Лютневий дайджест новин 2025

Практика корпоративного права

Господарський кодекс скасовано: Президент підписав Закон № 4196-IX

26 лютого Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 4196-IX (проєкт № 6013) “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Документ передбачає скасування Господарського кодексу України та реформування діяльності державних і комунальних підприємств.

Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування, яке відбулося 27 лютого в газеті “Голос України”, а вводиться в дію через шість місяців. Окремі положення мають довший перехідний період: частина друга статті 13 щодо створення та діяльності юридичних осіб запрацює через три роки та шість місяців, а пункт 4 статті 17 – одразу після набрання чинності Законом.

Документ передбачає корпоратизацію всіх державних і комунальних унітарних підприємств, які мають бути перетворені на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Закон також гармонізує правове регулювання з Цивільним кодексом України та Законом “Про місцеве самоврядування”, щоб уникнути правових прогалин після втрати чинності Господарського кодексу, ухваленого у 2003 році.

Попри скасування Господарського кодексу, господарські суди та господарська юрисдикція продовжать функціонувати.

Центр гуманітарного розмінування оголосив торги на очищення агроземель

Центр гуманітарного розмінування розпочав закупівлю послуг із розмінування сільськогосподарських земель за цьогорічними заявками. Перші три аукціони відбудуться в системі Prozorro в першій половині березня 2025 року, повідомила пресслужба Мінекономіки. За результатами торгів буде визначено фінальну ціну та обрано виконавців, які підпишуть угоди з ЦГР. Очікувана вартість очищення 472,4 га становить 28,1 млн грн. Аукціони проходитимуть у форматі класичного англійського аукціону в три раунди зі зниженням стартової ціни.

Вартість розмінування залежить від рівня забруднення. Наприклад, на найбільшій ділянці в Харківській області (392,1 га) виявлено залишені боєприпаси, що робить очищення дешевшим, ніж у випадках із мінами чи невибухлими боєприпасами. На кінцеву вартість також впливають тип рельєфу, градус нахилу, наявність рослинності та її вид, пояснив директор ЦГР Володимир Байда.

Програма компенсації вартості розмінування діє з вересня 2024 року. Держава покриває 100% вартості робіт для земель, що ще не були очищені, та 80% витрат на розмінування, проведене в період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року. У державному бюджеті на 2025 рік на програму компенсацій передбачено 1 млрд грн. За час її дії укладено 47 угод на розмінування понад 9 тисяч гектарів аграрних земель.

Україна здійснила першу трубопровідну поставку біометану до ЄС

У лютому 2025 року між Україною та Європейським Союзом відбулося перше трубопровідне постачання біометану. Український виробник експортував 67 тис. кубометрів біометану через газотранспортну систему України.

Міністр енергетики Герман Галущенко наголосив, що це є важливим кроком у зміцненні енергетичної незалежності та інтеграції України в європейський енергетичний простір. Біометан сприятиме декарбонізації економіки та зменшенню залежності від викопного палива.

Українські виробники можуть експортувати біометан до ЄС через газотранспортну та газорозподільні мережі на умовах, аналогічних до транспортування природного газу.

Формування ринку біометану в Україні триває з моменту підписання Меморандуму про стратегічне партнерство з ЄС у сфері біометану, водню та синтетичних газів у лютому 2023 року. Для експорту українського біометану було ухвалено Порядок митного оформлення, який набув чинності у вересні 2024 року.

Біометан – це очищений біогаз, що має характеристики природного газу та може використовуватися для опалення, виробництва електроенергії та транспорту. Його можна інтегрувати в газову інфраструктуру без додаткових витрат на нові мережі, що робить біометан доступним та перспективним джерелом енергії.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про факторинг

12 лютого Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 12306 “Про факторинг”, який спрямований на вдосконалення регулювання факторингової діяльності в Україні.

Документ передбачає імплементацію Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного права про факторинг, що наблизить українське законодавство до міжнародних стандартів. Законопроєкт запроваджує державну реєстрацію відступлення права вимоги, що сприятиме прозорості ринку та зменшенню ризиків шахрайства.

Також у проєкті визначено предмет і зміст договору факторингу, порядок пріоритету відступлення права грошової вимоги та розмежовано регулювання торговельного факторингу і операцій із фінансовою заборгованістю. Водночас компанії, які займаються відступленням права вимоги за договорами про споживчий кредит, працюватимуть у межах фінансової ліцензії. Така ліцензія дозволятиме кредитування, але буде несумісною з торговельним факторингом.

Практика податкового права | TAX ALERT

Стимулювання благодійництва у період воєнного стану: прийнято закон

25.02.2025 Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (законопроєкт № 12328-д від 20.02.2025).

Відповідно до тексту закону, підписаного Головою Верховної Ради України, передбачається впровадження, зокрема, наступних податкових змін:

• за звітні (податкові) періоди, з 2025 року та до кінця календарного року, у якому буде припинено воєнний стан, платники податку на прибуток матимуть право не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (крім деяких організацій), у розмірі, що не перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 % прибутку перераховано (передано) благодійним організаціям;
• норма щодо невключення до оподатковуваного доходу для цілей ПДФО цільової або нецільової благодійної допомоги, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок екологічних, техногенних та інших катастроф, стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій, збройної агресії рф у період дії воєнного, надзвичайного стану, – поширюватиметься також на благодійну допомогу, яка надається у негрошовій формі, зокрема, на відновлення втраченого майна, житлові, соціальні і побутові потреби тощо;
• у разі виплати (надання) благодійної допомоги платникам ПДФО, її сума (вартість) зазначатиметься податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу.

Наразі закон направлений на підпис Президенту України.

Інформаційний лист ДПС щодо податкових заходів для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях

26.02.2025 Державною податковою службою України було оприлюднено інформаційний лист № 2/2025 щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (далі – «Закон»).

Зазначений лист містить огляд змін, передбачених Законом, а також надає роз’яснення платникам податків щодо застосування таких ключових його положень:

• заборони вирахування витрат для цілей оподаткування в операціях, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди посадовим особам;
• надання податковим органом Національному антикорупційному бюро України повідомлення про обставини (факти), які можуть свідчити про надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі;
• можливості для платників податків самостійно відкоригувати свої податкові зобов’язання, якщо мали місце факти надання неправомірної вигоди, а також застосування відповідальності в разі подання уточнюючих розрахунків у такому випадку;
• збільшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на суму витрат, щодо яких відповідно до законодавства встановлено, що вони були здійснені з метою надання неправомірної вигоди.

Нагадаємо, що Закон набере чинності 25.03.2025.

Опубліковано огляд практики Верховного Суду в адміністративних справах за січень 2025 року

27.02.2025 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду опублікував огляд актуальної судової практики за січень 2025 року.

У зазначеному огляді Верховним Судом було висвітлено позиції, зокрема, щодо:

• законності та обґрунтованості рішення контрольного органу про анулювання реєстрації платника ПДВ у разі неподання платником декларацій або поданням їх з показниками відсутності постачання або придбання товарів, послуг протягом 12 послідовних місяців (постанова від 07.01.2025 у справі № 160/7847/24);
• відсутності у контрольного органу обов’язку приймати податкові повідомлення-рішення для нарахування пені за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Адже пеня, яка автоматично нараховується на податкові борги, не є грошовим зобов’язанням в контексті його визначення у Податковому кодексі України. Водночас, пеня, яка нараховується за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов’язанням і для його визначення має прийматися податкове повідомлення-рішення (постанова від 08.01.2025 у справі № 280/3821/24);
• можливості звільнення фінансових установ від оподаткування ПДВ при реалізації іпотечного майна, якщо його передали в іпотеку особи, які не є платниками ПДВ, а також відсутності обов’язку реєстрації платником ПДВ для таких установ за умови, що різниця між ціною придбання та ціною постачання іпотечного майна не перевищує встановлений законодавством поріг у 1 млн грн (постанова від 08.01.2025 у справі № 826/9066/18).

Судова практика 

Кабінет Міністрів України продовжив термін для визначення підприємств критично важливими та перебронювання працівників до 31 березня 2025 року

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення продовжити перехідний період для підприємств, які ще не встигли підтвердити статус критично важливих та забронювати працівників. До 31 березня такі компанії можуть подати необхідні документи, а їхнє поточне бронювання залишатиметься чинним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №208 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 №1332 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Установлено, що відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки або засобами Порталу Дія і строк дії яких не закінчився на день набрання зазначеними змінами, є чинними до 31.03.2025.

Передбачено, що державні органи мають переглянути у чотиримісячний строк прийняті рішення про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Крім того, підприємства, які вже оновили статус критично важливих, отримали можливість бронювати працівників до 1 квітня без обов’язкової 72-годинної обробки даних.

У Мінекономіки нагадали, що подання заяв на бронювання працівників здійснюється виключно через портал “Дія”. Це дозволяє керівникам підприємств уникнути паперової роботи, адже процес проходить повністю в електронному форматі.

Зміни до Порядку бронювання працівників

Кабінет Міністрів України затвердив оновлення Порядку бронювання, що вносять важливі корективи в процедуру бронювання військовозобов’язаних. Відтепер при розрахунку загальної кількості працівників, які можуть бути заброньовані, враховуватимуться мобілізовані після 18 травня 2024 року.

Крім того, скорочено строк анулювання бронювання – тепер він становить 5 днів.

Також продовжено чинність вже виданих бронювань. Відповідно до змін, відстрочки від мобілізації, які були надані військовозобов’язаним за рішеннями Міністерства економіки України або через портал «Дія», залишаються дійсними до 31 березня 2025 року, якщо їх строк не сплив до моменту набрання чинності новими правилами.

Дані у системі «Резерв+» вже оновлено, тож працівники можуть перевірити свою інформацію, виконавши оновлення в системі.

Верховний Суд: обрання члена виконавчого органу товариства не є предметом регулювання трудового права

Призначення члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання та правовими наслідками не належить до сфери трудового права. Відповідно до ст. 99 Цивільного кодексу України, надання повноважень члену виконавчого органу є рішенням уповноваженого органу товариства, яке наділяє його правом здійснювати управлінську діяльність від імені товариства.

Такий висновок зробила колегія суддів КГС ВС в постанові від 15 січня 2025 року у справі № 910/15094/23.

Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, оскільки спір стосується законності обрання наглядовою радою члена правління, а не трудових правовідносин.

У справі, що переглядалася, позивач вимагав оцінити законність дій органів управління юридичної особи – наглядової ради, зокрема відповідності цих дій вимогам цивільного, а не трудового законодавства. Те, що предметом контракту є праця, не свідчить про трудовий характер спору, оскільки умови контракту не є предметом розгляду в цій справі

Стаття на тему: Ключові зміни в трудовому законодавстві за 2024 рік

Катерина Цвєткова, адвокатка, партнерка судової практики в GOLAW, Наталія Матвійчук, адвокатка, старша юристка в GOLAW

Протягом 2024 року в трудовому законодавстві відбулися численні зміни, які вплинули як на роботодавців, так і на працівників.

З 27 вересня 2024 року Кодекс законів про працю України доповнено новими підставами для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця., а саме : набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено за вчинення злочину проти основ національної безпеки України та невиконання працівником правил поведінки в компанії в частині нерозголошення інформації з обмеженим доступом.

Також, роботодавці мають право зобов’язати працівників не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, зокрема:

• інформацію, що становить державну чи комерційну таємницю;
• інформацію про умови роботи з конфіденційною інформацією.

Для цього необхідно доповнити правила внутрішнього трудового розпорядку компанії відповідним розділом та положеннями. Відповідні зміни потрібно обов’язково довести до відома працівників.

Встановлена можливість пересилання трудової книжки за кордон. Постановою КМУ від 10.09.2024 р. № 1045 внесені зміни до Переліку вкладень, заборонених до пересилання в поштових відправленнях. Згідно з вказаними змінами з 12.09.2024 року трудові книжки можна пересилати за кордон.

Врегульовано порядок зміни власника компанії. У 2024 році КЗпП України доповнено новою ст. 36-1 щодо трудових відносин при передачі суб’єкта господарювання. Дана норма набрала чинності з 15.05.2024 року.

Вказана стаття передбачає, що при зміні власника компанії трудові відносини працівників продовжуються з новим власником. Права та обов’язки за трудовими договорами залишаються незмінні.

Також статус і функції профспілки (представників працівників) зберігаються й підлягають виконанню на тих самих умовах. У свою чергу профспілка (представники працівників) мають право ініціювати консультації як з попереднім, так і з новим власником щодо наслідків таких змін для працівників.

Важливо, що передача суб’єкта господарювання є зміною істотних умов праці, про яку працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Додатково було врегульовано працю домашніх працівників. Кодекс законів про працю доповнено новою главою XI-А (ст. ст. 173-2 — ст. 173-7 КЗпП України), яка визначає умови праці домашніх працівників. До таких працівників відносяться, наприклад, водії, хатні працівники, садівники тощо.

Основними положеннями нововведень є те, що домашня праця – це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором у письмовій формі, не допускається прийняття на роботу домашнім працівником особи, яка не досягла 16-річного віку, роботодавець може надавати житло працівникові, але не має права відраховувати його вартість із зарплати, робочий час визначається сторонами, а от його облік веде сам працівник, трудовий договір може передбачати періоди, трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може бути припинений за ініціативою однієї із сторін.

Стаття на тему: Боржниковий період

Катерина Манойленко, адвокатка, партнерка, керівниця судової практики в GOLAW, Катерина Цвєткова, адвокатка, партнерка судової практики в GOLAW, Ігор Селівакін, адвокат, юрист в GOLAW

Найбільш примітними стали зміни до Кодексу України з процедур банкрутства (надалі – Кодекс), запроваджені Законом України № 3249-ІХ від 13.07.2023, яким, серед іншого, було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу новим пунктом 1-6.

Зокрема, вказаний пункт Кодексу запровадив можливість господарського суду відмовити кредитору у відкритті провадження в справі про банкрутство, якщо боржник доведе суду, що вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, в тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Тобто, якщо внаслідок агресії рф або перебування майнового комплексу боржника в зоні бойових дій або на окупованих територіях вимоги кредитора не були задоволені, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Безумовно, запроваджуючи цю норму до Кодексу, законодавець переслідував правильну мету – надати боржникам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, можливість продовжити господарську діяльність.

Проте на практиці недобросовісні боржники почали використовувати цю норму з метою запобігання відкриттю провадження в справі про банкрутство та задля ухилення від виконання своїх зобовʼязань перед кредиторами.

До прикладу, у справі № 910/2423/23 боржник заявляв, що у господарського суду є підстави для відмови у відкритті провадження в справі про банкрутство через наявність у боржника цілісного майнового комплексу на окупованих територіях України, а також через неплатоспроможність внаслідок збройної агресії. При цьому важливою обставиною є те, що боржник у вказаній справі раніше продав власний майновий комплекс російському бізнесу.

Натомість Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 у справі № 910/2423/23 зробив висновки, які саме обставини, встановлені судами попередніх інстанцій в цій справі, унеможливлюють застосування пункту 1-6 Кодексу:

• продовження боржником господарської діяльності (виробництво та реалізація товару) на тимчасово окупованих територіях вже після окупації територій України, на яких розташовувалося виробництво боржника;
• невчинення боржником дій щодо релокації виробництва з окупованої території України на територію, вільну від окупації;
• відчуження до початку повномасштабного вторгнення боржником свого майнового комплексу, що розташовувався на окупованих територіях України;
• наявність у боржника активів на територіях України, вільних від окупації.

Практика кримінального права 

Верховний Суд у кримінальній справі визначив, коли для мобілізованих громадян починається військова служба

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 233/2667/23 встановив, що для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного ТЦК та СП, а не факт прийняття військової присяги.

У межах зазначеної справи військовослужбовця було визнано винуватим за ч. 4 ст. 402 КК України через відмову виконати бойовий наказ щодо облаштування оборонних споруд, що могло спричинити прорив противника. Захист наполягав, що обвинувачений мав законні підстави не виконувати наказ, оскільки він не складав військової присяги, не отримував військової підготовки та вважав свою мобілізацію незаконною.

Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін та наголосив, що відмова обвинуваченого від складання присяги та проходження підготовки є наслідком його власних дій.

Обґрунтовуючи свою позицію, Суд спирався на ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», яка не пов’язує факт прийняття присяги з початком проходження служби. Таким чином, мобілізований набуває статусу військовослужбовця з моменту відправлення у військову частину.

Верховний Суд надав роз’яснення щодо строків давності виконання обвинувального вироку

10 лютого 2025 року Верховний Суд у постанові у справі № 229/207/24 визначив ключові аспекти застосування строків давності при виконанні вироків у кримінальних провадженнях.

Відповідно до ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо вирок не був виконаний упродовж встановлених строків, які залежать від виду та тяжкості призначеного покарання. Наприклад, для нетяжких злочинів строк давності становить 5 років, для тяжких – від 5 до 10 років, а для особливо тяжких – до 15 років. Якщо засуджений ухилявся від покарання, перебіг строку давності зупиняється, а якщо вчинено новий злочин – строк рахується заново.

Суд роз’яснив, що покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК України, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до статті 71 КК України.

Суд у конкретному кримінальному провадженні може прийняти рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, не лише в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.

Адвокати GOLAW пояснили, чи можуть проводитися обшуки без ухвали слідчого судді

Адвокати практики кримінального права GOLAW підготували відео, у якому роз’яснюють правові підстави проведення обшуків без ухвали слідчого судді, а також випадки, коли отримані під час таких обшуків докази не можуть бути використані у судовому процесі.

Більш детально дізнайтеся про це з відео за посиланням:
👉 https://vm.tiktok.com/ZMBJDsWt3/