Legislative news digest: LEGAL HOTLINE 30.08.2018

Набрав чинності закон щодо діяльності сімейних фермерських господарств

15.08.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Даним законом вносяться ціла низка змін до законів України, серед яких можна виділити наступне.
Відтепер, до четвертої групи платників єдиного податку – сільськогосподарських товаровиробників, також відносяться фізичні особи-підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

– здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
– провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
– не використовують працю найманих осіб;
– членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України;
– площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
При цьому, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Нагадаємо, що метою прийняття цього Закону було створення правових, економічних та соціальних передумов для легалізації сімейних фермерських господарств з набуттям статусу фізичної особи-підприємця – виробника сільськогосподарської продукції, та, відповідно, у забезпеченні їм повноцінної участі в соціально-економічному житті держави із встановленням пільгового порядку сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску.

Закон про запобігання рейдерству землі підписано

20.08.2018 Президент України підписав проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».
Нагадаємо, що метою даного Закону було створення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності на землю. Проектом даного Закону серед іншого було запропоновано наступні положення:

• вирішення проблем колективної власності на землю, зокрема, визнання комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані;
• визначення порядку проведення інвентаризації масиву земель Державного земельного кадастру, в процесі якої, в тому числі, буде здійснюватися виправлення помилок Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, які розташовані в межах масиву;
• надання можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди;
• надання права землекористувачу, який використовує земельні ділянки загальною площею 75% від загальної площі масиву, одержувати в оренду інші земельні ділянки масиву за умови надання взамін у суборенду іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві.

Згідно прикінцевих положень проекту Закону, він має набути чинності з 1 січня 2019 року.

Внесено чергові зміни до плану-графіку перевірок ДФС на 2018 рік

16.08.2018 ДФС вкотре оприлюднила оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.
Уперше зміни торкнулися запланованих перевірок з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оприлюднено проект форми бланка фінансової гарантії

14.08.2018 на сайті ДФС було оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми бланка фінансової гарантії». Метою прийняття проекту наказу є затвердження форми бланку фінансової гарантії та встановлення переліку відомостей, що вносяться до гарантійного документа.
Згідно пояснювальної записки реалізація положень наказу сприятиме забезпеченню проведення передбачених Митним кодексом України (далі – «МК України») митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з використанням бланка фінансової гарантії, поданої у вигляді електронного документа або у паперовому вигляді разом з її електронною копією.
Нагадаємо, що згідно ст. 311 МК України органи доходів і зборів як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань із сплати митних платежів.

НБУ оприлюднив нові роз’яснення щодо касової дисципліни

На офіційному сайті Національного Банку України (далі – «НБУ») було оприлюднено актуальні питання та відповіді щодо Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – «Положення»). У наданих роз’ясненнях НБУ вкотре виклав вже раніше оприлюднені консультації, серед яких НБУ.
звернув увагу на порядок заповнення реквізиту «№ з/п» у касових ордерах та формах касових документів (додатки до Положення), а саме:

• у реквізиті «№ з/п» прибуткового касового ордеру та видаткового касового ордеру проставляється номер за порядком (скорочено – № з/п) таких ордерів. При цьому зважаючи, що прибутковий та видатковий касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті «№ з/п» проставляється – 1.
• у реквізиті «№ з/п» форм касових документів проставляється номер за порядком (скорочено – № з/п), зокрема: у відомості на виплату готівки (додаток 1 до Положення, пункт 18 розділу II), журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за типовими формами № КО-3, № КО-3а (додаток 4 до Положення, пункт 33 розділу III) та у книзі обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки (додаток 6 до Положення, пункт 43 розділу IV) – застосовується єдина наскрізна нумерація;
• зазначив, що кошти на збільшення статутного фонду, наданої фінансової допомоги, внесені одним із засновників або посадовою особою суб’єкта господарювання на поточний рахунок підприємства у безготівковому порядку не повинні відображатися у касовій книзі суб’єкта господарювання;
• роз’яснив, що у прибутковому та видатковому касових ордерах у графі «Керівник», «Головний бухгалтер», у разі їх підписання уповноваженою особою підприємства, має бути зазначено прізвище та ініціали уповноваженої особи підприємства.

Не подали пояснення та копії документів до заблокованої ПН, очікуйте штрафу

На Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС зазначила, що якщо по податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – «Реєстр»), якої було зупинено і протягом 365 календарних днів платником податків не вжито заходи, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, але контролюючим органом після сплину 365 днів за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Реєстрі, до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Надані роз’яснення є цілком логічними, адже зазначені штрафні санкції не застосовуються лише на період зупинення реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. В свою чергу, неподання платником пояснень та копій документів протягом 365 днів є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зареєстровано законопроект спрямований на здешевлення брендового одягу

На сайті Верховної Ради України було оприлюднено законопроект № 9018 від 10.08.2018 «Про внесення змін до статті 397 Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо здешевлення одягу».

Виходячи зі змісту пояснювальної записки метою проекту цього закону є спрощення процедури ввезення та вивезення з митної території України брендового одягу для вільного обігу, а також здешевлення вартості одягу імпортного виробництва. І як наслідок, прийняття законопроекту має дозволити здешевити одяг та текстильні матеріали, тим самим створивши умови споживачеві для більш широкого та різноманітного вибору якісного одягу українського та закордонного виробництва.

В свою чергу, основними положеннями законопроекту пропонується:

• статтю 397 Митного кодексу України доповнити ще однією групою товарів, до яких не застосовуються заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення, зокрема щодо брендових товарів, які введені в цивільний оборот на території будь-якої держави за згодою власника такого бренду;
• внести зміни до Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», якими дозволити купувати брендові товари за кордоном з метою їх подальшого продажу на території України за згодою власників таких брендів за умови, якщо не будуть змінені та не погіршені якісні характеристики цих товарів після їх введення в цивільний оборот;
• знизити пільгові ставки мита на текстильні матеріали та текстильні вироби до 0%, шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про Митний тариф України».

Позиція Верховного Суду щодо неправомірності дій податкового органу

У справі № 823/1294/17, що переглядалася Верховним Судом, платник податків оскаржував неправомірні дії фіскального органу щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки на виконання ухвали слідчого судді. У даній справі, не виявивши платника податків за місцезнаходженням, всупереч положень чинного законодавства податковий орган багаторазово видавав накази про проведення перевірки та виходив для її проведення, і не провівши її належним чином склав відповідний акт, замість вчинення відповідних дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження платника податків.
За результатами розгляду справи Верховний Суд підтримав позицій судів попередніх інстанцій, якими позов було задоволено, висловивши при цьому низку корисних для платників податків висновків, які зможуть стати в нагоді не лише у подібних спорах:

• контролюючий орган не уповноважений здійснювати спроби на проведення перевірки у вигляді видання багаторазово наказів у межах виконання ухвали слідчого судді, не виконавши вимоги законодавства щодо встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків. При цьому, у даному випадку контролюючий орган також не вправі перенести місце проведення такої перевірки до місцезнаходження податкового органу;
• податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки за умови виконання вимог законодавства щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб до початку проведення перевірки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення. Невиконання вимог щодо пред’явлення або надіслання у випадках, визначених податковим законодавством копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною.