fbpx

TAX ALERT 09.09.2020

Зміст

  1. Рада підтримала у першому читанні створення Бюро економічної безпеки
  2. Законопроекти щодо інвестиційних проектів зі значними інвестиціями прийнято в першому читанні 
  3. ВРУ прийняла законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу для виробників та реалізаторів електромобілів
  4. Національний банк спростив валютний нагляд для операцій експортерів з використанням акредитивної форми розрахунків
  5. Внесено зміни до інструкції про нарахування і сплату ЄСВ  
  6. Опубліковано проект порядку застосування штрафів до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності-юридичних осіб за порушення валютного законодавства 
  7. Перенесено строки подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік 

Рада підтримала у першому читанні створення Бюро економічної безпеки

03 вересня 2020 року Верховна Рада України в першому читанні підтримала Законопроект № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки України». Даний Законопроект має на меті вирішити низку важливих проблем податкової системи України, зокрема ліквідувати неефективну податкову міліцію, оптимізувати функції, структуру та чисельність органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, а також створити Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ України) з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності.

Законопроект встановлює загальні принципи роботи БЕБ України, його повноваження та завдання, основи призначення керівного складу, прийняття на роботу інших працівників тощо. У зв’язку зі створенням БЕБ України, Законопроектом також передбачається внесення низки змін до інших законодавчих актів. Наприклад, змінами до Кримінального процесуального кодексу України передбачається визначення чіткого кола статей Кримінального кодексу України (надалі – «ККУ»), досудове розслідування за якими здійснюватимуть саме детективи БЕБ України. Серед таких статей, у тому числі, стаття 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), стаття 2121 (ухилення від сплати ЄСВ та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).  

Окрім того, Законопроектом пропонується внести й інші зміни до ККУ, зокрема – доповнити новою статтею № 2222 «Шахрайство з податком на додану вартість», до якого будуть відноситися діяння, пов’язані з розкраданням або заволодінням бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування або подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей. 

Також, Законопроектом передбачається ліквідація проблемної податкової міліції та підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України. 

Таким чином, прийняття Законопроекту покликане призвести до більш ефективної діяльності правоохоронних органів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави та її економічної безпеки. Водночас, незважаючи на певні позитивні тенденції даного Законопроекту, він може спричинити негативні наслідки у вигляді додаткового тиску на бізнес через порушення кримінальних справ на новою статею 222Податкового кодексу. 

Законопроекти щодо інвестиційних проектів зі значними інвестиціями прийнято в першому читанні 

03 вересня 2020 року Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект № 3761 «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями» (надалі – «Законопроект – 1»), а також законопроект № 3762 «Про внесення зміни до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України» (надалі – «Законопроект – 2»). Відповідні законопроекти у комплексі покликані покращити інвестиційну привабливість України для іноземних інвесторів та пришвидшити її економічну модернізацію. 

Щодо Законопроекту – 1, то передбачається, що тимчасово, до 01 січня 2035 року: 

  • звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, визначених підпунктом 15 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України. 

Відповідно до Законопроекту – 2, у такому підпункті 15 йдеться про устаткування (обладнання), що ввозиться інвестором зі значними інвестиціями під час реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями». 

  • встановлюються особливості оподаткування податком на прибуток прибутку підприємстваінвестора зі значними інвестиціями, отриманого внаслідок виконання укладеного ним спеціального інвестиційного договору. Зокрема, протягом певного строку та за дотримання низки умов передбачається його звільнення від оподаткування податком на прибуток. 
  • в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів, органам місцевого самоврядування дозволяється встановлювати зменшені ставки земельного податку та зменшувати орендну плату за землі державної та комунальної власності, звільняти від сплати земельного податку.

У свою чергу, Законопроект – 2 пропонує до 01 січня 2035 року звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту устаткування (обладнання), що ввозиться інвестором зі значними інвестиціями під час реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору. Основною умовою визначено те, що відповідні товари мають бути виготовлені не раніше ніж за три роки до дати реєстрації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями та не бути раніше у використанні. Таке звільнення надається в межах строку та обсягу надання державної підтримки, визначених у спеціальному інвестиційному договорі. 

Таким чином, законопроекти покликані стимулювати залучення в економіку України стратегічних інвесторів, а також зростання конкурентоспроможності економіки України через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів. Законопроекти спрямовані на надання податкових та митних стимулів інвесторам за рахунок запровадження пільг, що, як передбачається, сприятимуть розвитку інвестиційних проектів в Україні.

ВРУ прийняла законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу для виробників та реалізаторів електромобілів

02 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (надалі – «Законопроект»), який покликаний створити сприятливі умови для залучення інвестицій у виробництво електромобілів, зарядних пристроїв, комплектуючих виробів до них, а також стимулювати попит на автобуси, легкові та вантажні автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами. 

Переважна більшість положень Законопроекту передбачає різноманітні податкові пільги для платників податків, серед яких, зокрема, наступні:

  • тимчасово (до 31 грудня 2030 року) передбачається право платника податку включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку, за наслідками звітного податкового року, витрати на придбання легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома);
  • тимчасово (до 31 грудня 2028 року) звільнятимуться від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів для виробництва транспортних засобів оснащених виключно електричними двигунами;
  • тимчасово (до 31 грудня 2025 року) звільнятимуться від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення та/або постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами;
  • тимчасово (до 31 грудня 2033 року) звільнятиметься від оподаткування прибуток підприємств основний вид діяльності яких пов’язаний з електротехнічною промисловістю та отриманий від реалізації електродвигунів, літій-іонних акумуляторів, зарядних пристроїв для літій-іонних акумуляторів власного виробництва, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.

Таким чином, запропоновані податкові новації сприятимуть активізації інвестиційної діяльності, зростанню обсягів інвестицій в автомобілебудівну, електротехнічну галузі економіки Україні, стимулюванню промислового виробництва, створенню нових робочих місць, що позитивно вплине на розвиток бізнесу у відповідних галузях.

Національний банк спростив валютний нагляд для операцій експортерів з використанням акредитивної форми розрахунків

29 серпня 2020 року набули чинності зміни, затвердженні постановою Правління Національного банку України №126 від 27 серпня 2020 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (надалі – «Постанова № 126»), що спрощують валютний нагляд для українських компаній, які здійснюють експортні операції з використанням акредитивної форми розрахунків.

Відповідно до таких змін, контроль за дотриманням граничних строків розрахунків за вищевказаними операціями може припинятися з моменту отримання підприємством коштів від банку в межах акредитиву.

Цією ж Постановою № 126 НБУ надав можливість страховим (перестраховим) брокерам-резидентам купувати іноземну валюту для здійснення розрахунків за договорами про страхування з страховиками-нерезидентами щодо: страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники). Для цих цілей об’єктом страхування повинні бути майнові інтереси, пов’язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням товарів.

Поява Постанови № 126 свідчить про те, що Національний банк України продовжує лібералізацію сфери валютних операцій у зовнішньоекономічній діяльності. 

Внесено зміни до інструкції про нарахування і сплату ЄСВ  

21 серпня 2020 року набув чинності наказ Мінфіну від 10 червня 2020 року № 283 (далі – «Наказ № 283»), який вніс зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – «Інструкція № 449»).

Слід зазначити, що Наказом № 283 було внесено досить велику кількість змін до Інструкції № 449, серед яких слід виділити наступні: 

  • фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, у яких працюють особи з інвалідністю, застосовуватимуть ставку єдиного внеску у розмірі 8,41 % для працюючих осіб з інвалідністю;
  • сімейні фермерські господарства, що отримують допомогу відповідно до положень Закону «Про державну підтримку сільського господарства» та які є платниками четвертої групи єдиного податку, сплачуватимуть єдиний внесок з урахуванням положень «Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який затверджений Постановою КМУ від 22 травня 2019 року №565;
  •  внесено зміни до порядку стягнення заборгованості з платників єдиного внеску (зокрема, продовжено строки на прийняття податковими органами вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування ними сум єдиного внеску).

Загалом, передбачені Наказом № 283 зміни мають на меті зменшити фінансове навантаження, яке покладене на деякі категорії бізнесу, що сприятиме його розвитку та оптимізації.

Опубліковано проект порядку застосування штрафів до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності-юридичних осіб за порушення валютного законодавства 

У зв’язку з необхідністю визначення механізму застосування податковими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, розроблено проект Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства (надалі – «Порядок») та постанови Кабінету Міністрів України для його затвердження.

Для низки порушень вимог валютного законодавства Порядком пропонується встановити штрафні санкції у розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. У разі повторного порушення вимог валютного законодавства протягом року, штраф встановлюється у розмірі 50 % суми операції. До таких порушень належать:

  1. порушення вимог статті 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» та/або нормативно-правових актів Національного банку України щодо:
  • здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу, без участі уповноважених установ;
  • здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті, крім розрахунків за операціями, визначеними у частині другій статті 5 Закону:
  • здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо сума операції за одним таким договором в один операційний день перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягали обов’язковому фінансовому моніторингу, або є пороговими згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

2) порушення вимог статті 7 Закону України «Про валюту і валютні операції» та/або нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення транскордонного переказу валютних цінностей без участі уповноважених установ.

Також, Порядком передбачено право податкових органів застосовувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Нагадаємо, що відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про валюту і валютні операції», порядок застосування штрафів до юридичних осіб-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (крім уповноважених установ), у тому числі їхній розмір, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перенесено строки подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік 

Як повідомляє Державна податкова служба України на своєму офіційному веб-сайті, Служба внутрішніх доходів США оприлюднила повідомлення про перенесення строків подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік.

Компетентні органи країн (в тому числі України), що звітують за моделлю IGA 1, мають подати відповідні звіти в період до 31 грудня 2020 року. Відповідне перенесення строків відбулося у зв’язку з у зв’язку з пандемією, спричиненою COVID-19.

Також, до 01 грудня 2020 року подовжено кінцевий строк подання банками та іншими фінансовими установами (фінансовими агентами) звіту про підзвітні рахунки. 

Нагадаємо, що Міністерством фінансів України прийнято Наказ від 12 серпня 2020 року № 496, яким затверджено Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)».

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • The Legal 500 EMEA 2021
  • Best Lawyers, Ukraine 2022
  • Who’s Who Legal 2021
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2021
  • 50 провідних юридичних фірм України
18

Статті на тему

TAX ALERT 24.11.2021

24 Листопада 2021 Публікації

TAX ALERT 24.11.2021

Читати
Медіації в Україні бути?

23 Листопада 2021 Публікації

Медіації в Україні бути?

Читати
Щеплення на папері, або що загрожує за фейкові Covid-сертифікати лікарям та громадянам

22 Листопада 2021 Публікації

Щеплення на папері, або що загрожує за фейкові Covid-сертифікати лікарям та гром...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування