fbpx

TAX ALERT 23.09.2020

Зміст

  1. Законопроект щодо ставки ПДВ для постачання окремих видів сільськогосподарської продукції прийнято в першому читанні 
  2. Законопроект щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій прийнято в першому читанні 
  3. Зареєстровано законопроект щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень
  4. Зареєстровано законопроект щодо уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок
  5. Зареєстровано законопроект щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування
  6. Оновлено Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції
  7. Оприлюднено проект змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств
  8. Оприлюднено Інформаційний лист ДПС щодо нововведень, запроваджених Законом № 786-ІХ
  9. Надано роз’яснення щодо можливості використання одного ПРРО на декількох пристроях
  10. Надано роз’яснення щодо електронного документообігу між платниками та контролюючими органами без укладення відповідного договору

Законопроект щодо ставки ПДВ для постачання окремих видів сільськогосподарської продукції прийнято в першому читанні 

17 вересня 2020 року Верховною Радою України прийнято в першому читанні законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 3656 (надалі – «Законопроект № 3656»). Аналізуючи Пояснювальну записку, можна дійти висновку, що необхідність прийняття Законопроекту № 3656 зумовлена специфікою аграрної галузі та наявністю додаткових витрат, пов’язаних із збільшенням податкових зобов’язань, що призвели до зменшення рентабельності сільськогосподарської діяльності.

Законопроект № 3656 встановлює знижену ставку ПДВ – 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1204 00 (насіння льону), 1205 (насіння свиріпи та ріпаку), 1206 00 (насіння соняшнику), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур), 1212 91 (цукрові буряки).

Можемо зробити висновок, що законодавець має на меті запровадити особливий підхід до оподаткування суб’єктів господарювання аграрного сектору. Зазначається, що зниження ставки ПДВ не тільки надасть переваги сільгоспвиробникам, а й переробникам, оскільки термін сплати основної суми ПДВ для них зміниться з дати оплати сировини на дату оплати зобов’язань по операціях з реалізації продуктів її переробки.

Законопроект щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій прийнято в першому читанні 

15 вересня 2020 року Верховною Радою України в першому читанні було прийнято Законопроект № 3851 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (надалі – «Законопроект № 3851»), яким впроваджуються податкові пільги у сфері культури, туризму та сектору креативних індустрій з метою недопущення їх стагнації та задля збереження і створення нових робочих місць. Серед іншого, Законопроектом № 3851 пропонується

  • запровадити «культурний грант» – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом;
  • звільнити отримувачів цільових культурних грантів від податку на прибуток підприємств, якщо мова йде про юридичних осіб, або податку на доходи для фізичних осіб. що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів;
  • звільнити осіб, які провадять незалежну професійну діяльність від податку на доходи фізичних осіб, а у разі неповного або нецільового використання гранту, сума якого не повернута надавачу, він визнається доходом і підлягає оподаткуванню на загальних підставах;
  • запровадити знижену ставку ПДВ на рівні 7% до операцій з постачання послуг із показів вистав, постановок, виступів мистецьких колективів, кінематографічних прем’єр, виставок, а також проведення екскурсій у музеях, зоопарках та заповідниках, розповсюдження та показу фільмів адаптованих в українській версії для осіб із порушенням зору та осіб із порушенням слуху;
  • до 1 січня 2025 року звільнити від ПДВ показ національних та іноземних фільмів які дубльовані чи озвучені українською мовою на території України, за умови, якщо вони також адаптовані в україномовній версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
  • звільнити від ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини;

Таким чином, прийняття Законопроекту № 3851 зможе стимулювати розвиток культурної сфери в умовах скорочення попиту на культурні послуги (зокрема, через карантинні обмеження) та несприятливої ситуації в економіці, і призупинити подальші втрати доходу у сферах культури, туризму та секторі креативних індустрій.

Зареєстровано законопроект щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

На офіційному порталі Верховної Ради України зареєстровано законопроект № 4101 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (надалі – «Законопроект № 4101»). Згідно Пояснювальної записки, цей Законопроект має на меті стимулювати економічну активність суб’єктів господарювання в умовах карантину, забезпечити збалансованість бюджетних надходжень, а також сприяти зниженню рівня податкового боргу платників податків. Зокрема, пропонується:

  • з дня набрання чинності цим Законопроектом № 4101 відмінити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, а також виключити з плану-графіка проведення планових документальних перевірок на 2020 рік перевірки, які мали б розпочатися у період з 18 березня 2020 року по день набрання чинності Законопроектом № 4101;

Необхідність прийняття таких змін обґрунтовується можливістю недовиконання дохідної частини бюджету у зв’язку з тим, що з введенням карантину контролюючі органи не можуть проводити перевірки (крім випадків визначених Законами № 530-ІХ та 533-ІХ) тих суб’єктів господарювання, щодо яких є ризик несплати податків та зборів. Також у Пояснювальній записці зазначається, що до контролюючих органів надходять численні скарги з питань порушень порядку проведення розрахунків, ліцензування та неоформлення трудових відносин, проте контролюючі органи позбавлені можливості провести перевірку.

  • запровадження розкриття на письмову вимогу податкового органу банківської таємниці щодо стану рахунків боржника, руху коштів на рахунках, залишку коштів на рахунках, найму (оренди) банківського сейфу таким боржником, стосовно якого наявне судове рішення про стягнення коштів для погашення податкового боргу;
  • відстрочення можливості проведення податкових перевірок щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були і не стали на облік, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, до 1 липня 2021 року (наразі такі перевірки можуть бути призначені починаючи з 1 січня 2021 року);
  • відстрочення застосування окремих норм Податкового кодексу, до яких були внесені зміни Законом № 466-ІХ, зокрема:
  1. щодо відповідальності за неподання звітності по контрольованим іноземним компаніям (КІК) та визначення окремих суб’єктів господарювання платниками податку на прибуток щодо КІК – до 1 січня 2022 року;
  2. щодо оподаткування доходів нерезидента з України, отриманих нерезидентом від опосередкованого продажу нерухомості на території України, від відчуження прав на видобуток і розробку родовищ корисних копалин – до 31 грудня 2020 року включно;
  3. щодо розширення визначення постійного представництва – до 1 січня 2021 року;
  4. щодо нового порядку взяття на облік та зняття з обліку нерезидентів – до 1 січня 2021 року;
  5. щодо нового порядку подання звітності та оподаткування прибутку постійних представництв нерезидентів – до 1 січня 2021 року.

Прийняття таких змін обґрунтовується необхідністю прийняття та внесення додаткових змін до низки підзаконних актів.

Зареєстровано законопроект щодо уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок

У Верховній Раді зареєстровано Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок» № 4045 (надалі – «Законопроект № 4045»), який має намір надати податковим органам право здійснювати документальні та фактичні перевірки під час карантину виключно великих платників податків.

Законодавець обґрунтовує необхідність прийняття Законопроекту № 4045 продовженням на невизначений час дії карантину та дією мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок. Як наслідок, податкові органи втрачають можливість належним чином здійснювати контроль за сплатою податків та зборів, що зменшує ефективність їх діяльності та надає можливість несумлінним платникам податків ухилятися від сплати податків без ризику одержати податкові донарахування.

Разом з цим, така ініціатива викликає багато запитань, адже саме великі платники податків переважно є сумлінними платниками податків.

Зареєстровано законопроект щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування

У Верховній Раді України зареєстровано Законопроект № 4065 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (надалі – «Законопроект № 4065»). Метою Законопроекту  № 4065 є удосконалення правил оподаткування, що були нещодавно впроваджені Законом № 466-ІХ, зокрема (але не виключно) в частині контрольованих іноземних компаній, трансфертного ціноутворення, ділової мети, оподаткування нерезидентів та їх постійних представництв, а також надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об’єктів оподаткування, з урахуванням обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням у світі COVID-19.

Законопроектом № 4065, серед іншого, пропонується внести такі зміни:

  1. Щодо контрольованих іноземних компаній (КІК):
  • відтермінувати їх оподаткування до 2022 року;
  • продовжити пільговий період ліквідації контрольованих іноземних компаній;
  • заборонити використання інформації по КІК, яка буде отримана у перші два роки звітування, як доказ по кримінальних справах;
  • скасовувати вимогу щодо необхідності подачі первинних документів при подачі звітності з ТЦУ по КІК;
  • прямо визначити, що доходи отримані в наслідок безподаткової ліквідації КІК, звільняються не лише від ПДФО, а й від військового збору.
  1. Щодо постійних представництв нерезидентів:
  • відстрочити застосування норм, що стосуються визнання та оподаткування постійних представництв нерезидентів, до 01.01.2021 року.
  1. Щодо «ділової мети»:
  • обмежити застосування тесту «ділової мети» лише в рамках трансфертного ціноутворення та в межах таких операцій як (правила будуть застосовуватися з 01.01.2022 року):

а) придбання та реалізація товарів, послуг, робіт у нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій або низькоподаткових організаційно-правових форм, переліки яких затверджені КМУ;

в) нарахування роялті на користь будь-яких нерезидентів.

  1. Щодо періоду, за який можуть проводитись перевірки з ПДФО і військового збору при виплатах в рамках трудових відносин:
  • виключити застосування 7-річного терміну, який може бути перевірений під час перевірок, та застосовувати діючий раніше 3-річний термін.
  1. Щодо податку на репатріацію:
  • відстрочити оподаткування доходів нерезидентів з джерелом походження з України від опосередкованого продажу нерухомості на території України до 01.01.2021 року.
  1. Щодо правил тонкої капіталізації:
  • визначити, що нові правила застосовуються до операцій з нерезидентами і не поширюються на проценти за позиками від міжнародних фінансових організацій та іноземних банків.

Оновлено Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції

Державна податкова служба України оприлюднила наказ від 08.09.2020 № 479, яким вносяться зміни до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції. Даний Перелік викладено в новій редакції з метою удосконалення роботи системи моніторингу податкових накладних.

Оприлюднено проект змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств

10 вересня 2020 року ДПС оприлюднила проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544» (надалі – «Проект наказу»), яким вносяться зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідні зміни обумовлено внесенням змін до Податкового кодексу, зокрема, Законом № 466-ІХ (вилучено норму щодо визначення суми прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності та запроваджено правила оподаткування контрольованих іноземних компаній) та Законом № 786-ІХ (перелік доходів нерезидентів з джерелом походження з України доповнено прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України).

Згідно з Проектом наказу передбачається подання декларації:

  • юридичними та фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;
  • іноземними компаніями;
  • платниками податку юридичними особами, що здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юридичної особи.

Також Проектом наказу визначені зміни до окремих додатків до декларації, зокрема, у додатку ПН доповнено перелік доходів нерезидентів відповідними доходами (прибутками), та доповнено додатками, в яких відображається інформація про контрольовані іноземні компанії та розрахунок податку на прибуток контрольованої іноземної компанії.

Оприлюднено Інформаційний лист ДПС щодо нововведень, запроваджених Законом № 786-ІХ

На сайті Державної податкової служби України оприлюднено новий Інформаційний лист № 16 Частина 1, який присвячено нормам Закону № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців». Законом № 786 не лише удосконалено функціонування електронного кабінету та змінено окремі аспекти роботи фізичних осіб-підприємців, а й уточнено деякі положення Податкового Кодексу України, які вже були змінені чи ще будуть запроваджені Законом № 466-ІХ. Зокрема, в даному Інформаційному листі висвітлено наступні питання:

  • Які уточнення передбачені щодо визначення доходу з джерелом його походження з України та оподаткування?
  • Чи потрібно буде сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств при оподаткуванні «конструктивних дивідендів»?
  • Які зміни передбачені щодо обліку платників податку на прибуток – нерезидентів?
  • Які зміни відбулись у порядку нарахування амортизації?
  • Які зміни передбачені щодо оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями?
  • З якого звітного періоду платники податку на додану вартість, які сплачують єдиний податок, подаватимуть звітність щомісячно?
  • Які уточнення внесені Законом № 786 щодо штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних?
  • Як змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами?

Надано роз’яснення щодо можливості використання одного ПРРО на декількох пристроях

З урахуванням активного початку використання бізнесом програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – «ПРРО»), Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.

Надано роз’яснення щодо електронного документообігу між платниками та контролюючими органами без укладення відповідного договору

Нагадаємо, що 07.11.2020 року наберуть чинності норми Закону України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців», якими вносяться зміни в порядок електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом.

З урахуванням цього, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернуло увагу, що з набуттям чинності цими змінами платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням законодавчих вимог, без укладення відповідного договору.

Також, електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

  • отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
  • отримання інформації  про зміну керівника платника податків;
  • отримання інформації  про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
  • наявності  інформації про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
  • наявності  інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Таким чином, з набранням чинності вищевказаних положень значно спроститься електронний обмін інформацією між платником та контролюючим органом в електронному кабінеті, що дозволить уникнути проблем, пов’язаних з раптовим припиненням дії договору з податковою про визнання електронних документів, що призводило до неприйняття та залишення без розгляду відповідних документів платника податків.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
Олена Сулима

Олена Сулима

Старший юрист, адвокат

Статті на тему

Legal Hotline 22.10.2020

22 Жовтня 2020 Публікації

Legal Hotline 22.10.2020

Читати
Оподаткування фармацевтичного бізнесу: актуальні питання | Підсумки вебінару

22 Жовтня 2020 Публікації

Оподаткування фармацевтичного бізнесу: актуальні питання | Підсумки вебінару

Читати
Коронавірус в Україні: юридичні аспекти

20 Жовтня 2020 Публікації

Коронавірус в Україні: юридичні аспекти

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування