виплат для бізнесу та юридичних осіб.

Законопроектом передбачається функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна, а також визначено, що заяви про надання компенсації подаються безпосередньо до спеціальної комісії.

Розглядаються такі способи отримання відшкодування збитків:

1) грошова компенсація шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача;

2) надання об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва;

3) фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Пропонують встановити також певну черговість надання компенсацій, а також пріоритетність права на їх отримання для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю I та II груп, учасників бойових дій.

Однак, імовірно, розмір виплати, отриманої в результаті реалізації цього способу, буде обмежений певною фіксованою сумою, та особи не зможуть у повному обсязі компенсувати завдані їм внаслідок війни збитки.

Стягнення збитків у судовому порядку в національному суді

У правничих колах тривалий час точилися дискусії щодо того, чи можна звернутися з позовними вимогами до рф з огляду на наявність судового імунітету іноземної держави відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Однак постановою від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 Верховний Суд надав відповідь на це запитання, висловивши позицію, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Верховний Суд установив, що починаючи з 2014 року, немає потреби в направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, у зв’язку з вчиненням рф збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави.

Крім того, з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з рф.

Вказана правова позиція підтверджена також постановою Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц, в якій наведено додаткові аргументи про відсутність у рф судового імунітету.

Так, Верховний Суд вказав, що підтримання юрисдикційного імунітету рф позбавить позивачів ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним із положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд також висловив позицію, що судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004).

Так, відповідно до ст. 12 цієї Конвенції держава не має права посилатися на судовий імунітет у справах, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю, життю та майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час перебувала на території держави суду.

Окрім того, суд зауважив, що підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов’язаннями України у сфері боротьби з тероризмом.

Однак обрання такого способу відшкодування збитків викликає ряд запитань щодо можливості виконання судового рішення в Україні або іноземних юрисдикціях, а також щодо того, за рахунок яких коштів будуть виконуватись відповідні рішення. Якщо ж розглядати іноземні юрисдикції, то питання імунітету рф також може знову виникнути на етапі виконання рішення.

Стягнення збитків за рішенням іноземного суду

Серед обговорюваних у юридичній спільноті можливих шляхів відшкодування збитків, завданих війною, виділяють також звернення до іноземного суду, наприклад, суду США. При цьому, суди США здебільшого не розглядають позови проти іноземного уряду за дії, що відбуваються за межами США. Однак якщо рф буде визнано державою-спонсором тероризму, що є цілком можливим з огляду на сьогоднішню ситуацію, то можливість розгляду позовів американським судом збільшиться.

Крім того, нещодавно члени Палати представників Конгресу США подали на розгляд законопроект, який гарантує, що українці, незалежно від того, є вони громадянами США чи ні, зможуть вимагати у судах США компенсації за будь-які збитки, яких вони зазнали внаслідок російського вторгнення. Передбачається, що виплата компенсацій здійснюватиметься за рахунок активів, вилучених у рф чи російських олігархів у США. Голосування за прийняття законопроекту ще не проводилося.

Звернення до Європейського суду з прав людини

Звернення із заявою до Європейського Суду з прав людини з метою компенсації збитків, завданих російським військовим вторгненням, наразі викликає численні дискусії. Це зумовлено насамперед тим, що рф уже виключено з Ради Європи, і ЄСПЛ може розглядати такі заяви, якщо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сталося до 16 вересня 2022 року.

Однак виникає питання щодо механізму виконання рф такого рішення ЄСПЛ. Так, рф заявила, що не буде виконувати рішення ЄСПЛ, які вступають в силу після 15 березня 2022 року.

У будь-якому разі, рішення ЄСПЛ, яким визнано порушення прав особи, а також визначено розмір компенсації, є важливим аргументом на користь особи, в тому числі для будь-яких інших проваджень.

Крім того, у разі, якщо найближчим часом буде запропонований більш ефективний в сучасних умовах механізм компенсації збитків, то статтею 37 Конвенції передбачена можливість суду на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини дають підстави дійти висновку, що заявник не має наміру далі підтримувати свою заяву.

Звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу

Міжнародні інвестиційні арбітражі є ефективним інструментом вирішення спорів між інвесторами і державами. Даний спосіб вирішення спорів вже добре зарекомендував себе на прикладі справ, які ініціювались у зв’язку з анексією Криму. Зокрема, до інвестиційного арбітражу звертались такі компанії, як ПриватБанк, Ощадбанк, НАК «Нафтогаз України», НЕК «Укренерго» тощо. Правовою підставою для такого звернення слугували положення Угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом рф про заохочення та взаємний захист інвестицій 1998 року (надалі – Угода).

У зв’язку з цим в юридичній спільноті йде активне обговорення можливості звернення бізнесу до інвестиційних арбітражів у зв’язку з втратою активів через військові дії рф після окупації певних територій України та встановлення контролю над ними.

У контексті вказаного механізму захисту слід додати, що суми, які можна відшкодувати в інвестиційному арбітражі, – це компенсація за порушення країною положень Угоди про захист інвестицій. Інвестиційний позов не є деліктним позовом про відшкодування збитків, завданих країною-агресором. Так, заявники у «кримських справах» вимагали виплати компенсації за експропрійовані росією у Криму інвестиції.

Крім того, слід наголосити, що не всі завдані війною втрати потенційно можуть бути відшкодовані в такому арбітражі. Лише порушення, вчинені на території, де рф встановила ефективний контроль, будуть підпадати під дію Угоди.

Очікується, що арбітражі зможуть застосовувати Угоду до територій, де встановилась серйозна окупація, і рф здійснює ефективний контроль – наприклад, Херсон, Маріуполь, територія ОРДЛО.

Таким чином, одним із найскладніших завдань у даному процесі буде доведення юрисдикції міжнародного інвестиційного арбітражу, враховуючи, що наразі рф не визнає окуповані території України своїми.

Підсумовуючи, наразі можемо виділити шість потенційних механізмів відшкодування завданих війною збитків: спеціально створені міжнародна та національна комісії, звернення до національних, іноземних судів, ЄСПЛ та міжнародного інвестиційного арбітражу.

При цьому, під час реалізації кожного з вищенаведених механізмів компенсації збитків можуть виникнути численні запитання. Серед них, зокрема, проблеми юрисдикції, розміру компенсацій, питання суверенного імунітету, або ж практична неможливість виконати рішення.

Однак, сподіваємося, що створення Міжнародної комісії з розгляду претензій фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною, врахує уже наявний міжнародний досвід компенсації збитків та стане ефективним способом їх відшкодування.

Якщо у Вас виникли питання щодо функціонування Вашого бізнесу в період воєнного стану, будь ласка, звертайтеся до спеціалістів GOLAW, і ми надамо відповіді на них.

252

Статті на тему

Аутстафінг: чи  працює «оренда» персоналу в Україні?

30 Червня 2022 Публікації

Аутстафінг: чи працює «оренда» персоналу в Україні?

Читати
Дистанційне кримінальне провадження під час воєнного стану

29 Червня 2022 Публікації

Дистанційне кримінальне провадження під час воєнного стану

Читати
Діяльність благодійних та громадських об’єднань в період воєнного стану в Україні

27 Червня 2022 Публікації

Діяльність благодійних та громадських об’єднань в період воєнного стану в Україн...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування