fbpx

TAX ALERT 01.10.2019

Зміст

  1. Оновлено план-графік перевірок Державною податковою службою України (станом на 13 вересня 2019 року)
  2. Декриміналізація фіктивного підприємництва
  3. В Україні запроваджується уніфікована звітність з ЄСВ та ПДФО з 01 січня 2021 року
  4. Верховна Рада ухвалила Закони щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг
  5. Щодо визнання контрольованою операцію з відступлення права вимоги та її відображення у звіті про контрольовані операції
  6. Суб’єкти господарювання зможуть продовжувати використовувати чекові книжки, видані до запровадження стандарту IBAN
  7. Акт перевірки не створює для платника податків жодних правових наслідків
  8. Ратифіковано Протокол про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Турецькою Республікою
  9. Ратифіковано Протокол про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Швейцарією
  10. Законопроекти, необхідні для набрання чинності FATCA-Угоди між Україною та США
  11. Законопроект про особливості декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації

Новини податкового законодавства:

Оновлено план-графік перевірок Державною податковою службою України (станом на 13 вересня 2019 року)

 

Державна податкова служба України оприлюднила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Цього разу зміни торкнулися всіх чотирьох розділів.

Загалом, у 2019 році податківці планують провести 5157 податкові перевірки за двома першими розділами (перевірки юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів), 1656 податкові перевірки фізичних осіб та 347 податкові перевірки юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

 

Декриміналізація фіктивного підприємництва

 

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес.

Законом передбачається виключення статті 205 “Фіктивне підприємництво” з Кримінального кодексу України (далі – КК України). Окрім цього, Законом суттєво збільшено пороги несплати податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування задля притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 212 КК України.

Зокрема:

  • під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі (2 881 500 грн) і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (наразі – одна тисяча: 960 500 грн);
  • під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в п’ять тисяч (4 802 500 грн) і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (наразі – три тисячі: 2 881 500 грн);
  • під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч (6 723 500 грн) і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (наразі – п’ять тисяч: 4 802 500 грн).

Також за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) передбачається накладення штрафів у збільшених розмірах, якщо таке ухилення призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (штраф у розмірі від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 51 000-85 000 грн), у великих розмірах (штраф у розмірі від п’яти тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 85 000-119 000 грн).

Нагадуємо, що у випадку, коли норми законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, а в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, що у 2019 році складає 960,50 грн.

Варто зауважити, що набрання чинності Закону матиме значення при розгляді податкових спорів, де матеріали кримінальних проваджень за статтями 205 та 212 КК України використовуються для обґрунтування податкових донарахувань. Вбачається, що матеріали таких проваджень слід буде розглядати як неналежні докази, які не можуть обґрунтовувати здійснені податковими органами донарахування.

 

 

В Україні запроваджується уніфікована звітність з ЄСВ та ПДФО з 01 січня 2021 року

 

23 вересня 2019 року Президент України підписав Закон про подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) і податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та щодо внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. З 01 січня 2021 року запроваджується нова звітність з ЄСВ та ПДФО, яка є більш уніфікованою та з єдиним встановленим терміном подання:

  • для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації);
  • для фізичних осіб-платників єдиного податку передбачено подання звітності з єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку;
  • для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) запроваджується квартальна звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Варто зазначити, що вказаний вище Закон розроблений для забезпечення подальшої реалізації податкової реформи, одним із завдань якої є спрощення та уніфікація процедур заповнення та подання платниками податків звітності до контролюючих органів.

 

 

Верховна Рада ухвалила Закони щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг

 

20 вересня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закони № 1073 та № 1053-1 щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг.

Як повідомляє Міністерство фінансів України, положеннями Законів передбачається можливість використання як класичних, так і програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), відсутність монополії чи обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмних РРО через Електронний кабінет.

Окрім цього, впроваджується норма про “кешбек”. Передбачається, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, то його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Вводиться застосування повного розміру штрафу за незастосування РРО або невидачу чека – 100% від суми при першому порушенні і 150% при кожному наступному.

Також передбачається застосування загальних правил використання РРО для окремих категорій платників єдиного податку ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
  • реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп почнуть діяти з 01 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.

Варто зазначити, що вимоги Законів не поширюватимуться на звичайних фізичних осіб (не суб’єктів підприємницької діяльності) та платників єдиного податку І групи.

На сьогоднішній день, тексти Законів ще не опубліковані, та згідно їх проектів передбачається, що Закони наберуть чинності через 6 місяців з дня наступного за днем їх опублікування.

 

 

Щодо визнання контрольованою операцію з відступлення права вимоги та її відображення у звіті про контрольовані операції

 

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо визнання операції з відступлення права вимоги контрольною в ІПК № 4104/6/99-99-31-02-01-15/ІПК від 29 серпня 2019 року.

Податківці зазначають, що оскільки операції з відступлення права вимоги впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток платника податку, то такі операції у разі одночасного дотримання вимог, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.7, 39.2.1.9, пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, визнаються контрольованими. Інформація про контрольовані операцій, здійснені платником у звітному періоді, зазначається у звіті про контрольовані операції.

Зважаючи на те, що додатком 3 до Порядку складання звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 8 від 18 січня 2016 року, не виокремлено окремий код для договору відступлення права вимоги (цесії), такі операції відображаються за кодом “036”. Інформація про такі контрольовані операції відображається у звіті про контрольовані операції за даними бухгалтерського обліку та відповідно до первинних документів щодо такої операції.

 

 

Суб’єкти господарювання зможуть продовжувати використовувати чекові книжки, видані до запровадження стандарту IBAN

 

Національний банк України (далі – НБУ) у листі № 50-0006/46321 від 09 вересня 2019 року повідомляє про можливість використання грошової чекової книжки, яку заповнив банк згідно з чинним на той час реквізитом “№ рахунку” клієнта (тобто до введення стандарту IBAN), до її повного використання.

Як відомо, стандарт IBAN має 29 знаків. Тому НБУ пояснює, що заповнювати реквізит “№ рахунку” клієнта в чековій книжці старого зразка можна в кілька рядків, враховуючи, що форма грошового чека має певні обмеження в розмірах, оскільки бланки виготовляють лише друкарським способом.

І хоча пунктом 116 розділу VI Інструкції № 103 банкам заборонено вносити виправлення в касові документи, зокрема, номери рахунків, однак в даному випадку таке виправлення допускається, оскільки пов’язане із виконанням нормативно-правових актів Національного банку України.

 

 

Акт перевірки не створює для платника податків жодних правових наслідків

 

17 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс постанову у справі № 814/2124/14, у висновку якої вкотре зазначив, що складення контролюючим органом акту перевірки не створює для платника податків жодних правових наслідків.

Обставини справи свідчать про те, що платник податків звернувся з позовом до контролюючого органу про визнання протиправними дії щодо відображення відомостей акту перевірки в базі даних та просив суд зобов’язати контролюючий орган відновити показники в ній. Свою позицію позивач обґрунтував тим, що законодавством не передбачено право контролюючого органу вносити будь-які зміни до автоматизованої системи “Податковий блок” на підставі акта перевірки.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що висновки, викладені у довідках чи актах перевірок, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, а тому не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків. Отже, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Окрім цього, суд зазначив, що складення акта є лише службовою діяльністю працівників податкового органу спрямованої на виконання своїх професійних обов`язків, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

 

 

Ратифіковано Протокол про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Турецькою Республікою

 

18 вересня 2019 року Верховна Рада України ратифікувала Протокол між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Протокол).

Положеннями Протоколу передбачено:

  • перелік податків, на які поширюється дія Угоди, які приведено у відповідність із національними законодавствами Договірних Держав;
  • розширення терміну “резидент” відповідно до положень модельної Конвенції ОЕСР;
  • нову редакцію статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу чи банківської таємниці;
  • нову статтю відносно допомоги у стягненні податків, згідно з якою Договірні Держави надаватимуть одна одній допомогу у стягненні податкових заборгованостей.

Ратифікація Протоколу спрямована на внесення змін до діючої Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування з метою приведення положень Угоди до новітніх стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема розширення можливостей щодо обміну інформацією та надання допомоги у стягненні податків.

 

 

Ратифіковано Протокол про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Швейцарією

 

За повідомленням Міністерства фінансів України, 18 вересня 2019 року Верховна Рада України ратифікувала Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (далі – Протокол).

Протоколом передбачається:

  • збільшення розміру ставок оподаткування процентів та роялті – з 0 % до 5%;
  • нова стаття щодо вдосконалення процедури взаємного узгодження (вирішення податкових спорів) за допомогою арбітражу;
  • нова редакція статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу чи банківської таємниці;
  • норми щодо застосування права на отримання переваг. Переваги не будуть надаватись стосовно виду доходу або майна, якщо однією з головних цілей будь-якої домовленості чи угоди між суб’єктами господарської діяльності було безпосереднє або опосередковане отримання ними такої переваги.

Ратифікація Протоколу спрямована на внесення змін до діючої Конвенції між Договірними країнами про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал з метою приведення положень Конвенції до новітніх стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Плану дій BEPS.

 

 

Законопроекти, необхідні для набрання чинності FATCA-Угоди між Україною та США

 

09 вересня 2019 року на розгляд Верховної Ради України було передано ряд Законопроектів (№ 0001, № 2102 та № 2103), спрямованих на створення внутрішніх державних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA).

Зокрема, пропонується доповнення Податкового кодексу України в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів; накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками звітів про підзвітні рахунки (зазначена норма спрямована, в першу чергу, на стимулювання фінансових агентів дотримуватися законодавства щодо обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки).

 

 

Законопроект про особливості декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації

 

11 вересня 2019 року на розгляд Верховної Ради України було передано Законопроект щодо особливостей декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації.

Основною метою Законопроекту є запуск національної Програми розкриття інформації, яка передбачає:

  • запровадження особливостей справляння податку з доходів фізичних осіб з активів (доходів), які не задекларовано у минулих періодах (програма не є податковою амністією бо актив оподатковується за стандартними ставками податку з доходів фізичних осіб);
  • нульове декларування (проведення громадянами України разового декларування майнового стану, активів (доходів) для створення нульової точки відліку (або нульової бази), яке здатне створити механізм вдалої протидії виникненню злочинних капіталів у майбутньому.

Очікується, що національна Програма діятиме протягом 18 місяців та включатиме дві складові:

  • загальну – проведення станом на 31 грудня 2020 року одноразового декларування майнового стану, активів (доходів) фізичних осіб;
  • спеціальну частину – запровадження з 01.06.2019 по 01.10.2020 особливостей справляння податку з доходів фізичних осіб з активів (доходів), які не задекларовано у минулих періодах.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України
12

Статті на тему

Нові карантинні правила в Україні: що варто знати?

17 Вересня 2021 Публікації

Нові карантинні правила в Україні: що варто знати?

Читати
Як доводити бенефіціарний статус нерезидента після податкової реформи

16 Вересня 2021 Публікації

Як доводити бенефіціарний статус нерезидента після податкової реформи

Читати
Ключові позиції верховного суду щодо захисту прав споживачів банківських послуг

16 Вересня 2021 Публікації

Ключові позиції верховного суду щодо захисту прав споживачів банківських послуг

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування