fbpx

TAX ALERT 09.12.2021

Зміст

  1. Прийнято Законопроект № 5600 щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень
  2. Бюро економічної безпеки розпочало діяльність
  3. Набрав чинності закон щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території
  4. Посилення відповідальності за порушення щодо податкового обліку та податкової звітності
  5. Зміни для платників акцизного податку
  6. Законопроект щодо змін у застосуванні спрощеної системи оподаткування
  7. Встановлено порядок обліку товарних запасів для ФОП
  8. Проекти наказів Мінфіну щодо нерезидентів, які постачають електронні послуги на території України
  9. Роз’яснення ДПС щодо нарахування податку на прибуток нерезидентами
  10. Опубліковано дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду

Прийнято Законопроект № 5600 щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

30 листопада 2021 року Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому Закон № 1708-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», відомий як Законопроект № 5600.

Наразі остаточний повний текст прийнятого Закону ще не оприлюднено. Та, виходячи із уточненої порівняльної таблиці до другого читання, Закон передбачає внесення до Податкового кодексу великої кількості змін, серед яких:

  • Встановлення права податкового органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента, які мають податковий борг, у разі якщо:
  • сума податкового боргу (заборгованості) перевищує 1 мільйон гривень, та
  • такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги.

Таке обмеження може встановлюватися як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу. Передбачено, що Державна податкова служба оприлюднюватиме на своєму офіційному веб-порталі у відкритому доступі Реєстр керівників платників податків – боржників;

  • Зменшення строку, протягом якого платник податків має право включити суми ПДВ до податкового кредиту, з 1095 до 365 днів. При цьому, це стосуватиметься й податкового кредиту, право на яке платник податку матиме станом на день набрання чинності Законом. Перебіг строку на включення сум ПДВ до податкового кредиту переривається на період зупинення реєстрації податкових накладних;
  • Визначення права податкового органу направляти запити на отримання інформації в разі встановлення фактів, які можуть свідчити про порушення платником податків законодавства.

Нагадаємо, що у чинній редакції Податкового кодексу міститься більш вузьке формулювання – «свідчать». Відтак, положеннями закону розширено повноваження податкових органів щодо направлення запитів платникам податків;

  • Встановлення нової умови, за якої контролюючий орган може розпочати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Так, податкова зможе приступити до перевірки не раніше 30 календарного дня з дати надсилання платнику податків копії наказу про її проведення та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Така зміна є загалом позитивною, адже має забезпечити завчасне інформування платників податків про проведення невиїзних позапланових перевірок щодо них.

Зазначена норма не поширюється на перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ;

  • Запровадження мінімального податкового зобов’язанняМПЗ») з 1 гектара сільськогосподарських земель для власників та користувачів земельних ділянок.

Зокрема, встановлено, що проводити розрахунок МПЗ повинні власники, орендарі, користувачі сільськогосподарських угідь задля визначення фінального розміру податкового зобов’язання за формулою, встановленою в Податковому кодексі. Від вирахуваної суми МПЗ будуть відніматися усі сплачені податки з доходу від вирощеної продукції, за працівників, плата за землю, інші податки, і в разі отримання позитивної різниці, платник податку буде зобов’язаний збільшити суму податкового зобов’язання з податку на прибуток / податку на доходи фізичних осіб / єдиного податку (залежно від платника) на суму такого позитивного значення;

  • Встановлення, що великі платники податків зможуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування не більше ніж на 50 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення. Непогашена сума, що складає не більше десяти відсотків від позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, зменшує фінансовий результат в повному обсязі;
  • Запровадження оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості, протягом звітного податкового року. При цьому дохід від продажу таких об’єктів нерухомості, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України;
  • Встановлення заборони реєструватися платниками єдиного податку 4 групи суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з розведення свійської птиці, розведення та вирощування перепелів і страусів, виробництво м’яса свійської птиці;
  • Внесення окремих змін щодо рентної плати, акцизного податку, та діяльності платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування.

Разом з цим, Закон ще не підписано. На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано 24 проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради про прийняття Закону у другому читанні та в цілому. Ці проекти унеможливлюють подальше проходження Закону до їх розгляду. Також Президента України закликають накласти на Закон вето. Тому наразі невідомо, чи буде Закон підписаний і чи набере чинності у визначені ним строки.

Відповідно до проекту Закону, переважна більшість його положень має набрати чинності з 1 січня 2022 року. Окремі положення діятимуть з дня, наступного за днем опублікування Закону, або з інших дат, що встановлені Законом.

Бюро економічної безпеки розпочало діяльність

24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження № 1493-р, яким офіційно погодив початок діяльності Бюро економічної безпеки України з метою виконання функцій та завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

У зв’язку з цим, 25 листопада набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов’язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів».

Законом, серед іншого, передбачено, що Бюро економічної безпеки будуть підслідні кримінальні правопорушення, передбачені, серед іншого, статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів), статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування).

Основні положення закону GOLAW аналізувала у TAX ALERT за посиланням.

Нагадаємо, що правові основи організації та діяльності БЕБ було визначено Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», який набрав чинності 25 березня 2021 року.

Набрав чинності закон щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території

21 листопада 2021 року набрав чинності Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Одночасно із вказаним законом, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Цим Законом передбачено особливості оподаткування для платників податків, які станом на 21 листопада 2021 року мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території, зокрема, визначено, що:

  • загальнодержавні та місцеві податки і збори, та військовий збір, не справляються;
  • платники податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів;
  • не проводяться контролюючими органами камеральні, документальні та фактичні перевірки;
  • зупиняється застосування до платників податків норм Податкового кодексу щодо надсилання податкових вимог, відкликання податкових повідомлень-рішень та податкових вимог, порядку погашення податкового боргу;
  • зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань та інші порушення податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи;
  • контролюючий орган здійснює автоматичне списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням)) платника податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території, який виник у період з дати початку тимчасової окупації, виключно за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, без застосування загального порядку списання податкового боргу;
  • будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, оподатковуються за правилами, встановленими цим Кодексом для їхньої виплати (репатріації) за кордон України. До таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення;
  • для платників податків, податковою адресою та/або місцем здійснення діяльності яких є тимчасово окупована територія, контролюючими органами не проводиться до закінчення строку тимчасової окупації або зміни податкової адреси та/або місця здійснення діяльності на іншу територію України реєстрація платником податку на додану вартість, акцизного податку, єдиного податку;
  • будь-які податки, збори, стягнуті на тимчасово окупованій території, не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів, нарахованих (що підлягають стягненню) на іншій території України;
  • контролюючий орган здійснює анулювання реєстрації платників єдиного податку третьої групи, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без прийняття рішення по кожному окремому платнику податків.

Також Закон вносить зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

  • зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм щодо заходів впливу та стягнення, а також відповідальності за порушення законодавства з питань єдиного внеску;
  • платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання їх обов’язків, передбачених законодавством;
  • платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України мають право на добровільну сплату єдиного внеску. Порядок такої сплати повинен бути розроблений Кабінетом Міністрів України.

Посилення відповідальності за порушення щодо податкового обліку та податкової звітності

У Верховній Раді України зареєстровано Законопроект № 6317 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку подання податкової звітності. Законопроект пропонує внести до Кодексу наступні зміни:

  • Доповнення статті 163-1 Кодексу новим складом адміністративного правопорушення – порушення порядку подання податкової звітності, у тому числі неподання або несвоєчасне подання податкової звітності. Відповідно до пояснювальної записки до Законопроекту відповідальності за таке порушення підлягають керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій. Однак норми законопроекту прямо не вказують на суб’єкта правопорушення;
  • Штраф за таке порушення пропонується у розмірі від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 25 500 грн). Штраф за повторне протягом року порушення становитиме від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 – 34 000 грн);
  • Збільшення штрафів до вказаних розмірів передбачено також за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку;
  • Відповідальності за порушення порядку утримання та перерахування ПДФО і подання відомостей про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, підлягатимуть також особи, які забезпечують себе роботою самостійно. Відповідальність передбачена у вигляді попередження або штрафу від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 51 грн), а у разі повторного протягом року порушення – від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 – 85 грн).

Адміністративні стягнення за згадані правопорушення накладатимуть органи Державної податкової служби.

Законопроект також містить деякі норми щодо усунення колізій та уніфікації термінології з іншими законодавчими актами.

Зміни для платників акцизного податку

На офіційному веб-сайті Верховної Ради України опубліковано проект Закону № 6299-1 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо адміністрування акцизного податку.

Відповідно до пояснювальної записки до Законопроекту його метою є протидія ввезенню на територію України під виглядом розріджувачів речовин, які використовуються для виробництва фальсифікованого пального без сплати акцизного податку. Також Законопроект покликаний усунути прогалини у регулюванні контролю за виробництвом та обігом спирту з використанням системи відеоспостереження.

Законопроект передбачає:

  • В частині адміністрування акцизного податку з пального:
  • включити до підакцизних товари (продукцію), до складу яких входить хоча б один компонент, що є підакцизним товаром;
  • запровадити ставку акцизного податку на таку продукцію – 245,5 євро за 1000 літрів. При використанні такої продукції суб’єктами хімічної, нафтохімічної та добувної промисловості пропонується нульова ставка акцизного податку, проте у разі нецільового використання застосовуватиметься повна ставка акцизного податку та штраф у розмірі 50 відсотків від суми нарахованого податку;
  • встановити контроль за цільовим використанням розчинників;
  • В частині адміністрування акцизного податку зі спирту етилового:
  • передбачити можливість здійснення постійного контролю за дотриманням порядку виробництва та обігу спирту і сплати акцизного податку на акцизних складах представником ДПС дистанційно з використанням засобів електронного зв’язку за умови їх цілодобового підключення до системи відеоспостереження;
  • встановити, що відключення або не встановлення на усіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії. Вимоги до встановлення та функціонування системи відеоспостереження встановлюватиме Міністерство фінансів;
  • Надати повноваження Міністерству фінансів затверджувати порядок пломбування можливих місць доступу до спирту на підприємствах, що:
  • виробляють спирт етиловий;
  • використовують спирт за нульовою ставкою акцизу для виробництва непідакцизної продукції (оцту, парфумерії, склоомивачів та інших товарів побутової хімії).
  • Перенести строк набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів» у частині віднесення тютюновмісних виробів для електричного нагрівання до тютюнових виробів на 1 січня 2023 року.

Законопроект щодо змін у застосуванні спрощеної системи оподаткування

У Верховній Раді України зареєстровано Законопроект № 6348 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування спрощеної системи оподаткування.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

  • передбачити, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи;
  • встановити зміни у визначенні кола осіб, що належать до першої – третьої груп платників єдиного податку. Зокрема:
  • змінено перелік побутових послуг, які можуть надавати населенню платники єдиного податку першої групи;
  • з кола платників єдиного податку другої групи пропонується виключити фізичних осіб-підприємців, які здійснюють виробництво товарів;
  • до третьої групи платників єдиного податку пропонується відносити юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які (і) використовують працю найманих осіб і кількість працівників яких кожного місяця звітного періоду перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 3000 розмірів мінімальної заробітної плати, а також тих, які (іі) не використовують найману працю або кількість працівників у яких є меншою за 10 осіб та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати;
  • змінити перелік осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку, та перелік категорій ФОП, які не можуть бути платниками єдиного податку першої-другої груп;
  • передбачити, що ставки єдиного податку для платників першої-другої груп встановлюватимуться у відсотках від мінімальної заробітної плати (у чинній редакції ставки для платників першої групи встановлюються від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
  • встановити, що ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюватимуться органами місцевого самоврядування у межах: від 1,5 до 3 відсотків доходу – у разі сплати ПДВ, та від 2,5 до 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;
  • зобов’язати ФОП вести облік доходів (ФОП, які є платниками ПДВ – доходів та витрат) щоденно (у чинній редакції – помісячно) та встановити порядок такого обліку;
  • визначити предмет проведення фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій ФОП;
  • встановити нову підставу для проведення документальної позапланової перевірки – повторне виявлення під час проведення фактичної перевірки порушення порядку здійснення розрахункових операцій ФОП.

Нагадаємо, що наразі з 1 січня 2022 року застосування РРО буде обов’язковим для усіх платників єдиного податку другої-четвертої груп незалежно від їх обсягу доходів, оскільки відтермінування, передбачене Законом України № 1017, припинить діяти. Законопроект спрямований на скасування такої вимоги.

Встановлено порядок обліку товарних запасів для ФОП

26 листопада 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 3 вересня 2021 року № 496, яким затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку.

Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на (і) фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України про РРО зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та (іі) осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до відповідної форми обліку (яка також була затверджена як додаток до Порядку), інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною обліку.

Порядок передбачає, що форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України про РРО вимоги щодо обов’язкового ведення обліку товарних запасів не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Проекти наказів Мінфіну щодо нерезидентів, які постачають електронні послуги на території України

На веб-сайті Державної податкової служби оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів «Про затвердження форм податкових повідомлень особі-нерезиденту та розрахунків грошових зобов’язань».

Наказом пропонується затвердити:

  • форму податкового повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ та форму розрахунку грошового зобов’язання до такого податкового повідомлення;
  • форму податкового повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ та форму розрахунку грошового зобов’язання до такого податкового повідомлення. Зазначені форми розроблені для інформування особи-нерезидента, яка не зареєстрована як платник ПДВ, через компетентний орган іноземної держави, резидентом якої вона є, про виникнення у неї обов’язку зареєструватися як платник податку на додану вартість та щодо відповідальності за здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ.

Також оприлюднено проект наказу «Про затвердження форми електронного запиту контролюючого органу щодо витребування в особи-нерезидента узагальненої інформації про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати».

Нагадаємо, що згідно з нормами Податкового кодексу електронний запит надсилається контролюючим органом особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом при реєстрації як платника податку.

Усі згадані вище форми встановлюються державною та англійською мовами.

Роз’яснення ДПС щодо нарахування податку на прибуток нерезидентами

У Загальнодоступному інформаційному ресурсі ДПС опубліковано роз’яснення щодо того, як нерезидентом при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток враховуються кошти, перераховані постійному представництву для його утримання або призначені для розрахунків з резидентами за надані послуги (виконані роботи) нерезиденту.

ДПС зазначила, що такі кошти враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку. Адже враховуючи, що нерезидент – платник податку на прибуток підприємств визначатиме оподатковуваний прибуток свого постійного представництва окремо, то і фінансова звітність має відображати результати діяльності нерезидента через таке постійне представництво за відповідний звітний період.

Таким чином, ДПС по суті підтвердила, що отримання постійним представництвом коштів на фінансування його діяльності від нерезидента, є доходом такого постійного представництва.

Опубліковано дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду

Верховний Суд опублікував дайджест судової практики Великої Палати за період із 1 вересня по 31 жовтня 2021 року.

Дайджест містить, зокрема:

  • Постанову, у якій Велика Палата відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливості оскарження наказу про призначення перевірки з питань дотримання податкового законодавства після її проведення. Натомість, було визначено, що «якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права».

Велика Палата зазначила, що «неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки».

Детальніше GOLAW аналізувала постанову у TAX ALERT за посиланням.

  • Постанову у справі, розглянутій з підстав необхідності визначення юрисдикції при оскарженні податкового повідомлення-рішення, направленого платнику податків, щодо якого було відкрито провадження у справі про банкрутство.

Велика Палата у постанові дійшла до висновку, що спір про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за позовом особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, який виник після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, як майновий спір боржника підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство в господарському судочинстві.

З аналізом постанови можливо ознайомитися у TAX ALERT від GOLAW за посиланням.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • The Legal 500 EMEA 2021
  • Best Lawyers, Ukraine 2022
  • Who’s Who Legal 2021
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2021
  • 50 провідних юридичних фірм України
Олена Сулима

Олена Сулима

Старший юрист, адвокат

538

Статті на тему

Оподаткування операцій з цінними паперами для фізичних осіб

28 Січня 2022 Публікації

Оподаткування операцій з цінними паперами для фізичних осіб

Читати
Процедура банкрутства: останні зміни у зв’язку з карантином

24 Січня 2022 Публікації

Процедура банкрутства: останні зміни у зв’язку з карантином

Читати
TAX ALERT 21.01.2022

21 Січня 2022 Публікації

TAX ALERT 21.01.2022

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування